Рішення № 137459732, 17.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/8344/26

Провадження № 2/127/2401/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Федчишена С.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 24.04.2025-100001943 від 24.04.2025 у розмірі 8 300,00 грн., з яких: 2 500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 3 875,00 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 225,00 грн. комісії (пов`язаної з наданням кредиту), 450,00 грн. додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості), 1 250, 00 грн. неустойки, а також судові витрати, мотивуючи позовні вимоги тим, що 24.04.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) №24.04.2025-100001943, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 2 500,00 грн., строком на 217 днів з дати його надання (дата повернення (виплати) кредиту 26.11.2025, процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів; процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт» , однак зобов`язання за кредитним договором відповідачем виконано не було, що і стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб. Вказану ухвалу разом з копією позовної заяви з додатками було надіслано відповідачу ОСОБА_1 на адресу реєстрації ( АДРЕСА_1 ),однак ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, ні будь-якого іншого клопотання до суду подано не було, до суду повернулося поштове відправлення із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Так, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.05.2024 у справі № 755/4829/23, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідним поштовим відправленням, яке повернулося до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що є належним повідомленням учасника справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частин 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо); умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з положень ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

24.04.2025 між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) №24.04.2025-100001943, що підтверджується пропозицією про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта), заявкою кредитного договору №24.04.2025-100001943 (кредитної лінії), відповіддю позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №24.04.2025-100001943 (кредитної лінії); договір був підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором Е212.

Отже, відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит у сумі 2 500,00 грн., строком на 217 днів з дати його надання (дата повернення (виплати) кредиту 26.11.2025, процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 3 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів; процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт»; реквізити належного Позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів Позичальнику: 5457-08XX-XXXX-8695.

Як вбачається із довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №24.04.2025-100001943 від 24.04.2025, станом на 04.03.2026 заборгованість ОСОБА_1 складає 8 300,00 грн., з яких: 2 500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 3 875,00 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом, 225,00 грн. комісії (пов`язаної з наданням кредиту), 450,00 грн. додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості), 1 250, 00 грн. неустойки.

Щодо тіла кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 не сплачувалася заборгованість по тілу кредиту, а тому стягненню підлягає тіло кредиту у розмірі 2 500,00 грн.

Щодо процентів за користування кредитом.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Сума процентів за користування кредитом складає 3 875,00 грн.

Щодо комісії.

Відповідно до п.8, 9 Договору, комісія, пов`язана з наданням Кредиту 9% від суми Кредиту та дорівнює 225 грн. 00 коп.; комісія за обслуговування кредитної заборгованості 225 грн. у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, та складає 450,00 грн.

Згідно з ч. 3 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, зокрема надання споживчого кредиту.

Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо).

Таким чином, суд вважає, що супутня послуга банку, визначена як надання кредиту, обслуговування кредитної заборгованості, має надаватися клієнту безоплатно, а відтак стягнення комісій є неправомірною та задоволенню не підлягає.

Щодо сплати неустойки.

Позивачем пред`явлено до стягнення неустойку у сумі 1 250,00 грн.

Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Дійсно, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року №3498-ІХ було внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та виключено пункт 6-1, що передбачав звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, а саме: від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором у разі такого прострочення у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк з дня його припинення або скасування.

Однак, на час розгляду справи положення Прикінцевих та перехідних положень ЦК України є чинними.

Відповідно до ст. 4 ЦК України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України; основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України; актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово постановлювала, що якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи Цивільного кодексу України (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Отже, заявлена позивачем неустойка у розмірі 1 250,00 грн. стягненню з відповідача не підлягає.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, тобто необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 24.04.2025-100001943 від 24.04.2025 у розмірі 6 375,00 грн., з яких: 2 500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 3 875,00 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2 044,91 грн., тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог (8 300,00 х 2 662,40 /6 375,00).

Керуючись ст. 13, 81, 141, 279, 263-265 ЦПК України, на підставі ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 24.04.2025-100001943 від 24.04.2025 у розмірі 6 375 (шість тисяч триста сімдесят п`ять) грн. 00 коп., з яких: 2 500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 3 875,00 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір у розмірі 2 044 (дві тисячі сорок чотири) грн. 91 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення припущенного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 17.06.2026.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А; код ЄДРПОУ: 37356833)

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

СУДДЯ: