Рішення № 137461306, 17.06.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/473/26

Провадження №2/338/664/26

17 червня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області у складі: головуючого судді - Куценка О. О., за участю секретаря судового засідання Двібородчин І. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

27 березня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про споживчий кредит № 185711 від 29 травня 2025 року у розмірі 41 640,84 грн, яка складається із: 22 892,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 17 947,84 грн заборгованості за процентами та 801,00 грн заборгованості за комісією, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 29 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 185711 в електронній формі. Кредитний договір підписаний відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором 586a42de.

За умовами договору відповідачу надано кредит у загальному розмірі 22 892,00 грн на строк 126 днів, з 29 травня 2025 року по 02 жовтня 2025 року. Кредит надавався у такому порядку: 19 000,36 грн - шляхом перерахування на рахунок/картку позичальника № НОМЕР_1 , 3 891,64 грн - шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно з умовами договору. Процентна ставка за користування кредитом визначена договором у розмірі 350,00 % річних, тип процентної ставки - фіксована.

Позивач зазначає, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання за договором, однак відповідач належним чином кредитні кошти не повернув та проценти не сплатив, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Щодо переходу права вимоги позивач вказує, що 10 жовтня 2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 10102025. На підставі Реєстру прав вимог № 2 від 05 листопада 2025 року та Акта приймання-передачі Реєстру прав вимог № 2 від 05 листопада 2025 року до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 185711 від 29 травня 2025 року.

Ухвалою судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 06 квітня 2026 року відкрито провадження у справі, визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження, а також задоволено клопотання позивача про витребування доказів у АТ «Ощадбанк».

На виконання ухвали суду АТ «Ощадбанк» надало відповідь, з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок, до якого емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_1 , а також підтверджено зарахування 19 000,36 грн на банківський рахунок, для обслуговування якого емітовано вказану платіжну картку.

Представник позивача у позовній заяві просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом надсилання ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з доданими до неї документами за зареєстрованим місцем проживання. Своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався, заяв чи клопотань від нього до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність у справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін, те, що відповідач відзиву не подав, а представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечував, суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Суд встановив, що 29 травня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 185711 в електронній формі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною. Використання при вчиненні правочинів електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Оскільки кредитний договір укладено в електронній формі, порядок його укладення регулюється положеннями Закону України «Про електронну комерцію», який визначає особливості оформлення таких правочинів.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин 3, 4, 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону, або вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач прийняв умови індивідуальної частини договору, публічної частини та графіка платежів шляхом підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором 586a42de, що підтверджує його волевиявлення на укладення договору, отримання кредиту та прийняття умов кредитування.

На виконання умов кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу кредит у загальному розмірі 22 892,00 грн, з яких 19 000,36 грн було перераховано на картковий рахунок відповідача, а 3 891,64 грн спрямовано на погашення комісії за надання кредиту, передбаченої умовами договору.

Належність відповідачу платіжної картки № НОМЕР_1 та факт зарахування коштів у розмірі 19 000,36 грн підтверджуються відповіддю АТ «Ощадбанк», наданою на виконання ухвали суду.

Суд також встановив, що 10 жовтня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 10102025.

Згідно з Реєстром прав вимог № 2 від 05 листопада 2025 року до договору факторингу та Актом приймання-передачі Реєстру прав вимог № 2 від 05 листопада 2025 року, ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 185711 від 29 травня 2025 року.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Частиною першою статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

Згідно з частиною першою статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги не є перешкодою для звернення нового кредитора до суду за захистом свого права. При цьому боржник у судовому провадженні має можливість заперечувати проти вимог нового кредитора та подавати докази на підтвердження своїх заперечень.

Щодо розміру заборгованості суд виходить із такого.

У ч. ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З наданих позивачем доказів вбачається, що загальний розмір заборгованості за кредитним договором станом на 20 лютого 2026 року становить 45 240,84 грн, з яких: 22 892,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 17 947,84 грн - прострочена заборгованість за процентами, 801,00 грн - заборгованість по комісії, 3 600,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями.

