Ухвала суду № 137458994, 16.06.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1699/25

Провадження № 1-кп/147/241/26

УХВАЛА

іменем України

16 червня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

із секретарем ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника - авдоката ОСОБА_5 ,

під час розгляду у відкритому підготовчому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду клопотання прокурора Гайсинського відділу Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону у кримінальному провадженні №62025240040003792 від 27.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України,

в с т а н о в и в:

11 лютого 2026 року до Тростянецького районного суду Вінницької області на підставі ухвали Вінницького апеляційного суду від 02 лютого 2026 року надійшло клопотання прокурора Гайсинського відділу Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону у кримінальному провадженні №62025240040003792 від 27.08.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.401 КК України.

В підготовчому судовому засіданні захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 заявила клопотання про призначення її підзахисному за рахунок держави перекладача з української мови на російську, оскільки він на недостатньому рівні володіє державною мовою, щоб розуміти юридичну термінологією, водночас свої вимоги обґрунтовувала положеннями КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав клопотання захисника та просив призначити йому перекладача з української мови на російську. Зазначив, що він не розуміє українську мову, адже навчався у школі де викладали російською і проживає в Одесі де всі спілкуються російською. Стверджував, що таке його право передбачено Конституцією України та покликався на багатомовний досвід Швейцарії.

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заперечив проти задоволення клопотання захисника, оскільки підозрюваний тривалий час проживає в Україні та є громадянином України, тому зобов`язаний розуміти українську мову.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов такого висновку.

Участь перекладача у кримінальному провадженні зумовлена конституційною засадою рівності перед законом та судом, за якою, зокрема, не допускається привілеїв чи обмежень, в т.ч. й у процесуальних правах, за мовними ознаками (ч. 2 ст. 24 Конституції України, ч. 1 ст. 10 КПК України).

Згідно із ч. 1, ч. 3 ст. 29 КПК України кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою. Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Залучення перекладача для проведення процесуальних дій має на меті забезпечити особам, які беруть участь у кримінальному провадженні та не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, можливість користуватися рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють (для підозрюваного, обвинуваченого - п. 18 ч. 3 ст. 42, потерпілого - п. 9 ч. 1 ст. 56, представника юридичної особи - п. 11 ч. 3 ст. 64-1, свідка - п. 4 ч. 1 ст. 66 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 68 КПК України у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).

Разом з тим, питання про залучення перекладача варто вирішувати у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи не призведе це до порушення рівності перед законом і судом (принципу «рівності можливостей») та несправедливості судового розгляду в цілому у розумінні положень ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод (далі Конвенція).

Згідно із ч. 3 ст. 6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення, зокрема, має право, якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, - одержувати безоплатну допомогу перекладача.

У своєму рішенні від 13.02.2001 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Kромбах проти Франції» зазначив, що конвенційне право на допомогу перекладача, яке міститься в підпункті (e) пункту 3 статті 6, очевидно, має бути застосовне тільки в тому випадку, коли обвинувачений не розуміє мови, використовуваної в суді, чи не розмовляє нею.

Для констатації факту порушення права особи на захист, через незабезпечення обвинуваченого послугами перекладача, установлення зазначених обставин має бути «поза розумним сумнівом».

Водночас чинниками для з`ясування розуміння особою вказаних обставин Конвенція та практика ЄСПЛ визначають: 1) тривалість проживання у державі ведення судочинства; 2) рівень освіти, час та місце її здобуття; мова навчання; 3) рід занять, спосіб життя та обсяг комунікації.

У постанові Верховного Суду від 19.02.2019 (справа №236/1798/16-к), суд зазначив, що при вирішенні питання про залучення перекладача визначальною є впевненість суду, що обвинувачений дійсно не володіє, або недостатньо володіє державною мовою. Хоча закон не встановлює критеріїв, за якими суд має визначитись в цьому питанні, такі роз`яснення містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в справі «К. проти Франції» від 07.12.1983 дійшов наступного висновку: «п. 8. ... Як видно з рішення трибуналу, заявник народився і здобув освіту у Франції і йому не було важко розуміти й спілкуватися французькою мовою, якою вели провадження в суді. Конвенційне право на допомогу перекладача, що міститься в підпункті (e) пункту 3 статті 6, очевидно, може бути застосоване тільки в тому випадку, коли обвинувачений не розуміє мови, використовуваної в суді, чи не розмовляє нею».

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підозрюваний ОСОБА_4 є українцем, громадянином України, народився у місті Попасна Луганської області та проживає на території України в місті Одесі, має середню освіту.

Під час досудового розслідування перекладач не залучався, а відомості про те, що підозрюваний не розумів зміст викладених державною мовою клопотання прокурора чи інших процесуальних документів, відсутні.

На обґрунтування клопотання про залучення перекладача ні захисником, ні підозрюваним не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_4 дійсно не володіє або недостатньо володіє державною мовою.

Крім того, під час підготовчого судового засідання підозрюваний надавав зрозумілі відповіді на поставлені йому питання, які були сформульовані українською мовою.

Судом не встановлено жодних обставин, які б свідчили про обмеження ОСОБА_4 у реалізації його процесуальних прав за мовною ознакою або про несправедливість здійснення щодо нього кримінального провадження українською мовою.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» кожний громадянин України зобов`язаний володіти державною мовою.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 14.07.2021 № 1-р/2021 володіти українською мовою як мовою свого громадянства є обов`язком кожного громадянина України. Водночас кожен громадянин України є вільним у виборі мови або мов для приватного спілкування.

Таким чином, доводи захисника щодо необхідності залучення підозрюваному ОСОБА_4 перекладача з української мови не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та є необґрунтованими.

З урахуванням наведених обставин суд не вбачає об`єктивних підстав для залучення підозрюваному ОСОБА_4 перекладача під час судового розгляду та вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання захисника про залучення перекладача з російської мови на українську.

Керуючись ст. 29, 68, 369-372 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про залучення перекладача - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду проголошено о 12:50 годині 17.06.2026.

Суддя ОСОБА_1