Рішення № 137460788, 11.06.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/8140/25

Провадження № 2/202/912/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпра в складі судді Доценко С.І., за участю секретаря судового засідання Тарасової К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 06.11.2020 року № 1989 посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Отроцюк О.В., Відповідач є власником приміщень № 100, 102, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . В подальшому між Позивачем та Відповідачем було укладено договір № 010598 від 23.11.2020 року про надання послуги з постачання теплової енергії. В свою чергу, Позивач в період з січня 2023 року по травень 2025 року, здійснює постачання теплової енергії, тобто є теплопостачальною організацією. Комунальне підприємство «Теплоенерго» Дніпровської міської ради впродовж періоду з січня 2023 року по травень 2025 року включно, надавало послуги з постачання теплової енергії ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Фактичне надання послуги з постачання теплової енергії підтверджується Інформацією про використання теплової енергії будинком за адресою АДРЕСА_1 , згідно архіву приладу обліку за період з 01.2023. по 05.2025р., що додається.

Відповідно до ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», який набрав чинності 10.12.2017, передбачає, що послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом (ч. 7. ст. 21). Таким чином, за умовами Договору на постачання теплової енергії із Відповідачем, при здійснення відносин з теплопостачання, сторони мають керуватися нормами діючого законодавства, згідно яких зокрема: - споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію; - розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць; - оплата послуг здійснювалась не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ч.1 ст. 530 ЦК України).

Крім оплати за обсяг теплової енергії, витрачений на опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень будівлі та витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення (до 01.01.2022) й за опалення загальнобудинкових потреб (з 01.01.2022) справляється плата за абонентське обслуговування.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Так, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до діючого Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (ст. 26), у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Так, пунктом 34 Договору встановлено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Тому, за невиконання зобов`язань з оплати за спожиту у період з січня 2023 по травень 2025 року послугу, нараховано пеню відповідно до діючого Закону України «Про житлово-комунальні послуги» Договору.

Таким чином позивач просить стягнути з відповідача 289 786,11 грн. в тому числі: основний борг - 227 012,55 грн; 3% річних - 11 239,97 грн; інфляційні збитки - 37 841,20 грн; пеня: 13 692,39 грн.

Ухвалою суду від 09.09.2025 року позовну заяву прийнято судом до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі, встановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 19.01.2026 року закрите підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, натомість заяву про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у встановлений судом строк не скористався правом на подання відзиву на позов чи зустрічного позову , будь яких заяв/клопотань до суду від нього не надходило.

При таких обставинах, враховуючи позицію представника позивача, судом проведено заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Дослідивши заяви по суті справи та надані докази, суд встановив.

Між Комунальним підприємством «Теплоенерго» Дніпровської міської ради та ОСОБА_1 було укладено договір № 010598 від 23.11.2020 року про надання послуги з постачання теплової енергії (далі Договір № 010598 від 23.11.2020).

Договором № 010598 від 23.11.2020 року встановлено, що виконавець (КП «Теплоенерго ДМР») зобов`язується надавати споживачеві (фізичній особі ОСОБА_1 ) послугу з постачання теплової енергії для потреб опалення відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах визначені цим договором(п.1 Договору).

Місцем надання послуг з постачання теплової енергії визначено: АДРЕСА_1 .

Згідно пункту 21 Договору № 010598 від 23.11.2020, споживач вносить плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги.

Тариф на послугу з постачання теплової енергії, що споживається згідно з цим договором становлюється Національною комісією, що здійснює деравне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України (НКРЕКП)(п.22 Договору).

Згідно пункту 25 Договору № 010598 від 23.11.2020, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця після одержання акту прийому-передачі та рахунку від виконавця продовж 5 банківських днів, але не пізніше 25 числа місяця наступного за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Згідно пункту 24 Договору № 010598 від 23.11.2020, виконавець формує та не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, надає рахунок на оплату послуги та акт приймання-передачі (в 2-х примірниках) по формі Додатку №4 до договору на паперовому носії за адресою виконавця послуг. Отриманий акт прийому передачі споживач або представник споживача повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу виконавця на протязі 10 днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається, відповідно до підпункту 3, при направленні електронною поштою дата зафіксована при відправлення листа з електронної пошти виконавця. У разі неотримання виконавцем підписаного акту прийому-передачі, або необгрунтованих заперечень його непідписання, у вищезазначений термін, акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Згідно пп.3 п.30 Договору № 010598 від 23.11.2020, споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом у строки, що визначені відповідно до законодавства та договору, проводити звіряння розрахунків, підписувати та повертати викогавцю послуг Акт звіряння розрахунків щороку по закінченню періоду.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 7 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно п. 35 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» №830 від 21 серпня 2019 року розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, але відповідач несвоєчасно оплачує спожиті комунальні послуги.

Згідно ст. 68 ЖК України, наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Приписами ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 13 ЦК України, а саме цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Таким чином, між позивачем та відповідачем виникли відносини, що породжують права та обов`язки, оскільки позивач надає житлово-комунальні послуги, а відповідач ними користується.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до вимог ч.1 ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як передбачено ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За загальним принципом доказування та подання доказів, відповідно дост. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази, які заявник повинен подати в рахунок обґрунтування всіх тих обставин, на які він посилається, як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановить наявність або відсутність підстав для задоволення заяви чи відмови у її задоволенні,- повинні бути виключно належними та допустимими.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання відповідачем доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов`язковим, оскільки в цій частині між позивачем та відповідачем виник спір про право, і такі докази матимуть значення для ухвалення рішення у справі.

