Рішення № 137461227, 17.06.2026, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/694/26

Провадження № 2/192/1097/26

РІШЕННЯ

Іменем України

17 червня 2026 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Щербини Н. О.,

за участю секретаря судового засідання Чернишкіної А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в с-щі Солоне Дніпровського (Солонянського) району Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

13 березня 2026 року до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшов позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором № 551684-КС-001 про надання кредиту від 09 серпня 2025 року в розмірі 53 617 гривень 00 копійок.

На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що між сторонами 09 серпня 2025 року в електронній формі було укладено Договір №551684-КС-001 про надання кредиту (далі кредитний договір). На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 19 000 гривень 00 копійок з комісією за надання кредиту на строк 16 тижнів - тобто до 29 листопада 2025 року. Процентна ставка становить 1 % в день (фіксована ставка), а розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Кредит надано на засадах строковості, поворотності, платності, який відповідач зобов`язалася повернути, сплатити проценти у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надав відповідачу кредит у розмірі 19 000 гривень 00 копійок, проте відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, а лише частково сплатив заборгованість за кредитним договором суму 150 гривень 00 копійок, чим порушив зобов`язання. У зв`язку з чим станом на 29 листопада 2025 року утворилась заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 53 617 гривень 00 копійок, з яких 18 850 гривень 00 копійок сума прострочених платежів по тілу кредиту; 21 467 гривень 58 копійок сума прострочених платежів по процентах, заборгованість по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України 9 500 гривень 00 копійок; комісія 3 800 гривень 00 копійок.

Враховуючи викладене, з посиланням на ст.ст. 525, 526, 530, 610, 1049 ЦК України позивач просив стягнути з відповідача вищевказану заборгованість за кредитним договором №551684-КС-001 від 09 серпня 2025 року.

Представник позивача, який належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився. В позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.100 зворот).

Відповідач у судове засідання не з`явився. Про дату та час розгляду справи був належним чином повідомлений за зареєстрованим місцем проживання (а.с.89, 126). Причини неявки суду не повідомив. Відзив на позов не надав.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки справа у відповідність до ст. 19 ЦПК України є малозначною.

Суд, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 09 серпня 2025 року між ТОВ «Бізнес Позика»та відповідачем було укладено Договір №551684-КС-001 про надання кредиту в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика», через особистий кабінет позичальника на сайті кредитора (а.с. 35-45).

Частиною ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» задекларовано термін «Електронний підпис одноразовим ідентифікатором», де Електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. Комбінацію літер та цифр, що розташовуються в нижньому правому кутку договору являє собою електронний підпис одноразовим ідентифікатором.

Крім того, відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Суд вважає, що укладення Договору в електронній формі між сторонами підтверджується Візуальною формою послідовності дій Клієнта та комбінацію літер та цифр, що розташовані в нижньому правому кутку Договору та являють собою електронний підпис відповідача (а.с.44 зворот). Отже Договір був укладений в електронній формі, а кожний примірник електронного документа з накладеним на нього електронним підписом, є оригіналом такого документа.

Відповідно до розділу 2 Договору, кредитодавець (позивач) надає позичальнику кредит у розмірі 19 000 гривень 00 копійок з комісією за надання кредиту в розмірі 3 800 гривень 00 копійок на строк 16 тижнів. Процентна ставка становить 1,00 % в день (фіксована ставка), а розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Кредит надано на засадах строковості, поворотності, платності, який відповідач зобов`язалася повернути, сплатити проценти у порядку та на умовах, визначених Договором кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит.

Судом встановлено, що 09 серпня 2025 року позивач видав відповідачу кредит у розмірі 19 000 гривень 00 копійок на картку № НОМЕР_1 , вказану в особистому кабінеті, що підтверджується випискою по рахунку, наданою АТ «ВСТ Банк» (а.с.120-125).

Також судом встановлено, що відповідач в рахунок погашення отриманого кредиту та сплати процентів за користування кредитом здійснив оплату за кредитним договором №551684-КС-001 на загальну суму 150 гривень 00 копійок, яку позивач врахував в якості часткового погашення отриманого тіла кредиту.

Розрахунком заборгованості підтверджено, що у відповідача станом на 29 листопада 2025 року існує заборгованість за кредитним договором №551684-КС-001 від 09 серпня 2025 року в сумі 53 617 гривень 00 копійок, з яких 18 850 гривень 00 копійок суми прострочених платежів по тілу кредиту; 21 467 гривень 58 копійок суми прострочених платежів по процентах, заборгованість по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України 9 500 гривень 00 копійок; та комісія 3 800 гривень 00 копійок (а.с.18-19).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 1048 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

З досліджених матеріалів справи з`ясовано, що відповідач свої зобов`язання за укладеним кредитним договором належним чином не виконав, щомісячні платежі з погашення кредиту та процентів не здійснював. Всього погасив 150 гривень 00 копійок.

Частинами 1, 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, під час розгляду справи встановлено, що відповідач, порушивши зобов`язання по умовах договору, має заборгованість перед ТОВ «Бізнес Позика» за кредитним договором, яка жодними належними та допустимими доказами не спростована відповідачем.

Тому вимоги про стягнення основного боргу в сумі 18 850 гривень 00 копійок по тілу кредитута нарахованих відсотків в розмірі 21 467 гривень 58 копійок підлягають задоволенню, оскільки судом встановлено, що відповідач сплатила за тілом кредиту всього 150 гривень 00 копійок.

Статтею 11 Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".

Згідно ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Тому суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню також 3 800 гривень 00 копійок комісії за надання кредиту, оскільки умовами кредитним договором №551684-КС-001 від 09 серпня 2025 року передбачено сплату на користь кредитора комісії за видачу кредиту (розділ 2), а умови про нарахування комісії кредитодавця, пов`язані з наданням кредиту, не суперечать нормам Закону України «Про споживче кредитування», які існували на час укладання спірного договору.

Однак вимога про стягнення заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України в розмірі 9 500 гривень 00 копійокзадоволенню не підлягає, оскільки відповідно до п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.

Суд зазначає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Верховний Суд у постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23) вказав, що з аналізу положень пункту 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення та статей 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, слід дійти висновку про те, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Оскільки станом на дату нарахування штрафних санкцій, як і на дату укладання кредитного договору, було введено воєнний стан на всій території України, тому нарахування заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України в розмірі 9 500 гривень 00 копійокє не обґрунтованим, і цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір, сплачений ним під час звернення з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код в ЄДРЮОФОПГФ - 41084239) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код в ЄДРЮОФОПГФ - 41084239) заборгованість за Договором №551684-КС-001 про надання кредиту від 09 серпня 2025 року в розмірі 18 850 (вісімнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 21 467 (двадцять одна тисяча чотириста шістдесят сім) гривень 00 копійок сума прострочених платежів по процентах, 3 800 (три тисячі вісімсот) гривень 00 копійок - комісія, а всього 44 117 (сорок чотири тисячі сто сімнадцять) гривень 00 копійок, відмовивши в задоволенні решти позову.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, м. Київ, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код в ЄДРЮОФОПГФ - 41084239) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 17 червня 2026 року.

Суддя Н. О. Щербина