Рішення № 137467606, 16.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року м. Київ справа №320/39694/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстарч»

до Міністерства економіки України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

І. Зміст позовних вимог.

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстарч» (далі позивач, ТОВ «Укрстарч») з адміністративним позовом до Міністерства економіки України (далі відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства економіки України про відмову у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРСТАРЧ» висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за операціями, що Документ сформований в системі «Електронний суд» 31.07.2024 10 здійснюються відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 07.08.2023 № 02/2023, укладеного з Andritz AG (Австрія), яке затверджено Наказом Мінекономіки України від 04.07.2024 року № 15945;

- зобов`язати Міністерство економіки України видати Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРСТАРЧ» висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за операцією, що здійснюється відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 07.08.2023 року № 02/2023, укладеного з Andritz AG (Австрія) в частині здійсненної передоплати 24.11.2023 на суму 569 261,00 Євро на строк з 22.05.2024 до 12.08.2024.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що категорично не погоджується з рішенням прийнятим Міністерством економіки України, вважає його протиправним, безпідставним та таким що взагалі не відповідає обставинам справи та підлягає скасуванню.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що згідно із поданим позивачем пакетом документів разом із заявою від 20.06.2024 (вх. від 20.06.2024 № П 3882), зовнішньоекономічна операція з імпорту товарів, що здійснюється відповідно до Контракту від 07.08.2023 № 02/2023, не належить до окремих операцій, що здійснюються резидентами під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які визначені пунктом 2 Порядку № 104. У пункті 7 Контракту зазначено, що строк поставки товару на склад покупця вказується в кожному окремому Додатку до цього Контракту. У Додатку № 1 Специфікації до Контракту зазначено найменування та кількість продукції яка постачається, а саме, відцентровані насоси у кількості 96 штук та встановлено термін постачання 26-32 тижня (182 - 224 дні). Відповідно до пункту 3.1.1 ДСТУ 3063-95. Насоси. Класифікація. Терміни та визначення, затвердженого та введеного в дію наказом Держстандарту України № 131 від 21 квітня 1995 р., відцентровий насос гідравлічна машина для збільшення енергії перекачуваної рідини внаслідок обертального руху робочого колеса. Відцентрові насоси це механічні пристрої, які використовуються для переміщення рідин шляхом перетворення механічної енергії в гідравлічну. Вони широко застосовуються в різних галузях, включаючи водопостачання, промисловість і сільське господарство. Отже, відцентровані насоси, це механічні пристрої, які широко застосовуються у різних галузях та мають серійне виробництво, з даною інформацією можна також ознайомити на офіційному вебсайті нерезидента. Єдина обставина, яка обґрунтовує такі значні строки постачання насосів це їх кількість, а саме 96 штук, але не технічна складність у розумінні Порядку № 104. Тобто, нерезидент не встигає виготовити таку велику кількість насосів у строк до 180 днів. Суб`єкт господарювання має обов`язок дотримуватися граничних строків розрахунків з контрагентами-нерезидентами України, що обумовлено запобіганню виведенню з України валютної виручки. Отже, виходячи зі змісту контракту вбачається, що операція щодо поставки відцентрованих насосів - 96 шт., не здійснюється під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів), визначених пунктом 2 Порядку, а саме постачання складних технічних виробів.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дій у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.09.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

07.02.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

28.10.2024 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення.

25.11.2024 до суду від позивача надійшли додаткові докази, а саме: експертний висновок Харківської торгово-промислової палати від 19.11.2024 № 100-ИМ/24 та висновок Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 21.11.2024 № 3-3/1131.

11.12.2024 до суду від відповідача надійшли заперечення на клопотання позивача про надання додаткових доказів, в якому зазначено, що експертний висновок Харківської торгово-промислової палати від 19.11.2024 № 100-ИМ/24 та висновок Державного підприємства «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» від 21.11.2024 № 3-3/1131 не стосуються застосування аналогії права чи закону та змісту норм іноземного права, також експертами не зазначено, що підставою проведення експертиз є надання висновку до суду, не зазначено інформації, що експерти попереджені (обізнані) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а отже, дані висновки експертів не можуть бути належними і допустимими доказами у даній справі, оскільки не стосуються предмету спору та не відповідають вимогам законодавства.

Інших заяв чи клопотань учасниками справи до суду не подано.

Частиною п`ять статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені відповідні обставини.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрстарч» (покупець) та Andritz AG (продавець) було підписано контракт № 02/2023 07.08.2023 про поставку обладнання на загальну суму 813 230 Євро.

Умовами контракту передбачено здійснення попередньої оплати у розмірах 70% після укладання контракту та 30% після повідомлення продавця про готовість обладнання до відвантаження.

Термін постачання: 26-32 тижня.

Відповідно до виписки банку з рахунку ТОВ «Укрстарч» здійснило попередню оплату у розмірі 70% вартості контракту у сумі 569 261 Євро 24.11.2023.

Andritz AG листом повідомила ТОВ «Укрстарч» про те, що обладнання яке виготовляється та поставляється за контрактом №02/2023 від 0708.2023 є унікальними та складними високотехнологічними виробами та у зв`язку зі складністю виробництва обладнання за контрактом №02/2023 від 07.08.2023. зазначене обладнання буде виготовлено не пізніше 12.07.2024 до відвантаження з їх підприємства.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрстарч» подано Міністерству економіки України заяву від 20.06.2024 на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за операцією з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком відповідно до зовнішньоекономічного від 07.08.2023 №02/2023, укладеного з Andritz AG.

За результатом розгляду заяви ТОВ «Укрстарч» від 20.06.2024, у зв`язку з тим, що операція резидента з імпорту товарів не належить до окремий операцій, що здійснюються резидентами під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які визначенні пунктом 2 Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України 13 лютого 2019 року № 104, Міністерство економіки України прийняло наказ від 04.07.2024 № 15945 про відмову у видачі висновку ТОВ «Укрстарч».

Позивач вважає, що вказане рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, тому звернувся до суду із цим позовом.

V. Оцінка суду.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства, визначає Закон України Про валюту та валютні операції від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VІІІ).

Частинами 1, 2 статті 3 вказаного Закону № 2473-VІІІ регламентовано, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2473-VІІІ Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Порядок видачі висновку, у тому числі перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду, включаючи перелік товарів, за якими документи для видачі висновку підлягають залишенню без розгляду, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Видача висновку здійснюється безоплатно (абзац 4 частини 4 статті 13 Закону № 2473-VІІІ).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.2019 № 838 затверджено Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, у відповідності до пункту 1 якого Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує: формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну промислову політику, державну військово-промислову політику, державну інвестиційну політику, державну зовнішньоекономічну політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об`єктами державної власності, розвитку підприємництва, державно-приватного партнерства, інтелектуальної власності, інноваційної діяльності в реальному секторі економіки, туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), державних та публічних закупівель, а також державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів; формування та реалізацію державної політики у сфері державної статистики, державного матеріального резерву, експортного контролю; формування державної політики у сфері захисту прав споживачів, державної політики з контролю за цінами, державної регуляторної політики та державної політики з питань ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності; реалізацію державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності; формування та реалізує державну аграрну політику, державну політику у сфері сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, охорони прав на сорти рослин, тваринництва, насінництва та розсадництва; формування та реалізацію державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства та безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, лісового та мисливського господарства, ветеринарної медицини, безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, у сфері карантину та захисту рослин, у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів; формування державної політики у сфері нагляду (контролю) у системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу; формування та реалізує державну політику у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу; формування та реалізацію державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю та зайнятість населення.

Мінекономіки є уповноваженим органом з питань координації діяльності з реалізації державного оборонного замовлення.

Отже, Мінекономіки є суб`єктом владних повноважень, який уповноважений, з урахувань вимог статті 13 Закону № 2473-VІІІ, за окремими операціями з експорту та імпорту товарів продовжувати граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, шляхом видачі висновку.

У свою чергу, Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2019 № 104 затверджено Порядок видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (далі - Порядок № 104), який визначає механізм видачі висновків щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком (далі - висновки), перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку або залишення документів без розгляду і перелік товарів, за якими документи для видачі висновку залишаються без розгляду.

Відповідно до приписів пункту 2 Порядку № 104 висновок видається Мінекономіки за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, що здійснюються резидентами, а саме:

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) виробничої кооперації - операціями з постачання сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, заготовок напівфабрикатів, комплектувальних та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, що технологічно взаємозв`язані і необхідні для виготовлення кінцевої продукції;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) консигнації - операціями з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов`язується за дорученням іншої сторони (консигнанта) продати протягом визначеного часу дії угоди консигнації за обумовлену винагороду з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) у будівництві - операціями з виробництва та постачання будівельних матеріалів, конструкцій, машин і механізмів, обладнання та матеріалів для виконання необхідних робіт;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) тендерної поставки - операціями з постачання товарів, замовлених за результатами міжнародних торгів (тендерів);

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) гарантійного обслуговування - експортними операціями з постачання товарів та проведення розрахунків частинами після підписання відповідних актів технічного приймання (випробовування, установки, монтажу, налагодження) товарів, а також проведення остаточних розрахунків після закінчення відповідного гарантійного періоду;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання складних технічних виробів - імпортними операціями з постачання устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з постачання складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів;

під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) постачання товарів спеціального призначення - операціями з міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України; операціями з постачання природного газу за контрактами з постачальниками природного газу, які здійснює Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, та з транспортування (транзиту) природного газу іноземного власника для його подачі у визначені договором місця (точки) та проведення остаточних розрахунків після підписання відповідних актів.

Згідно із пунктом 3 Порядку № 104 для одержання висновку резидент надсилає поштою або подає особисто у паперовому вигляді чи через Єдиний державний портал адміністративних послуг Мінекономіки в електронній формі такі документи:

заяву на одержання висновку (далі - заява) за формою, затвердженою Мінекономіки, що містить відомості про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення та обґрунтування необхідності продовження установленого строку розрахунків на певний період;

копії зовнішньоекономічного договору (контракту), усіх специфікацій, додатків, додаткових угод та інших документів, які є невід`ємними частинами договору (контракту), засвідчені в установленому законодавством порядку. У разі коли зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено іноземною мовою, резидент додає його переклад на українську мову;

копії документів, що підтверджують здійснення операції з експорту (імпорту) товарів, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, митних декларацій, коносаментів, транспортних документів, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг), засвідчені в установленому законодавством порядку;

копії листів, повідомлень, які обумовлюють та обґрунтовують необхідність продовження установлених строків розрахунків, засвідчені в установленому законодавством порядку.

Оформлення та подання резидентами в електронній формі для одержання висновку документів, оформлення та видача Мінекономіки в електронній формі висновку здійснюються через Єдиний державний портал адміністративних послуг згідно з вимогами законодавства у сфері електронних довірчих послуг і цього Порядку.

У разі коли документи подано резидентом в електронній формі у вихідний, святковий, інший неробочий день або в неробочий час робочого дня, днем подання таких документів вважається перший робочий день, що настає за таким днем.

Пунктом 4 Порядку № 104 визначено, що Мінекономіки розглядає подані резидентом для одержання висновку документи згідно з цим Порядком і протягом 10 робочих днів з дати їх одержання приймає рішення про видачу або про відмову у видачі висновку.

Відповідно до 10 Порядку №104 у видачі висновку може бути відмовлено у разі, коли:

у поданих резидентом документах виявлено недостовірну інформацію;

документи подано з порушенням вимог, зазначених у пункті 3 цього Порядку, в тому числі вимог щодо комплектності та оформлення документів;

заява, додані до неї документи (документ) підписані (засвідчені) особою, яка не має на це повноважень;

у зовнішньоекономічному договорі (контракті) відсутні істотні умови договору, передбачені законодавством;

операція резидента з експорту (імпорту) товарів не належить до окремої операції, визначеної пунктом 2 цього Порядку;

операція резидента здійснюється з товарами, що включені до переліку товарів, за якими звернення про видачу висновку залишаються без розгляду, згідно з додатком;

продовження строків розрахунків виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) за операцією з експорту (імпорту) товарів зумовлено форс-мажорними обставинами;

у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні відомості про резидента або наявні відомості про його припинення.

Пунктом 12 Порядку № 104 передбачено, що у рішенні про відмову у видачі висновку зазначаються причини відмови з посиланням на положення законодавства.

Повідомлення про відмову у видачі висновку надсилається резиденту поштою на адресу його місцезнаходження та/або в електронній формі через Єдиний державний портал адміністративних послуг до персонального кабінету резидента (за його наявності) не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття рішення про відмову у видачі висновку. За вибором резидента повідомлення про відмову у видачі висновку може бути отримано резидентом особисто.

Тож, з наведеного слідує, що за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку; перелік документів, які подаються резидентом для отримання висновку, не подання яких має своїм наслідком відмову у видачі висновку, визначено Порядком № 104; строк розгляду поданих резидентом документів для отримання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком України становить 10 робочих днів з дати їх одержання; рішення про відмову у видачі висновку має містити причини відмови у його видачі із посиланням на положення чинного законодавства.

Як вбачається з оскаржуваного наказу Міністерства економіки України № 15945 від 04.07.2024 підставою для відмови у видачі позивачу висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів вказано абзац 6 пункту 10 Порядку 104, а саме: у зв`язку з тим, що операція резидента з імпорту товарів не належить до окремий операцій, що здійснюються резидентами під час виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які визначенні пунктом 2 Порядку.

Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за контрактом від 07.08.2023 № 02/2023, предметом якого є поставка високотехнологічного обладнання, виготовлення якого здійснюється під індивідуальні потреби виробництва позивача. Поданими документами підтверджується, що строк виготовлення та транспортування обладнання перевищує 180 днів, що обумовлено його технічною складністю, особливостями виробничого циклу та необхідністю подальшого введення в експлуатацію.

Підставою для відмови у видачі висновку відповідач визначив те, що спірна операція не належить до окремих операцій, передбачених пунктом 2 Порядку № 104. Проте такий висновок відповідача не ґрунтується на належній оцінці змісту контракту та поданих позивачем документів.

Положення пункту 2 Порядку № 104 передбачають можливість видачі висновку під час виконання зовнішньоекономічних договорів щодо постачання складних технічних виробів, зокрема виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів. При цьому зазначена норма не містить вичерпного переліку обладнання, яке може бути віднесене до складних технічних виробів, а тому вирішення цього питання повинно здійснюватися з урахуванням фактичних характеристик товару, умов його виготовлення та виконання конкретного зовнішньоекономічного договору.

Матеріалами справи підтверджується, що обладнання виготовлялося за індивідуальним замовленням позивача, а строк його виробництва перевищував встановлений Національним банком України граничний строк розрахунків.

Суд зазначає, що при прийнятті рішення про відмову відповідач обмежився формальним посиланням на невідповідність операції вимогам пункту 2 Порядку № 104, не зазначивши належного обґрунтування, чому саме поставка обладнання за вказаним контрактом не може бути віднесена до постачання складних технічних виробів. Таким чином, відповідач не довів правомірності свого рішення, як того вимагають положення статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин суд дійшов висновку, що наказ Міністерства економіки України про відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Відтак, невиконання відповідачем законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Подібна позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а.

Суд звертає увагу, що незважаючи на те, що Порядком № 104 не визначено форми рішення та вимоги про конкретизацію підстав відмови у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків, вказане не скасовує обов`язок відповідача необхідності прийняття вмотивованого рішення, зміст якого надавав би можливість суб`єкту господарювання своєчасно встановити виявлені недоліки та можливість їх усунення.

Відповідно до частини статті 13 Закону № 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.

З наведеного суд вважає, що відповідач формально підійшов до розгляду заяви позивача щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених НБУ за договором (контракту) та не в повній мірі з`ясував наявність чи відсутність підстав для продовження строків розрахунків.

Згідно із пунктом 8 частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Окрім цього суд вважає прийнятним застосування до спірних правовідносин те, що у практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати, аналізуючи сумісність втручання в право особи на мирне володіння майном з гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи можна вважати втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) є пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним щодо застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного, публічного інтересу, за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Критерій пропорційності передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що ставиться для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".

При цьому ЄСПЛ у питаннях оцінки пропорційності, як і в питаннях наявності суспільного, публічного інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

В даному випадку, оскаржуваний наказ прийнятий відповідачем за наслідком застосування ним формального підходу до розгляду заяви позивача щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком за договором (контракту), що має своїм наслідком непропорційність такого рішення, адже останнє не забезпечує баланс між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване таке спірне рішення.

При вирішенні спору по суті суд також вважає за доцільне звернути увагу на строки розгляду заяви ТОВ «Укрстарч» від 20.06.2024.

Як вже було вказано вище, як Закон № 2473-VIII, так і Порядок №104 встановлює строк розгляду Мінекономіки поданих резидентом документів для отримання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком - 10 робочих днів з дати їх одержання.

Матеріалами справи підтверджено, що заяву від 20.06.2024 та додані документи отримані відповідачем 20.06.2024. У той же час спірний наказ №15945 винесено від 04.07.2024 № 15945, а повідомлено про його прийняття ТОВ «Укрстарч» 05.07.2024.

Доказів зворотного Міністерством економіки України до суду не надано.

Суд враховує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №165 «Про зупинення строків надання адміністративних послуг та видачі документів дозвільного характеру» (далі Постанова №165) відповідно до статті 64 Конституції України, статей 12-1, 20 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" Кабінет Міністрів України постановлено зупинити строки надання, крім строків надання адміністративних послуг у сферах державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації актів цивільного стану, суб`єктами (особами), що провадять діяльність під час воєнного стану, адміністративних послуг суб`єктами їх надання та строки видачі дозвільними органами документів дозвільного характеру на час воєнного стану в Україні (крім надання адміністративних послуг у сфері будівництва, визначених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності).

Разом з цим, суд нагадує, що частиною 2 статті 3 Закону № 2473-VIII регламентовано, що питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону (частина 3 статті 3 Закону № 2473-VIII).

В даному випадку, на переконання суду застосування Постанови №165 суперечить вимогам статті 3 Закону № 2473-VIII.

Суд зазначає, що жодних змін до абзацу 2 частини 4 статі 13 Закону № 2473-VIII в частині строків прийняття Мінекономіки рішення про видачу чи відмову у видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком України, не внесено.

Отже, суд вважає, що Мінекономіки порушено строки розгляду заяви ТОВ «Укрстарч» про отримання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком від 04.12.2022, визначені в абзаці 2 частини 4 статті 13 Закону № 2473-VIII та пункті 4 Порядку №104.

Суд зазначає, що наведене не є самостійною підставою для задоволення позовних вимог, проте вказує на порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправним та скасувати рішення Міністерства економіки України про відмову у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРСТАРЧ» висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за операціями, що Документ сформований в системі «Електронний суд» 31.07.2024 10 здійснюються відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 07.08.2023 № 02/2023, укладеного з Andritz AG (Австрія), яке затверджено Наказом Мінекономіки України від 04.07.2024 року № 15945, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Міністерство економіки України Міністерство економіки України видати Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРСТАРЧ» висновок щодо продовження граничних строків розрахунків за операцією, що здійснюється відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 07.08.2023 року № 02/2023, укладеного з Andritz AG (Австрія) в частині здійсненної передоплати 24.11.2023 на суму 569 261,00 Євро на строк з 22.05.2024 до 12.08.2024, суд зазначає таке.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження в більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Відповідно до норм частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 5 КАС України регламентовано, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Повноваження по прийняттю спірного рішення належать виключно Міністерству економіки України, з огляду на що, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ТОВ «Укрстарч» висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за операцією, що здійснюється відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 07.08.2023 року № 02/2023, укладеного з Andritz AG (Австрія) в частині здійсненної передоплати 24.11.2023 на суму 569 261,00 Євро на строк з 22.05.2024 до 12.08.2024, з урахуванням висновків суду та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

VІ. Судові витрати.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства Украни при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З огляду на часткове задоволення позову та враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 3028,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства економіки України про відмову у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРСТАРЧ» висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за операціями, що Документ сформований в системі «Електронний суд» 31.07.2024 10 здійснюються відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 07.08.2023 № 02/2023, укладеного з Andritz AG (Австрія), яке затверджено Наказом Мінекономіки України від 04.07.2024 року № 15945.

Зобов`язати Міністерство економіки України повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстарч» висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за операцією, що здійснюється відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 07.08.2023 року № 02/2023, укладеного з Andritz AG (Австрія) в частині здійсненної передоплати 24.11.2023 на суму 569 261,00 Євро на строк з 22.05.2024 до 12.08.2024, з урахуванням висновків суду та відповідно до вимог чинного законодавства.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства економіки України (010008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 12/2, код ЄДРПОУ 37508596) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрстарч» (07701, Київська обл., Бориспільський р-н, м. Яготин, вул. Кузнецова, буд. 18, код ЄДРПОУ 42625175) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жук Р.В.