Рішення № 137468025, 17.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 рокусправа № 380/3646/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стальбудмонтаж» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Стальбудмонтаж» (77542, Івано-Франківська область, Калуський район, с. Кропивник, вул. Шевченка, 73; код ЄДРПОУ 36734168) до Львівської митниці Державної митної служби України (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1; код ЄДРПОУ 43971343) із вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці щодо класифікації товарів від 19.09.2025 № 25UA20900000131-КТ та рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900587/2 від 22.10.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з що у липні 2025 року подано до митного органу декларацію з метою оформлення товарів з заявленим кодом згідно з УКТ ЗЕД 84624200. Зазначено, що відповідно до рішення щодо класифікації товару вказаний товар класифіковано за кодом 8455220000 згідно з УКТ ЗЕД. Вважає, що відповідач не врахував при прийнятті класифікаційного рішення основних властивостей товару та безпідставно класифікував товар за іншим кодом, а отже рішення щодо класифікації товарів від 19.09.2025 не ґрунтується на фактичних обставинах, є протиправними та підлягають скасуванню. За таких обставин, просив задовольнити позов повністю.

Також зазначив, що декларант позивача з метою митного оформлення товару подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №26UA209170089705U4. Митну вартість товару визначив за основним методом, надав Львівській митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, а відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товару, таку визначив за іншим методом, аніж заявлено декларантом. Вважає, що надані документи підтверджують заявлену вартість ввезеного товару, документи не містять ні розбіжностей, ні ознак підробки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а також відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, позивачем надано і визначено митну вартість за основним методом. Вважає, що сумніви відповідача щодо розбіжностей у платіжних документах, в умовах поставки товару, у інвойсах не підтверджені жодними доказами та є безпідставними. З огляду на викладене, позивач вважає рішення відповідача про коригування митної вартості протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 06.03.2026 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк на усунення її недоліків. На виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивачем усунуто вказані недоліки.

Ухвалою суду від 13.03.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.

Відповідач позов не визнав, 27.03.2026 за вх.№25507 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити. Вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначив, що відповідно до наявної інформації, долучено до митної декларації, а також інформації з відкритих джерел мережі Інтернет, товар є станом холодної прокатки серії LN300T, модель С80-300/Z120-300, з автоматичним змінним механізмом для профілювання рулонів (версія (Servo Smart), та повинен класифікуватися в товарній підкатегорії 8455220000 згідно з УКТ ЗЕД. Зазначене також підтверджується інформацією в товарно-супровідних документах, де виробник класифікує надане обладнання правильно, а саме в коді 8455221000.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900587/2 від 22.10.2025 зазначив, що оскільки в документах, які надані позивачем до Львівської митниці, існують невідповідності та відсутні належні відомості, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом, та декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України, то зазначені обставини, у відповідності до п. 2 ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України, стали підставами для невизнання заявленої митної вартості та прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митного органу у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Також Львівська митниця вказала, що під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову.

Ухвалою суду від 17.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стальбудмонтаж» (код ЄДРПОУ 36734168) зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Основний вид господарської діяльності: 25.11 Виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій. Інші: 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.;46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.

21.01.2025 між «Dahezhongbang(Xiamen) Intrlligent Technology Co Ltd» (продавець) та ТзОВ «Стальбудмонтаж» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу DHXS2025-4-8D, відповідно до якого покупець придбав товар: «Високоякісна серія LN300T Модель СВО-300/2120-300. Автоматична зміння машина для профілювання рулонів (версія Smart Servo). Партія 4: Прокатний пристрій. Код УКЗЕД 8455221000».

Відповідно до умов договору, порт відвантаження Порт Сямень, Китай, порт призначення Україна. Час відвантаження обладнання буде готове протягом 90 днів з моменту отримання першого внеску, а також затвердження договору купівлі-продажу, технічного договору. Відвантаження буде здійснено протягом 10 днів після того, як продавець отримає залишок коштів.

Валюта та загальна вартість USD, 38 000,00 USD.

Умови оплати: 20% сплачується в якості передоплати протягом 10 днів після підтвердження технічного договору купівлі-продажу; 20% сплачується протягом 80 к/д від дати підпису договору; 60% сплачується після огляду покупцем машини на заводі продавця, але перед відправкою.

