Рішення № 137467790, 15.06.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/1739/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до Голованівського сектору Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнення, просить:

- визнати протиправною відмову Голованівського сектору Центрально-південного міжрегіонального управління ДМС від 12.03.2026 р. №3517-88/3517.1-26, у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ;

- зобов`язати Голованівський сектор Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби: оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , бланк паспорту громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, без передачі будь-яких даних про неї до Єдиного державного демографічного реєстру, без формування (присвоєння) унікального номера запису в Реєстрі, без використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного реєстру; проставити відмітку реєстрації місця проживання в паспорті; провести реєстрацію громадянства України - внесення запису про набуття особою громадянства України спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи; вести облік щодо ОСОБА_2 за раніше встановленими формами, а саме: виключно за прізвищем, іменем та по батькові (ст. ст.28, 294, 296 Цивільного кодексу України), роком народження та місцем реєстрації, без використання будь-якого цифрового або буквено-цифрового ідентифікатора особи (у т.ч серії та номеру паспорту), без внесення інформації про нього до Єдиного державного демографічного реєстру чи будь-яких інших автоматизованих інформаційних систем, та без автоматизованої обробки (у т.ч. передачі) персональних даних, без відцифрованого образу обличчя особи, без від цифрованих відбитків пальців рук.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що вона звернулась до Голованівського сектору Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України із заявою про видачу неповнолітній паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки передбаченої Законом України "Про громадянство України". Однак, відповідач листом відмовив в оформленні та видачі паспорту, мотивуючи тим, що законодавством та іншими нормативними актами України передбачено інший порядок документування особи паспортом. Позивач вважає відмову відповідача безпідставною і такою, що порушує права та інтереси її неповнолітньої дитини.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.04.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.30-31).

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву (а.с.33-40), заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилався на правомірність та обґрунтованість своїх дій. Зазначав, що подане звернення щодо оформлення паспорта громадянина України відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ, не відповідало вимогам Закону України "Про адміністративні послуги" та Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №456 від 06.06.2019 року. За результатами розгляду цього звернення у порядку Закону України "Про звернення громадян" позивачу надано відповідь з відповідними роз`ясненнями. Також зазначає, що відповідач не допустив жодного порушення прав і свобод позивачів, оскільки Закон №5492-VІ передбачає саме обов`язок особи отримати паспорт громадянина України, а не право на такий паспорт і визначає, що паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , в інтересах доньки - ОСОБА_2 звернулась до Голованівського сектору Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби із заявою від 25.02.2026 року про видачу ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки (а.с.42-44).

Листом від 12.03.2026 відповідач повідомив заявнику, що відсутні законні підстави для оформлення та видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України відповідно до Постанови Верховної Ради від 26.06.1992 №2503-ХІІ. При цьому у листі процитовані норми законодавства. (а.с.50-51).

Не погоджуючись з даною відповіддю, позивачі звернулися з позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 5 Закону України "Про громадянство України" від 18.01.2001 №2235-III (далі Закон №2235-III) визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.

Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 №5492-VI (надалі Закон №5492-VI) визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Згідно з ч.1 ст.13 Закону №5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України та документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус.

Зважаючи на зміст пп."а" п.1 ч.1 ст.13 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є одним із документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4-6 ст.14 Закону №5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом.

Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.

Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.

Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.

Отже, вказаним Законом передбачено можливість видачі документа як у формі книжечки, так і у вигляді картки.

Так, заявник, звернувшись до уповноваженого суб`єкта з відповідними документами, передбаченими вказаним Законом, має право на отримання документа у формі книжечки, зокрема, паспорта громадянина України.

Пунктом 1 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ (далі за текстом - Положення №2503-ХІІ) визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України.

Відповідно до п.п.2, 3 Положення №2503-ХІІ паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Пункт 5 Положення №2503-ХІІ визначає, що паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок.

Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.

Пунктом 8 Положення №2503-ХІІ встановлено, що термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.

Згідно п.9 Положення №2503-ХІІ передбачено, що паспорт, виготовлений у вигляді паспортної картки (інформаційного листка), має розмір 80 х 60 мм. У інформаційний листок вклеюється фотокартка і вносяться відомості про його власника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження і особистий номер, а також дата видачі і код органу, що його видав. Інформаційний листок заклеюється плівкою з обох боків.

Відповідно до п.п.10, 11 Положення №2503-ХІІ термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної картки, визначається Кабінетом Міністрів України.

Бланки паспортів виготовляються на замовлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, з високоякісного паперу з використанням спеціального захисту.

Зі змісту зазначених норм слідує, що Положенням про паспорт громадянина України визначено дві форми паспорта громадянина України: паспортна книжечка та паспортна картка.

Також при вирішенні даної справи суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі №806/3265/17 (провадження №Пз/9901/2/18), що відповідно до ч.3 ст.291 КАС України, при ухваленні рішення у цій справі враховуються правові висновки Верховного суду, викладені у рішенні за результатом розгляду зразкової справи.

Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що норми Закону №5492 на відміну від норм Положення №2503 (теж діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом") не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення ст.8 Конвенції.

Також, при вирішенні спору Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що законодавець, приймаючи Закон № 1474-VIII, яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України.

На час звернення позивача до відповідача діяло два нормативних акта: Положення про паспорт №2503-XII і постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення паспорта громадянина України" (далі за текстом Постанова №302), відповідно до яких особи, які раніше отримали паспорт, не зобов`язані звертатися за його обміном, при досягнені відповідного віку органи УДМС проводять вклеювання фотографії, тоді як особи, які змінили прізвище, чи у яких відбулися інші зміни персональних даних, зобов`язані отримувати новий паспорт у формі ID-картки, який має обмежувальний термін 10 років (ч.3 ст.21 Закону №5492-VI), до якого вноситься більше персональних даних та який має унікальний номер запису у Реєстрі. При цьому, у жодному законі не зазначено, з якою метою встановлені такі обмеження, і чи є вони необхідними у демократичному суспільстві.

Крім того, суд враховує, що в частині 7 статті 16 Закону №5492-VI наведено вичерпний перелік підстав для відмови в оформленні документа, оформлення якого передбачено цим Законом.

Так, уповноважений суб`єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.

У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб`єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа.

Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.

Судом встановлено, що відповідач при відмові у видачі позивачу паспорта у формі паспортної книжечки не наведено жодної із законодавчо встановлених підстав відмови.

Таким чином, відповідач відмовляючи ОСОБА_2 , за результатами розгляду її заяви, у видачі паспорта у формі паспортної книжечки, не прийняв обґрунтованого рішення із зазначенням підстав для такої відмови, а тому така відмова є необґрунтованою, непропорційною та підлягає визнанню протиправною.

Також, суд погоджується з твердженням позивача, що відповідач зазначеною відмовою в оформленні паспорта громадянина України неповнолітньому у формі паспортної книжечки, порушує її особисті права, що не відповідає основоположним приписам Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 р.), з огляду на таке.

Так, згідно зі статтею 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Стаття 22 Конституції України передбачає, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Як зазначено у статті 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

При цьому, як передбачено у статті 35 Конституції України, кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров`я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. Ніхто не може бути увільнений від своїх обов`язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відтак, аналізуючи вищенаведене, слід дійти висновку про те, що відповідач прямо порушує права ОСОБА_2 , передбачені статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., оскільки не оформлення їй паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки саме через її переконання, які не призводять до негативних наслідків тих чи інших людей та не спрямовані проти цих людей чи держави, обмежує її права, що встановлені законом.

Щодо посилання представника відповідача у відзиві на позов на ненадання позивачем усіх документів, судом не приймаються до уваги, оскільки такі не були підставою для відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки. Відмова відповідача жодним чином не обґрунтована та не мотивована, у листі відповідачем лише процитовані норми законодавства та не повідомлялось про недостатність поданих позивачами документів чи про їх невідповідність вимогам закону.

