Рішення № 137464895, 16.06.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/1365/25

Провадження № 2/591/272/25

РІШЕННЯ

Іменем України

16 червня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Горб А.Д., представника позивача Панченка В.І., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідачів ОСОБА_2 , розглянувши відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Харківська 43» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

установив:

11.02.2025 до Зарічного районного суду м. Суми надійшла вказана позовна заява.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що за результатами проведених загальних зборів ОСББ «Харківська 43», оформлених протоколом №3 від 19.12.2020, вирішено, зокрема встановити розмір внеску з 01.01.2021 на утримання та поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку (з розрахунку на 1 м2 загальної площі приміщення) у розмірі 5,36 грн/м2. Відповідачі є мешканцями квартири АДРЕСА_1 , однак не у повній мірі сплачують внески на утримання спільного майна багатоквартирного будинку, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 5837,75 грн. Позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав з даним позовом, оскільки у добровільному порядку відповідачі заборгованість на сплачують.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.02.2025 матеріали справи передані на розгляд судді Сидоренко А.П.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 04.03.2025 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 12.06.2025.

07.05.2025 представник відповідачів подав відзив на позовну заяву, проти позову заперечує, зазначає, що позивач лише імітує видимість проведення організації житлово-комунальних послуг, виставляючи мешканцям рахунки за роботи, які не виконує, поточні ремонти конструктивних елементів будинку не проводяться, наявні чисельні поломки і пошкодження місць загального користування будинку, занедбаною є прибудинкова територія будинку. У квартирі, де мешкають відповідачі, труби у ванній кімнаті, по яким здійснюється постачання води іншим споживачам, перебувають в аварійному стані і потребують невідкладної заміни, але на звернення відповідачів позивач не реагує, тому відповідачі вимушені усувати течії труб самотужки. Також відповідачем заявлено про застосування позовної давності, оскільки заборгованість за період з 08.02.2022 по 11.02.2022 заявлена поза межами визначеного статтею 257 ЦК України строку. Також представник відповідачів наголошує на відсутності підстав для стягнення з відповідачів витрат позивача на професійну правничу допомогу.

16.05.2025 представник позивача подав відповідь на відзив, доводи представника відповідачів вважає необгрунтованими, наполягає на задоволенні позову у повному обсязі, наголошує, що відповідачі систематично користувались послугами ОСББ, не оскаржували їх наявність та проводили часткові оплати наданих послуг. Також представник позивача вважає безпідставними твердження представника відповідачів про пропуск позовної давності. Також у відповіді на відзив заявив про понесення додаткових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.

21.05.2025 до суду надійшли заперечення представника відповідачів, у яких він наполягає на відсутності підстав для задоволення позову через неякісність, неповноту наданих позивачем послуг.

Судове засідання, призначене на 12.06.2025, було відкладене до 16.09.2025.

12.09.2025 до суду надійшло клопотання відповідача ОСОБА_1 про виклик свідків.

15.09.2025 до суду надійшло клопотання представника відповідачів про приєднання документів до цивільної справи: рішень Зарічного районного суду м. Суми від 09.04.2023, від 26.09.2023, від 01.09.2025, заяви ОСОБА_1 у порядку статті 214 КПК України щодо початку досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 .

Судове засідання, призначене на 16.09.2025, не відбулося та було перепризначене на 17.12.2025.

Відповідно до довідки секретаря судового засідання, судове засідання, призначене на 17.12.2025, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Сидоренко А.П. у відпустці.

Згідно розпорядження № 412 від 24.12.2025 керівника апарату Зарічного районного суду м. Суми Шевченко А.М. у зв`язку з призначенням ОСОБА_6 суддею Сумського апеляційного суду здійснено повторний автоматизований розподіл вищезазначеної справи, яка згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2025 передана для розгляду судді Зері Ю.О.

Ухвалою суду від 30.12.2025 суддя Зеря Ю.О. прийняла до провадження цивільну справу № 591/1365/25 та призначила справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 10.03.2026.

У судовому засіданні присутні представники сторін, відповідач ОСОБА_1 підтримали свої позиції, викладені у заявах по суті справи, поданих раніше до суду.

У судовому засіданні, яке відбулось 10.03.2026, судом було постановлено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання відповідача про виклик свідків через необґрунтованість.

У судовому засіданні, розпочатому 10.03.2026, оголошувалась перерва до 16.06.2026.

16.06.2026 до суду надійшло клопотання представника відповідачів про поновлення пропущеного строку подання клопотання та про допит свідка у справі.

У судовому засіданні, яке відбулось 16.06.2026, постановлено протокольну ухвалу, якою задоволено клопотання про допит свідка.

Допитана у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_7 повідомила, що є членом сім`ї ОСОБА_1 , до 2023 року проживала у квартирі АДРЕСА_1 , на даним час проживає за кордоном. Для належного управління будинком було створено ОСББ, членом правління якого вона є. Голова правління ОСББ Панченко В.І. неналежно виконує свої обов`язки, самовільно приймає незрозумілі накази. Мешканці спірної квартири у зв`язку з виявленими несправностями водопровідної труби змушені були самостійно відремонтувати цю трубу, витратили на це власні кошти, а тому звернулись до ОСББ з заявою про зарахування понесених витрат у рахунок сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку. Взагалі мешканці неодноразово звертались до ОСББ з претензіями щодо неналежного виконання зобов`язань по утриманню будинку.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що за результатами проведених загальних зборів ОСББ «Харківська 43», оформлених протоколом № 3 від 19.12.2020, загальними зборами прийнято рішення, зокрема, про затвердження Статуту ОСББ «Харківська, 43» у новій редакції з внесеними змінами та доповненнями, затверджено кошторис витрат, надходжень та внесків на утримання житлового будинку, а також вирішено інші питання, пов`язані з утриманням будинку (а.с. 15-17).

Зокрема загальними зборами прийнято рішення, що розмір внеску з 01.01.2021 на утримання та поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку (з розрахунку на 1 м2 загальної площі квартири) та складову його витрат становить 5,36 грн/м2.

Відповідно до Статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку у редакції, затвердженій рішенням загальних зборів від 19.12.2020, метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Завданням те предметом діяльності об`єднання є: сприяння реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; сприяння належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних послуг та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Статуту до виключної компетенції загальних зборів належить визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Відтак на переконання суду розмір внесків на утримання житлового будинку визначений відповідно до компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, розмір внесків, визначений у 2021 році, не переглядався та не змінювався.

Відповідно до відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідно до інформації на запит № 348/13122024-19:39:27 про склад зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за адресою: АДРЕСА_2 , до склад сім`ї входять: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 . Власником особового рахунку за даною адресою є ОСОБА_1 (а.с. 7).

Як свідчать відомості з Інформації про заборгованість по сплаті внесків на утримання багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 за період з 30.09.2020 по 31.01.2025 складає 5837,75 грн (а.с. 6).

При цьому з даної Інформації вбачається, що відповідачі проводили часткову сплату внесків на утримання будинку.

Дану обставину також підтвердила у судовому засіданні свідок.

Відповідно до повідомлення № 21 від 23.10.2024 позивачем було наголошено відповідачу ОСОБА_1 на необхідності сплати виниклої заборгованості по сплаті внесків на утримання будинку (а.с. 5).

У судовому засіданні відповідач заперечував факт адресування вказаного повідомлення саме йому, оскільки у ньому вказаний номер квартири боржників 60, у той час як він проживає у квартирі АДРЕСА_3 .

Представник позивача пояснив вказану неточність наявністю допущеної описки.

Матеріали справи також свідчать, що позивачу у порядку наказного провадження звертався до Зарічного районного суду м. Суми з заявою про видачу судового наказу про стягнення виниклої заборгованості, однак за заявою ОСОБА_1 , цей судовий наказ був скасований відповідно до ухвали суду від 10.01.2025 у справі № 591/12906/24.

У ході розгляду справи наявна заборгованість залишається несплаченою, що зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Водночас відповідачі проти стягнення з них заборгованості заперечують та зазначають, що у рахунок сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку мають бути зараховані кошти, витрачені ними на ремонт труби у належній їх квартирі.

Суд вважає таку позицію відповідачів помилковою з огляду на наступне.

Відповідно до частин першої, третьої, шостої статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори, рішення загальних зборів є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

Згідно із частини першої статті 12 вказаного Закону управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, а також звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі.

Згідно частини першої статті 20 вказаного Закону частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Відповідно до частин першої, третьої статті 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України.

Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 10 частини першої, частини другої статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники зобов`язані забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку; забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку; додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм; виконувати рішення зборів співвласників; своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Згідно пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить, зокрема, житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньо-будинкових систем (крім обслуговування внутрішньо- будинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до пункту 29 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком та Типового договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком» від 5 вересня 2018 року № 712 плата за послугу з управління вноситься щомісяця до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, якщо інший порядок та строки не визначені договором управління. За бажанням співвласника оплата послуги з управління може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.

У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 у справі № 638/19174/17 зроблений висновок про те, що оскільки відповідач є власником квартири в будинку, у якому створено ОСББ, він зобов`язаний здійснювати платежі та внески (незалежно від членства в об`єднанні) за наявності підтверджених витрат на управління, утримання збереження будинку.

На підставі наявних у справі письмових доказів суд встановив, що відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , є споживачами послуг, наданих позивачем, надані послуги отримують, однак оплачують їх не у повному обсязі та періодично допускають прострочення оплати.

Відповідачі несплату пояснюють тим, що позивачем послуги надаються неякісно, позивач не надає доказів виконання будь-яких робіт по утриманню будинку (актів виконаних робіт, нарядів тощо), вони змушені були самостійно ремонтувати трубу у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_3 , однак позивач відмовляється зараховувати такі витрати відповідачів у рахунок сплати внесків на утримання будинку.

Водночас суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів звернення відповідачів до позивача з приводу надання послуг неналежної якості, відповідачами у ході розгляду справи взагалі не подано доказів понесення будь-яких витрат на ремонт труби у належній їм квартирі та подальшого звернення до позивача для проведення відповідних зарахувань цих витрат у рахунок сплати внесків на утримання будинку.

Разом з тим суд зауважує, що за приписами статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також судом встановлено, що розмір внесків на утримання багатоквартирного будинку визначений рішенням загальних зборів співвласників будинку, оформленим протоколом зборів № 3 від 19.12.2020, доказів оскарження вказаного рішення матеріали справи не містять, а відтак розмір внесків є чинним та обов`язковим до сплати.

Додані за клопотанням представника відповідачів судові рішення та заява про внесення відомостей до ЄРДР не стосуються предмету судового розгляду, а тому не приймаються судом до уваги при розгляді справи.

Враховуючи встановлені обставини та зазначені вище положення законодавства, суд погоджується з доводами позивача про необхідність сплати відповідачами внесків на утримання будинку, а тому позовна вимога про стягнення заборгованості у зв`язку з несплатою відповідачами таких внесків є обґрунтованою, законною та підлягає задоволенню.

Відповідачі у ході розгляду справи правомірності та обґрунтованості позовних вимог належними і допустимими доказами не спростували.

Щодо вирішення питання про судові витрати суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 141 ЦПК України позивачу за рахунок відповідачів підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору у сумі 3028,00 грн, тобто сплаті підлягає по 1009,33 грн з кожного.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем наданий договір № 2025-29/01-з про надання правової допомоги від 29.01.2025, укладений між адвокатом Кузнєцовим А.С. та ОСББ «Харківська 43», у якому узгоджені умови надання, прийняття, оплати наданих адвокатом послуг. Так за змістом пункту 4.1 договору визначена вартість послуг адвоката за цим договором, яка складає 1000 гривень за годину.

Відповідно до Акту виконаних робіт № 2025-29/01-з від 30.01.2025 вартість послуг адвоката за надання консультації, ознайомлення з документами, визначення переліку документів, що підтверджують позицію, опрацювання та формування нормативно-правової бази та актуальної судової практики для складання позовної заяви, складання позовної заяви, підготування додатків до неї з урахуванням знижки становить 1500,00 грн. Відповідно до платіжної інструкції № 139 від 06.02.2025 позивач оплатив адвокату 1500,00 грн за надані послуги. Відповідно до Акту виконаних робіт № 2025-29/01-з від 13.05.2025 вартість послуг адвоката за ознайомлення з відзивом на позов, консультацію клієнта та складання проекту відповіді на відзив з урахуванням знижки становить 1000,00 грн. Відповідно до платіжної інструкції № 185 від 14.05.2025 позивач оплатив адвокату 1000,00 грн за надані послуги.

За змістом пункту 1 частини другої статті 137, частини восьмої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України).

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 20.12.2019 у справі № 903/125/19.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник відповідачів у відзиві заперечував проти стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу з підстав відсутності попереднього (орієнтовного) розрахунку цих сум, однак не звертався до суду з клопотанням про зменшення витрат на оплату послуг адвоката, понесених позивачем, хоча усі документи, які стосуються розміру витрат та обсягу виконаної адвокатом роботи наявні у матеріалах справи.

При розподілі витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з того, що такі витрати підтверджені належними доказами та клопотання про їх зменшення не подано іншою стороною. Відсутні передбачені статтею 137 ЦПК України підстави для зменшення витрат на професійну правничу допомогу, а відтак з відповідачів на користь позивача відповідно з вимогами статті 141 ЦПК України необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу, що становить 2500,00 грн, тобто по 833,33 грн з кожного.

Посилання відповідачів на пропуск позовної давності суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За змістом частин третьої, четвертої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Значення позовної давності полягає в тому, що цей інститут забезпечує визначеність та стабільність цивільних правовідносин. Він дисциплінує учасників цивільного обігу, стимулює їх до активності в здійсненні належних їм прав, зміцнює договірну дисципліну, сталість цивільних відносин.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц, від 07.11.2018 у справі №372/1036/15-ц, від 18.12.2019 у справі №522/1029/18 та в постановах Верховного Суду від 13.11.2019 у справі №385/1454/15-ц, від 01.10.2020 у справі №912/1672/18 викладені висновки, відповідно до яких позовна давність застосовується лише за умови встановлення наявності порушеного права сторони спору, тому встановивши доведеність порушення цивільного права, за захистом якого особа звернулася до суду, але якщо позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною в справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 №211 з 12.03.2020 на всій території України було встановлено карантин.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-ІХ розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Цей Закон набрав чинності 02.04.2020.

Отже початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання 02.04.2020 чинності Законом №540-ІХ.

Подібний правовий висновок сформулювала Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.09.2023 у справі №910/18489/20.

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а скасований був з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 27.06.2023 №651.

Водночас Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався указами Президента України та триває дотепер.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу продовжуються на строк його дії.

Закон №2120-ІХ набрав чинності 17.03.2022.

Надалі Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» від 08.11.2023 №3450-ІХ пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Закон №3450-ІХ набрав чинності 30.01.2024.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02.07.2025 у справі №903/602/24 зазначила, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02.04.2020, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30.06.2023 - на строк дії карантину, а надалі до 29.01.2024 - на строк дії воєнного стану), а з 30.01.2024 перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану. Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 №4434-ІХ пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України виключено.

Закон №4434-ІХ набрав чинності 04.09.2025.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29.01.2024, а з 30.01.2024 до 03.09.2025 включно перебіг такого строку зупинявся.

З огляду на зазначене вище відсутні підстави стверджувати про пропуск позивачем позовної давності.

Керуючись статтями 10, 12, 81, 133, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 272, 273, 352-355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Харківська 43» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Харківська 43», вул. Харківська, 43, м. Суми, код ЄДРПОУ 42627518, заборгованість по сплаті внесків на утримання багатоквартирного будинку у сумі 5837,75 грн; витрати по сплаті судового збору по 1009,33 грн з кожного; витрати на професійну правничу допомогу по 833,33 грн з кожного.

Видати виконавчий лист після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду.

У разі проголошення у судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення даний строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Харківська 43», вул. Харківська, 43, м. Суми, код ЄДРПОУ 42627518.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідачка: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 17.06.2026.

Суддя Ю.О. Зеря