Рішення № 137465051, 15.06.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/5930/26

Провадження №2/592/2106/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого судді Литовченка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Соляник Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (далі позивач) через представника Журавльова С.Г. звернулося до суду з позовом, сформованим в системі «Електронний суд» і просить стягнути з ОСОБА_1 (далі відповідач) на його користь суму заборгованості у розмірі 24381,38 грн., що складається: заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) 12966,11 грн.; заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 1662,95 грн., заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена) 9752,32 грн., суму сплаченого судового збору 2662,40 та суму витрат на правничу допомогу 11200 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 05.03.2021 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (далі АТ «МЕГБАНК», Банк) та ОСОБА_1 (далі Клієнт, Боржник, Відповідач) було укладено Кредитний Договір № 11-018-863-2-21-Г (з ануїтетними платежами), який складається з публічної частини договору, якою є Правила обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК», розміщені на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua, та індивідуальної частини договору, якою є вказаний Кредитний договір.

За умовами п. 7.1 Кредитного договору, він набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 04.03.2025, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов`язань за ним.

Однак, свої зобов`язання за Кредитним договором щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків та комісії (за наявності) за користування Кредитом Відповідач виконав не в повному обсязі, допустивши прострочення здійснення строкових платежів, а також та не повернув кредит після закінчення строку кредитування, внаслідок чого у останнього сформувалась заборгованість перед Позивачем, що складається з: Заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена): 12966,11 грн. Заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена): 1662,95 грн. Заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена): 9752,32 грн. Загальна сума заборгованості: 24381,38 грн.

03.09.2024 між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, за яким останній набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 11-018-863-2-21-Г.

27.12.2024 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» уклало з ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, за умовами якого до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 11-018-863-2-21-Г від 05.03.2021.

Згідно поданої заяви представник позивача просив розгляд справи проводити без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

07.05.2026 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Коваленко О.І., до суду надав Відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, по-перше щодо комісійної винагороди, про те, що пунктом 2.8 Кредитного договору передбачена комісія за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2% від суми кредиту, яка сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. Зокрема, в кредитному договорі не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які кредитодавцем встановлена комісія, також позивачем, не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. Умовами Кредитного договору фактично встановлено сплату комісії, не зазначивши за які саме послуги ця комісія сплачується позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, позивачем не надано. Оскільки у договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються Відповідачу та за які була встановлена комісія, відповідна умова кредиту є нікчемною відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті12 Закону України «Про споживче кредитування». По-друге, щодо розміру відсотків та комісійної винагороди, зазначають, що пунктом 4.4 Договору передбачено, що у разі порушення строків сплати ануїтетних платежів та комісійної винагороди понад 90 календарних днів, з цього моменту, кредитодавець припиняє нарахування щомісячної комісійної винагороди, процентна ставка за кредитом встановлюється в розмірі, встановленому в п.2.11 договору, а за невиконання прийнятих на себе зобов`язань щодо сплати ануїтетних платежів та комісійних винагород позичальник сплачує штрафу розмірі, передбаченому п.6.3 договору. Отже, в силу п.4.4 договору після строку завершення 90-денного періоду прострочення внесення платежів,- кредитодавець зобов`язаний був припинити нарахування комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості, змінити порядок нарахування відсотків, обмеживши відсоткову ставку на рівні 0.1 % річних в межах строку кредитування, застосувати погоджені заходи відповідальності у вигляді штрафу. Вказаний пункт договору не ототожнюється зі зміною строку кредитування як підстави припинення нарахування відсотків, при цьому, тлумачить як зміна істотних умов щодо порядку нарахування платежів за договором. В обґрунтування розміру заборгованості за процентами позивачем надано довідку-розрахунок, в якій не конкретизовано порядок та розмір нарахованих процентів за користування кредитними коштами (відображена лише загальна сума без конкретизації строку, відсоткової ставки нарахування тощо). Отже, ні відповідач, ні суд не має можливості належним чином дослідити розрахунок заборгованості за кредитним договором, перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з випискою з особового рахунку позичальника, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду (постанови Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 404/251/17, від 05.12.2018 у справі № 346/5603/17, від 20.07.2022 у справі № 343/557/15-ц, від 14.09.2022 у справі № 369/7147/15-ц). Водночас, відсутність детального розрахунку позбавляє Відповідача та надання можливості подати контррозрахунок, в тому числі і суд можливості перевірити юридичну та арифметичну правильність нарахування процентів. Крім того, внаслідок цього не можливо встановити чи застосовувалася під час розрахунку п. 4.4. Кредитного договору. Частиною 2 ст. 518 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання. На підставі вище викладеного, вважають, що у Відповідача відсутня заборгованість за вищевказаним кредитом. По-третє, Позивач просить суд стягнути з Відповідача витрати на професійну правову допомогу в сумі 11200 грн. На переконання представника Відповідача така сума є надто високою та неспівмірною зі складністю справи.

У судове засідання учасники справи не з`явилися.

У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання, фіксація судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 17.04.2026 по справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 05.03.2021 між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 11-018-863-2-21-Г згідно якого сума кредиту складає 30476,00 грн., процентна ставка складає 10% річних, кредит надається на строк з 05 березня 2021 року по 04 березня 2025 року включно.

Згідно довідки розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 11-018-863-2-21-Г від 05.03.2021 року, останній станом на 03.09.2024 року має заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена) 12966,11 грн.; заборгованості по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 1662,95 грн., заборгованість по сплаті комісії (в тому числі прострочена) 9752,32 грн., загальна заборгованість 24381,38 грн.

03.09.2024 між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, за яким останній набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 11-018-863-2-21-Г.

27.12.2024 року між ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (Новий кредитор) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Первісний кредитор) було укладено Договір №1/12 про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги Первісного кредитора до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та /або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього Договору.

Згідно витягу з Додатку №1 до Договору №1/12 про відступлення права вимоги, укладеного 27.12.2024 року, боржником числиться ОСОБА_1 за кредитним договором № 11-018-863-2-21-Г від 05.03.2021 року.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На підставі ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі, з договорів.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України, наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями ч. 1 ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для задоволення позову.

Позивачем у встановленому порядку доведено факт укладення кредитного договору між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та відповідачем, факт передання відповідачу кредитних коштів, а також факт переходу до позивача права вимоги до ОСОБА_1 .

При цьому представник відповідача у поданому до суду відзиві на позов не заперечував факту отримання ОСОБА_1 кредиту.

Судом встановлено, що відповідач умови укладеного договору не виконав, у зв`язку з чим має заборгованість.

З долучених матеріалів справи вбачається, що позивач набув права вимоги до відповідача.

Оскільки добровільно відповідач вказану заборгованість не повертає, та належних доказів про відсутність заборгованості суду ним також не надано, то суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості підлягає задоволенню в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту в сумі 12966,11 грн. та сплаті відсотків в сумі 1662,95 грн.

Щодо нарахованої та несплаченої комісії у сумі 9752,32 грн суд зазначає таке.

У постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Суд установив, що пунктом 2.8. Кредитного договору № 11-018-863-2-21-Г з ануїтетними платежами, укладеного між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 передбачено, що за у % від суми кредиту позичальник сплачує комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно у розмірі 2 % у місяць від суми кредиту.

На підставі матеріалів справи та з умов укладеного між сторонами кредитного договору, суд не вбачає, що сплата комісійної винагороди, передбачена п. 2.8. договору, була передбачена саме за послуги, які повинен був отримувати відповідач за плату.

Водночас, договір не визначає, за які послуги з обслуговування кредитної заборгованості щомісяця відповідач має сплачувати комісійну винагороду в розмірі 1386,55 грн. на місяць.

Беручи до уваги наведені вище обставини, на підставі положень ЦК України, судової практики, суд дійшов висновку, що пункт 2.8. укладеного між сторонами договору, згідно з яким передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості, є нікчемним на підставі частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначено, що у разі встановлення нікчемності умови договору про сплату комісії, правильним є висновок про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення комісії.

З огляду на те, що суд дійшов висновку, що положення п. 2.8. Кредитного договору № 11-018-863-2-21-Г з ануїтетними платежами від 05.03.2021 про сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними, в задоволенні вимог про стягнення з відповідача нарахованої та несплаченої комісії у сумі 9752,32 грн. слід відмовити.

Відтак, у відповідача наявна заборгованість по кредиту у розмірі 12966,11 грн. та відсотки у розмірі 1662,95 грн.

Однак, відповідно до виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 за договором № 11-018-863-2-21-Г від 05.03.2021 року вбачається нарахування комсії за період з 05.03.2021 року по 02.12.2022 року, яку відповідачем було сплачено на загальну суму 11580,82 грн., та яка була зарахована АТ «МЕГАБАНК» в рахунок сплаченої комісійної винагороди.

А тому враховуючи вказану суму з огляду на висновок суду про відмову в задоволенні позовних вимог у цій частині, слід зарахувати сплачену суму комісійної винагороди в рахунок заборгованості за відсотками та тіла кредиту.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав свої зобов`язання, не погасив тіло кредиту та не сплатив відсотки, а тому відповідно до зазначених норм цивільного законодавства, з відповідача на користь ТОВ «ФК Єврокредит» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 3048,24 грн., яка складається із заборгованості за кредитом.

Судові витрати.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України).

При зверненні до суду за позовом позивачем сплачено судовий збір з урахуванням коефіцієнту 0,8 передбаченого частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 2662,40 грн.

Отже, враховуючи, що позов задоволено частково, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 332,86 грн. (3048,24 грн * 2662,40 грн / 24381,38 грн).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 11200 грн.

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи критерій розумності розміру, виходячи з конкретних обставин справи звернення до суду з позовною заявою, сформованою через електронну систему «Електронний суд», віднесення справи до категорії малозначних, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), розгляд справи без участі сторін при заочному розгляді на підставі заяви представника позивача та значення справи для сторін, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку не присуджувати позивачу на користь якого ухвалено судове рішення, всі витрати на професійну правничу допомогу, що заявлені до стягнення.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 грн., який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.

З огляду на викладене суд стягує з відповідачки на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 418,10 грн. та 3000 грн. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальності «ФК ЄВРОКРЕДИТ» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальності «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором № 11-018-863-2-21-Г від 05.03.2021 у розмірі 3048 (три тисячі сорок вісім) грн. 24 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальності «ФК ЄВРОКРЕДИТ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 332 грн (триста тридцять дві) грн. 86 коп. та 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальності «ФК ЄВРОКРЕДИТ», місцезнаходження: м. Дніпро, порв. Ушинського, 1, офіс 105, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40932411.

Відповідачка: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 .

Суддя Олександр ЛИТОВЧЕНКО