28.08.2025 до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Городок» Львівської митниці ТзОВ «Стальбудмонтаж» з метою митного оформлення у митному режимі імпорту товару - «Прокатний пристрій серії LN300T, модель C80-300/Z120-300, з автоматичним змінним механізмом для профілювання рулонів (версія Servo Smart) (постачається в частково розібраному стані з елементами кріплення та монтажу)», вага товару брутто/нетто - 10 100 кг/10 100 кг, фактурна вартість 38 000 доларів США, митна вартість товару - 1 780 059,58 грн, шляхом електронного декларування подано митну декларацію IM 40 ДЕ, яку прийнято до оформлення та присвоєно реєстраційний номер 25UA209170073935U9.

Згідно з відомостями, заявленими в електронній митній декларації (далі ЕМД) типу IM 40 ДЕ від 28.08.2025 № 25UA209170073935U9, відправником товару є DAHEZHONGBANG (XIAMEN) INTELLIGENT TECHNOLOGY CO., LTD 361022 Block A2, Xiagong machinery industrial Park, No.585 Tieshan Road, Jimei district, Xiamen, отримувачем «Стальбудмонтаж» (вул. Шевченка, буд. 73, с. Кропивник, Калуський р-н, Івано-Франківська обл., 77542).

З метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію № 25UA209170073935U9, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема:

- пакувальний лист від 28.05.2025;

- рахунок-фактура (інвойс) №DHSX20250408D від 28.05.2025;

- автотранспортна накладна №б/н від 25.08.2025;

- декларації про походження товару № DHSX20250408D від 28.05.2025;

- статус особи, яка подає митну декларацію №2;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №LS-4672520 від 26.08.2025;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару №472530/2 від 26.08.2025;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №DHXS2025-4-8D від 21.01.2025;

- договір про надання послуг митного брокера №2103С від 21.03.2025;

- інші некласифіковані документи технічна інформація від 24.06.2025.

У графі 33 ЕМД типу IM 40 ДЕ від 28.08.2025 № 25UA209170073935U9 декларантом ФОП ОСОБА_1 заявлено код товару згідно з УКТ ЗЕД 8462 42 00 00 (ставка мита 5%). У графі 47 декларантом ТзОВ «СТАЛЬБУДМОНТАЖ» - ФОП ОСОБА_1 заявлено наступні ставки платежів для товару: мито (вид платежу 020), основа нарахування - 1 780 059,58 грн, ставка 5%, сума - 89 002,98 грн, спосіб платежу « 01», податок на додану вартість (вид платежу 028), основа нарахування - 1 869 062,56 грн, ставка 20%, сума 373 812,51 грн, спосіб платежу « 01».

19.09.2025 Львівською митницею прийнято рішення про визначення коду товару № 25UA20900000131-КТ, яким оцінюваний товар класифіковано у товарній підкатегорії 8455220000 згідно УКТ ЗЕД.

У графі 5 «Обґрунтування класифікації товару» рішення про визначення коду товару зазначено:

«Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), викладена у додатку до Закону України від 19.10.2022 № 2697-ІХ «Про Митний тариф України»; Порядок роботи митних органів при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650 (зі змінами та доповненнями, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.12.2022 № 455); Правила 1 та 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД; примітки до груп 43 та 60 УКТ ЗЕД; Пояснення до товарних позицій 4304, 6102 (Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджені наказом Держмитслужби від 14.12.2022 № 543);

інформація про товар із відкритих джерел: https://frametec.en.made-in-china.com/product/irlYvopDazhU/China-CZ-Purlin-Machine-Rapid-Change-Roller-Forming-Equipment-Ln300-Ls300.html; https://www.google.com/search?q=ln300t+xiamen; інформаційний лист щодо технічних характеристик товару від 24.06.2025; фотозображення товару».

26.09.2025 щодо директора ТзОВ «СТАЛЬБУДМОНТАЖ складено протокол про порушення митних правил №0107/UA126000/2025.

17.10.2025 позивачем подано до митного органу митну декларацію № 25UA209170089705U4, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та документи, зазначені в гр. 44 декларації, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, разом з копіями документів, що підтверджують їх заявлену митну вартість, зокрема:

- пакувальний лист № б/н від 28.05.2025;

- рахунок-фактура № DHSX20250408D від 28.05.2025;

- автотранспортна накладна № б/н від 25.08.2025;

- декларація про походження товару № DHSX20250408D від 28.05.2025;

- статус особи, яка подає митну декларацію: 2;

- рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № 25UA20900000131-KT від 19.09.2025;

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації № 25UA209170073935U9 від 29.08.2025;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № LS-4672520 від 26.08.2025;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 472530/2 від 26.08.2025;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних із ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № DHXS2025-4-8D від 21.01.2025;

- договір про надання послуг митного брокера № 2103С від 21.03.2025;

- інші некласифіковані документи: технічна інформація від 24.06.2025;

Відповідач надіслав в порядку до вимог ч.ч.3, 4 ст.53 Митного кодексу /МК/ України позивачу повідомлення, в якому просив надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.

За результатами розгляду електронної митної декларації № 25UA209170089705U4 та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900587/2 від 22.10.2025.

У рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900587/2 від 22.10.2025, в графі 33 зазначено наступне:

«В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Декларантом здійснюючи декларування оцінюваного товару самостійно визначено митну вартість таких товарів за основним методом тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Відповідно до ч. 2 ст. 58 МКУ, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Одним з таких документів є коносамент. Слід відмітити, що відповідно до положень міжнародного законодавства коносамент це документ, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, засвідчує прийняття вантажу до перевезення, підтверджує укладання договору перевезення, підписується капітаном судна або іншими представниками, що підтверджує факт передачі вантажу для перевезення. Декларантом не подано до митного оформлення коносаменту. Таким чином декларантом до митного оформлення не надано транспортного (перевізного) документа, на підставі якого здійснювався морський фрахт.

Одним із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (пункти 4 частини другої статті 53 Кодексу). Згідно з нормами Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 (далі Положення № 216). У якості банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, декларантом надано копії платіжних інструкцій в іноземній валюті або банківських металах від 28.05.2025 №1, від 05.02.2025 №2, від 07.04.2025 №3 які не можуть бути взяті до уваги, оскільки: не містять обов`язкових реквізитів, визначених Положенням № 216, зокрема підпису(ів) (власноручного(их)/електронного(их)) відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має(ють) право розпоряджатись рахунком; окрім того платіжний документ під номером 2 не можливо співставити з даною поставкою оскільки в призначенні платежу не розписано суми платежів по контрактах.

Рахунок на оплату транспортних послуг від 26.08.2025 №LS-4672520 містить посилання на договір від 06.06.2025 №06-06/25, який до митного оформлення не поданий. Таким чином митний орган не має змоги в повному обсязі здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товару. Митна декларація країни експорту від 13.06.2025 за №370820250000381666 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту товарів, через відсутність в ній дати експорту, у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними у гр. "країна призначення" та гр. «торгова країна» вищевказаної декларації містить запис "POL", що суперечить умовам зовнішньоекономічної операції; крім того в графі контракт зазначено інший номер контракту ніж поданий до митного оформлення. У сукупності перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Отже, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, а саме: - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення;- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу декларантом додатково надано платіжні документи, експортну МД, транзитну МД. Інших документів на вимогу митного органу не надано.

За результатами розгляду всіх наданих документів встановлено неподання документів, а саме: транспортні (перевізні) документи, - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - виписку з бухгалтерської документації; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III. Основою для розрахунку слугувала митна вартість товару "стан холодної прокатки", оформленого за МД № UA100320/2025/32386 від 26.08.2025 р. Скоригована митна вартість склала 6,06 дол. США/кг. Коригування на обсяг партії товару, комерційні рівні не здійснювалося оскільки заявлені показники оцінюваної партії товару відповідають таким у джерелі».

Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2025/064447.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте митницею рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900587/2 від 22.10.2025.

Не погоджуючись із рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 року (надалі - МК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За приписами ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи (ч.1 ст. 257 МК України).

Відповідно до ч.6 ст.257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно ч.8 ст.257 МК України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема 5) відомості про товари: а) найменування; б) звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; в) торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); г) код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) назва країни походження товарів (за наявності); д) опис упаковки (кількість, вид); е) кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; є) фактурна вартість товарів; ж) митна вартість товарів та метод її визначення; з) відомості про уповноважені банки декларанта; и) статистична вартість товарів.

Ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, її структура та класифікація товарів врегульовано главою 11 МК України.

Статтею 67 МК України визначено, що українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів.

Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду.

Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).

Згідно ст.68 МК України ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ведення УКТ ЗЕД передбачає: 1) відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією; 2) підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД; 3) деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні та введення додаткових одиниць виміру; 4) забезпечення однакового застосування всіма митними органами правил класифікації товарів; 5) прийняття рішень щодо класифікації та кодування товарів в УКТ ЗЕД у складних випадках; 6) розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування; 7) своєчасне ознайомлення суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності з рішеннями та інформацією (крім тих, що є конфіденційними) щодо питань класифікації товарів та про застосування УКТ ЗЕД; 8) здійснення інших функцій, необхідних для ведення УКТ ЗЕД.

На підставі частин 1-5 статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари.

Для цілей класифікації товарів під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Для цілей класифікації товарів під товарами з ідентичними характеристиками розуміються товари, які мають однакові характерні для них ознаки (фізичні характеристики, хімічний склад, призначення та порядок застосування тощо) і відмінності між цими товарами не впливають на характеристики, визначальні для класифікації таких товарів за одним класифікаційним кодом згідно з УКТ ЗЕД.

Згідно частин 7-8 статті 69 МК України рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення відповідно до глави 4 цього Кодексу.

Наявність рішення митних органів щодо класифікації товарів не є підставою для відмови у прийнятті рішення щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів.

У разі якщо рішення щодо класифікації товарів суперечить рішенню щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів щодо товарів з ідентичними характеристиками, рішення щодо класифікації товарів підлягає скасуванню. У такому разі рішення щодо класифікації товарів втрачає чинність з моменту набрання чинності рішенням щодо зобов`язуючої інформації з питань класифікації товарів, а підприємство не несе відповідальності за негативні наслідки застосування рішення щодо класифікації товарів з моменту його прийняття до моменту його скасування.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

З огляду на викладені норми, класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. При цьому митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта.

Законом України від 19.10.2022 №2697-IX встановлюється Митний тариф України. Митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів. Ставки ввізного мита можуть встановлюватися або змінюватися виключно законами про внесення змін до Митного тарифу України.

Основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД (додаток до Закону України Про Митний тариф), передбачено, що класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється за такими правилами:

1. Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил:

2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного;

(b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.

3. У разі якщо згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prіma facіe) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином:

(a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де подається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару;

(b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови що цей критерій можна застосувати;

(c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.

4. Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються.

5. На додаток до наведеного до зазначених нижче товарів застосовуються такі правила:

(a) футляри для фотоапаратів, музичних інструментів, зброї, креслярського приладдя, прикрас та подібні вироби, які мають спеціальну форму і призначені для зберігання відповідних виробів або набору виробів, придатні для тривалого використання разом з виробами, для яких вони призначені, класифікуються разом з упакованими в них виробами. Це правило не поширюється на тару (упаковку), що становить разом з виробом одне ціле і надає останньому істотно іншої властивості;

(b) відповідно до правила 5 (a) тару (упаковку) разом з товарами, які в ній містяться, слід класифікувати разом із цими товарами, якщо вона належить до такого типу тари (упаковки), яка зазвичай використовується для упакування цих товарів. Це положення є необов`язковим, якщо ця тара (упаковка) придатна для повторного використання.

6. Для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatіs mutandіs), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Отже, зазначеними правилами передбачено, що при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, тобто саме характеристики товару є визначальними для класифікації товару відповідно до УКТ ЗЕД.

У справі, яка наразі розглядається судом, товар - Прокатний пристрій серії LN300T, модель C80-300/Z120-300, з автоматичним змінним механізмом для профілювання рулонів (версія Servo Smart) (постачається в частково розібраному стані з елементами кріплення та монтажу)», декларувався позивачем за кодом УКТЗЕД 8462420000.

Суд зазначає, що відповідно до статей 67-69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації за кодами УКТ ЗЕД, а контроль правильності класифікації товарів належить до компетенції митних органів. У разі виявлення порушення правил класифікації митний орган має право самостійно визначити код товару.

