Рішення № 137466544, 08.06.2026, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа № 671/350/26

Провадження № 2/671/526/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 р. м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Никифорова Є. О.,

секретаря судового засідання Козак Г. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фермерського господарства «ЗОЛОТЕ ПОЛЕ ІІ» про визнання відсутнім права оренди та повернення земельних ділянок,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ФГ «Золоте поле ІІ» про визнання відсутнім права оренди та повернення земельних ділянок.

На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що вона є власником двох земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 6820988600:04:008:0516 та 6820988600:04:008:0031, площею по 2,6500 га кожна, що розташовані на території Наркевицької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, за межами села Чернява, що набуті нею у власність в порядку спадкування після смерті попередніх власників - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Земельна ділянка з кадастровим номером 6820988600:04:008:0516, перейшла від ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 03.04.2018 року. У подальшому, після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначена земельна ділянка перейшла у власність позивачки ОСОБА_1 22.01.2025 року на підставі свідоцтва про право на спадщину.

Земельна ділянка площею 2,6500 га, кадастровий номер 6820988600:04:008:0031, після смерті ОСОБА_3 також перейшла у власність позивачки ОСОБА_1 22.01.2025 року як її спадкоємиці.

За життя попередні власники зазначених земельних ділянок уклали з Фермерським господарством «ЗОЛОТЕ ПОЛЕ ІІ» договори оренди землі від 29.12.2015 року (№19 щодо ділянки кадастровий номер 6820988600:04:008:0516 та №18 щодо ділянки кадастровий номер 6820988600:04:008:0031) строком на 10 років, які були зареєстровані 05.02.2016 року у встановленому законом порядку.

Відповідно до умов вказаних договорів, зокрема пунктів щодо строку дії, строк оренда була встановлена до 05.02.2026 року включно.

Після набуття права власності на обидві земельні ділянки позивачка як новий орендодавець реалізувала своє право на розпорядження майном та у жовтні 2025 року належним чином повідомила орендаря - Фермерське господарство «ЗОЛОТЕ ПОЛЕ ІІ» - про небажання продовжувати орендні правовідносини після закінчення строку дії договорів, а також про необхідність повернення земельних ділянок після припинення оренди.

Попри це, у листопаді 2025 року позивачці стало відомо, що щодо вказаних вище земельних ділянок у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди за відповідачем до 29.12.2035 року. Підставою для такої реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зазначено договори про внесення змін до договорів оренди від 03.11.2025 року.

Позивачка категорично заперечує факт укладення та підписання зазначених додаткових угод зазначаючи, що вона не надавала згоди на внесення будь-яких змін до істотних умов договорів оренди, зокрема щодо продовження строку їх дії, та не вчиняла жодних дій, які б свідчили про її волевиявлення на продовження орендних правовідносин. Підпис, наявний у спірних додаткових угодах від її імені як орендодавця, їй не належить.

На переконання позивачки, саме на підставі цих оспорюваних додаткових угод орендар фактично безпідставно ініціював зміну строку дії договорів оренди та забезпечив державну реєстрацію права оренди щодо обох земельних ділянок до 29.12.2035 року, чим істотно обмежив її право власності як законного володільця земельних ділянок.

Позивачка вважає, що відсутність її волевиявлення на укладення додаткових угод свідчить про їх неукладеність, що вказує на відсутність у відповідача права оренди, зареєстрованого на підставі вищевказаних додаткових угод, по закінченні строку оренди, передбаченому у договорах оренди №18 та №19 від 29.12.2015 року. Оскільки право оренди у відповідача відсутнє, спірні земельній ділянки перебувають у користуванні відповідача без належних правових підстав, а тому підлягають поверненню у володіння позивача.

Позивачка та її представник у судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача подала заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання повторно не з`явився, відзив на позов не подав.