Крім того, щодо посилання відповідача на те, що звернення позивачів не відповідає вимогам підпункту 1 пункту 3 розділу І Порядку № 456, тому не може бути розглянуте відповідачем як заява про надання адміністративної послуги в розумінні Закону №5203-VІ, свідчить лише про формальний підхід до розгляду заяви про видачу паспорта громадянина України у вигляді книжечки та не легітимізує відмови позивачу у видачі такого паспорта.

Вирішуючи питання, щодо способу захисту порушеного права суд враховує, що відповідно до абз.5 п.3 Постанови №302 Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

На виконання цієї норми наказом Міністерства внутрішніх справ України №456 від 06.06.2019 року, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.06.2019 року за №620/33591, затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (надалі - Тимчасовий порядок №456).

Цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п`ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2019 року №398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. №302", Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року №719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 2 розділу І Тимчасового порядку №456 паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 року №353 "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України".

Відповідно до пункту 3 розділу І Тимчасового порядку №456 оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи ДМС):

1) особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто;

2) особі, яка досягла 16-річного віку та яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, - на підставі заяви одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників (далі - законні представники).

Заява є згодою на обробку персональних даних згідно із Законом України "Про захист персональних даних". Під час заповнення заяви особою або її законним представником (далі - заявник) працівник територіального підрозділу ДМС інформує заявника про вимоги Закону України "Про захист персональних даних".

Згідно з пунктами 4, 5 розділу І Тимчасового порядку №456 оформлення і видача паспорта здійснюються протягом 30 календарних днів з дня подання особою до територіального підрозділу ДМС заяви та документів для оформлення і видачі паспорта.

Заява та документи для оформлення і видачі паспорта (у тому числі для вклеювання фотокартки) подаються заявником до територіального підрозділу ДМС за місцем звернення.

Відповідно до пунктів 7, 8, 9 розділу І Тимчасового порядку №456 заяву заповнює особисто заявник від руки розбірливим почерком без скорочень та виправлень та власним підписом підтверджує правильність внесених до неї відомостей, а також надання згоди на обробку персональних даних згідно із Законом України "Про захист персональних даних". Якщо заявник через фізичні вади не може підтвердити власним підписом правильність таких відомостей, працівник територіального підрозділу ДМС робить відмітку про неможливість такого підтвердження.

Після заповнення заявником заяви працівник територіального підрозділу ДМС перевіряє правильність заповнення заяви та її відповідність наданим документам, про що вчиняє відповідний запис у графі 9 заяви.

У графі 9 заяви працівник територіального підрозділу ДМС зазначає реквізити документів, що є підставою для оформлення паспорта (свідоцтва про народження / документа, що підтверджує обставини, на підставі яких паспорт підлягає обміну втраченого/викраденого паспорта / довідки про реєстрацію особи громадянином України та рішення суду). У разі подання довідки про реєстрацію особи громадянином України у графі "Службові відмітки" зазначаються номер і дата рішення про набуття особою громадянства України та країна попереднього громадянства.

Відповідно до пунктів 10, 11, 12 розділу І Тимчасового порядку №456 оригінали документів (крім довідки про реєстрацію особи громадянином України, паспорта, що підлягає обміну (у разі обміну паспорта), документів, що підтверджують сплату державного мита, рішення суду) повертаються заявнику після прийняття заяви, їх копії, завірені працівником територіального підрозділу ДМС, долучаються до заяви.

Після проведення перевірок та прийняття рішення про оформлення паспорта за заявою особи територіальний підрозділ ДМС отримує від територіального органу ДМС бланк паспорта громадянина України для його заповнення та подальшої видачі.

Після оформлення та видачі паспорта заява та подані документи зберігаються в алфавітному порядку у формі картотеки в територіальному підрозділі ДМС або у визначеному ДМС територіальному органі ДМС / структурному підрозділі апарату ДМС. Строки зберігання таких документів та матеріалів перевірки визначаються відповідно до вимог законодавства у сфері архівної справи і діловодства.

Розділом ІІІ Тимчасового порядку №456 регламентована така процедура оформлення паспорта вперше:

1. Для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; 4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(ем) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України; 5) дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 6) довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).

Заявник, який звертається за оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку, додатково подає (за наявності) документ, виданий відповідним органом, установою, організацією, який містить фотозображення особи, на ім`я якої оформлюється паспорт.

За відсутності таких документів стосовно цієї особи проводиться процедура встановлення особи, визначена в розділі VIII цього Тимчасового порядку. У такому випадку заявник подає письмове звернення у довільній формі, у якому зазначаються адреси місць проживання, навчання, роботи, перебування в установах виконання покарань та інша інформація, відомості про батьків або інших родичів, які залучатимуться до проведення процедури встановлення цієї особи.

2. Під час розгляду заяви працівник територіального підрозділу ДМС здійснює перевірку факту оформлення довідки про реєстрацію особи громадянином України за обліками територіального органу ДМС.

Перевірка факту оформлення на ім`я особи паспорта громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, здійснюється за даними відомчої інформаційної системи ДМС.

У разі якщо місце проживання особи знято з реєстрації після досягнення нею 16-річного віку, перевірка факту оформлення паспорта здійснюється за обліками територіальних підрозділів ДМС за попереднім зареєстрованим місцем проживання особи, а за його відсутності - за зареєстрованим місцем проживання батьків, опікунів (піклувальників).

У разі подання документа, зазначеного в абзаці другому підпункту 8 пункту 1 цього розділу, здійснюється перевірка факту оформлення і видачі такого документа.

3. Відомості про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання, подані заявником, перевіряються за даними обліку територіального органу ДМС.

Стосовно осіб, які досягли 16-річного віку та місце проживання яких не зареєстровано або місце проживання яких знято з реєстрації, працівник територіального підрозділу ДМС проводить перевірку факту відсутності зареєстрованого місця проживання за даними обліку територіального органу ДМС, а в разі, якщо законні представники зареєстровані на території обслуговування іншого територіального органу ДМС, - за даними відповідного територіального органу ДМС. Якщо зазначені територіальні підрозділи ДМС розташовані в межах одного територіального органу ДМС, перевірка проводиться тільки за даними обліку такого територіального органу ДМС.

У разі якщо відомості, зазначені в документах, поданих заявником, відсутні в обліку територіального органу ДМС або не відповідають його даним, працівник територіального підрозділу ДМС здійснює перевірку та/або уточнення таких даних у відповідному органі реєстрації в установленому порядку.

4. Перевірки, зазначені в пунктах 2, 3 цього розділу, здійснюються шляхом направлення запитів засобами поштового або фельд`єгерського зв`язку.

Надсилання запитів здійснюється не пізніше одного робочого дня з дня подання заяви про оформлення паспорта. Строк надання відповідей не повинен перевищувати трьох робочих днів з дня надходження запитів.

5. Рішення про оформлення паспорта приймається територіальним підрозділом ДМС за результатами проведених перевірок та перевірки факту належності особи до громадянства України.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу X Тимчасового порядку №456 територіальний підрозділ ДМС відмовляє особі в оформленні або видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки), якщо: 1) особа не є громадянином України; 2) особа вже отримала паспорт, який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв`язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього, непридатності для подальшого використання); 3) дані, отримані з баз даних Єдиного державного демографічного реєстру, картотек, не підтверджують надану заявником інформацію; 4) за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта; 5) особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення й видачі паспорта; 6) особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.

У рішенні про відмову в оформленні чи видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки), яке доводиться до відома заявника протягом п`яти робочих днів з дня його прийняття, зазначаються підстави відмови. Заявник має право повторно звернутися до територіального підрозділу ДМС в разі зміни або усунення обставин, через які йому було відмовлено в оформленні чи видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки).

Суд установив, що ОСОБА_2 , досягнувши 16-річного віку, та її мати звернулись до Голованівського сектору ЦПМУ ДМС - територіального підрозділу ДМС - із заявою з метою оформлення паспорта у вигляді паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України №2503-XII від 26.06.1992 року. До заяви від 25.02.2026 року додали документи та інформацію, необхідні для оформлення й видачі паспорта вперше, передбачені пунктом 1 розділу ІІІ Тимчасового порядку №456.

Вказана заява підлягала розгляду за процедурами, передбаченими Тимчасовим порядком №456, оскільки інших механізму, правил та порядку оформлення та видачі підрозділами ДМС паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.1994 року №353 "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України", чинне законодавство не визначає.

Однак заява ОСОБА_2 від 25.02.2026 року по суті відповідачем не розглянута, перевірки, зазначені в пунктах 2 - 3 розділу ІІІ Тимчасового порядку №456, за нею не проводилися. У встановлені строки відповідач не прийняв рішення ані про оформлення паспорта за заявою ОСОБА_2 , як це передбачено пунктами 4, 11 розділу І, пунктом 5 розділу ІІI Тимчасового порядку №456, ані про відмову в оформленні чи видачі паспорта з підстав, передбачених пунктом 1 розділу X Тимчасового порядку №456.

Суд дійшов до висновку, що у спірних правовідносинах Голованівський сектор Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби, який є територіальним підрозділом ДМС та надає адміністративні послуги у сфері міграції, безпідставно відмовив в оформленні та видачі ОСОБА_2 паспорту громадянина України зразка 1994 року. Тож такі дії слід визнати протиправними, а порушене право позивача слід відновити, зобов`язавши відповідача оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України зразка 1994 року у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ.

Щодо позовних вимог про видачу паспорта без передачі будь-яких даних про неї до Єдиного державного демографічного реєстру, без формування (присвоєння) унікального номера запису в Реєстрі, без використання будь-яких засобів Єдиного державного демографічного реєстру, то у цій частині не підлягають задоволенню, оскільки як вбачається з матеріалів справи та наданих відповідачем доказів ОСОБА_2 була документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданим 01.02.2024. Відповідач звертав увагу, що позивач особисто подавала заяву-анкету про внесення інформації до ЄДР за місцем виготовлення паспорту від 16.01.2024 №26425146. За результатами оформлення вказаного паспорту ОСОБА_2 у 2024 році вже присвоєно унікальний номер запису в ЄДДР (УНЗР) 20100128-08022.

Стосовно вимоги позивача - проставити відмітку реєстрації місця проживання в паспорті, то суд зазначає, що відповідно до пункту 7 статті 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», орган реєстрації - виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, який на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради, забезпечує формування та ведення реєстру територіальної громади, облік задекларованого місця проживання/зміну місця проживання особи.

Тобто, Державна міграційна служба України, у тому числі її територіальні органи та/або підрозділи, реєстрацію місця проживання громадян України не здійснюють, оскільки з 2016 року ці повноваження передано до органів місцевого самоврядування.

Щодо проведення реєстрації громадянства України - внесення запису про набуття особою громадянства України спеціально уповноваженим на те органом у відповідні облікові документи, суд зазначає.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про громадянство України», реєстрація громадянства України - внесення інформації про особу до відомчої інформаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, що підтверджує факт прийняття спеціальними уповноваженими органами рішень про набуття особою громадянства України, видання відповідного указу Президента України про прийняття іноземця чи особи без громадянства до громадянства України.

Громадянство України набувається, зокрема:1) за народженням; 2) за територіальним походженням (ст.6 Закону України «Про громадянство України»).

Статтею 7 Закону України «Про громадянство України» передбачено, що особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.

Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.

Згідно із свідоцтвом про народження ОСОБА_2 серія НОМЕР_2 та паспортних документів батьків, вони є громадянами України.

Отже, відсутня необхідність проходження ОСОБА_2 процедури набуття громадянства.

Щодо посилання позивачів на не надання згоди на обробку персональних даних.

Відповідно до абз.10 ст.2 Закону України "Про захист персональних даних" персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Згідно із абз.8 ст.2 Закону України "Про захист персональних даних" обробка персональних даних - будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем.

З огляду на викладене, суд не вправі заборонити відповідачу конкретно ідентифікувати позивачку, зокрема для встановлення її особи, а також для оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки.

Отже, перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати сторонами не понесені.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_3 ), яка діє в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до Голованівського сектору Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби (26500, Кіровоградська область, селище Голованівськ, вул. Соборна, 44б) про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Голованівського сектору Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби щодо відмови у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ.

Зобов`язати Голованівський сектор Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА