Рішення № 137466684, 10.04.2026, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/71/2026

Справа № 679/709/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2026 року місто Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Рябуха О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Оліферук Ж.А.,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,

на стороні відповідача, ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Нетішинського міського суду, цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 , - адвоката Оліферук Ж.А. до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Острозький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, - про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження, -

встановив:

22 травня 2025 року до Нетішинського міського суду надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Оліферук Ж.А. до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Острозький відділ ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління МЮ, - про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження (а.с.2-4).

В обґрунтування позовних вимог представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Оліферук Ж.А. зазначено:

09 грудня 2022 року позивач ОСОБА_1 , у зв`язку з укладанням шлюбу з ОСОБА_5 , стала іменуватися прізвищем « ОСОБА_1 », що підтверджується актовим записом про шлюб №211 від 09 грудня 2022 року, зареєстрованим Нетішинським відділом ДРАЦС у Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Хмельницький),

22 червня 2014 року позивач ОСОБА_1 , проживаючи з 2013 року у цивільному шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по АДРЕСА_1 , народила дитину - доньку ОСОБА_7 , відомості про батька якої в актовий запис про народження дитини були внесені відповідно до ст.135 СК України, тобто, зі слів матері, а саме: прізвище « ІНФОРМАЦІЯ_9 » (на той час), а по-батькові « ІНФОРМАЦІЯ_9 », що підтверджується Довідкою №0713/01 від 01 липня 2014 року та копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 01 липня 2014 року ВК Плосківської сільської ради Острозького району Рівненської області (актовий запис №08),

приблизно у 2016-2016 роках сторони у справі переїхали проживати до міста Нетішин, орендуючи квартиру АДРЕСА_2 , тож, відповідно, донька ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відвідувала ДЗ №3 міста Нетішин, та, по досягненню 6-річного віку пішла до школи також в місті Нетішин,

і за час спільного проживання позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_3 ні в кого не виникало питань щодо батьківства дитини, оскільки, родина проживала разом, однією сім`єю, мала спільний побут та вела спільне господарство, відзначала ювілеї рідних та святкувала великі релігійні свята, відповідач - цивільний чоловік ОСОБА_3 від зачаття дитини визнавав себе батьком, виховував доньку від дня її народження, цікавився її успіхами, водив до садка та до школи, і ніхто з рідних, знайомих і близьких до сім`ї людей не ставив під сумнівів батьківства дитини, яка відповідача ОСОБА_3 називала татом, вважаючи його таким і на сьогодні, про що свідчать спільні світлини позивача ОСОБА_1 з відповідачем ОСОБА_3 , на яких присутня також і донька ОСОБА_10 , в тому числі, і бабуся дитини - ОСОБА_11 , крім того, хрещеним батьком дитини - є двоюрідний брат відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_12 , якому також було відомо, що ОСОБА_10 є рідною донькою останнього, що народила позивач ОСОБА_1 ,

у 2020 році позивач ОСОБА_1 , розірвавши стосунки із відповідачем ОСОБА_3 , повернулася разом з донькою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживати назад у село Плоске,

у 2023 році відповідач ОСОБА_3 одружився з ОСОБА_4 , якій також відомо про наявність у останнього доньки - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

матір відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_2 (з ОСОБА_2 змінила прізвище на ОСОБА_2 після одруження, що слідує із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 ) завжди сприймала та сприймає дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як рідну онуку, будучи обізнаною, починаючи від початку вагітності та до пологів позивача ОСОБА_1 , що батьком дівчини є саме відповідач ОСОБА_3 , наразі підтримуючи ініціативу встановлення батьківства,

16 липня 2024 року відповідач ОСОБА_3 був мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_3 та проходив військову службу у в/ч НОМЕР_3 , при цьому, останній, під час заповнення анкети «Особисті дані військовослужбовця», що міститься в особовій справі військовослужбовця, в графі «діти» самостійно вказав своєю донькою - ОСОБА_7 , 2014 року народження, що підтверджується копією картки в/ч НОМЕР_3 про особисті дані військовослужбовця від 24 серпня 2024 року,

28 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини в районі н.п. Маринівка Покровського району Донецької області відповідач ОСОБА_3 зник безвісти, про що свідчить сповіщення №1/6072 від 02 вересня 2024 року, витяг з наказу №8826 від 30 вересня 2024 року про результати службового розслідування, де міститься інформація про обставини зникнення особи, та відомості ЄРДР за ст.115 ч.1 КК України, внесені за заявою ОСОБА_2 від 06 вересня 2024 року до ВПД №1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області,

визнання батьківства відповідача ОСОБА_3 відносно малолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є необхідним для реалізації майнових та немайнових прав, в тому числі, для оформлення виплат, передбачених законодавством України, родичам військовослужбовця, який зник безвісти, що і обумовило звернення позивача позивач ОСОБА_1 , в інтересах дитини, до суду із зазначеним позовом,

відповідно до ст.125 ч.2 СК України, - якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду,

згідно ст.128 ч.2 СК України, - підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України, так як сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ, і доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також, інших обставин, які мають значення для вирішення справи, які встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів, і, при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності, і за загальним правилом, встановлення батьківства, на підставі ст.128 СК України, можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи,

також, згідно ст.128 ч.4 СК України, - позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ст.135 ч.1 СК України,

відповідно до постанови Пленуму ВС України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15 травня 2006 року - спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків, особою, котра вважає себе батьком, опікуном (піклувальником) дитини, іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття,

як вбачається з роз`яснень ВС України від 01 січня 2012 року, наданих в узагальненні судової практики з розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, - справи за заявами про встановлення фактів батьківства розглядаються за правилами окремого провадження, а справи про визнання батьківства, відповідно до ст.128 СК України, за правилами позовного провадження, оскільки, у першому випадку передумовою звернення до суду за заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, а в другому - особа, батьківство якої встановлюється в судовому порядку, є відповідачем у справі,

згідно ст.135 ч.1 СК України - при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.\

у п.13 постанови Пленуму ВС України «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31 березня 1995 року вказано, що факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинялось до її зачаття, 2) спільне виховання дитини, 3) спільне утримання дитини, 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства,

відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом МЮУ №96/5 від 12 січня 2011 року, - рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису,

за положеннями ст.134 СК України - на підставі заяви осіб, зазначених у ст.126 СК України, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження,

тож, відповідно, враховуючи вищезазначене та керуючись нормами СК України, є необхідним визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Нетішин (паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий 05 лютого 2002 року), проживаючого по АДРЕСА_3 , який зник безвісти 28 серпня 2024 року в районі н.п. Маринівка Покровського району Донецької області, - батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки села Плоске Острозького району Рівненської області та внести зміни до актового запису про народження дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчиненого Виконавчим комітетом Плосківської сільської ради Острозького району Рівненської області №08 від 01 липня 2014 року, зазначивши відомості про батька дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Нетішин (паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий 05 лютого 2002 року), проживаючого по АДРЕСА_3 .

06 червня 2025 року у цивільній справі за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Оліферук Ж.А. до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Острозький відділ ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління МЮ, - про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження, відповідно до Ухвали Нетішинського міського суду від 06 червня 2025 року (а.с.26), - відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, з призначенням підготовчого засідання.

10 жовтня 2025 року у цивільній справі за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Оліферук Ж.А. до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Острозький відділ ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління МЮ, - про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження, відповідно до ухвали Нетішинського міського суду від 10 жовтня 2025 року (а.с.49-50), підготовче провадження закрито з призначенням справи до судового розгляду по суті, з одночасним задоволенням клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Оліферук Ж.А. про виклик та допит у судовому засіданні в якості свідків: ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .

У строк, встановлений судом в ухвалі Нетішинського міського суду від 06 червня 2025 року, відповідач ОСОБА_3 відзив на позовну заяву - не подав, будь-яких заяв з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку або в заперечення позовних вимог, або ж клопотань з приводу руху у цивільному провадженні та розгляду справи по суті - до суду не скерував.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4 надала до суду пояснення щодо позову (вх. №7370/25 від 01 грудня 2025 року (а.с.57), у яких зазначила, що вона, являючись дружиною зниклого безвісті 28 серпня 2024 року відповідача ОСОБА_3 , є обізнаною, щодо наявності у останнього доньки - ОСОБА_7 , 2014 року народження, з матір`ю якої відповідач ОСОБА_3 не був одружений, однак, дитину визнав, спілкувався, тощо, крім того, ій відомо, що матір дівчинки наразі визнає батьківство відповідача ОСОБА_3 щодо спільної дитини у судовому порядку, будь-яких заперечень з приводу чого вона не має.

