Рішення № 137465777, 17.06.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року ЛуцькСправа № 140/6712/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Стецика Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання неправомірною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі також ГУ ПФУ у Волинській області, позивач) звернулося до суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі також - Відділ примусового виконання рішень, відповідач), в якому просить визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Новосада О.Ю. від 06.05.2026 у виконавчому провадженні №79716758 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області штрафу у розмірі 5 100 грн.

В обгрунтування позовних вимог ГУ ПФУ у Волинській області зазначило, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 у справі №140/6298/25, яке набрало законної сили, зобов`язано ГУ ПФУ у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 03.12.2024 перерахунок та виплату пенсії, передбаченої статтею 54 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком (з урахуванням раніше виплачених сум).

11.11.2025 ОСОБА_1 видано виконавчий лист №6678/20251, який пред`явлений до примусового виконання у Відділ примусового виконання рішень. Постанова про відкриття виконавчого провадження №79716758 винесена 03.12.2025 та отримана ГУ ПФУ у Волинській області 09.04.2026.

На виконання вищевказаної постанови, листом ГУ ПФУ у Волинській області від 13.04.2026 за вих. №0300-0305-8/28939 повідомлено головного державного виконавця про виконання рішення суду.

Однак, 06.05.2026 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Новосадом О.Ю. винесено постанову про накладення на ГУ ПФУ у Волинській області штрафу в розмірі 5100 грн за невиконання рішення суду без поважних причин.

Позивач не погоджується з даною постановою.

Вказує, що повністю провів перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 03.12.2024 у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до ст. 54 Закону №796-ХІІ. Належна сума заборгованості за минулий період (198174,20 грн) була нарахована та обліковується в автоматизованій базі даних ПФУ. В свою чергу, позивач є бюджетною установою і не може здійснювати видатки понад затверджені бюджетні асигнування. Борг виплачується частинами відповідно до норм Постанови КМУ №821 пропорційно до виділених державою коштів.

Оскільки затримка у повній виплаті суми викликана об`єктивними причинами (недостатністю фінансування з Державного бюджету України), що не залежить від управлінських рішень керівництва фонду, позивач стверджує про відсутність підстав для застосування до нього штрафу за невиконання рішення суду.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за окремою категорією термінових адміністративних справ, передбачених статтею 284 КАС України.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доказів у спростування позовних вимог не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд вважає, що в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених КАС України для висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи позову, суд встановив такі обставини.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 у справі №140/6298/25 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі нижче 8 мінімальних пенсій за віком. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 з 03.12.2024 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням проведених виплат.

11.11.2025 на виконання вказаного рішення судом видано виконавчий лист №6678/2025.

03.12.2025 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №79716758 щодо примусового виконання виконавчого листа Волинського окружного адміністративного суду №6678/2025 від 11.11.2025 (а.с.12).

Листом за вих. №0300-0305-8/28939 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило Відділ примусового виконання, що на виконання рішення суду ОСОБА_1 було проведено з 03.12.2024 перерахунок пенсії у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону України №796. Сума заборгованості яка виникла при перерахунку пенсії за період з 03.12.2024 по 30.04.2026 складає 178987,40 грн та внесена до Реєстру судових рішень для її погашення. В грудні 2025, лютому-березні 2026 року заявнику проведено виплату частини боргу, яка виникла внаслідок проведення перерахунку пенсії на виконання згаданого рішення суду в сумі 9443,42 грн, яка визначена пропорційно виділеним асигнуванням відповідно до п. 7 Постанови №821. Залишок невиплачених коштів за період з 03.12.2024 по 30.04.2026 складає 169 543,98 грн (а.с.12 зворот).

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 06.05.2026 на ГУ ПФУ у Волинській області на підставі статей 63,75 Закону України «Про виконавче провадження» накладено штраф в розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду без поважних причин (а.с.10 зворот).

Не погоджуючи із застосуванням до ГУ ПФУ у Волинській області штрафу в розмірі 5100,00 грн, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення, зокрема, на підставі таких виконавчих документів як виконавчі листи, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Згідно з частиною 1 статті18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1404-VIII державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення

Положеннями пунктів 1, 16, 22 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що державний виконавець має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 18 Закону №1404-VIII вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (ч. 6 ст. 26 Закону №1404-VIII).

В силу приписів частини 1 статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Частиною другою статті 63 Закону №1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Положеннями частини третьої статті 63 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Відповідно до частини 1 статті 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника-юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлене на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Водночас обов`язковою умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин.

Отже, приймаючи рішення про накладення на боржника штрафу, відповідно до ч. 1 статті 75 Закону №1404-VIII, державний виконавець зобов`язаний з`ясувати чи вжито боржником дії щодо виконання рішення суду та чи існують поважні причини, які унеможливлюють його виконання.

Залежно від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Таким чином, зміст правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин свідчить про те, що лише невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин тягне за собою наслідки, встановлені приписами Закону України «Про виконавче провадження».

Тобто, на час прийняття рішення про накладення штрафу державний виконавець має встановити факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Відтак, підставою для прийняття рішення про накладення штрафу, передбаченого частиною 1 статті 75 Закону №1404-VII, є встановлення факту невиконання рішення, за яким боржник зобов`язаний вчинити певні дії. Таке невиконання повинно існувати на день винесення постанови про накладення штрафу, а причиною невиконання - обставини, які не залежать від боржника.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 у справі №140/6298/25 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі нижче 8 мінімальних пенсій за віком. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 з 03.12.2024 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням проведених виплат.

Таким чином резолютивною частиною судового рішення та виконавчим листом чітко визначено обов`язок ГУ ПФУ у Волинській області перерахувати та виплатити з 03.12.2024 пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням проведених виплат

Листом за вих. №0300-0305-8/28939 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило Відділ примусового виконання, що на виконання рішення суду ОСОБА_1 було проведено з 03.12.2024 перерахунок пенсії у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону України №796. Сума заборгованості яка виникла при перерахунку пенсії за період з 03.12.2024 по 30.04.2026 складає 178987,40 грн та внесена до Реєстру судових рішень для її погашення. В грудні 2025, лютому-березні 2026 року заявнику проведено виплату частини боргу, яка виникла внаслідок проведення перерахунку пенсії на виконання згаданого рішення суду в сумі 9443,42 грн, яка визначена пропорційно виділеним асигнуванням відповідно до п. 7 Постанови №821. Залишок невиплачених коштів за період з 03.12.2024 по 30.04.2026 складає 169 543,98 грн (а.с.12 зворот).

Відтак, доказів повного та фактичного виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/6298/25 матеріали справи не містять.

У зв`язку з наведеним, постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень на підставі статей 63,75 Закону України «Про виконавче провадження» на ГУ ПФУ у Волинській області накладено штраф в розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду без поважних причин.

Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваної постанови, ГУ ПФУ у Волинській області посиланням на особливості бюджетного фінансування та черговість виплати заборгованості.

Позивач стверджує що судове рішення в частині виплати нарахованої доплати за попередній період залишається на даний час невиконаним у повному обсязі у зв`язку з обов`язком пенсійного органу при виконанні таких рішень дотримуватися вимог постанови КМУ №821 від 14.07.2025, якою затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (далі також Порядок №821).

У пункті 1 Порядку №821 вказано, що цим порядком визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).

Пунктом 2 Порядку №821 регламентовано, що перераховані пенсії за рішенням суду - сума пенсії або щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), визначена як різниця між розміром призначеної/перерахованої на виконання судового рішення суми виплати та визначеним органом Пенсійного фонду України розміром, з урахуванням положень нормативно-правових актів.

Згідно з пунктами 5-8 Порядку №821 виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.

Здійснивши аналіз правових норм вищевказаних пунктів Порядку №821, суд дійшов висновку, що об`єктом регулювання даного Порядку є механізм виплати нарахованої (перерахованої) пенсії на виконання рішення суду.

Водночас суд зазначає, що Кабінетом Міністрів України раніше вже було прийнято схожий порядок, а саме Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду», якою було затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, який, як в ньому зазначено, визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету (далі - Порядок №649).

Отже, проаналізувавши приписи Порядку №821 та Порядку №649, якими визначено сферу регулювання цих нормативних актів, суд дійшов висновку, що дані акти мають однакову мету нормативне регулювання порядку виплати призначених (перерахованих) рішенням суду пенсійних виплат.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 у справі №640/5248/19 Порядок №649 визнано протиправним та скасовано. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 змінено шляхом викладення пункту 2 його резолютивної частини у наступній редакції: «Визнати протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду».

Згадане рішення переглянуто судом касаційної інстанції та постановою Верховного Суду від 26.05.2021 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2019, з урахуванням внесених апеляційним судом змін, та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі № 640/5248/19 залишено без змін.

При вирішенні даної справи, касаційний суд дійшов висновку, що законодавець делегував Уряду повноваження на забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту, але не надавав Уряду повноважень щодо встановлення механізму виконання судових рішень, які набрали законної сили, оскільки такий механізм визначений, Законом України «Про виконавче провадження» та Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а обов`язковість виконання судових рішень визначена Конституцією України та Законом України «Про судоустрій та статус суддів».

Згідно вищенаведеного, Верховний Суд при розгляді справи №640/5248/19 окреслив свою позицію щодо неможливості встановлення підзаконним нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України механізму, який фактично створює нову модель погашення заборгованості за судовими рішеннями у сфері пенсійних виплат через черговість чи обмеження асигнувань, якщо такий механізм призводить до відтермінування або частковості виконання остаточних судових рішень та порушує принципи верховенства права й обов`язковості судового рішення.

Дані висновки Верховного Суду є правозастовними і до Порядку №821 та обставин цієї справи.

Суд зазначає, що застосування до виплати ОСОБА_1 . Порядку №821 призводить до обмеження її конституційного права на належний соціальний захист, що передбачений спеціальним законом.

У зв`язку з чим, суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо невиконання у повному обсязі судового рішення суду через обов`язок пенсійного органу при виконанні таких рішень дотримуватись вимог Порядку №821.

Також варто зазначити, окрім скріншотів з підсистем пенсійного фонду, які свідчать про нарахування заборгованості за виплатою грошових коштів на виконання рішення суду в справі №140/6298/25, в матеріалах судової справи відсутні будь які інші докази, які б вказували, що позивач не виконав рішення суду з поважних причин, здійснив усі можливі дії на його виконання, документальне підтвердження відсутності бюджетних асигнувань на виконання рішень судів.

Обов`язок доведення поважності причин невиконання рішення покладається на боржника, проте в межах даної справи позивач не підтвердив вчинення всіх необхідних дій для виконання резолютивної частини рішення суду.

Враховуючи вищевикладене, в сукупності, суд дійшов висновку про невиконання позивачем рішення суду у справі №140/6298/25 без поважних причин.

З врахуванням наведених вище обставин, суд, враховуючи ту обставину, що на дату прийняття спірної постанови матеріали виконавчого провадження не містили інформації про виконання боржником рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 у справі №140/6298/25 у повному обсязі, дійшов висновку про те, що державним виконавцем правомірно винесено постанову від 06.05.2026 про накладення штрафу на ГУ ПФУ у Волинській області у розмірі 5100,00 грн. за невиконання судового рішення.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи, та встановлені фактичні обставини справи, в їх сукупності, су дійшов висновку про те, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови діяв у межах повноважень та у спосіб, визначений положеннями чинного законодавства України, оскільки позивачем у повному обсязі не забезпечено виконання рішення суду у справі №140/6298/25, а тому постанова відповідача від 06.05.2026 про накладення на пенсійний орган штрафу у розмірі 5100 грн. є правомірною та підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 229, 243 - 246, 268, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання неправомірною та скасування постанови відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його підписання.

Повний текст складено на та підписано судом 17 червня 2026 року.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6; код ЄДРПОУ 13358826).

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Володимирська, 1; код ЄДРПОУ 45813957).

Суддя Н. В. Стецик