Ухвала суду № 137464325, 17.06.2026, Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області

Справа № 446/1617/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2026 м.Кам`янка-Бузька

Суддя Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області Котормус Т. І. , перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Кам`янка-Бузької міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком та визнання факту самостійного виховання і утримання дитини батьком дитини,

встановив:

16.06.2026 ОСОБА_1 подав до Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області позовну заяву, в якій просить визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 разом із батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та визнати що ОСОБА_1 самостійно здійснює батьківське піклування, догляд, виховання та утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 та повнолітнього сина ОСОБА_4 .

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи суддею встановлено, що позовну заяву подано без дотримання вимог встановлених ст. 175, 177 ЦПК України, що є підставою для залишення такої позовної заяви без руху.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 175, ч. 4 ст. 177 ЦПК України якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За вимогами пп.пп. 1, 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як видно з матеріалів справи, позивач просить визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 разом із батьком ОСОБА_1 та визнати що ОСОБА_1 самостійно здійснює батьківське піклування, догляд, виховання та утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 та повнолітнього сина ОСОБА_4 .

Вимога про визнання факту самостійного здійснення батьківського піклування, догляду, виховання та утримання дітей має самостійний предмет судового розгляду, не є похідною від вимоги про визначення місця проживання дитини та може бути вирішена судом незалежно від результатів розгляду іншої позовної вимоги.

Отже, позовна заява містить дві самостійні вимоги немайнового характеру, кожна з яких є окремим об`єктом справляння судового збору.

Разом з тим, у позовній заяві ОСОБА_1 посилається на те, що є військовослужбовцем та учасником бойових дій, а тому вважає себе звільненим від сплати судового збору.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні, перевірочні та спеціальні збори, у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Отже, для застосування зазначеної пільги необхідною є наявність двох умов: особа повинна мати відповідний статус військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста, а предмет спору має бути безпосередньо пов`язаний із виконанням військового обов`язку або проходженням військової служби.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 640/7310/19.

Крім того, відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних із порушенням їхніх прав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 зроблено висновок, що при вирішенні питання про звільнення учасника бойових дій від сплати судового збору суд повинен враховувати не лише наявність у особи відповідного статусу, а й предмет та підстави позову, перевіряючи, чи стосується така справа захисту прав особи саме як учасника бойових дій.

Таким чином, ні статус військовослужбовця, ні статус учасника бойових дій самі по собі не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору у будь-яких категоріях справ.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом спору є визначення місця проживання неповнолітньої дитини та визнання факту самостійного здійснення батьківського піклування, догляду, виховання та утримання дітей. При цьому визначення місця проживання дитини та встановлення факту самостійного здійснення батьківського піклування спрямовані на врегулювання особистих немайнових сімейних прав та обов`язків сторін і не випливають із проходження позивачем військової служби чи реалізації ним прав, гарантованих законодавством для учасників бойових дій.

Отже, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до пунктів 12, 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» відсутні.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п.10,12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору. У випадках об`єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на те, що позовна заява містить дві самостійні вимоги немайнового характеру, позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн за кожну з них, а всього 2662,40 грн на реквізити Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області: Отримувач коштів ГУК Львiв/Кам`янка-Бузька тг/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA978999980313161206000013823; Код класифікації доходів бюджету 22030101, надавши суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до положень ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

За таких обставин позовну заяву належить залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків шляхом подання документа, що підтверджує сплату судового збору у встановленому законом розмір.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Кам`янка-Бузької міської ради про визначення місця проживання дитини з батьком та визнання факту самостійного виховання і утримання дитини батьком дитини, залишити без руху.

Надати позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо відповідно до ухвали суду у встановлений строк будуть виконані вимоги визначені в ухвалі, то позовна заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачеві.

Копію ухвали негайно направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 17.06.2026.

Суддя Т.І. Котормус