У судовому засіданні:

представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Оліферук Ж.А. та позивач ОСОБА_1 підтримавши в повному обсязі заявлені позовні вимоги та виклавши у судовому засіданні під час розгляду справи обставини, на яких ґрунтуються останні, вважали за необхідне задовольнити позов у повному обсязі,

відповідач ОСОБА_3 до суду - не з`явився, відповідно до інформації ІНФОРМАЦІЯ_4 за №1/6072 від 02 вересня 2024 року, долученої до позовної заяви (а.с.16), - останній є зниклим безвісті 28 серпня 2024 року, під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Острозький відділ ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління МЮ, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про час та місце проведення підготовчого засідання, до суду - не з`явився, причини неявки - суду не повідомив, будь-яких пояснень щодо позову з викладенням своїх аргументів і міркувань на підтримку позовних вимог, або ж клопотань про оголошення перерви у судовому засіданні, у разі необхідності, або ж відкладення судового розгляду у цивільному провадженні - до суду не надав,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4 , будучи своєчасно та належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, до суду - не з`явилася, надавши відповідну заяву (вх. №7370/25 від 01 грудня 2025 року (а.с.57) - щодо можливості проведення судового засідання у цивільному провадженні за її відсутності, не заперечуючи щодо позовних вимог,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 у судовому засідання зазначила, що відповідач ОСОБА_3 , який зник безвісті 28 серпня 2024 року, під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини, приходиться їй рідним сином, їй відомо, що у останнього є донька ОСОБА_7 , 2014 року народження, з матір`ю якої, а саме, з позивачем ОСОБА_1 той проживав біля 7 років у цивільному шлюбі, в період часу приблизно 2013 - 2020 роки, у селі Плоске та у місті Нетішин, зазначаючи, що саме вона з відповідачем ОСОБА_3 забирали дитину з пологового будинку після народження, при цьому, вона, підтримуючи родинні стосунки з сім`єю сина, перебуваючи на спільних святах, спілкувалась з онукою, бачила, як дитина зростає, сприймає тата, в тому числі, і як сам тато - відповідач ОСОБА_3 відноситься до доньки, виховує, забезпечує, тощо, і, навіть після припинення відносин з позивачем ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_3 продовжував спілкування з донькою, до того ж, вона, як бабуся, приймає участь у вихованні дитини, онука з радістю відвідує її на вихідних, жодних сумнівів щодо родинних зв`язків з дитиною у будь-кого з родичів з її боку не викликало, слід зазначити, шо дитина візуально дуже схожа зі своїм татом, тобто, з відповідачем ОСОБА_3 , крім того, зазначає, що їй навіть було не відомо, що в актовому записі про батька онуки не вказано її сина - відповідача ОСОБА_3 , що, на її погляд було зумовлено необхідністю отримання соціальної грошової допомоги на дитину,

свідок ОСОБА_16 у судовому засіданні показала, що позивач ОСОБА_1 приходиться їй рідною сестрою, яка має дитину - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком якої є цивільний чоловік останньої - відповідач ОСОБА_3 , якого не вказано, як батька, в актовому записі, що було пов`язано з отриманням соціальної грошової допомоги на трьох дітей, що перебувають на утриманні у позивача ОСОБА_1 , однак, як всім було відомо, батьком дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був відповідач ОСОБА_3 , який забирав дитину з пологового будинку після народження, виховував, відводив у дошкільний заклад, до школи, тощо, крім того, їй відомо, що позивач ОСОБА_1 , перебуваючи у цивільному шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 , не мала стосунків з іншими чоловіками, до того ж, дитина - візуально дуже схожа зі своїм татом, тобто, з відповідачем ОСОБА_3 , матір якого, тобто, бабуся дівчинки, і наразі продовжує спілкуватися зі своєю онукою, визнаючи останню,

свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні показала, що відповідач ОСОБА_3 приходиться їй братом, їй відомо, що у останнього є донька - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка була народжена у цивільному шлюбі з позивачем ОСОБА_1 , та яку відповідач ОСОБА_3 визнавав, любив, виховував, відводив у дошкільний заклад, до школи, тощо, і жодних сумнівів щодо родинних зв`язків між батьком та дитиною не виникало, слід зазначити, що дівчинка - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дуже схожа з її донькою, тобто, своєю сестрою по батьківській лінії, наразі, вони, як родичі, спілкуються з дитиною, відвідують один одного, підтримуючи родинні стосунки.

У судовому засіданні встановлено:

відповідно до копії витягу з актового запису про шлюб у застосунку «Дія» від 02 квітня 2025 року та копії паспорту громадянина України/ІD-картки НОМЕР_5 , дата видачі - 05 січня 2023 року, дійсний до - 05 січня 2033 року, орган, що видав, - 6812 (а.с.6,5) - позивач ОСОБА_17 після укладання шлюбу з ОСОБА_5 стала іменуватися прізвищем « ОСОБА_1 », про що свідчить відповідний актовий запис за №211 від 09 грудня 2022 року у Нетішинському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Хмельницький) та свідоцтво серії НОМЕР_6 від 09 грудня 2022 року,

із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконавчим комітетом Плосківської сільської ради Острозького району Рівненської області 01 липня 2014 року (а.с.7) вбачається, що батьками дитини: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є: матір`ю - позивач ОСОБА_18 , батьком - ОСОБА_19 , про свідчить відповідний актовий запис за №08 від 01 липня 2014 року,

із довідки Плосківської сільської ради №07-13/01 від 01 липня 2014 року (а.а.8) вбачається, що у книзі реєстрації актів про народження виконавчого комітету Плосківської сільської ради Острозького району Рівненської області 01 липня 2014 року зроблено запис за №08 про народження дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з зазначенням: матері - ОСОБА_18 , батька - ОСОБА_19 , при цьому, відомості про батька записані за заявою матері, згідно з ст.135 ч.1 СК України,

із витягу з Реєстру територіальної громади №2023/009581081 від 22 листопада 2023 року (а.с.9) вбачається, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за даними Острозької територіальної громади, з 01 квітня 2021 року є зареєстрованою по АДРЕСА_1 ,

із витягу з Реєстру територіальної громади №2023/009580829 від 22 листопада 2023 року (а.с.10) вбачається, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за даними Острозької територіальної громади, з 01 квітня 2021 року є зареєстрованою по АДРЕСА_1 ,

із фотосвітлин (а.с.11-13) вбачається фотозображення родини та фотозображення спільних сімейних свят, серед яких вбачається дитина ОСОБА_20 , позивач ОСОБА_1 з відповідачем ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фотозображення якого співпадає з фотозображенням у копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого Нетішинським МВ УМВС України в Хмельницькій області 05 лютого 2002 року (а.с.14), а також, матір позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_22 та матір відповідача ОСОБА_21 - ОСОБА_2 зі своїм чоловіком,

із копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого Нетішинським МВ УМВС України в Хмельницькій області 05 лютого 2002 року, та інформації Відділу адміністративних послуг ВК НМР (а.с.14,25) вбачається, що ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у місті Нетішин Хмельницької області, згідно з Реєстром Нетішинської міської територіальної громади, є зареєстрованим по АДРЕСА_7,

із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 , виданого, повторно, Нетішинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ) 26 вересня 2024 року (а.с.15) вбачається, що батьками відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є: ОСОБА_2 - матір`ю, а ОСОБА_24 - батьком, про свідчить відповідний актовий запис за №388 від 23 листопада 1985 року,

відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_8 , виданого Нетішинським міськвиконкомом Славутського району Хмельницької області 24 травня 1993 року (а.с.20) - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , після укладання шлюбу з ОСОБА_25 , стала іменуватися прізвищем « ОСОБА_2 », про що свідчить відповідний актовий запис за №70 від 24 травня 1993 року,

із копії сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_4 сім`ї №1/110 (вих. №1/6072 від 02 вересня 2024 року (а.с.16) вбачається поінформування ОСОБА_2 про зникнення безвісті сина останньої - військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час виконання бойового завдання по захисту Батьківщини в населеному пункті Маринівка Покровського району Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_8 ,

із копії листа «Особисті дані військовослужбовця» (а.с.17) вбачається наявність у військовослужбовця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на 24 серпня 2024 року, доньки - ОСОБА_7 , 2014 року народження, про що свідчить відповідна відмітка у розділі «діти»,

із копії витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_3 (з адміністративно-господарської діяльності) за №8826 від 30 вересня 2024 року «Про результати службового розслідування» (а.с.18-19) вбачається, що за результатами службового розслідування, з метою уточнення причин і обставин відсутності гранатометника 1 єгерського відділення 1 єгерського взводу 9 єгерської роти 3 єгерського батальйону в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який приймав участь в бойових діях 28 серпня 2024 року поблизу н.п. Маринівка Покровського району Донецької області та не повернувся в розташування підрозділу, наказано - солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 28 серпня 2024 року вважати «безвісно зниклим військовослужбовцем, під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки та оборони.

Так, суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси - у спосіб, визначений законом, дотримуючись завдань та основних засад цивільного судочинства, якими є - справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, і судовий захист - є однією з гарантій забезпечення прав і свобод учасників судового процесу.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ст.4 ЦПК України), що, окрім того, закріплено у ст.16 ЦК України, за приписами якої - кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тож, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваними судом у передбачених ЦПК України випадках, і учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору - на власний розсуд (ст.13 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, при цьому, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України, при цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, і доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ст.ст. 12, 81 ЦПК України).

Разом з тим, згідно з положеннями ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, і обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Водночас, суд вирішуючи справи, застосовує при розгляді проваджень - Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року і Протоколи до останньої, згоду на обов`язковість яких надано ВР України, а також, практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ (ст.10 ч.4 ЦПК України), оскільки, згідно із ст.9 Конституції України, - Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), підлягає застосуванню в Україні, як частина національного законодавства, що повністю узгоджується з приписами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» №3477-IV від 23 лютого 2006 року, за якими - суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Крім того, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах ВС (ст.263 ч.4 ЦПК України).

Конституцією України, зокрема, ст.51 ч.3, передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою, що повністю резюмується з нормами СК України, яким закріплено державну охорона сім`ї.

Тож, держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї, створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство, забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини (ст.5 СК України).

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності, розумності, відповідно до моральних засад суспільства, при цьому, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини (ст.7 ч.8, ст.7 ч.9 СК України).

Тобто, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини (ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року).

У ст.7 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року) наголошено, що - дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст.122 та ст.125 СК України, про що зазначено у ст.121 СК України.

Визнання батьківства - це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини.

Мета визнання батьківства полягає у підтвердженні (констатації) вже існуючого біологічного (кровного) споріднення між чоловіком, який визнає себе батьком, та дитиною.

Встановлення батьківства розглядається також як засіб захисту прав дитини, тобто, захід, спрямований на відновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав дитини, і така сутність цього юридичного факту обумовлюється тим, що визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема, обов`язку з утримання дитини.

Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою, унормовано ст.125 СК України, відповідно до якої - … ч.2) якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини, 3) за рішенням суду.

Відповідно до ст.128 СК України - за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст.126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду, і підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ст.135 ч.1 СК України, тобто, коли - при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Національні суди у справах про встановлення батьківства користуються дискреційними повноваженнями, спрямованими на захист найкращих інтересів дитини та збалансування інтересів як дитини, так і передбачуваного біологічного батька, що не суперечить гарантіям, які містяться у ст.8 Конвенції щодо гарантій на приватне життя чоловіка (Krisztian Barnabas Toth v. Hungary, № 48494/06, 12 лютого 2013 року, § 33), беручи до уваги, що у справах цієї категорії має враховуватись справедливий баланс між відповідними конкуруючими інтересами.

На підставі заяв осіб, зазначених у ст.126 СК України, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження, про що зазначено у ст.134 СК України.

Тож, відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України №96/5 від 12 січня 2011 року, - підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану - є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Приймаючи до уваги вищезазначене, суд, дослідивши надані в судове засідання матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, а також, беручи до уваги позицію учасників судового процесу, і, відповідно, оцінивши надані докази, які мають значення для правильного вирішення справи, і на які кожна сторона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи, базуючись на засадах верховенства права, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення, яке повинно бути законним та обґрунтованим, з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, - приходить висновку, що позовна заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Оліферук Ж.А. до ОСОБА_3 , - про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження, - підлягає задоволенню, так як у цивільному провадженні встановлено наявність обставин, які засвідчують походження дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від відповідача ОСОБА_3 , що, як наслідок, є правовою підставою і для внесення змін до актового запису про народження останньої, оскільки, при реєстрації народження дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запис відомостей про батька останньої у Книзі реєстрації народжень провадився, відповідно до положень ст.135 ч.1 СК України, тобто, за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записано за вказівкою матері - позивача ОСОБА_1 , що підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, на підставі яких суд приходить до висновку про доведеність факту батьківства та походження дитини від відповідача ОСОБА_3 , про що свідчать фактичні дані, здобуті судом під час розгляду справи, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини, сумісне виховання, утримання, тощо, а також, інші докази, які , як прямо, так і опосередковано вказують, що батьком дитини є саме відповідач ОСОБА_3 , в тому числі, і докази, що підтверджують визнання відповідачем ОСОБА_3 батьківства стосовно дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що, за вказаних обставин, - не суперечить вимогам сімейного законодавства, а також, відповідає засадам добросовісності, розумності та справедливості.

Тож, на переконання суду, позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Оліферук Ж.А. до ОСОБА_3 , - про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження, - суд вважає обґрунтованими, вмотивованими та переконливими, оскільки, у судовому засіданні доведено батьківство ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Нетішин Хмельницької області, громадянина України, який зник безвісти 28 серпня 2024 року в районі н.п. Маринівка Покровського району Донецької області, стосовно дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки села Плоске Острозького району Рівненської області, і доказів протилежного в заперечення позовних вимог, у відповідності до приписів ст.12, ст.81 ЦПК України, - до суду не надано.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, і, хоча ст.6 п.1 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення, і питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року у справі «SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE», №4909/04, §58, рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «RuizTorija v. Spain», №303-А, §29).

Водночас, суд, вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами, з урахуванням положень ст.ст.133, 141-142 ЦПК України, відповідно до яких - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ст.133 ч.1 ЦПК України), при цьому, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача (ст.141 ч.1, ст.141 ч.2 ЦПК України), - вважає за необхідне - судовий збір, сплачений позивачем ОСОБА_1 , згідно квитанції ID: 8057-7493-6562-4950 від 21 травня 2025 року (а.с.1), при зверненні до суду з позовом, що становить 1211 гривень 20 копійок, залишити за позивачем ОСОБА_1 , відповідно до волевиявлення останньої у поданій до суду позовній заяві.

На підставі викладеного, з урахуванням положень ст.ст.121, 125, 126, 128, 134 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 133, 141-142, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов представника позивача ОСОБА_1 , - адвоката Оліферук Ж.А. до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Острозький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, - про визнання батьківства, внесення змін до актового запису про народження, - задовольнити повністю.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Нетішин Хмельницької області, громадянина України, який зник безвісти 28 серпня 2024 року в районі н.п. Маринівка Покровського району Донецької області, - визнати батьком дитини - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки села Плоске Острозького району Рівненської області.

До актового запису за №08 від 01 липня 2014 року про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного виконавчим комітетом Плосківської сільської ради Острозького району Рівненської області 01 липня 2014 року, - внести зміни у відомості про батьківство, вказавши батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Нетішин Хмельницької області, громадянина України.

Судові витрати у вигляді судового збору, у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок, - залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_9 (паспорт громадянина України/ІD-картка НОМЕР_5 , дата видачі - 05 січня 2023 року, дійсний до - 05 січня 2033 року, орган, що видав, - 6812), зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_4 .

Представник позивача ОСОБА_1 : адвокат Оліферук Жанна Антонівна, РНОКПП НОМЕР_10 , адреса для листування - 30100, місто Нетішин Шепетівського району Хмельницької області, проспект Незалежності, 14.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 , виданий Нетішинським МВ УМВС України в Хмельницькій області 05 лютого 2002 року), зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_5 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_5 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_11 (паспорт громадянина України/ІD-картка НОМЕР_12 , дата видачі - 29 листопада 2023 року, дійсний до - 29 листопада 2033 року, орган, що видав, - 6812), зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_6 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Острозький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса - 35800, місто Острог Рівненського району Рівненської області, проспект Незалежності, 83.

Повний текст рішення складений 10 квітня 2026 року.

Суддя: