Ухвала суду № 137458668, 16.06.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

________________

Провадження 1-кс/760/8435/26

В справі 760/17778/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

16 червня 2026 року

слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Києві клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Усть-Кіран Республіки Бурятія, громадянина Російської Федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у кримінальному провадженні №22026101110000491 від 11.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.

ІІ. Мотивувальна частина

16 червня 2026 року до Солом`янського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого СУ Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області капітана юстиції ОСОБА_6 , погоджене прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурором відділу протидії злочинам, вчинених в умовах збройного конфлікту, Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №22026101110000491 від 11.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.

Обґрунтовуючи подане клопотання, слідчий зазначає наступне.

Слідчий вказує, що слідчим управлінням Головного управління здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №22026101110000491, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.06.2026, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.

Слідчий зазначає, що з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у жорстокому поводженні з цивільним населенням, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.

Як вказує слідчий, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 438 КК України, ОСОБА_5 вчинив за наступних обставин.

Слідчий зазначає, що військовослужбовець ЗС РФ ОСОБА_5 , лейтенант, проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка входила станом на лютий - березень 2022 року в угрупування військ (сил) « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ЗС РФ, «в/ч НОМЕР_1 ».

Слідчий вказує, що у період з 04 березня 2022 року по 05 березня 2022 року ОСОБА_5 брав безпосередню участь у актах збройної агресії на території України, зокрема, с. Вишеград Бучанського району Київської області. Вказана місцевість була територією, на якій велися бойові дії та перебувала під контролем представників російських окупаційних військ.

Слідчий зазначає, що, починаючи з 04 березня 2022 року, ОСОБА_5 з позивним « ОСОБА_7 », перебуваючи у військовій формі встановленого зразка, маючи вогнепальну зброю, тобто, будучи комбатантом у розумінні статті 44 ДП І, з невстановлених мотивів, усвідомлюючи, що агресія проти України та її жителів організована і здійснюється представниками влади російської федерації та зс рф, які діють в порушення вищевказаних нормативних правових актів, перебував разом з іншими військовослужбовцями ЗС РФ на тимчасово окупованій ЗС РФ території с. Вишеград Бучанського району Київської області.

Слідчий вказує, що приблизно о 15 год 30 хв 04 березня 2022 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, військовослужбовці ЗС РФ, одягнені у формений одяг та озброєні автоматичною стрілецькою зброєю, прибули до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де на той час проживав ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є громадянином України, на момент події у складі Збройних Сил України чи інших військових формувань України не перебував, жодної зброї не мав, участі у бойових діях не брав, до таких дій не готувався, був одягнений у цивільний одяг.

Слідчий зазначає, що у невстановлений досудовим розслідуванням час 04 березня 2022 року військовослужбовець ЗС РФ ОСОБА_5 , який використовував позивний « ОСОБА_7 » та фактично здійснював керівництво діями інших військовослужбовців зазначеного підрозділу, віддав підлеглим наказ примусово виводити місцевих мешканців села Вишеград із їхніх домоволодінь та доставляти їх до будинку за адресою: АДРЕСА_2 (будинок, у якому проживав ОСОБА_9 ).

Вказує, що 05 березня 2022 року у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 11 години 30 хвилин, один із підлеглих військовослужбовців ЗС РФ вивів ОСОБА_8 на подвір`я за вищевказаною адресою, де в той час разом з іншими військовослужбовцями перебував ОСОБА_5 .

У подальшому, в той час коли ОСОБА_8 підійшов до ОСОБА_5 , останній безпідставно звинуватив ОСОБА_8 у коригуванні вогню та, діючи умисно, направив у його бік снайперську гвинтівку, дослав патрон у патронник та наказав стати до стіни, висловлюючи при цьому погрози вбивством.

Слідчий вказує, що при цьому ОСОБА_5 усвідомлював, що ОСОБА_8 є цивільною особою у розумінні ст. ст. 50, 51 ДП І, тобто особою, яка перебуває під захистом міжнародного гуманітарного права та не повинен бути об`єктом нападів, а також що його дії можуть призвести до заподіяння смерті цивільної особи.

Через декілька хвилин на подвір`я вийшов інший військовослужбовець ЗС РФ із позивним «Старий» та повідомив ОСОБА_5 , що ці позначки не пов`язані з коригуванням вогню, після чого ОСОБА_5 опустив до низу зброю, направлену в сторону ОСОБА_8 .

Отже, військовослужбовець ЗС РФ ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи існування міжнародного збройного конфлікту та суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, вчинив жорстоке поводження з цивільною особою (нелюдське поводження) у вигляді погрози вбивством, що виразилось у імітації розстрілу та спричинило потерпілому психологічні (моральні) страждання, негативні зміни психоемоційної та соціальної сфер його особистості, чим порушив вимоги статей 2, 27, 31, 32, 147 Конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, а також статей 48, 51, 75 Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що відповідно до ст. 8 (2) (а) (іі) Римського статуту МКС нелюдське поводження є воєнним злочином.

Слідчий зазначає, що надалі, 27.05.2026 громадянину Російської Федерації ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належним чином повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, як стверджує слідчий, підтверджується зібраними у справі доказами, а саме:

?протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 , який вказав при яких обставинах і де саме відбувалось правопорушення відносно нього;

?протоколом проведення слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_8 , який показав при яких обставинах і де саме відбувалось правопорушення відносно нього;

?висновком судово-психіатричного експерта №1410 відносно ОСОБА_8 ;

?протоколом пред`явлення особи для впізнання ( ОСОБА_5 ) потерпілому ОСОБА_8 ;

?протоколом слідчого експерименту за участю потерпілих: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які повідомили при яких обставинах відбувалось правопорушення відносно ОСОБА_8 ;

?відповіддю щодо виконання доручення, що надійшла 31.07.2025 з ВКП ГУНП в АР Крим та м. Севастополі, щодо встановлення анкетних даних в/с зс рф;

?відповіддю від ДПСУ щодо перебування військових формувань зс рф;

?протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 , який повідомив при яких обставинах і де саме відбувалось правопорушення відносно ОСОБА_8 ;

?протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 , який повідомив при яких обставинах і де саме відбувалось правопорушення відносно ОСОБА_8 ;

?протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 , який повідомив при яких обставинах і де саме відбувалось правопорушення відносно ОСОБА_8 ;

?протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 , який повідомив при яких обставинах і де саме відбувалось правопорушення відносно ОСОБА_8 ;

?протоколом пред`явлення особи для впізнання ( ОСОБА_5 ) потерпілому ОСОБА_11 ;

?протоколом пред`явлення особи для впізнання ( ОСОБА_5 ) потерпілому ОСОБА_10 ;

?протоколом пред`явлення особи для впізнання ( ОСОБА_5 ) потерпілому ОСОБА_10 ;

?протоколом огляду домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 ;

?відповіддю щодо виконання доручення, що надійшла 12.02.2026 щодо підрозділів зс рф, які перебували в с. Вишеград;

?іншими матеріалами кримінального провадження, які в своїй сукупності та взаємозв`язку обґрунтовують інші наявні докази.

Слідчий вказує, що в рамках кримінального провадження, в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора оприлюднено повістки про виклик підозрюваного для проведення слідчих дій на 03.06.2026, 09.06.2026, 11.06.2026, однак підозрюваний ОСОБА_5 у відповідні дати не з`явився. У зв`язку з цим, 16.06.2026 підозрюваного ОСОБА_5 оголошено у розшук, про що слідчим винесено відповідну постанову.

Ааналізуючи зібрані в процесі документування злочинної діяльності відомості про особу підозрюваного, отриману доказову базу на підтвердження винуватості останнього у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, сторона обвинувачення приходить до висновку, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в учиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років.

Крім того, ОСОБА_5 з 16.06.2026 перебуває в державному розшуку, тобто переховується від органу досудового розслідування, за останнім відомим місцем не проживає. Слідчий вказує, що за інформацією оперативного підрозділу ОСОБА_5 перебуває на території країни агресора - російської федерації та періодично виїздить на тимчасово окуповану частину України, де приймає безпосередню участь у бойових діях.

Слідчий наполягає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, які дають підстави застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Враховуючи вищевикладене, в органу досудового розслідування є всі достатні та обґрунтовані підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому останньому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, у зв`язку з чим слідчий просить обрати для підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, наголошуючи на тяжкості інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, перебуванні підозрюваного на території держави, визнаної державою-агресором, його статусі військовослужбовця ЗС РФ та наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що унеможливлюють застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Захисник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечувала, наполягаючи на тому, що клопотання є передчасним, оскільки матеріали кримінального провадження не містять переконливих доказів, які б підтверджували, що орган досудового розслідування вжив усіх можливих заходів з метою повідомлення ОСОБА_5 про кримінальне провадження щодо нього.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання та надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, передбаченим цією статтею. Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю наведених стороною обвинувачення доказів, які відповідають стандартам Європейського суду з прав людини (справи «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990). Санкція ч. 1 ст. 438 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років, що відповідно до ст. 12 КК України відносить зазначене кримінальне правопорушення до особливо тяжких.

Доводи захисника ОСОБА_4 про передчасність клопотання та про недоведеність вжиття органом досудового розслідування усіх можливих заходів з метою повідомлення підозрюваного про кримінальне провадження щодо нього слідчий суддя відхиляє, з огляду на таке.

З матеріалів клопотання вбачається, що 27.05.2026 ОСОБА_5 належним чином повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України. Повістки про виклик підозрюваного для проведення слідчих дій на 03.06.2026, 09.06.2026 та 11.06.2026 оприлюднено в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, однак у визначені дати підозрюваний не з`явився, про причини неприбуття не повідомив. 16.06.2026 ОСОБА_5 оголошено у розшук, про що слідчим винесено відповідну постанову. Викладене у сукупності свідчить про вжиття органом досудового розслідування передбачених законом заходів з повідомлення підозрюваного про кримінальне провадження та виклику його до органу досудового розслідування, у зв`язку з чим відповідні доводи захисту свого підтвердження не знайшли.

При цьому слідчий суддя враховує, що обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваного в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України не позбавляє останнього права на розгляд питання про застосування обраного запобіжного заходу або його заміну на більш м`який запобіжний захід за його участю після затримання у строк, передбачений законом, що забезпечує дотримання його процесуальних прав.

Дослідивши обставини, на які посилається слідчий, слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний переховується від органів досудового розслідування, перебуваючи на території держави, визнаної державою-агресором, має достатні можливості негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду шляхом незаконного впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, приховування, знищення чи спотворення речових доказів, а також може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені даною статтею. Оцінивши такі обставини, слідчий суддя враховує тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів, а також відсутність обставин, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Слідчий суддя встановив, що підозрюваний ОСОБА_5 є громадянином Російської Федерації, перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та оголошений у розшук, що відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України надає підстави для розгляду клопотання та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за його відсутності.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається.

З урахуванням положень абз. 7 та абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, а також того, що ОСОБА_5 перебуває на території держави, визнаної державою-агресором, оголошений у розшук, а кримінальне провадження здійснюється щодо злочину, передбаченого статтею 438 Кримінального кодексу України, в умовах дії воєнного стану, слідчий суддя дійшов висновку про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою за процедурою, передбаченою ч. 6 ст. 193 КПК України, має правовим наслідком обмеження права на свободу та особисту недоторканність, яке може бути обмежене виключно з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина, принципів справедливості, рівності та домірності (пропорційності), із забезпеченням справедливого балансу інтересів особи та суспільства, на підставі та в порядку, визначених законами України, з урахуванням актів міжнародного права, позицій Європейського суду з прав людини, за вмотивованим рішенням суду, прийнятим в порядку справедливої судової процедури (рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019).

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність усіх обставин, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, та що обрання у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, застосовується за наявності передбачених КПК України підстав, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Відтак, клопотання підлягає задоволенню.

ІІІ. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194, 197 КПК України, слідчий суддя ухвалив:

1.Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

2.Після затримання ОСОБА_5 і не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження розглянути за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід у встановленому законом порядку.

3.Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

4.Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя: