Ухвала суду № 137462459, 15.06.2026, Сахновщинський районний суд Харківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 627/29/26

Провадження № 2-п/634/7/26

"15" червня 2026 р.

Сахновщинський районний суд Харківської області у складі:

Головуючого судді: Єрьоміної О.В..

при секретарі: Литвиненко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Сахновщина Харківської області заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 627/29/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

01.06.2026 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою, в обгрунтування якої зазначив, що заочним рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області від 22.04.2026 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» було задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» суму заборгованість за кредитним договором у розмірі 21840 грн, а також судовий збір у сумі 2189,26 грн. В іншій частині позову - відмовлено. ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем ЗСУ, а тому був об`єктивно позбавлений можливості брати участь у розгляді справи, подавати відзив та заперечення. Із позовними вимогами не погоджується, оскільки заявлений розмір заборгованості є спірним та не підтвердженим належними доказами. Позивачем надано односторонній розрахунок боргу, який не містить достатнього підтвердження порядку нарахування відсотків, штрафів та інших платежів ,у зв`язку з чим потребує перевірки судом.

У судове засідання відповідач не з`явився, через систему «Електронний суд» надав заяву про розгляд заяви про перегляд заочного рішення за його відсутності, просить її задовольнити на підставі наявних у матеріалах справи доказів та поданих пояснень.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про час, дату та місце розгляду справи. Про причини неявки суду не повідомив. Заяв та клопотань з приводу розгляду справи не надав.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд при її вирішенні керувався наступним.

Заочне рішення, відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, підставою для скасування та перегляду заочного рішення є наявність всіх трьох обставин, визначених названою нормою одночасно.

Щодо поважності причин неявки відповідача у судове засідання ним зазначено, він є діючим військовослужбовцем ЗСУ, а тому був об`єктивно позбавлений можливості брати участь у розгляді справи, подавати відзив та заперечення.

Як вбачається із матеріалів справи, судова кореспонденція відповідачу про дату, час та місце розгляду справи направлялися судом за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 , яка зазначена в інформації, отриманої з центрального вузла Системи BankID НБУ на електронний запит на ідентифікацію з даними користувача.

Доказів проходження відповідачем військової служби на момент постановлення судом заочного рішення від 22.04.2026 року матеріали справи не містили.

Судові повістки було повернуто до суду в зв`язку з відсутністю відповідача за вказаною адресою.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, судом здійснювались повідомлення про судові засідання та направлення судових рішень відповідачу на зареєстроване місце його проживання, за відсутності повідомлення відповідачем іншої адреси, неотримання відповідачем поштових повідомлень перебуває поза межами контролю суду.

Суд звертає увагу, що ним вжито всіх заходів для повідомлення учасника справи про судовий розгляд. Таким чином, вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про час, дату і місце судового засідання.

Крім того, кожна особа може вільно та безоплатно довідатись про наявність відносно неї будь- яких судових проваджень на офіційному сайті «Судова влада України» в розділі «Стан розгляду справ».

При цьому, відповідачем не заперечується факт обізнаності про наявність судової справи про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором.

По суті позовних вимог конкретних обставин та доказів на їх підтвердження заявником, які мають істотне значення для розгляду справи, не надано. Зазначені відповідачем підстави для скасування заочного рішення не впливають на суть рішення та не є такими, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Суд констатує, що звертаючись із заявою про перегляд заочного рішення, заявник не надав доказів на спростування обставин, які покладені в основу судового рішення. Фактично позиція заявника зводиться до переоцінки доказів, які містяться в матеріалах справи, оцінку яким суд дав при ухваленні заочного рішення.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.04.2024 року у справі №559/1622/19 вказав, що на позивача покладено обов`язок довести належними і допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника (іпотекодавця) на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.

З приводу наведених відповідачем доводів для скасування заочного рішення суд зазначає таке.

Позивачем було надано детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором за період з 23.04.2025 року до 23.12.2025 року, тобто протягом строку кредитування, який містить відомості про щоденні нарахування тіла кредиту та відсотків за кредитним договором (а.с.09-11).

Відповідач міг надати суду виписку зі своїх рахунків за відповідний період, однак, на підтвердження своєї позиції такі докази відповідачем не надані.

Обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення, а саме заперечення відповідачем щодо позовних вимог, зокрема, у частині порядку нарахування відсотків, штрафів та інших платежів, є лише викладенням доводів, які полягають у незгоді з ухваленим судовим рішенням.

Водночас самі лише заперечення щодо позовних вимог, розміру заборгованості та її наявності, без будь-яких підтверджень, на переконання суду не можуть бути підставою для перегляду заочного рішення.

Перевірка заочного рішення на предмет законності та обґрунтованості відноситься до повноважень суду апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги, а не суду першої інстанції при розгляді заяви про перегляд заочного рішення.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, interalia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).

Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).

Виходячи з наведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 конвенції, а також ст. 1 Першого протоколу до неї, оскільки в позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.

Так, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод наголошує, що термін «строк на оскарження рішення», що є звичайним явищем у національних законодавствах держав учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів та позивачів, які можуть трапитись після прийняття судом рішення (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Відповідно до ч. 3 ст.287ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про перегляд заочного рішення, а тому заяву слід залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 260, 284, 287, 288 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 627/29/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без задоволення.

Заочне рішення підлягає апеляційному оскарженню в загальному порядку.

Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 17.06.2026 року.

Суддя: