Рішення № 137467612, 17.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року справа №320/62004/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві , Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДПРОУ 14099344, пл. Свободи,5, Держпром,3 під.,2 пов., Харків, Харківська обл., 61022) від 28.08.2024р. про відмову зарахувати ОСОБА_1 при призначенні пенсії до страхового стажу періоди трудової діяльності з 01.12.1991р. по 29.05.1992р., з 03.06.1992р. по 01.09.1993р., з 01.09.1993р. по 12.08.1996р. та відмову у призначенні пенсії за віком.

2. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 наступні періоди: діяльності з 01.12.1991р. по 29.05.1992р., з 03.06.1992р. по 01.09.1993р., з 01.09.1993р. по 12.08.1996р. та призначити пенсію за віком з 06 серпня 2024 року.

Станом на 16.06.2026 року від відповідача відзиву не надходило. Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши обставини справи та оцінивши доводи сторін суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , паспорт: НОМЕР_1 , виданий 05.01.1998р. Жовтневим РУГУ МВС України в м. Києві, ІПН: НОМЕР_2 , номер соціального страхування: 1211629402, 19 липня 2024 року звернулася із заявою про призначення пенсії за віком до Головного Управління ПФУ м. Києва (Деснянський район).

25.07.2024р. згідно Рішенню Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 262340026464 від 25.07.2024р. (Додаток №5 ) в призначенні пенсії за віком позивачці було відмовлено. За результатами розгляду поданих документів згідно вищезазначеного винесеного Рішення до страхового стажу було не зараховано:

- період роботи з 01.12.1991р. по 29.05.1992р. згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 24.07.1981р., оскільки відсутні накази на прийняття та звільнення з роботи.

- період роботи з 03.06.1992р. по 01.09.1993р. згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 24.07.1981р., оскільки наказ на прийняття на роботу дописано іншим чорнилом.

До страхового стажу були зараховані наступні періоди:

- з 24.07.1981р. по 18.08.1984р.

- з 01.09.1984р. по 17.09.1988р.

- з 19.09.1988р. по 30.09.1989р.

- з 09.10.1989р по 10.09.1990р.

- з 17.09.1990р. по 29.11.1991 р.

- з 01.09.1993р. по 12.08.1996р.

- з 01.10.2001р. по 31.12.2003р.

- з 01.01.2005р. по 28.02 2022р.

Страховий стаж згідно Рішенню склав 29 років 11 місяців 18 днів.

Після повторного звернення до Головного Управління ПФУ м. Києва (Деснянський район) 14.08.2024р., працівником пенсійного фонду було перевірено перелік документів, залучених для призначення пенсії за віком, і встановлено, що для визначення страхового стажу позивачкою не подавались документи про народження дітей. Долучення цих документів є підставою для зарахування до страхового стажу не врахованих раніше 15 місяців.

19.08.2024р., враховуючи висновки та рекомендації фахівця ПФУ, позивачкою було подано заяву про залучення необхідних документів до пенсійної справи. Дата звернення і перелік поданих документів засвідчені в Розписці-повідомленні № 16366.

За результатами розгляду заяви 28.08.2024р. позивачка отримала Рішення відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії.

Даним рішенням до загального страхового стажу згідно трудової книжки від 24.07.1981 НОМЕР_4 не зараховано:

- період роботи з 09.12.1991р. по 29.05.1992р. в зв`язку з відсутністю дати звільнення та номерів та дат наказів про прийняття та звільнення з роботи;

- період роботи з 03.06.1992р. по 01.09.1993р. в зв`язку з дописом номера та дати протоколу про прийняття на роботу, яке не обумовлене належним чином;

- період роботи з 01.09.1993р. по 12.08.1996р. в зв`язку з відсутністю ідентифікаційного коду на печатці підприємства.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року. 5 серпня 2024 року позивачці виповнилось 60 років. На момент звернення до Головного Управління ПФУ м. Києва (Деснянський район) загальний страховий стаж позивачки складав 32 роки 11 місяців 14 днів (згідно даним в Особистому кабінеті на сайті ПФУ). Тобто, на момент призначення пенсії за віком позивачка потрібний вік та страховий стаж.

Для оформлення пенсії за віком я надала співробітникам ПФУ необхідний пакет документів. Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України - трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудова книжка позивачки вперше заповнювалась 24.07.1981 року. (Додаток № 2) На той час діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162.

Відповідно до пункту 2.3 Інструкції №162 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження і заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільнені - день звільнень повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

При цьому, відповідальність за можливі помилки або виправлення у трудовій книжці, у тому числі якість записів та відбитків печаток не може бути перекладена на працівника та призводити до позбавлення його права на врахування фактично відпрацьованого часу у складі трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.

Також, недотримання правил ведення трудової книжки, якщо є такі факти, може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, щодо якої такі порушення було вчинено, а отже, й не може впливати на її особисті права (Постанова Верховного Суду від 06.02.2018р. у справі № 677\277\17).

Крім того, пунктом 4 Постанови Кабінету міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 № 301 передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання та видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Відсутність посилання чи неточних записів, відсутності печатки не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу застрахованої особи, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність ведення та заповнення трудової книжки.

Особа жодним чином не впливає на дотримання роботодавцем порядку заповнення трудової книжки та не може нести негативні наслідки за окремі її недоліки, а підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Громадянин України наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав - певних недоліків трудової книжки (Постанова ВС від 04.07.2023 року у справі № 580/4012/19).

Таким чином, недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (адміністративне провадження № К/9901/2310/18) та у постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17.

