Ухвала суду № 137459102, 17.06.2026, Шаргородський районний суд Вінницької області

Справа № 130/1054/26

2/152/741/26

У Х В А Л А

17 червня 2026 року м. Шаргород

Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого Войнаровського І.В.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в :

Ухвалою суду від 28 квітня 2026 року прийнято до розгляду дану позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Постановлено розглядати цю справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 08 годину 30 хвилин 17 червня 2026 року. Запропоновано відповідачці в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення їй копії цієї ухвали подати до суду відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам, встановленим статтею 178 ЦПК України. Роз`яснено відповідачці, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Повідомлено відповідачку про те, що відповідно до частини першої статті 193 ЦПК України у строк для подання відзиву вона має право пред`явити зустрічний позов. Запропоновано відповідачці в п`ятиденний строк з дня вручення їй відповіді на відзив на позов подати до суду заперечення, які мають відповідати вимогам, встановленим статтею 180 ЦПК України.

17 червня 2026 року від відповідачки до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить: поновити відповідачу ОСОБА_1 строк на подання відзиву на позовну заяву у справі № 130/1054/26; прийняти цей відзив до матеріалів справи; у задоволенні позову ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити повністю; у разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, зменшити розмір заборгованості до 7245,00 грн, що складається з: 5040,00 грн - залишок тіла кредиту; 2205,00 грн - проценти за первинний 15-денний період кредитування, та відмовити у стягненні 1190,00 грн комісії і решти заявлених відсотків; відмовити у стягненні з відповідача 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу або істотно зменшити їх до розумного та співмірного розміру та судові витрати покласти на позивача, а у разі часткового задоволення позову - розподілити пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Підставою для поновлення строку на подання відзиву, відповідачка вказує, що про наявність цієї судової справи не знала, копію позовної заяви з додатками та ухвалу про відкриття провадження у справі своєчасно не отримувала, у зв`язку з чим була позбавлена можливості подати відзив у строк, визначений судом. Про наявність судового провадження відповідачка дізналася лише 15 червня 2026 року, коли отримала судову повістку у застосунку «Дія». Одразу після отримання інформації про наявність справи відповідачка вжила заходів для захисту своїх прав та подає цей відзив на позовну заяву. Причини пропуску строку є поважними, оскільки відповідачка не була обізнана про наявність судового процесу та фактично дізналася про справу лише 15 червня 2026 року. З огляду на викладене, відповідачка просить поновити строк на подання відзиву та прийняти цей відзив до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У ч. 1 ст. 49 ЦПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Відповідно до ст. 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно зі ст. 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Згідно з ч. 1 ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Так, ухвалою суду від 28 квітня 2026 року прийнято до розгляду дану позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Постановлено розглядати цю справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 08 годину 30 хвилин 17 червня 2026 року. Запропоновано відповідачці в п`ятнадцятиденний строк з дня вручення їй копії цієї ухвали подати до суду відзив на позовну заяву, який має відповідати вимогам, встановленим статтею 178 ЦПК України. Роз`яснено відповідачці, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Повідомлено відповідачку про те, що відповідно до частини першої статті 193 ЦПК України у строк для подання відзиву вона має право пред`явити зустрічний позов. Запропоновано відповідачці в п`ятиденний строк з дня вручення їй відповіді на відзив на позов подати до суду заперечення, які мають відповідати вимогам, встановленим статтею 180 ЦПК України.

Суд звертає увагу відповідачки, що вказаною ухвалою суду, постановлено розглядати цю справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, тобто жодних судових повісток про виклик до суду, відповідачці суд не надсилав.

Згідно з ч. 7 ст. 178 ЦПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 278 ЦПК України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Копію ухвали суду від 28 квітня 2026 відповідачка отримала 14 травня 2026 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, тому останнім днем встановленого судом строку є 08 червня 2026 року.

В даному випадку відповідачка лише зазначила про те, що дізналась про наявність судового провадження лише 15 червня 2026 року, коли отримала судову повістку у застосунку «Дія». Водночас на підтвердження таких обставин жодних доказів не надано, тобто у даному випадку відповідачкою не доведено вручення поштового відправлення неналежній особі.

Натомість відзив на позовну заяву відповідачкою подано до суду лише 17 червня 2026 року, тобто з пропуском встановленого судом строку.

Реалізація процесуальних прав та обов`язків учасників справі перебуває у тісному зв`язку зі стадіями судового провадження і пов`язана з перебігом процесуальних строків.

Процесуальний строк виступає одним з ключових елементів цивільно-процесуальної форми і в цілому направлений на забезпечення оперативного, динамічного й просторового перебігу провадження цивільного процесу у визначених ЦПК України часових рамках.

Зокрема, під процесуальними строками, з огляду на системний аналіз ЦПК України, розуміють встановлений законом та/або судом проміжок часу, протягом якого повинна або може бути вчинена певна процесуальна дія або розпочата та/чи завершена та чи інша стадія судочинства.

Так, з початком і закінченням перебігу процесуального строку пов`язане настання чітко встановлених юридичних наслідків.

Питання щодо поновлення/продовження процесуального строку безпосередньо пов`язана з відповідним конкретним учасником справи, його процесуальним правом і обов`язком та спрямоване на реалізацією саме його суб`єктивних процесуальних прав (обов`язків).

Слід зазначити, що вирішення питання щодо поновлення/продовження строку на вчинення процесуальних дій перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими.

Можливість поновлення/продовження процесуальних строків виникає у тому разі, коли у передбачені строки виконати певному учаснику справи певні процесуальні дії є неможливим, оскільки саме у нього виникли обставини, які перешкоджають їх реалізації та суд має право поновити/продовжити строк, установлений відповідно законом або судом, за клопотанням конкретного відповідного учасника справи в разі його пропущення з поважних причин. У зв`язку з цим для суду має значення й строк, який минув з моменту закінчення строку, встановленого законом або судом до вчинення учасником справи процесуальної дії, стосовно якої заявлено клопотання.

Водночас, як зазначив Верховний Суд у постанові від 29.09.2022 (справа № 500/1912/22), застосовуючи процесуальні норми, потрібно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом.

Слід зазначити, що у статті 127 ЦПК України чітко регламентована можливість саме продовження процесуального строку, встановленого судом, за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

З урахуванням положень статті 127 ЦПК України суд доходить висновку, що відсутні підстави для поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву, оскільки такий строк визначений судом, тому він міг бути лише продовжений за заявою сторони відповідача, поданою до закінчення такого строку.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

Отже, в клопотанні відповідачки про поновлення пропущеного строку на подання відзиву на позовну заяву слід відмовити.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Керуючись статтями 2, 5, 120, 126, 127, 178, 260, 261, 278 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання відповідачки ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Відзив відповідачки ОСОБА_1 на позовну заяву у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернути без розгляду.

Згідно зі статтями 353-355 ЦПК України на ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І.В. Войнаровський