Ухвала суду № 137460512, 27.05.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/18248/24

Провадження № 1-кп/175/1066/24

У Х В А Л А

іменем України

27 травня 2026 року селище Слобожанське Дніпровського

району Дніпропетровської області

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 (дистанційно)

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12024052390001706 від 29.10.2024 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Дружківка, Донецької області, громадянин України, який не має інвалідності, має середню освіту, одружений, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштований, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

-08.07.2024 Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в сумі 34000 грн, 24.09.2024 Дружківським міським судом Донецької області за ч. 3 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування основного покарання з випробуванням з встановленням іспитового терміну тривалістю 3 роки;

-25.11.2025 Довгинцівським районним судом міста Кривого Рогу за ч.2 ст. 309 КК України на підставі ч. 1 ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Дніпровського районного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 309 КК України.

Ухвалою суду від 17 лютого 2026 року надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою його приводу до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

До спливу процесуального строку, визначеного п.2 ч.3 ст. 190 КПК України, обвинуваченого ОСОБА_4 було затримано 26 травня 2026 року о 18 годині 40 хвилин та 27 травня 2026 року о 11 годині 00 хвилин доставлено до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області.

В підготовчому судовому засіданні 26 травня 2026 року прокурор подане клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та наполягав на його задоволенні.

Обвинувачений проти задоволення клопотання заперечував.

Вивчивши клопотання прокурора та матеріали, додані до клопотання, з`ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання, встановлене наступне.

Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.

Частиною 1 статті 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою ст. 176 КПК України.

Статтею 178 КПК України визначено коло обставин, які слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Прокурор у клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилався на ризики, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Сторона захисту проти задоволення клопотання заперечувала, вважаючи, що домашній арешт у нічний час зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

З`ясовуючи наявність зазначених прокурором ризиків, суд виходить з такого.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини рішення «Becciev v. Moldova Бекчиєв проти Молдови», § 58, відповідно до якого ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

В судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у підготовче судове засідання, призначене на 02.12.2024, 04.03.2025, 23.06.2025, 07.08.2025, 03.09.2025, 09.10.2025, 04.11.2025, 02.12.2025, 19.01.2026, 17.02.2026 обвинувачений ОСОБА_4 не з`явився.

Ухвалою від 19.01.2026 було застосовано привід до обвинуваченого. Рапортом ДОП СДОП ВП Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від повідомлено про неможливість забезпечення явки обвинуваченого на призначений судом дату та час: 17.02.2026 о 10:00, останній за місцем мешкання відсутній.

У цьому кримінальному провадженні обвинуваченого ОСОБА_4 було оголошено в розшук та надано дозвіл на його затримання ухвалою від 17.02.2026.

Відповідно до протоколу про затримання особи від 26.05.2026 обвинуваченого ОСОБА_4 було затримано о 18 голині 40 хвилин в м.Краматорську Донецької області.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого та те, що останній обвинувачується у вчиненні нетяжкого злочину, поряд з цим є особою, яка раніше неодноразово судима, від явки до суду ухилилась, міцних соціальних зв`язків не має, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в силу положень п.2 ч.2 ст. 183 КПК України.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що застосований захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та не доведено обвинуваченим.

Обставини, на які посилається сторона захисту не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами, які б могли бути запорукою належної процесуальної поведінки обвинуваченого та надали б можливість застосувати до останнього менш суворий запобіжний захід.

Обрання більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із утриманням під вартою, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого в процесі розгляду кримінального провадження в суді.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає за можливе визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Поряд з цим, за змістом частини 4 статті 182 КПК України розмір застави має визначатися з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, та повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд враховує, що з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини існування.

В рішенні від 20.11.2010 р. у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Суд дійшов висновку про визначення застави у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 30280, 00 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн. На думку суду застава в такому розмірі буде достатнім стримулючим засобом, щоб запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, із покладенням на обвинуваченого обов`язків, визначених ст. 194 КПК України у разі внесення застави.

Підстав для застосування положень ч.9 ст.194 КПК України слідчим суддею не встановлено.

Керуючись вимогами ст. ст. 132, 176 178, 183, 184, 194, 196, 206, 372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів з моменту його затримання, а саме з 26 травня 2026 року з «18» год «40» хв до 24 липня 2026 року до «18 » год «40 » хв включно.

Строк дії ухвали встановити до 24 липня 2026 року до «18 » год «40» хв включно.

Одночасно визначити розмір застави у розмірі 10 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 30 280,00 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: №UA158201720355229002000017442, банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26239738, код банку отримувача (МФО) 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 27 травня 2026 року у справі № 175/18248/24 (провадження №1-кс/175/1066/24) щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до спливу терміну тримання під вартою.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У випадку внесення застави, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він фактично проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави не може перевищувати двох місяців.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 27 травня 2026 року. У відповідності до положень ч.2 ст.376, ч.15 ст.615 КПК України в судовому засіданні проголошено резолютивну частину ухвали.

Суддя ОСОБА_1