Ухвала суду № 137463916, 17.06.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

Справа № 591/12324/25

Провадження № 2/337/1279/2026

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

17 червня 2026 року м. Запоріжжя

Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Завгороднього Є.В., за участю секретаря судового засідання Лемонджави А.В., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про визнання батьківства,

ВСТАНОВИВ:

30.10.2025 позивач звернулася до Зарічного районного суду м. Суми із вищезазначеним позовом.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 07.11.2025 підсудність справи визначено за Вознесенівським районним судом м. Запоріжжя.

Ухвалою Вознесенівського районного суду м. Запоріжжя від 02.12.2025 підсудність справи визначено за Шевченківським районним судом м. Запоріжжя.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04.02.2026 підсудність справи визначено за Хортицьким районним судом м. Запоріжжя.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 24.03.2025 відкрито провадження у справі, встановлено строк для подання відзиву.

У встановлений судом строк відповідач позов не подав, в підготовче судове засідання, призначене на 07.05.2026, 17.06.2026 не з`явився.

З матеріалів справи, долучених до позову, вбачається, що відповідач ОСОБА_3 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою Форми 5 від 21.09.2025. Крім того, з копії сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.08.2025 вбачається, що ОСОБА_3 зник безвісти 30.07.2025 під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Горіхове Покровського району Донецької області.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

У пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 304/284/18 (провадження № 14-517цс19) зазначено, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача.

Предметом спору у цій цивільній справі є визнання батьківства ОСОБА_3 по відношенню до неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суд бере до уваги, що позивач правильно визначила ОСОБА_3 відповідачем як ймовірного батька своєї дитини. Водночас, на переконання суду, розгляд цієї справи за відсутності відповідача, щодо якого в справі містяться матеріали про його зникнення безвісти, фактично позбавляє його права на участь в судовому розгляді та захист від позову.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Велика Палата Верховного Суду у справі № 754/947/22 (постанова від 12.11.2025) виснувала, що 24 лютого 2022 року російська федерація розпочала чинити злочин агресії проти України у формі широкомасштабного військового нападу. У зв`язку із цим Президент України Указом від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (далі - Указ), ввів в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався. Станом на момент прийняття цієї постанови воєнний стан не скасований. У пункті 2 Указу Президент України постановив: військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати визначені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Крім того, Президент України у пункті 1 Указу від 24 лютого 2022 року № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» постановив: оголосити та провести загальну мобілізацію (пункт 1). Отже, враховуючи зазначені вище акти Президента України, з 24 лютого 2022 року та станом на момент прийняття цієї постанови в Україні (на всій її території) діє воєнний стан та проводиться загальна мобілізація. А отже, з настанням особливого періоду вся структура Збройних Сил України та інші військові формування як цілісний організм почали функціонувати в умовах особливого періоду та були переведені на організацію і штати воєнного часу. З моменту оголошення загальної мобілізації та введення воєнного стану Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування переводяться в спеціальний правовий режим функціонування в цілому. Це виключає необхідність у додатковому з`ясуванні питання щодо переведення певної військової частини «на воєнний стан». Юридичний статус з`єднань, військових частин, підрозділів та інших складових структури ЗC України та інших військових формувань, що функціонують в умовах воєнного стану, не залежить від місця їх дислокації чи характеру виконуваних ними завдань, як-то перебування в районі воєнних (бойових) дій та участь в них.

Оскільки відповідач, будучи військовослужбовцем і перебуваючи у статусі зниклого безвісти, продовжує перебувати у штаті військової частини, суд в підготовчому судовому засіданні поставив на обговорення питання можливості та доцільності зупинення провадження у справі на час перебування сторони у складі Збройних Сил України.

Представник позивача в підготовчому судовому засіданні заперечила проти зупинення провадження, оскільки, на її думку, зупинення справи суперечить інтересам дитини, щодо якої позивач просить встановити батьківство відповідача. Водночас, у чому саме полягають порушені інтереси дитини представник позивача не конкретизувала.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»особа, зникла безвісти за особливих обставин, має всі права, гарантовані Конституцією та законами України, а також має право на всебічне розслідування обставин її зникнення та встановлення її місцеперебування. Права та інтереси особи, зниклої безвісти за особливих обставин, а також її майно підлягають захисту до моменту припинення її розшуку у порядку, передбаченому цим Законом, або оголошення її померлою відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи.За особою, зниклою безвісти за особливих обставин, зберігаються місце роботи та займана посада, але не більш як до моменту визнання її безвісно відсутньою чи оголошення померлою у порядку, встановленому законодавством.

Суд також бере до уваги, що перебування відповідача у статусі зниклого без вісти не тільки позбавляє його права на справедливий суд та захист від позову, але й фактично може потягти за собою ухвалення рішення стосовно померлої особи, оскільки обставини зникнення військослужбовця 30.07.2025 (тобто до пред`явлення позову) дозволяють припускати його загибель (смерть).

Велика Палата Верховного Суду у справі № 367/8835/16 (постанова від 13.05.2026) виснувала, що смерть фізичної особи припиняє її цивільну правоздатність та процесуальну правосуб`єктність. Після смерті особа більше не може бути стороною процесу, не може реалізовувати процесуальні права. Відповідно, суд, ухвалюючи рішення щодо померлого як суб`єкта права, фактично вирішує спір щодо суб`єкта, який на момент ухвалення рішення не існував, рішення ухвалено за відсутності належної сторони, процес фактично відбувся без відповідача, було неможливо реалізувати принцип змагальності та право бути вислуханим. Йдеться не про порушення процесуальних норм, а про дефект суб`єктного складу спору, який унеможливлює ухвалення законного й обґрунтованого рішення суду.ЄСПЛ неодноразово наголошував, що право на справедливий суд включає реальну можливість особи брати участь у процесі, знати про нього та представляти свою позицію. Померла особа очевидно не може реалізувати жодну із цих гарантій. Фактично суд розглядає справу без відповідача і такий розгляд порушує принцип змагальності сторін (стаття 12 ЦПК України).За таких обставин можна дійти висновку, що смерть сторони до ухвалення рішення (судом першої інстанції) є самостійною, достатньою і безумовною підставою для скасування судового рішення, якщо суд ухвалив його щодо померлої особи без залучення правонаступників.

Таким чином, беручи до уваги неможливість розгляду справи в умовах правової невизначеності статусу відповідача, який будучи військовослужбовцем зник безвісти, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України до припинення перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Тобто в даній справі провадження може бути поновлено після остаточного з`ясування правового статусу відповідача (його розшуку, встановлення факту смерті або оголошення померлим).

Керуючись ст.ст. 12, 251, 253, 260, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Зупинити провадження у цій справі до припинення перебування відповідача у складі Збройних Сил України.

Провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду особами, яких вона стосується, протягом п`ятнадцяти днів з моменту її проголошення.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Суддя Євген ЗАВГОРОДНІЙ