За таких обставин, за згодою представника позивача, відповідно до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у порядку заочного провадження та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Оцінивши подані сторонами докази у їх сукупності відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, суд установив фактичні обставини справи та характер спірних правовідносин.

Судом встановлено, що позивачка є власницею земельних ділянок сільськогосподарського призначення: земельної ділянки площею 2,6500 га, кадастровий номер 6820988600:04:008:0516, та земельної ділянки площею 2,6500 га, кадастровий номер 6820988600:04:008:0031, розташованих на території Наркевицької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області за межами села Чернява.

Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6820988600:04:008:0516 перейшло від ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 03.04.2018 року. Після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначена земельна ділянка перейшла у власність позивачки ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 22.01.2025 року (а. с. 1314).

Земельна ділянка площею 2,6500 га, кадастровий номер 6820988600:04:008:0031, після смерті ОСОБА_3 також перейшла у власність позивачки ОСОБА_1 в порядку спадкування на підставі свідоцтва про право на спадщину від 22.01.2025 року (а. с. 27).

За життя попередні власники земельних ділянок уклали з Фермерським господарством «ЗОЛОТЕ ПОЛЕ ІІ» договори оренди землі від 29.12.2015 року: договір № 19 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6820988600:04:008:0516 та договір № 18 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6820988600:04:008:0031 строком на 10 років.

Право оренди на підставі зазначених договорів було зареєстровано 05.02.2016 року у встановленому законом порядку, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а. с. 22, 34).

Після набуття права власності на спірні земельні ділянки позивачка листами від 19.10.2025 року повідомила відповідача про небажання продовжувати орендні правовідносини після закінчення строку дії договорів оренди та просила повернути земельні ділянки після припинення оренди, що підтверджується копіями відповідних листів та доказами їх направлення й вручення (а. с. 1518, 2830).

Як вбачається з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на даний час за ФГ «ЗОЛОТЕ ПОЛЕ ІІ» зареєстровано право оренди зазначених земельних ділянок до 29.12.2035 року. Підставою для державної реєстрації змін до права оренди зазначені договори про внесення змін до договорів оренди від 03.11.2025 року (а. с. 1926, 3138).

Із наявних у матеріалах справи копій додаткових угод вбачається, що умови договорів оренди спірних земельних ділянок №18 та № 19 від 29.12.2015 року було викладено у новій редакції, що передбачали збільшення строку оренди з 10 до 20 років, тобто до 29.12.2035 року.

Представником позивача було заявлено клопотання про витребування у відповідача оригіналів додаткових угод про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок від 03.11.2025 року, які стали підставою для державної реєстрації права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 6820988600:04:008:0516 та 6820988600:04:008:0031.

Ухвалою суду від 26.03.2026 зазначене клопотання було задоволено та витребувано у ФГ «ЗОЛОТЕ ПОЛЕ ІІ» оригінали вказаних додаткових угод. Одночасно відповідачу було роз`яснено наслідки неподання витребуваних доказів, передбачені статтею 84 ЦПК України.

Копію ухвали суду доставлено до електронного кабінету відповідача 28.03.2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа (а. с. 52).

Незважаючи на вимоги ухвали суду, відповідач витребувані оригінали додаткових угод до суду не подав, про причини їх неподання суд не повідомив та із заявами про неможливість подання доказів не звертався.

Відповідно до частини 10 статті 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи без поважних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають такі докази, може визнати встановленою обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ.

З огляду на те, що оригінали додаткових угод від 03.11.2025 року були витребувані судом для перевірки доводів позивачки про їх непідписання та відсутність її волевиявлення на продовження строку дії договорів оренди, а відповідач без поважних причин не подав зазначених доказів, суд на підставі частини 10 статті 84 ЦПК України визнає встановленою обставину відсутності належного підтвердження волевиявлення позивачки на укладення додаткових угод від 03.11.2025 року.

16.06.2020 Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові у справі № 145/2047/16-ц сформулювала такі висновки щодо застосування норм права.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі - у редакції, чинній на дату, зазначену в спірних договорах) договір оренди землі укладається в письмовій формі, а за статтею 18 цього Закону договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

За частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга цієї ж статті).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Відсутність підпису позивачки у спірних додаткових угодах вказує на відсутність її волевиявлення на зміну умов договорів оренди землі від 29.12.2015 року (№19 щодо ділянки кадастровий номер 6820988600:04:008:0516 та №18 щодо ділянки кадастровий номер 6820988600:04:008:0031) строком на 10 років.

Отже, додаткові угоди про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок від 03.11.2025 року, які стали підставою для державної реєстрації права оренди земельних ділянок з кадастровими номерами 6820988600:04:008:0516 та 6820988600:04:008:0031 за відповідачем на строк до 29.12.2035 року, є неукладеними, тобто такими, що не відбулися, а наведені у них умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Згідно умов договорів оренди землі №18 та №19 від 29.12.2015 року, з урахуванням того, що державна реєстрація договорів відбулася 05.02.2016 року, і позивачка завила про небажання продовжувати строк оренди після його закінчення, право оренди ФГ «ЗОЛОТЕ ПОЛЕ ІІ» припинилося з 06.02.2026 року.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Наявність зареєстрованого права оренди відповідача на спірні земельні ділянки після 06.02.2026 року не відповідає умовам договорів оренди та порушує право позивача вільно володіти та розпоряджатися належними їй земельними ділянками. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання відсутнім права оренди відповідача та зобов`язання відповідача повернути спірні земельні ділянки позивачу, оскільки вони знаходяться у користуванні відповідача без належних правових підстав.

Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову оскільки позивачем доведено належними та допустимими доказами факт не підписання додаткових угод та, відповідно, їх неукладеність, а також відсутність законних підстав користування відповідачем спірною земельною ділянкою.

Судові витрати у справі, що складаються з судового збору в сумі 4259,84 грн відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, суд покладає на відповідача оскільки позов задоволено в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 202, 203, 205, 207, 215, 627, 638 ЦК України, статтями 14, 15, 18 Закону України «Про оренду землі», статтями 11, 12, 13, 76-81, 84, 89, 263, 265, 268, 280 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати відсутнім з 06 лютого 2026 року право оренди фермерського господарства «ЗОЛОТЕ ПОЛЕ ІІ» на земельну ділянку з кадастровим номером 6820988600:04:008:0516, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, орендарем якої є ФГ «ЗОЛОТЕ ПОЛЕ ІІ» згідно з договором оренди від 29.12.2015 року (з урахуванням додаткової угоди від 03.11.2025 року).

Зобов`язати фермерське господарство «ЗОЛОТЕ ПОЛЕ ІІ» повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6820988600:04:008:0516 площею 2,6500 га ОСОБА_1 .

Визнати відсутнім з 06 лютого 2026 року право оренди фермерського господарства «ЗОЛОТЕ ПОЛЕ ІІ» на земельну ділянку з кадастровим номером 6820988600:04:008:0031, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, орендарем якої є ФГ «ЗОЛОТЕ ПОЛЕ ІІ» згідно з договором оренди від 29.12.2015 року (з урахуванням додаткової угоди від 03.11.2025 року).

Зобов`язати фермерське господарство «ЗОЛОТЕ ПОЛЕ ІІ» повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6820988600:04:008:0031 площею 2,6500 га ОСОБА_1 .

Стягнути з Фермерського господарства «ЗОЛОТЕ ПОЛЕ ІІ» на користь ОСОБА_1 4259,84 грн витрат по сплаті судового збору.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку для подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, передбаченому ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач Фермерське Господарство «Золоте поле ІІ», код ЄДРПОУ 33233424, адреса: Хмельницька область, Хмельницький район, с. Чернява, вул. Миру, 4а.

Повне заочне рішення складено 17.06.2026 р.

Суддя Є. О. Никифоров