Разом із тим позивач у межах цієї справи не заявляє вимоги про стягнення штрафних санкцій у розмірі 3 600,00 грн, у зв`язку з чим суд не вирішує питання про їх стягнення.

Відповідач доказів повернення кредитних коштів, сплати процентів або інших доказів належного виконання зобов`язань суду не подав. Наданий позивачем розрахунок у частині заборгованості за тілом кредиту та процентами відповідачем не спростовано.

Оцінюючи вимоги позивача про стягнення процентів за користування кредитом, суд враховує, що спірний договір є договором про споживчий кредит, а тому до відповідних правовідносин підлягають застосуванню, зокрема, положення Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом, до яких включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів, а також комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Денна процентна ставка розраховується як співвідношення загальних витрат за споживчим кредитом до загального розміру кредиту та строку кредитування у днях, помножене на 100 відсотків. Максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 відсоток.

З умов індивідуальної частини договору про споживчий кредит № 185711 від 29 травня 2025 року вбачається, що проценти за користування кредитом нараховуються за фіксованою ставкою 350,00 % річних. Загальний строк кредитування становить 126 днів, загальний розмір кредиту - 22 892,00 грн. У договорі також визначено денну процентну ставку у розмірі 0,7575 % на день, орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для позичальника.

Отже, передбачена договором денна процентна ставка не перевищує встановлений ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» граничний розмір 1 % на день. Проценти, заявлені позивачем до стягнення, є платою за користування кредитними коштами, передбачені умовами договору, їх розмір та порядок нарахування були визначені в індивідуальній частині договору, а наданий позивачем розрахунок у цій частині відповідачем не спростовано.

За таких обставин суд вважає доведеними вимоги позивача про стягнення з відповідача 22 892,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 17 947,84 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, а всього 40 839,84 грн.

Щодо вимоги про стягнення 801,00 грн комісії суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що заявлена до стягнення комісія визначена як заборгованість за комісією за управління та обслуговування кредиту. Водночас позивач не надав належних і достатніх доказів того, які саме конкретні додаткові чи супутні послуги були фактично надані відповідачу за цю комісію, у чому полягав їх самостійний зміст, а також чим такі дії відрізнялись від звичайного супроводу кредитного договору кредитодавцем у власних інтересах.

Саме лише включення до договору умови про сплату комісії не звільняє позивача від обов`язку довести правову підставу, реальність та обґрунтованість відповідного платежу, з урахуванням засад добросовісності, розумності та справедливості, передбачених цивільним законодавством.

Оскільки нарахована комісія фактично стосується адміністрування та обслуговування кредитної заборгованості, тобто дій кредитодавця, спрямованих на супровід власного кредитного продукту, а доказів надання відповідачу окремої самостійної послуги на суму 801,00 грн суду не подано, вимога в цій частині задоволенню не підлягає.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 40 839,84 грн заборгованості за кредитним договором, що складається з 22 892,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 17 947,84 грн заборгованості за процентами. У задоволенні вимоги про стягнення 801,00 грн комісії слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково - у розмірі 40 839,84 грн із заявлених 41 640,84 грн, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 611,19 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд виходить із такого.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133, ст. 137, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами з урахуванням їх реальності, необхідності, розумності, співмірності зі складністю справи, обсягом виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторін.

Позивач просить стягнути з відповідача 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Оцінюючи заявлений розмір таких витрат, суд враховує, що справа є малозначною, правовідносини є типовими, розгляд проводився в порядку спрощеного позовного провадження, спір не вимагав складної правової кваліфікації, призначення експертизи, допиту свідків чи значного обсягу процесуальних дій. Крім того, позовна заява та додані до неї документи мають типовий характер для цієї категорії справ.

З урахуванням наведеного суд вважає розумними, необхідними та співмірними витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн. З огляду на часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 942,29 грн.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-83, 89, 95, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 280-283, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 185711 від 29 травня 2025 року у розмірі 40 839,84 грн (сорок тисяч вісімсот тридцять дев`ять гривень 84 копійки), яка складається з: 22 892,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 17 947,84 грн заборгованості за процентами.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 2 611,19 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 942,29 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333; ЄДРПОУ 43541163).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 17 червня 2026 року.

Суддя