Позивач вказує, що сума заборгованості відповідача за договором № 010598 від 23.11.2020 становить 289 786,11 грн, з яких: основний борг - 227 012,55 грн; 3% річних - 11 239,97 грн; інфляційні збитки - 37 841,20 грн; пеня: 13 692,39 грн.

Суд, повно, всебічно та неупереджено проаналізувавши докази, що підтверджують суму вищевказаної заборгованості встановив наступне.

Сума заборгованості відповідача за договором № 010598 від 23.11.2020 в частині основного боргу в розмірі 227 012,55 грн підтверджується рахунками на оплату, актами приймання-передачі послуг, що направлялися відповідачу на електронну адресу, що вказана у договорі № 010598 від 23.11.2020; наданим розрахунком суми основного боргу за період 01.01.2023 по 31.05.2025 року та іншими доказами в їх сукупності, а тому заборованість відповідача за договором № 010598 від 23.11.2020 в частині основного боргу в розмірі 227 012,55 грн підлягає задоволенню.

Позивач просить стягнути суд суму заборгованості відповідача за договором № 010598 від 23.11.2020 в частині 3% річних - 11 239,97 грн та пені у розмірі 13 692,39 грн. На підтвердження вказаних сум заборгованості позивачем надано, зокрема, розрахунок заборгованості 3% річних та розрахунок пені.

Судом проаналізовано надані документи, з яких вбачається, що заборгованість по 3% річних та по пені була нарахована за період з 26.02.2023 по 21.08.2025 року.

В той же час, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни заборонялось нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 установлено на усій території України карантин з 12 березня до 3 квітня 2020 р. Наступними змінами до Постанови дія карантину неодноразово продовжувалась аж до набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651, якою відмінено карантин з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України.

Отже, у період з 26.02.2023 року по 30.07.2023 року включно існувала встановлена законодавством України заборона на нарахування нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Посилання позивача на те, що заборона на нарахування та стягнення неустойки встановлювалась саме «на час дії карантину», а не після його закінчення «на спожиту під час дії карантину послугу», що давало право позивачеві на нарахування неустойки після закінчення обмежувальних заходів не узгоджується із положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Таким чином, суд вважає, що нарахування відповідачеві пені та заборгованості у розмірі 3% річних у період з 26.02.2023 року по 30.07.2023 року є неправомірним.

На підставі поданих документів, судом здійснено перерахунок заборгованості з 3% річних, що складає = 11 239,97 грн (36107,01 х 3 х 155 : 365 : 100) = 10 779,98 грн.

Так само на підставі поданих документів, судом здійснено перерахунок заборгованості з нарахованої пені, що складає = 13 692,39 грн (36107,01 х 0,01 х 155 : 100) = 13 132,73 грн.

Відповідно до ч.2. ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок розміру інфляційних нарахувань здійснюється наступним чином: (інфляційні нарахування за попередній місяць + сальдо на початок місяця - заборгованість за попередній місяць) х індекс інфляції / 100 - (інфляційні нарахування за попередній місяць + сальдо на початок місяця - заборгованість за попередній місяць). Якщо індекс інфляції за місяць менше 100%, показник інфляційних витрат за даний місяць не нараховується.

Судом перевірений розрахунок інфляційних витрат, який нарахований за період з 26.02.2023 по 21.08.2025 включно і суд погоджується з порядком розрахунку, його періодом та розміром, який становить 37 841,20 грн.

Отже, у зв`язку з невиконанням обов`язків щодо сплати спожитих послуг, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за договором № 010598 від 23.11.2020 за період з 26.02.2023 по 21.08.2025 року:

- заборгованість з основного боргу - 227 012,55 грн;

- заборгованість з 3% річних - 10 779,98 грн;

- заборгованість з інфляційних збитків - 37 841,20 грн;

- заборгованість з пені - 13 132,73 грн;

що становить разом 288 766,46 (двісті вісімдесят вісім тисяч сімсот шістдесят шість гривень сорок шість копійок).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

За звернення до суду з позовною заявою, позивачем були понесені витрати з оплати судового збору в сумі 3 477,43 гривень.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні з позовом сплачено судовий збір в сумі 3 477,43 грн.

Таким чином, оскільки позов підлягає частковому задоволенню, у відповідності до ст. 141 КПК України, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі = 3 477,43 х (288 766,46 / 289 786,11) = 3 465,19 грн.

Керуючись ст. ст.2, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про постачання теплової енергії задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 32688148, 49081, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд.29, оф.504) заборговність за договором № 010598 від 23.11.2020 року про надання послуги з постачання теплової енергії за період з 01.01.2023 по 21.08.2025 року, а саме - заборгованість з основного боргу - 227 012,55 грн; заборгованість з 3% річних - 10 779,98 грн; заборгованість з інфляційних збитків - 37 841,20 грн; заборгованість з пені - 13 132,73 грн, що становить разом 288 766,46 грн (двісті вісімдесят вісім тисяч сімсот шістдесят шість гривень сорок шість копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 32688148, 49081, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд.29, оф.504) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 465,19 грн (три тисячі чотириста шістдесят п`ять гривень дев`ятнадцять копійок).

Це заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпра (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 11.06.2026 року.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України або в підсистемі «Електронний суд».

Суддя С. І. Доценко