Також, Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 28.08.2024р. з стажу позивачки також було вилучено період з 01.09.1993 по 12.08.1996 в зв`язку з відсутністю ідентифікаційного коду на печатці підприємства, якою засвідчена дата звільнення з ТОВ Фірма «Елві». Запис № 19 у трудовій книжці.

Така позиція ПФУ суперечить нормам правового регулювання, що діяли в період внесення записів.

Відповідно до положень «Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України», затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України № 118 від 22.01.1996 (далі - Положення № 118):

- Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України - це автоматизована система збору, накопичення та обробки даних про підприємства та організації всіх форм власності, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо);

- Державний реєстр створюється з метою:забезпечення єдиних принципів ідентифікації суб`єктів господарської діяльності та їх державного обліку в межах інформаційного простору України; здійснення спостережень за структурними змінами в економіці, які відбуваються під час створення суб`єктів господарської діяльності, їх реорганізації та ліквідації; забезпечення державних органів інформацією про суб`єкти господарської діяльності; організації на основі Державного реєстру суцільних і вибіркових статистичних спостережень, одноразових обстежень та переписів; взаємодії на єдиних методологічних засадах з базами даних Національного банку, Головної державної податкової інспекції, Фонду державного майна, Антимонопольного комітету, інших міністерств і відомств; забезпечення в межах законодавства доступності, гласності та відкритості інформації про суб`єкти господарської діяльності для заінтересованих користувачів; забезпечення оперативного переходу до міжнародних систем класифікації та кодування;

- для включення до Державного реєстру суб`єкт господарської діяльності в десятиденний термін після його державної реєстрації (перереєстрації) або прийняття рішення (постанови, розпорядження, наказу) про створення, в тому числі філії, відділення, представництва тощо, подає до відповідного органу державної статистики заповнену облікову картку встановленого зразка, а також нормативні та установчі документи;

- у разі включення суб`єкта господарської діяльності до Державного реєстру йому встановлюється ідентифікаційний код і коди класифікаційних ознак. Ідентифікаційний код є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за суб`єктом протягом усього періоду його існування;

- використання ідентифікаційного коду з Державного реєстру є обов`язковим для всіх видів звітних та облікових документів, які використовуються за межами суб`єктів господарської діяльності. Звітні та облікові документи, в яких відсутній ідентифікаційний код з Державного реєстру, вважаються недійсними, їх використання тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

Таким чином, Положенням № 118 регулюються обмеження щодо подання підприємством звітів та облікових документів без ідентифікаційного коду з Державного реєстру і ніяким чином не впливає на наявність трудового стажу працівника (застрахованої особи).

Поряд з цим, положення Постанови Верховної Ради України від 11.05.1992 № 2318-ХІІ «Про заходи щодо забезпечення виконання вимог дозвільної системи» та «Інструкції про порядок видачі дозволів на виготовлення печаток і штампів», затвердженої наказом МВС України від 18.10.1993 № 643 не містять положень про нечинність фактично існуючих печаток та штампів та про обов`язок їх заміни, тож відсутність на печатці такого реквізиту як ідентифікаційний код з Єдиного державного реєстру підприємств не може спростовувати наявність трудового стажу та позбавляти працівника (застрахованої особи) конституційного права на соціальний захист та вирішення питання призначення пенсії.

Крім того, на працівника (застрахованої особи) не покладено обов`язок щодо перевірки усіх реквізитів печатки підприємства.

Неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком ( Постанови ВС від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, від 06.04.2022 року у справі № 607/7638/17), у справі №490\12392\16-а від 24.05.2018р.

Застосування відповідачем можливої аргументації з посиланням на Інструкцію «Про порядок видачі дозволів на оформлення печаток та штампів» від 18.10.1993р. № 643 та Постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.1994р. буде невірним та нікчемним, адже вони були прийняті пізніше, аніж реєструвалось TOB «Елві», та не містили положень щодо недійсності печаток, що були створені до набрання чинності зазначеної інструкції.

Таким чином, трудовий стаж за період з 01.09.1993 року по 12.08.1996 рік мав бути врахований для визначення страхового стажу під час розгляду заяви позивачки щодо призначення пенсії за віком.

При цьому, при визначенні відповідного територіального органу Пенсійного фонду України, який має розглянути питання про призначення пенсії позивачу, суд враховує, що 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України, зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1), якою внесені зміни до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок №22-1).

Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.

Запроваджена у зв`язку зі змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.

Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Аналізуючи вищезазначені норми Порядку № 22-1, суд зазначає, що:

- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території;

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (пункт 4.10);

- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Отже, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 належним відповідачем у спірних правовідносинах є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову позивачці у призначенні пенсії.

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому, відсутні правові та фактичні обставини для задоволення щодо нього позовних вимог.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України до судових витрат належить судовий збір. Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.

Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДПРОУ 14099344, пл. Свободи,5, Держпром,3 під.,2 пов., Харків, Харківська обл., 61022) від 28.08.2024р. про відмову зарахувати ОСОБА_1 при призначенні пенсії до страхового стажу періоди трудової діяльності з 01.12.1991р. по 29.05.1992р., з 03.06.1992р. по 01.09.1993р., з 01.09.1993р. по 12.08.1996р. та відмову у призначенні пенсії за віком.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 наступні періоди: діяльності з 01.12.1991р. по 29.05.1992р., з 03.06.1992р. по 01.09.1993р., з 01.09.1993р. по 12.08.1996р. та призначити пенсію за віком з 06 серпня 2024 року.

4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДПРОУ 14099344) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Терлецька О.О.