Ухвала суду № 137459357, 11.06.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/45956/25

Провадження № 1-кп/761/904/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

потерпілого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

представника потерпілого ОСОБА_7

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження №12025100100003055, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 вересня 2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Варташен, Республіки Азербайджан, громадянина України, вірменина, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025100100003055, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 вересня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки воно підсудне Шевченківському районному суду м. Києва, підстав для його закриття не встановлено, а обвинувальний акт відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства. Водночас просив суд прийняти до розгляду цивільний позов, поданий представником потерпілого ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_8 , про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Крім того, у підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави. Своє клопотання прокурор мотивував тим, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді застави до обвинуваченого є наявність обґрунтованого обвинувачення, а також наявність ризиків, передбачених пп. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. На думку прокурора менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків, у зв`язку з чим є достатні підстави для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави.

Представник потерпілого ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав думку прокурора, просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду, застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді застави та прийняти до розгляду цивільний позов, поданий в інтересах потерпілого ОСОБА_4 .

Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав думку свого представника.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні не заперечував щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду, однак висловив заперечення щодо застосування відносно його підзахисного запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки прокурором не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством, а також не наведено належного обґрунтування їх існування.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримала думку захисника.

Суд, заслухавши клопотання прокурора та думки учасників судового засідання, вивчивши обвинувальний акт з долученим до нього реєстром матеріалів досудового розслідування, дійшов наступних висновків.

Обвинувальний акт з долученим до нього реєстром матеріалів досудового розслідування відповідає вимогам ст. 109, 291 КПК України.

Дане кримінальне провадження згідно ст. 32 КПК України підлягає розгляду за територіальною підсудністю Шевченківським районним судом м. Києва.

Угода під час досудового розслідування не укладалась.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов, поданий представником потерпілого ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_8 , про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, відповідає вимогам процесуального закону, підстави для його повернення, залишення без розгляду або без руху на даний час відсутні.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе прийняти цивільний позов до розгляду у даному кримінальному провадженні.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в порядку та строки, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України, цивільний відповідач має право подати відзив на позовну заяву, цивільний позивач відповідь на відзив, цивільний відповідач заперечення на відповідь на відзив.

За таких обставин суд, враховуючи складність кримінального провадження, з`ясувавши обсяг необхідних підготовчих дій та вирішивши питання про склад осіб, які беруть участь у судовому розгляді та які підлягають виклику у судове засідання, вважає, що є достатні підстави для призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Водночас під час підготовчого судового засідання від прокурора надійшло клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. Неприбуття в судове засідання зазначених осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З`ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 , на які посилається прокурор, суд враховує, те, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність яких має оцінюватись у сукупності з обґрунтованістю обвинувачення та мірою покарання, яка загрожує у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого діяння.

Так, при вирішенні питання щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави суд дійшов висновку, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

На думку суду, ризик переховування обвинуваченого від суду підтверджується тією обставиною, що у випадку доведеності вини останнього у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, ОСОБА_5 загрожує покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років. Таким чином, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, обвинувачений може переховуватись від суду.

При встановленні існування ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні, суд враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні. Так, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слід зазначити, що з переходом на стадію судового провадження ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, оскільки в результаті ознайомлення з матеріалами кримінального провадження обвинуваченій стає відомо про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні, та зміст наданих ними показань, а тому зберігається ризик незаконного впливу на свідків, які не допитувались судом, шляхом залякування, підкупу чи будь-яким іншим способом.

Водночас суд вважає не доведеним ризик, передбачений ч. 5 ст. 177 КПК України, зважаючи на характеризуючі дані обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Таким чином, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого в ході судового розгляду, виконання процесуальних рішень у справі, суд дійшов висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, а тому вважає за доцільне застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Крім того, слід врахувати наявність об`єктивних підстав вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, що в свою чергу може призвести до порушення розумних строків судового розгляду, а також належного дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов`язків. За таких обставин суд не може погодитись з доводами сторони захисту щодо відсутності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризик це подія, яка ймовірно може настати за наявності певних підстав.

З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що запобігти встановленим ризикам можливо лише шляхом застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді застави в розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.

На підставі викладеного та керуючись статтями ст. 128, 177-178, 182, 184, 314-317 КПК, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні №№12025100100003055, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03 вересня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, яке відбудеться 02 липня 2026 року о 13 годині 30 хвилин у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 31А.

Про місце, день та час проведення судового розгляду повідомити учасників кримінального провадження.

Прийняти до розгляду цивільний позов, поданий представником потерпілого ОСОБА_4 - адвокатом ОСОБА_8 , про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Клопотання прокурора Шевченківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві для внесення застави (отримувач - ТУ ДСА України в місті Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, р/р №UA128201720355259002001012089, призначення платежу: застава за… (П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали… (назва суду) від… (дата ухвали) по справі № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу).

Визначений розмір застави обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести на відповідний рахунок або забезпечити її внесення заставодавцем та надати суду оригінал документу, що це підтверджує, з відміткою банку. Зазначені дії можуть бути здійсненні пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні обов`язки:

- прибувати до суду за першим викликом;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому проживає, без дозволу суду;

- утримуватися від спілкування із свідками та потерпілим у вказаному кримінальному провадженні;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт громадянина України (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали в частині покладених на обвинуваченого обов`язків визначити до 09.08.2026 року включно.

Попередити обвинуваченого, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК України.

На ухвалу суду в частині обрання запобіжного заходу у виді застави може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

В інші частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1