Ухвала суду № 137459976, 17.06.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2290/26

Провадження № 2/487/2092/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2026 суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Лагода А.А. в м. Миколаєві, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Миколаївського управління поліції ГУНП в Миколаївській області, про визнання дій неправомірними, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

25.03.2026 сторона позивача звернулась до суду із вищезазначеним позовом, просить суд визнати протиправними роботу Миколаївського управління поліції ГУНП в Миколаївській області, стягнути матеріальну шкоду в розмірі 22520,00 грн. та спричинену моральну шкоду в розмірі 500000,00 грн. Мотивує тим, що неодноразово з 02.11.2023 звертався до правоохоронного органу із заявами з приводу крадіжки належного позивачу мобільного телефону « ОСОБА_2 » та банківської картки « ОСОБА_3 » з якої викрадені кошти на загальну суму 22520,00 грн. у зв`язку із чим були заведені кримінальні провадження № 12023152030001799 та № 12023152030000. Однак провадження не проводиться та кримінальні провадження закриваються. У зв`язку із чим вимушений звернутись до суду з вказаним позовом.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказане провадження 25.03.2026 передано у провадження судді Лагоді А.А.

Ухвалою суду від 26.03.2026 у відкритті провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Миколаївського управління поліції ГУНП в Миколаївській області, про визнання дій неправомірними відмовлено.

Ухвалою суду від 26.03.2026 в частині вимог про стягнення матеріальної та моральної шкоди позовну заяву залишено без руху.

Суд виходить з того що, що відповідно до положень ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Зазначення, якщо позов підлягає грошовій оцінці обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Зазначення відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору.

Зазначення попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Зазначення підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Наголошено, що позивачем не додержано вищезазначених вимог чинного Законодавства.

Крім того не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того наголошено, що за п. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Які не були додані позивачем до позовної заяви.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Звертаючись до суду з позовом позивачем не була зазначена ціна позову, а саме сума яка стягується (522520,00 грн.).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за подачу позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою; ставка судового збору за подання до суду позовної зави майнового характеру, яка подана фізичною особою у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що з 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 3328,00 грн.

Звертаючись до суду з позовом стороною позивача не додано до позову доказів сплати судового збору. Не зазначено і підстави для звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, сторона позивача має сплатити судовий збір в сумі 16640,00 грн. (5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) за вимоги майнового характеру і надати суду відповідні докази за такими рахунками: отримувач коштів Миколаїв.ГУК/Заводськ.р-н/22030101, код отримувача 37992030, банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.), рахунок отримувача UA808999980313121206000014480, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу «101, зазначити РНОКПП позивача, судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Заводський районний суд м. Миколаєва».

05.05.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшов лист від 05.05.2026, як вказано позивачем «додаток до позовної заяви від 25.03.2026».

На виконання вимог ухвали суду від 26.03.2026 позивач надає копію постанови про закриття кримінального провадження від 11.10.2025 за матеріалами ЄРДР №12023152030000564 від 29.03.2023, копію постанови про закриття кримінального провадження від 11.10.2025 за матеріалами ЄРДР №12023152030001799 від 02.11.2025, лист СУ ГУНП в Миколаївській області від 16.04.2026 №61720-2026.

Також в заяві позивач ОСОБА_1 просив суд звільнити його від сплати судового збору бо є інвалідом 3-ї групи по життєво та виховує сина з 2-ю групою інвалідності.

Ухвалою суду від 06.05.2026 позовну заяву повторно залишено без руху.

Суд звернув увагу позивача, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір»).

Так, позивачем не додано доказів, що передбачено зазначеним законом які б надавали право на звільнення від сплати судового збору, докази наявності інвалідності у позивача та його сина не надано. Також позивачем не зазначено правових підстав щодо звільнення його від сплати судового збору за положеннями ст.5 вказаного Закону.

Таким чином, сторона позивача мала сплатити судовий збір в сумі 16640,00 грн. за реквізитами вказаними вище.

Інші вимоги ухвали суду від 26.03.2026 також не виконані позивачем.

Ухвалу суду від 06.05.2026 про залишення позовної заяви без руху сторона позивача отримала особисто під розписку 08.06.2026.

Станом на теперішній час підтверджень, щодо виконання ухвали у суду не має.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи те, що позивач у визначений ухвалою строк не усунув недоліки позовної заяви та зважаючи на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, вважаю доцільним повернути позовну заяву позивачеві, що відповідатиме принципам змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 127, 185, 260 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Миколаївського управління поліції ГУНП в Миколаївській області, про визнання дій неправомірними, стягнення матеріальної та моральної шкоди повернути стороні позивача.

Роз`яснити стороні позивача, що відповідно до ч.7 ст. 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя А.А. Лагода