Рішення № 137459127, 17.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 128/1013/26

Провадження № 2/127/3778/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2026 Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Профіт Капітал» (ЄДРПОУ 39992082, вул. Набережно-Лугова, 8, м. Київ) до ОСОБА_1 (остання відома адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 14 листопада 2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачкою шляхом акцепту оферти в електронній формі було укладено договір позики №3271617, відповідно до умов якого останній надано кредитні кошти у сумі 11 950 грн. строком на 25 днів зі сплатою процентів за користування кредитом.

Позивач зазначає, що кредитодавець виконав свої зобов`язання та перерахував грошові кошти на банківський рахунок позичальника, однак відповідачка належним чином взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів не виконала, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Також вказує, що на підставі договору факторингу №10072020 від 10 липня 2020 року та Реєстру прав вимоги №119 від 30 червня 2021 року право вимоги за договором позики №3271617 перейшло від первісного кредитора до ТОВ «ФК «Профіт Капітал».

Станом на 30 червня 2021 року заборгованість відповідачки за вказаним договором, за розрахунком позивача, становить 39 297,58 грн, з яких 11 950 грн заборгованість за основним боргом та 27 347,58 грн заборгованість за нарахованими процентами, у зв`язку з чим позивач просить стягнути зазначену суму заборгованості, а також понесені судові витрати.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.04.2026 року було відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) осіб. Вказану ухвалу разом із копією позовної заяви з додатками було надіслано відповідачці ОСОБА_1 на адресу реєстрації рекомендованим листом з повідомленням, однак ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду подано не було.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 14 листопада 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №3271617 в електронній формі шляхом акцепту оферти із застосуванням одноразового ідентифікатора.

Відповідно до умов договору кредитодавець надав відповідачці грошові кошти у сумі 11 950 грн строком на 25 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі1,99% базова процентна ставка в день та розміром акційних процентів 1,79% в день.

Сторонами відповідно до умов п. 2 договору визначено, що розмір процентів на прострочену позику складає 2,7 % в день.

З наданого договору позики, правил надання грошових коштів у позику та довідки про укладення договору вбачається, що сторони погодили істотні умови кредитування, порядок отримання та повернення кредитних коштів, а також спосіб підписання договору в електронній формі.

З матеріалів справи вбачається, що кредитодавцем виконано взяті на себе зобов`язання щодо надання кредитних коштів відповідачці, що підтверджується документами про перерахування грошових коштів на банківський рахунок позичальника, зокрема довідкою ТОВ ФК «Фінекспрес» від 02.12.2025р. відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018р., укладеного між Компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» про перерахування 14.11.2020р. на картку ОСОБА_1 коштів в сумі 11950 грн.

Водночас доказів повернення отриманих коштів або належного виконання зобов`язань за договором відповідачкою суду не надано.

Судом також встановлено, що 10 липня 2020 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №10072020, відповідно до умов якого первісний кредитор мав право відступати новому кредитору права грошової вимоги до боржників.

Згідно з наданим витягом із Реєстру прав вимоги №119 від 30 червня 2021 року право вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №3271617 від 14 листопада 2020 року було відступлено ТОВ «ФК «Профіт Капітал», у зв`язку з чим останнє набуло статусу нового кредитора у спірному зобов`язанні.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 30 червня 2021 року за договором позики №3271617 обліковується заборгованість у загальному розмірі 39 297,58 грн, з яких 11 950 грн. становить заборгованість за основною сумою боргу та 27 347,58 грн заборгованість за нарахованими і несплаченими процентами за користування кредитними коштами. На підтвердження розміру заборгованості позивачем подано розрахунок заборгованості, який міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Відповідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

За ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст.3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Отже, факт виникнення кредитних відносин є очевидним і встановленим, позаяк надані позивачем докази містять інформацію про підписання договору, за яким заявлено стягнути заборгованість, електронним цифровим підписом, зокрема за допомогою одноразового ідентифікатора, вчиненим з урахуванням положень ч. ч. 6, 12 п. 1 ст. 3, ст. 12, п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», ч. 1 ст. 205 ЦК України.

Доказів про те, що персональні дані ОСОБА_1 (копія паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки на яку здійснювалося перерахування позичених грошових коштів, номер телефону, електронна адреса) були використані кредитором чи іншими особами для укладення кредитного договору від її імені, відповідачем не надані.

За приписами ст. 1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Це положення не застосовується до випадків, коли договір був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини.

ОСОБА_1 не заявляла зустрічні позовні вимоги щодо безгрошовості кредитних договорів на підставі положень ст.1051 ЦК України.

Під час вирішення питання розподілу тягаря доведення судом підлягають застосуванню ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, згідно з якими кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 зазначено, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

У ст. 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати (постанова Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17).

Якщо договір позики укладений у письмовій формі, то факт передачі грошових коштів може бути спростований у разі оспорення договору позики (постанова Верховного Суду від 5 жовтня 2022 року у справі № 463/9914/20).

З матеріалів справи вбачається та підтверджується належними доказами те, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти у повному обсязі у межах встановленого строку кредитування кредитодавцю не повернув, нараховані на підставі умов кредитного договору відсотки за користування кредитом не сплачував, тому оскільки відповідачем не було спростовано правильність здійсненого розрахунку, суд вважає, що прострочена заборгованість за кредитом в розмірі 11950 грн. та прострочена заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 27347,58 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 512, 514 ЦК України кредитор може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора у тому обсязі та на умовах, що існували на момент переходу. Матеріалами справи підтверджено укладення договору факторингу від 10.07.2020р., реєстру боржників та акту приймання-передачі, що свідчить про набуття позивачем статусу належного кредитора у спірному зобов`язанні.

На підставі ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Щодо відшкодування витрат на оплату правничої допомоги, судом встановлено, що сума в розмірі 7000,00 гривень за надані послуги правничої допомоги є неспіврозмірною виконаній адвокатом роботі, розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру, за відсутності протиріч між наявними у справі доказами, судова практика є сталою, застосування великої кількості законів спірні правовідносини не передбачають, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження та збирання б яких адвокат витратив значний час. Участі в судових засіданнях адвокат не приймав.

З огляду на викладене, суд враховуючи принципи співрозмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, обсягом та змістом наданих адвокатських послуг і виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу. Достатньою компенсацією витрат позивача на професійну правничу допомогу буде менша сума, ніж розмір відшкодування, вказаний представником позивача у своїй заяві.

Керуючись ст. 13, 81, 141, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, на підставі ст. 526, 527, 530, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Профіт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 3271617 від 14.11.2020р в сумі 39297 грн. (тридцять дев`ять тисяч двісті дев`яносто сім) грн. 58 коп., судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено, шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення складено 17.06.2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Профіт Капітал» (ЄДРПОУ 39992082, вул. Набережно-Лугова, 8, м. Київ)

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , (остання відома адреса: АДРЕСА_1 ).

Суддя: