Рішення № 137460537, 19.05.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/12451/25

Провадження № 2/175/2429/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.

з участю секретаря Рожкової Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Слобожанське цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Краматорської міської ради про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Краматорської міської ради про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що позивачка є рідною сестрою померлої ОСОБА_3 , яка у 2011 році познайомилась з відповідачем ОСОБА_2 . Від даних шлюбних відносин в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син, ОСОБА_4 , який є племінником позивачки. З моменту народження дитини відносини між ОСОБА_3 та відповідачем почали погіршуватися. Син відповідача не цікавив, він не приділяв дитині жодної уваги, тому увесь догляд за дитиною здійснювала ОСОБА_3 особисто. Саме тому ОСОБА_3 у 2021 році, забравши сина, пішла від чоловіка. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла в лікарні м. Кривий Ріг. Позивачка одразу ж забрала племінника до себе та сповістила відповідача про смерть матері його сина, однак відповідач жодним чином не відреагував на цю новину. Приїхати на похорон, побачити сина, забрати його до себе, відповідач не побажав. У зв`язку з чим, позивачка просить постановити рішення, яким позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його сина ОСОБА_4 та стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь позивачки ОСОБА_1 на утримання сина відповідача ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення заяви і до досягнення дитиною повноліття.

Представник позивача надала заяву в якій позовні вимоги підтримала та просить суд їх задовільнити, справу слухати без їх участі.

Відповідач надав до суду нотаріально посвідчену заяву в якій визнав позовні вимоги, не заперечував щодо позбавлення батьківських прав, просив розглядати справу без його участі.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Краматорської міської ради надала заяву про розгляд справи без її участі.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, не визнання або оспорювання.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 . (а.с. 7)

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати дитини ОСОБА_5 ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 . (а.с. 8)

Після смерті матері опіку над дитиною здійснює позивачка ОСОБА_1 , яка є рідною тіткою ОСОБА_4 , що підтверджено свідоцтвами про народження серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 . (а.с. 5-6)

Згідно характеристика Білокузьминівської гімназії Костянтинівської міської ради від 01 серпня 2025 року на учня 4 класу ОСОБА_4 , встановлено що дитина старанно навчається є активною та дисципланованою. Мати дитини ОСОБА_3 приділяла належну увагу вихованню сина, регулярно відвідувала батьківські збори та приймала участь у позакласних заходах. Батько дитини ОСОБА_2 з дитиною не спілкується, батьківські збори не відвідує.(а.с. 11)

Згідно акту №101-26-37 від 29 липня 2025 року про фактичне місце проживання встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає разом зі своєю тіткою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 14)

Згідно висновку №01-49/2314 від 12 вересня 2025 року органу опіки та піклування Краматорської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 стосовно його малолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що з 2011 року ОСОБА_3 проживала спільно з ОСОБА_2 , від спільного проживання у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В 2021 році стосунки між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 погіршились і вони стали проживати окремо. Малолітній ОСОБА_6 залишився проживати разом з матір`ю. Постійно вихованням, утриманням та розвитком дитини займалась його мати, ОСОБА_3 , яка створила сину належні умови для проживання та навчання, купувала необхідні речі, приймала відповідні заходи щодо лікування дитини та його оздоровлення.

Під час бесіди ОСОБА_1 , яка є рідною тіткою, ОСОБА_7 , пояснила, що батько дитини, ОСОБА_2 , ніде не працює, не має доходу, веде асоціальний спосіб життя, вихованням, лікуванням, розвитком дитини ніколи не займався, не проявляє до сина батьківської турботи та уваги, байдуже відноситься до його майбутнього.

З початку воєнних дій (збройної агресії російської федерації) ОСОБА_3 разом з сином виїхала до м. Жовті Води Дніпропетровської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. Малолітній ОСОБА_6 залишився на самоті, без засобів до існування.

Батько, ОСОБА_2 , після смерті матері дитини, не забрав сина до своєї родини, його вихованням та утриманням не займається, не оформив пенсію по втраті годувальника.

Наразі малолітній ОСОБА_6 проживає в родині своєї тітки, ОСОБА_1 , яка займається його вихованням, навчанням, утриманням, приділяє йому належну увагу та турботу.

Малолітній ОСОБА_6 пояснив, що його батько зі святами та днем народження не вітає, не дзвонить, не провідує, матеріальної допомоги не надає, він не бажає проживати разом з батьком.

На підставі вищевикладеного, враховуючи інтереси малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , орган опіки та піклування Краматорської міської ради вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .(а.с. 45-46)

З наданих до суду пояснень свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які є сусідами відповідача ОСОБА_2 встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 жили разом, одна у шлюбі не перебували. В 2014 році у них народився син ОСОБА_4 . Вихованням сина батько ніколи не займався, роботи постійної не мав, часто вживав алкогольні напої. Згодом ОСОБА_1 покинула ОСОБА_2 та переїхала у місто Жовті Води. Після смерті ОСОБА_1 її сестра ОСОБА_3 одразу забрала дитину до себе у родину. Навіть після смерті матері батько не цікавився життям дитини, утримує та виховує дитину саме ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, не визнання або оспорювання.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч.1 ст. 164 СК України.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають: один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківських прав є виключним заходом, який тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості) як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України).

Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Відповідно ч. 1 ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінки. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграфи 57, 58).

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У рішенні, прийнятому у справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09), Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).

Розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, позбавлення матері чи батька спорідненості з дитиною, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

Подібні правові висновки викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема від 08 квітня 2020 року у справі № 645/731/18, від 29 січня 2020 року у справі №127/31288/18, від 29 січня 2020 року у справі №643/5393/17, від 17 січня 2020 року у справі №712/14772/17, від 25 листопада 2019 року у справі № 640/15049/17, від 13 березня 2019 року у справі № 631/2406/15-ц, від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17.

Судова практика щодо застосування положень статті 164 СК України є усталеною.

Відповідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При вирішенні судом питання щодо позбавлення батьківських прав, визначальним є ставлення матері (батька) до дитини, бажання спілкуватися і брати участь у її вихованні.

Суд вважає, що позивачем надано належні та допустимі докази, які підтверджують свідоме нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками щодо участі в утриманні та вихованні дитини і умисне ухилення від їх виконання.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що за необхідне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно його сина ОСОБА_4 .

Згідно ч.3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно зі ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

З своєю суттю аліменти це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, з ким проживає дитина і який бере активну участь у її вихованні. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 711/8561/16-ц, від 29 червня 2022 року у справі № 596/826/21-ц, від 14 серпня 2024 року у справі № 760/4661/20).

Обов`язковою умовою для стягнення аліментів на користь одного з батьків або інших законних представників дитини є проживання з нею чи з ним самої дитини, на утримання якої власне і стягуються аліменти (постанова Верховного Суду від 22 листопада 2022 року у справі № 188/1029/19).

Статтею 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Разом з тим, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів, який набрав чинності 08 липня 2017 року, до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України внесено зміни, згідно яких розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно із ст. 76, 77, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного суд дійшов висновку про те, що неповнолітній ОСОБА_4 дійсно проживає з рідною тіткою та перебуває на її триманні. Відповідач матеріальну допомогу на утримання неповнолітнього сина не надає.

Тому, з огляду на те, що відповідач працездатний, враховуючи матеріальний стан сторін, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача, стягнувши аліменти з відповідача на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частки зі всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 11 серпня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 2,3,4,6,9,18,76,81,141,258,259,263-265,352,354-355 ЦПК України, ст.ст.164,165,166, 181,183,182,190 СК України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Краматорської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП: НОМЕР_5 ) батьківських прав відносно його сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП: НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_6 ) аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини від всіх видів його заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 11 серпня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Озерянська Ж.М.