Ухвала суду № 137460196, 11.06.2026, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа №: 486/628/25 Провадження № 2/486/307/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Далматової Г.А.,

при секретарі Манзенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника позивача про закриття провадження у цивільній справі за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи: позивач АТ «ТАСКОМБАНК», представник позивача Ярошенко С.М., відповідач ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

11 квітня 2025 року АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ТАСКОМБАНК» (далі АТ «ТАСКОМБАНК»), яке діє через свого представника Ярошенка С.М., через підсистему «Електронний суд» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №5025519278 від 14 липня 2021 року у розмірі 81585,06 грн.

Ухвалою суду від 06 травня 2025 року було відкрито провадження у справі, справу визнано малозначною та постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, учасникам справи надавалось право подати заяви по суті справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 12 травня 2026 року справу розподілено судді Далматовій Г.А.

Ухвалою суду від 13 травня 2026 року справу прийнято до провадження судді та призначено до розгляду на 11 червня 2026 року.

09 червня 2026 року представник позивача Ярошенко С.М. через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду із заявою про закриття провадження в частині сплати основного боргу у справі № 486/628/25. В заяві зазначає, що після подачі позовної заяви та відкриття провадження у справі, відповідачем погашена у повному обсязі заборгованість за кредитним договором №5025519278 від 14 липня 2021 року у розмірі 81585,06 грн, яка є предметом спору у цій справі. У зв`язку з чим спір в цій частині позову відсутній. Поряд з цим, судовий збір у сумі 2422,40 грн відповідачем не сплачено. Просить закрити провадження у справі № 486/628/25 в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 81585,06 грн та стягнути з відповідача на користь АТ «ТАСКОМБАНК» судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

В судове засідання учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно зі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Правові підстави позову це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Суд закриває провадження в справі за відсутності предмета спору у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань, а також у випадку, коли спір врегульовано самими сторонами після звернення з позовом, за умови подання доказів такого врегулювання.

При цьому суд звертає увагу, що закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України можливе, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення спору, так і на час ухвалення судом судового рішення.

Вказаний висновок відповідає висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 20 вересня 2021 року по справі №638/3792/20.

Судом установлено, що позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №5025519278 від 14 липня 2021 року у розмірі 81585,06 грн.

У той же час позивачем повідомлено, що заборгованість за кредитним договором відповідачем сплачена повністю. Таким чином предмет спору відсутній.

Однак, представник позивача просить суд прийняти часткову відмову від позовної вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 81585,06 грн та задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь АТ «ТАСКОМБАНК» судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Тобто, стягнення судових витрат не є позовними вимогами.

Отже, враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Щодо судових витрат, суд зазначає таке.

За вимогами ст. 142 ЦПК України, законодавцем визначено принцип розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.

Так, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (ч. 1 ст. 142 ЦПК України).

За вимогами ч. 2 вказаної статті, у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.

Частиною 3 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Таким чином, у даному разі, застосуванню потребує саме ч. 3 ст. 142 ЦПК України, оскільки відповідачем задоволено позовні вимоги позивача саме після пред`явлення останнім позову про стягнення заборгованості за кредитним договором, тобто, позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову.

Частиною 2 ст. 255 ЦПК України визначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл судових витрат, повернення судового збору з Державного бюджету.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що позивач, звертаючись до суду із вказаним позовною заявою сплатив судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджено платіжною інструкцією № 2965 від 10 квітня 2025 року.

Таким чином, заява представника позивача підлягає задоволенню та з відповідача підлягає стягненню сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 142, 206, 255, 260 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження у справі за позовною заявою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ТАСКОМБАНК» (місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032, ЄДРПОУ 09806443) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Г. А. Далматова