Вирок № 137459868, 17.06.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2871/26

Номер провадження1-кп/473/304/2026

ЄРДР 12026152190000216

Категорія: ч.4 ст.185 КК України

ВИРОК

іменем України

"17" червня 2026 р. місто Вознесенськ

Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вознесенськ Миколаївської області, громадянина України, військовозобов`язаного, освіта повна загальна середня, не працює, сімейний стан не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , судимого:

1.22 квітня 1992 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.1 ст.101, ч.2 ст.111, ч.2 ст.141, ст. 42 КК України в редакції 1960 року до позбавлення волі строком на 05 років, звільненого з місця позбавлення волі по відбуттю строку покарання;

2.13 червня 1997 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.3 ст.140 КК України в редакції 1960 року, до позбавлення волі строком на 04 роки 06 місяців з конфіскацією всього його майна, звільненого з місця позбавлення волі по відбуттю строку покарання;

3.04 червня 2002 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.4 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 07 років, звільненого з місця позбавлення волі по відбуттю строку покарання;

4.03 червня 2009 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185, ч.3 ст.186, ч.1 ст.187, ч.1 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 06 років, звільненого з місця позбавлення волі по відбуттю строку покарання;

5.11 березня 2019 року Веселинівським районним судом Миколаївськоїх області за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 02 роки, із застосуванням ст.75 КК України, із звільненням від відбування основного покрання з випробуванням, з іспитовим строком випробування на 02 роки;

6.15 вересня 2021 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 02 роки, із застосуванням ст.75 КК України, із звільненням від відбування основного покрання з випробуванням, з іспитовим строком випробування на 01 рік;

7.23 лютого 2022 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.2 ст.185, ч.1 ст.71 КК України до позбавлення волі строком на 02 роки 02 місяці;

8.31 березня 2022 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 02 роки 03 місяці, звільненого з місця позбавлення волі по відбуттю строку покарання;

9.09 жовтня 2025 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.2 ст.190 КК України до позбавлення волі строком на 01 рік;

РНОКПП НОМЕР_1 ,

в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

потерпілий ОСОБА_5 ,

потерпілий ОСОБА_6 ,

захисник адвокат ОСОБА_7 ,

обвинувачений ОСОБА_8 ,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:

1. 24 лютого 2022 року, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» згідно Указу Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05:30 години 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався відповідно до Закону, та діяв на час вчинення вказаних нижче діянь.

Так, обвинувачений ОСОБА_8 , будучи обізнаним про те що в країні оголошено воєнний стан, в один із днів першої декади березня місяця 2026 року, у денний час доби, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено, перебував неподалік кафе «Лав Лаваш», котре розташоване за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Центральна, 6/71. В цей час у обвинуваченого ОСОБА_8 виник умисел на таємне повторне викрадення чужого майна потерпілого ОСОБА_5 , а саме мобільного телефону марки «Motorola G06». Реалізуючи свій злочинний умисел та корисливий мотив, направлений на таємне повторне викрадення чужого майна, обвинувачений ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, перебуваючи в один із днів першої декади березня місяця 2026 року, у денний час доби, більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено, в приміщенні кафе «Лав Лаваш», котре розташоване за адресою: Миколаївська область, місто Вознесенськ, вулиця Центральна, 6/71, таємно, повторно викрав шляхом вільного доступу, з прилавку кафе, мобільний телефон марки «Motorola G06» вартістю 3352 гривні, належний потерпілому ОСОБА_5 . В подальшому обвинувачений ОСОБА_8 , із викраденим мобільним телефоном марки «Motorola G06» залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 3352 гривні.

2. Крім того, обвинувачений ОСОБА_8 , будучи обізнаним про те що в країні оголошено воєнний стан, 18 березня 2026 року у денний час доби, перебував неподалік кафе «Смак», котре розташоване по вулиці Центральна в місті Вознесенську Миколаївської області. В цей час, обвинувачений ОСОБА_8 , шляхом обману, під приводом здійснення мобільного дзвінка, попросив у потерпілого ОСОБА_6 мобільний телефон. Потерпілий ОСОБА_6 , не підозрюючи про злочинні наміри обвинуваченого ОСОБА_8 , добровільно передав йому свій мобільний телефон марки «Redmi Note 13» у розблокованому стані для здійснення дзвінка, після чого відійшов на декілька хвилин, залишивши обвинуваченого ОСОБА_8 з вказаним мобільним телефоном. Таким чином, обвинувачений ОСОБА_8 , шляхом обману отримав фактичний доступ до мобільного телефону потерпілого ОСОБА_6 . Після цього, отримавши доступ до мобільного телефону потерпілого ОСОБА_6 , та усвідомлюючи, що за його діями ніхто не спостерігає, у обвинуваченого ОСОБА_8 виник злочинний умисел на повторне таємне заволодіння чужим майном, а саме мобільним телефоном марки «Redmi Note 13», котрий належить потерпілому ОСОБА_6 . Реалізуючи даний злочинний умисел, обвинувачений ОСОБА_8 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, 18 березня 2026 року, у денний час доби, перебуваючи неподалік кафе «Смак», котре розташоване по вулиці Центральна в місті Вознесенську Миколаївської області, таємно, повторно заволодів мобільним телефоном марки «Redmi Note 13», належного потерпілому ОСОБА_6 , чим спричинив потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 4026 гривень 33 копійки.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_8 .

Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_8 визнав вину повністю та підтвердив вчинення ним даних кримінальних правопорушень, при викладених вище обставинах. Він визнає, що своїми умисними діями вчинив тяжкі злочини прти власності та щиро розкаюється в скоєному.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, оскільки проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом було з`ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, та в судовому засіданні встановлена відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.

Аналіз та оцінка приведених доказів в сукупності, приводить суд до переконання доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_8 .

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений ОСОБА_8 .

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_8 , суд кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна крадіжка, вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_8 .

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_8 є щире каяття.

Обставиною, яка відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_8 є рецидив злочинів.

Мотиви призначення покарання, мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , суд виходить з наступних обставин та враховує характер та ступінь тяжкості скоєних ним кримінальних правопорушень, котрі є тяжкими злочинами Особливої частини КК України розділу VІ та є кримінальними правопорушеннями проти власності.

Суд також враховує умови життя обвинуваченого ОСОБА_8 , його соціальне та матеріальне становище, стан здоров`я з наявністю хронічних захворювань, рівень культури та освіти, соціально психологічні риси, при дослідженні яких з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_8 повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними. Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_8 встановлено, що він має повну загальну середню освіту, є військовозобов`язаним, не працює, сімейний стан не одружений, на утриманні дітей не має, формально задовільно характеризується за місцем проживання, не перебуває на диспансерних обліках лікарів психіатрів та наркологів комунальних медичних закладів Миколаївської області, є судимим. /а.к.п. 37 51/.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України, їх наслідки для потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а також інші обставини кримінального провадження, при наявності пом`якшуючої покарання обставини та обтяжуючої покарання обставини, з врахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_8 , його ставлення до вчинених ним кримінальних правопорушень, суд вважає можливим призначити вид основного покарання в виді позбавлення волі, відповідно до мінімальної межі, визначеної санкцією ч.4 ст.185 КК України для даного виду покарання, який буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, відповідно до ст.65 КК України.

До даного висновку при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд виходить із змісту ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи остаточне основне покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , на підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком підлягає частковому приєднанню невідбута частина основного покарання за вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 жовтня 2025 року /єдиний унікальний номер судової справи №473/6258/24, провадження №1-кп/473/100/2025/, за яким ОСОБА_8 був визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та йому було призначено основне покарання в виді позбавлення волі, строком на 01 /один/ рік, в зв`язку з чим, він відбуває строк основного покарання в виді позбавлення волі в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор», і станом на 17 червня 2026 року невідбута частина основного покарання в виді позбавлення волі за вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 жовтня 2025 року /єдиний унікальний номер судової справи №473/6258/24, провадження №1-кп/473/100/2025/, становить 04 /чотири/ місяці 14 /чотирнадцять/ днів.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання про речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст.100 КПК України. /а.к.п. 32 33/.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів, а крім того приймає рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження. /а.к.п. 6 7, 34 35/.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні, відповідно до ухвали слідчого судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 30 квітня 2026 року /єдиний унікальний номер судової справи №473/2087/26, провадження №1-кс/473/306/2026/ був застосований запобіжний захід в виді тримання під вартою обвинуваченого, котрий підлягає продовженню при ухваленні вироку.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369 380 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_8 визнати винним за пред`явленим йому обвинуваченням в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання за даною статтею в виді позбавлення волі строком на 05 /п`ять/ років.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання, частково приєднати невідбуту частину основного покарання за вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 09 жовтня 2025 року /єдиний унікальний номер судової справи №473/6258/24, провадження №1-кп/473/100/2025/ та остаточно до відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_8 призначити покарання в виді позбавлення волі строком на 05 /п`ять/ років 03 /три/ місяці.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили, залишити без зміни тримання під вартою, обчислюючи строк відбування основного покарання з 17 червня 2026 року, тобто з моменту ухвалення вироку, зарахувавши в строк відбування основного покарання тримання його під вартою з 30 квітня 2026 року по 16 червня 2026 року включно в установі попереднього ув`язнення за правилами ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України №2046 VIII від 18 травня 2017 року, відповідно до якої попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.

Речовий доказ за кримінальним провадженням: мобільний телефон марки «Redmi Note 13», котрий відповідно до зберігальної розписки, повернуто потерпілому ОСОБА_6 залишити в його користуванні, як законного власника даної речі. /а.к.п. 32, 33/.

Процесуальні витрати, котрі документально підтверджено в судовому засіданні, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави /отримувач: Миколаїв.ГУК/ТГ м.Вознесенськ, розрахунковий рахунок: UA128999980313090106000014446, код отримувача ЄДРПОУ: 37992030, банк отримувача: Казначейство України /ЕАП/, код класифікації доходів бюджету: 21081100:

- 3565 /три тисячі п`ятсот шістдесят пять/ гривень 60 копійок, за проведення судово товарознавчої експертизи №СЕ 19/115 26/5451 ТВ від 10 квітня 2026 року за експертною спеціальністю 12.1 «визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів»,

- 3565 /три тисячі п`ятсот шістдесят пять/ гривень 60 копійок, за проведення судово товарознавчої експертизи №СЕ 19/115 26/5452 ТВ від 14 квітня 2026 року за експертною спеціальністю 12.1 «визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів», а всього: 7131 /сім тисяч сто тридцять одну/ гривню 20 копійок.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не були подані. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1