Рішення № 137460638, 15.06.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/2236/25

Провадження № 2/201/2128/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

15 червня 2026 року Соборний районний суд

міста Дніпра

у складі: головуючого судді Федоріщева С.С.,

при секретарі Максимовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемога-134» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

До Соборного районного суду міста Дніпра 19 лютого 2026 року надійшла позовна заява ОСББ «Перемога-134» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якій позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість з щомісячного внеску співвласників на утримання будинку та прибудинкової території на загальну суму 24 987,95 грн., інфляційні втрати в розмірі 3 990,43 грн., 3% річних в розмірі 1 404,83 грн., а усього заборгованості в сумі 30 383,21 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 93,9 кв.м., житлова площа: 54,4 кв.м. 17 листопада 2018 року в житловому будинку АДРЕСА_2 на підставі протоколу загальних зборів співвласників від 17 листопада 2018 року № 1 було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемога 134» відповідно до ст. 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», для забезпечення та захисту прав співвласників, забезпечення ними своїх обов`язків, відповідальність за отримання та використання спільного майна будинку, забезпечення власного надходження коштів для сплати платежів. Розмір щомісячного внеску співвласників на утримання будинку та прибудинкової території 4,50 грн./м2 для 1-х та 2-х поверхів, 5,79 грн./м2 для 3-9 поверхів, було затверджено протоколом загальних зборів співвласників житлового будинку від 24 березня 2019 року № 1. Вказаним протоколом було визначено, що оплата здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. Розмір щомісячного внеску співвласників на утримання будинку та прибудинкової території становить 7,75 грн./м2 для 1-х та 2-х поверхів, 8,98 грн./м2 для 3-9 поверхів, було затверджено протоколом загальних зборів співвласників житлового будинку від 01 травня 2025 року № 2. Позивач належним чином надавав житлово-комунальні послуги відповідачу. Згідно з розрахунком позивача, відповідачі не сплачувала у повному обсязі внески з управління будинком, щодо квартири, яка знаходиться в їх власності. А саме, внаслідок не сплати внесків, станом на 13 листопада 2025 року за відповідачами утворилася заборгованість з внеску з управління будинком на суму 24 987,95 грн. Також відповідачам нараховано інфляційні втрати в розмірі 3 990,43 грн. та 3% річних в розмірі 1 404,83 грн.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 19 лютого 2026 року указана позовна заява передана для розгляду судді Федоріщеву С.С.

Згідно із вимогами ч. 8 ст. 187 ЦПК України суддя звернувся до Єдиного державного демографічного реєстру щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідачів.

До суду 23 лютого 2026 року надійшла інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідачів.

Ухвалою судді від 23 лютого 2026 року відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі.

Представник позивача просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, про що надав відповідну заяву.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Фактичні обставини встановленні судом. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача та представником відповідача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 93,9 кв.м., житлова площа: 54,4 кв.м.

17 листопада 2018 року в житловому будинку АДРЕСА_2 на підставі протоколу загальних зборів співвласників від 17 листопада 2018 року № 1 було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемога 134» відповідно до ст. 13 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», для забезпечення та захисту прав співвласників, забезпечення ними своїх обов`язків, відповідальність за отримання та використання спільного майна будинку, забезпечення власного надходження коштів для сплати платежів.

Розмір щомісячного внеску співвласників на утримання будинку та прибудинкової території 4,50 грн./м2 для 1-х та 2-х поверхів, 5,79 грн./м2 для 3-9 поверхів, було затверджено протоколом загальних зборів співвласників житлового будинку від 24 березня 2019 року № 1. Вказаним протоколом було визначено, що оплата здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Розмір щомісячного внеску співвласників на утримання будинку та прибудинкової території становить 7,75 грн./м2 для 1-х та 2-х поверхів, 8,98 грн./м2 для 3-9 поверхів, було затверджено протоколом загальних зборів співвласників житлового будинку від 01 травня 2025 року № 2.

Позивач належним чином надавав житлово-комунальні послуги відповідачу.

Згідно з розрахунком позивача, відповідачі не сплачувала у повному обсязі внески з управління будинком, щодо квартири, яка знаходиться в їх власності. А саме, внаслідок не сплати внесків, станом на 13 листопада 2025 року за відповідачами утворилася заборгованість з внеску з управління будинком на суму 24 987,95 грн. Також відповідачам нараховано інфляційні втрати в розмірі 3 990,43 грн. та 3% річних в розмірі 1 404,83 грн.

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відносини з приводу створення та діяльності об`єднань співвласників багатоквартирних об`єднань регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та Статутом ОСББ.

Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Статтею 2 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що цей Закон регулює відносини суб`єктів права власності щодо користування та розпорядження спільним майном співвласників у об`єднанні.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Об`єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону.

У відповідності до ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку":

співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку;

допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення);

нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна;

спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несучо-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія;

частка співвласника - частка, яку становить площа квартири та/або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Завданням та предметом діяльності Об`єднання, відповідно до його Статуту є забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном, забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово - комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами, забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання, здійснення некомерційної господарської діяльності для забезпечення власних потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України встановлюють загальне правило щодо утримання власниками належного їм майна, зокрема: власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Згідно ч. 5 ст. 319 Цивільного кодексу України власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам і гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідно вимог ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв Ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про законодавства, y строки, житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України під час розгляду справи № 6-59цс13 від 30.10.2013р., споживачі зобов`язані оплатити житлово комунальні послуги, якщо вони фактично користуються ними і відсутність договору про надання житлово комунальних послуг в такому випадку не може бути підставою для звільнення споживача від їх оплати у повному обсязі.

З огляду на вказане, зважаючи на обґрунтованість та підтвердженість доказів наявних в матеріалах справи суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині солідарного стягнення заборгованості по внескам з управління будинком у розмірі 24 987,95 грн.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідачів інфляційних витрат та 3% річних необхідно зазначити наступне.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідачі в порушення оплати таких витрат є такими, що прострочив виконання зобов`язання.

Позивач просить стягнути 3% та інфляційні витрати з червня 2023 року по листопад 2025 року.

У постанові Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» від 5 березня 2022 року № 206 установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється, зокрема, нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. 30.12.2023 редакція постанови була змінена, заборона стосується виключно територій, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Тому нарахування 3% річних та інфляційних витрат у період з 24 лютого 2022 року до 30 грудня 2023 року не допускається на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Стосовно інфляційних витрат.

Відповідно до розрахункової таблиці, сума індексації за період з січня 2024 по листопад 2025 становить 2 318,90 грн., період з червня 2023 року до грудня 2023 року, суд не враховує у зв`язку з вищевказаним, а отже сума індексації за весь період заборгованості, яка підлягає стягненню становить 2 318,90 грн.

Стосовно 3%.

Відповідно до розрахункової таблиці, 3% за період з січня 2024 по листопад 2025 становить 1 072,45 грн., період з травня 2023 року до грудня 2023 року, суд не враховує у зв`язку з вищевказаним, а отже 3% за весь період заборгованості, яка підлягає стягненню становить 1 072,45 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Крім того, позивач просив стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 4 800,00 грн., яку підтверджує договором про надання правничої допомоги №09-12-1 від 09 грудня 2025 року, рахунком фактурою.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

За змістом норм ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

При цьому згідно статті 30 згаданого Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат(встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір -обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ усправі «East/WestAllianceLimited»проти України»).

Сума заявлених позивачем до відшкодування відповідачами судових витрат на правничу допомогу адвоката не співмірна із складністю справи, та з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, оскільки адвокат не з`являвся в судові засідання та подав заяву про розгляд справи без його участі, тому визначені представником позивача витрати на правничу допомогу в сумі 4 800,00 грн. є неспівмірними зі складністю справи та фактично вчиненими послугами адвоката.

Виходячи з принципу розумності, суд приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідачів витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн., тобто по 1 500,00 грн. з кожного.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат, відповідно до положень ст. 133, 141 ЦПК України, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі по 1 414,14 грн. з кожного (28 379,30 грн. х 3 028,00 грн. : 30 383,21 грн. = 2 828,28 грн. : 2 = 1 414,14).

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемога-134» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемога-134» (код ЄДРПОУ 42735447) заборгованість у розмірі 28379,30 грн., з яких: заборгованість з щомісячного внеску співвласників на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 24 987,95 грн., інфляційні втрати у розмірі 2 318,90 грн. та 3% річних у розмірі 1 072,45 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемога-134» (код ЄДРПОУ 42735447) витрати зі сплати судового збору в розмірі по 1 414,14 грн. з кожного та витрати на правову допомогу в розмірі по 1 500,00 грн. з кожного.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України.

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перемога-134», код ЄДРПОУ 42735447, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 134, корп. 2-3;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 .

Суддя С.С. Федоріщев