Судом встановлено, що позивачем під час митного оформлення товару «Прокатний пристрій серії LN300T, модель C80-300/Z120-300, з автоматичним змінним механізмом для профілювання рулонів (версія Servo Smart)» було заявлено код УКТ ЗЕД 8462420000. Водночас за результатами контролю правильності класифікації товару Львівською митницею прийнято рішення від 19.09.2025 №25UA20900000131-КТ, яким товар класифіковано за кодом 8455220000.

Як убачається зі змісту спірного рішення, митним органом при класифікації товару були досліджені технічні характеристики обладнання, супровідна документація, фотозображення товару, інформація виробника та застосовані Правила 1 і 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД. Також враховано відомості щодо функціонального призначення товару та його технічних характеристик.

Суд враховує, що визначальним критерієм класифікації товару є його об`єктивні характеристики та властивості, а не лише код, заявлений декларантом. Саме характеристики товару є підставою для віднесення його до відповідної товарної позиції згідно з УКТ ЗЕД.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки митного органу щодо характеристик товару або підтверджували правильність заявленого ним коду 8462420000. Натомість матеріали справи свідчать про те, що митний орган здійснив класифікацію товару в межах наданих законом повноважень та з дотриманням вимог митного законодавства.

Дослідивши технічну документацію та умови Специфікації до Договору № DHXS2025-4-8D, суд встановив, що придбане обладнання за своїм функціональним призначенням є автоматичною машиною для профілювання рулонів методом безперервної прокатки металу (стан холодної прокатки) для виробництва будівельних профілів (C/Z-пурлінів).

Товари цієї групи класифікуються у товарній позиції 8455: «Стани прокатні та валки для них», а саме у підкатегорії 8455 22 00 00 («стани холодної прокатки»).

Більше того, у самому тексті договору від 21.01.2025, укладеного між позивачем та іноземним виробником, чітко зазначено комерційний опис товару із прямим посиланням на приналежність до коду 8455 22 10 00 (як прокатний пристрій).

При цьому позивач не надав належних доказів того, що характеристики товару відповідають опису товарної позиції 8462 УКТ ЗЕД або що митним органом було неправильно застосовано Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД. Натомість наявні у справі документи свідчать, що митниця здійснила класифікацію товару на підставі його фактичних характеристик та з урахуванням інформації виробника.

Оскільки митний орган при винесенні рішення спирався на Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД (Правила 1 та 6), технічні характеристики заводу-виробника та фактичну специфіку обладнання (прокатування, а не вирубування чи пазування), суд доходить висновку, що рішення Львівської митниці про визначення коду товару є законним, а позовні вимоги в цій частині необґрунтовані, тому задоволенню не підлягають.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900587/2 від 22.10.2025.

У відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій із митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МК України).

Як встановлено ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надавати декларанту письмову інформацію про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визнана; надавати декларанту письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Під час митного оформлення при прийнятті митним органом письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

У випадку незгоди декларанта з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому разі надане забезпечення сплати митних платежів відповідно повертається (вивільняється) або використовується для сплати відповідних митних платежів.

Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом митну вартість товарів визначено правильно. У такому разі митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надане забезпечення сплати митних платежів повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

У разі якщо митним органом протягом строку, зазначеного в частині дев`ятій цієї статті, надано обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів або якщо протягом строку, зазначеного в частині восьмій цієї статті, декларант не надав митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, надане забезпечення сплати митних платежів використовується для сплати відповідних митних платежів.

За приписами частин першої, другої та третьої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Аналізуючи наведені у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару підстави його винесення, суд зазначає таке.

Так, як було встановлено судом, з метою митного оформлення товару, позивачем подано до митного органу митну декларацію №25UA209170089705U4 від 17.10.2025, у якій митна вартість товару визначена за резервним методом.

Разом з митною декларацією, позивачем було подано такі документи: пакувальний лист № б/н від 28.05.2025; рахунок-фактура № DHSX20250408D від 28.05.2025; автотранспортна накладна № б/н від 25.08.2025; декларація про походження товару № DHSX20250408D від 28.05.2025; статус особи, яка подає митну декларацію: 2; рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД № 25UA20900000131-KT від 19.09.2025; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу під час митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації № 25UA209170073935U9 від 29.08.2025; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № LS-4672520 від 26.08.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару № 472530/2 від 26.08.2025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних із ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № DHXS2025-4-8D від 21.01.2025; договір про надання послуг митного брокера № 2103С від 21.03.2025; інші некласифіковані документи: технічна інформація від 24.06.2025.

Під час розгляду документів, поданих до митного оформлення товару, митним органом було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та було виявлено невідповідність складових митної вартості.

У зв`язку з чим Львівська митниця, надсилала декларанту пропозицію, відповідно до частини третьої, четвертої статті 53 Митного кодексу України, про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Так, відповідачем пропонувалося надати, зокрема: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення;- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відтак, слід прийти до висновку, що Львівська митниця, направляючи електронне повідомлення, вимагала подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, шляхом подання визначеного переліку документів, а також документів, які на думку позивача можуть підтвердити заявлену митну вартість. На вимогу митного органу декларант додатково подав митному органу: біржу, фактуру, прайс лист щодо ціни.

Так, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості поданого до митного оформлення товару було встановлено такі розбіжності:

- декларантом не подано до митного оформлення коносаменту. Таким чином декларантом до митного оформлення не надано транспортного (перевізного) документа, на підставі якого здійснювався морський фрахт;

- у якості банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, декларантом надано копії платіжних інструкцій в іноземній валюті або банківських металах від 28.05.2025 №1, від 05.02.2025 №2, від 07.04.2025 №3 які не можуть бути взяті до уваги, оскільки: не містять обов`язкових реквізитів, визначених Положенням № 216, зокрема підпису(ів) (власноручного(их)/електронного(их)) відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має(ють) право розпоряджатись рахунком; окрім того платіжний документ під номером 2 не можливо співставити з даною поставкою оскільки в призначенні платежу не розписано суми платежів по контрактах;

- рахунок на оплату транспортних послуг від 26.08.2025 №LS-4672520 містить посилання на договір від 06.06.2025 №06-06/25, який до митного оформлення не поданий. Таким чином митний орган не має змоги в повному обсязі здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товару;

- митна декларації країни експорту від 13.06.2025 за №370820250000381666 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує факт експорту товарів, через відсутність в ній дати експорту, у зв`язку з чим наведені в ній відомості не є остаточними. у гр. "країна призначення" та гр. «торгова країна» вищевказаної декларації містить запис "POL", що суперечить умовам зовнішньоекономічної операції; крім того в графі контракт зазначено інший номер контракту ніж поданий до митного оформлення.

З приводу зауважень митного органу, суд зазнає таке.

Так, судом встановлено, що для підтвердження вартості витрат надана довідка про транспортні витрати № 472503/2 від 26.08.2025, в якій ТзОВ «Ламан Шипінг» інформує, що вартість перевезення вантажу в контейнері MSKU0783180 за маршрутом: порт Сямень (Xiamen), Китай порт Гданськ (Gdansk), Польща п/п «Рава-Руська» с. Кропивник, Івано-Франківська обл., Україна, складає: морське перевезення вантажу за межами державного кордону України 124 350 грн 00 коп.; транспортно-експедиторське обслуговування за межами державного кордону України 35 390 грн 46 коп.; міжнародне автоперевезення за межами державного кордону України автомобілем НОМЕР_1 /BC0307XG 45 516 грн 02 коп.; міжнародне автоперевезення по території України автомобілем BС6279РТ/BC0307XG 45 516 грн 02 коп.

У зазначеній довідці перевізник виокремлює вартість перевезення по всьому маршруту, а саме: морське перевезення вантажу за межами державного кордону України складає 124 350 грн.

На підтвердження вартості понесених транспортних витрат надано рахунок-фактуру № LS-4672520 від 26.08.2025.

Суд зауважує, що положеннями п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів.

Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідки про транспортні витрати є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі № 815/2501/18 та від 22.08.2019 у справі № 810/2784/18, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

Разом з тим, суд наголошує, що згідно з нормами МК України разом з митною декларацією для митного оформлення товару декларант зобов`язаний надати саме ті документи, що підтверджують заявлену митну вартість. Питання ланцюга перевізників при міжнародному перевезенні, відповідно до норм МК України, не повинно детально розкриватись при поданні ЕМД.

У МК України відсутні норми про те, що декларант повинен надати митному органу при митному оформленні товару договори чи первинні документи з усіма перевізниками/експедиторами у ланцюгу постачання.

Враховуючи викладене, суд вважає помилковими та безпідставними висновки відповідача про те, що витрати на транспортування оцінюваного товару не були підтверджені позивачем.

У якості банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, декларантом надано копії платіжних інструкцій в іноземній валюті або банківських металах від 28.05.2025 № 1, від 05.02.2025 № 2, від 07.04.2025 № 3. Проте відповідач не взяв їх до уваги, оскільки вважав, що вони не містять обов`язкових реквізитів, визначених Положенням № 216, зокрема підпису(ів) (власноручного(их)/електронного(их)) відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має(ють) право розпоряджатись рахунком; окрім того, на думку відповідача, платіжний документ під номером 2 неможливо зіставити з даною поставкою, оскільки в призначенні платежу не розписано суми платежів по контрактах.

Контрактом від 21.01.2025 № DHXS2025-4-8D визначено предмет та умови поставки, строк дії контракту та основні зобов`язання продавця і покупця. В контракті зазначена загальна сума 38 000 доларів США.

Відповідно до рахунку-фактури від 28.05.2025 № DHSX20250408D вартість товару становить 38 000,00 доларів США. Цими документами визначено ідентифікаційні ознаки товару, кількість, ціну та строк оплати.

Крім того, в п. 5 контракту від 21.01.2025 № DHXS2025-4-8D передбачено, що оплата проводиться в три етапи: 20% сплачується в якості передоплати протягом 10 днів після підтвердження договору купівлі-продажу, 20% сплачується протягом 80 к/д віддати підписання договору, 60% сплачується перед відправкою.

На виконання умов даного договору надані банківські платіжні інструкції в іноземній валюті або банківських металах від 28.05.2025 № 1, від 05.02.2025 № 2, від 07.04.2025 № 3, що підтверджують факт проплати за даний товар.

Разом з тим, на митну вартість товару жодним чином не впливає та обставина, що на платіжних дорученнях відсутні підпис та печатка платника, оскільки ці платіжні доручення виготовлені через систему інтернет-банкінг АТ «Укрсиббанк» із застосуванням кваліфікованого електронного підпису, а тому не містять візуального підпису та печатки в паперовому вигляді.

Твердження відповідача про відсутність у платіжному документі під номером 2 суми платежів по контрактах та неможливість їх зіставити з даною поставкою також є невірним, оскільки в графі «Призначення платежу» чітко зазначено контракт № DHXS2025-4-8D від 21.01.2025 року.

Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 22.08.2019 у справі № 810/2784/18 та від 11.04.2022 у справі № 1.380.2019.006980.

Відтак, надані позивачем до митного оформлення платіжні доручення є достатніми та належними доказами здійснення покупцем оплати товару.

Відповідач не взяв до уваги митну декларацію країни експорту від 13.06.2025 за № 370820250000381666 як документ, що підтверджує факт експорту товарів, через відсутність у ній дати експорту, у зв`язку з чим наведені в ній відомості, на думку митниці, не є остаточними. Також відповідач вказав, що у гр. «Країна призначення» та гр. «Торгова країна» вищевказаної декларації міститься запис «POL», що, за твердженням відповідача, суперечить умовам зовнішньоекономічної операції; крім того, в графі «Контракт» зазначено інший номер контракту, ніж поданий до митного оформлення.

Суд зазначає, що митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товаром (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Як уже було зазначено, декларантом до митної декларації було надано контракт та інвойс, за якими здійснювалась відповідна операція. Так, інвойс є доказом операцій купівлі-продажу товарів або послуг та належить до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.

Згідно зі ст. 134 Кодексу торговельного мореплавства України (далі КТМ України) коносамент є доказом існування договору морського перевезення товару.

Відповідно до ст. 137 КТМ України після приймання вантажу до перевезення перевізник вантажу, капітан або агент перевізника зобов`язані видати відправнику коносамент, який є доказом прийому перевізником вантажу, зазначеного в коносаменті.

Відповідно до ст. 138 КТМ України у коносаменті зазначаються: найменування судна, якщо вантаж прийнято до перевезення на визначеному судні; найменування перевізника; місце приймання або навантаження вантажу; найменування відправника; місце призначення вантажу чи, за наявності чартеру, місце призначення або направлення судна; найменування одержувача вантажу (іменний коносамент) або зазначення, що коносамент видано «наказу відправника», або найменування одержувача з зазначенням, що коносамент видано «наказу одержувача» (ордерний коносамент), або визначенням, що коносамент видано на пред`явника (коносамент на пред`явника); найменування вантажу, його маркування, кількість місць чи кількість та/або міра (маса, об`єм), а в необхідних випадках дані про зовнішній вигляд, стан і особливі властивості вантажу; для небезпечних вантажів найменування вантажу, порядковий номер виробу або речовини відповідно до прийнятої Організацією Об`єднаних Націй системи, клас (підклас), група сумісності для вантажів класу 1, додаткові види небезпеки та група пакування (якщо визначена), а також маса нетто вибухової речовини; фрахт та інші належні перевізнику платежі або зазначення, що фрахт повинен бути сплачений згідно з умовами, викладеними в рейсовому чартері або іншому документі, або зазначення, що фрахт повністю сплачено; час і місце видачі коносамента; кількість складених примірників коносамента; підпис капітана або іншого представника перевізника.

Таким чином, у графі «Країна призначення» митної декларації країни експорту зазначено кінцевий пункт доставки товару морським транспортом, а саме «POL» (Польща). Саме до Польщі прибув контейнер з вантажем, що повністю узгоджується з обставинами справи та підтверджується довідкою про транспортні витрати № 472503/2 від 26.08.2025 року, в якій ТОВ «Ламан Шипінг» інформує про етапи перевезення вантажу в контейнері MSKU0783180 за маршрутом: порт Сямень, Китай порт Гданськ, Польща п/п «Рава-Руська» с. Кропивник, Івано-Франківська обл., Україна, та виокремлює вартість перевезення на кожному етапі.

Декларант не зобов`язаний (звільнений від обовязку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено митним органом.

В свою чергу, митним органом не наведені обставини та докази того, яким чином документи, надані позивачем, порушують чи не відповідають вимогам статті 58 МКУ.

Оскільки позивачем подано митниці достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, то заявлена митна вартість за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 Митного кодексу України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Також оцінюючи рішення про коригування митної вартості товару в частині, що стосується визначення митної вартості товару за резервним методом, суд ураховує, що письмове рішення митниці про коригування заявленої митної вартості товарів відповідно до закону має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

В оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів:

- відсутнє належне обґрунтування неможливості застосування методів 2а, 2б, 2в, 2г;

- застосування резервного методу та визначення митної вартості імпортованого товару обґрунтовано митницею використанням інформації з баз даних ЄАІС Держмитслужби та зазначенням номеру та дати митних декларацій для товару.

В графі 33 оскаржених рішень про коригування митної вартості вказані номер та дата митних декларацій, що слугували джерелом інформації для прийняття рішення про коригування митної вартості. При цьому відповідач не пояснив аргументацію обрання саме цих декларацій в якості джерела інформації для визначення митної вартості, а не будь-яких інших. Суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо. Тому зазначення лише номера та дати митної декларації, яка з неочевидних суду причин була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування її вибору, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Разом з тим, у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваних товарів та характеристик товарів, ціна яких взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару.

Отже, оскаржуване рішення про коригування митної вартості не відповідає встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям обґрунтованості та розсудливості, а тому підлягає скасуванню як протиправне.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить переконання, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені ч. 2 ст. 2 КАС України.

Таким чином, встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, тоді як відповідач всупереч встановленому ч. 1 ст. 77 КАС України обов`язку доказування правомірності рішення про коригування митної вартості, а відтак останнє підлягає скасуванню, а позов частковому задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат здійснюється пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 72-79, 90, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Стальбудмонтаж» (77542, Івано-Франківська область, Калуський район, с. Кропивник, вул. Шевченка, 73; код ЄДРПОУ 36734168) до Львівської митниці Державної митної служби України (79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., 1; код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900587/2 від 22.10.2025.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Львівської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Стальбудмонтаж» судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з для складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя Сподарик Наталія Іванівна