Постанова № 137458292, 16.06.2026, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 760/7991/26

3/758/3425/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року м. Київ

Суддя Подільського районного суду міста Києва Казмиренко Л.В., розглянувши справу, яка надійшла з Управління стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,

встановила :

Згідно з наказом Управління (Центру) надання адміністративних послуг Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 19.02.2024 №106-к «Про призначення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 призначено на посаду адміністратора відділу видачі готових документів Центру (управління) надання адміністративних послуг Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації з 20.07.2021.

ОСОБА_1 20.07.2021 прийняла Присягу державного службовця.

Відповідно до наказу Управління (Центру) надання адміністративних послуг Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 20.08.2024 №122-к «Про присвоєння рангу державного службовця ОСОБА_1 » ОСОБА_1 присвоєно 9 ранг державного службовця, посада якої віднесена до категорії «В» посад державної служби з 20.08.2021.

Згідно з посадовою інструкцією ОСОБА_1 , посада адміністратора відділу видачі готових документів Центру (управління) надання адміністративних послуг Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації належить до категорії «В» посад державної служби.

Статтею 8 Закону України «Про державну службу» встановлено, що державний службовець зобов`язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» державні службовці є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Статтею першою Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Відповідно до листа Управління (Центру) надання адміністративних послуг Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 10.03.2026 №108/26-122 20.07.2021 ОСОБА_1 було ознайомлено з вимогами та обмеженнями щодо прийняття і проходження державної служби відповідно до спеціальних законів, у тому числі із Законом України «Про запобігання корупції. Про що власноруч поставила особистий підпис у відповідній графі особистої картки ОСОБА_1 , підтвердивши факт такого ознайомлення.

Отже, ОСОБА_1 , будучи державним службовцем, є суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктом декларування та суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Наказом Управління (Центру) надання адміністративних послуг Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 17.07.2023 №78-к «Про звільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 звільнено з посади адміністратора відділу видачі готових документів Центру (управління) надання адміністративних послуг Солом`янської районної в місті Києві Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації з 31.07.2023.

Абзацом 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) від 23.07.2021 № 448/21 «Про затвердження Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.07.2021 за № 986/36608, затверджено Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Реєстру.

Відповідно до розділу II вказаного порядку суб`єкти декларування подають до Реєстру зазначені в пункті 1 цього розділу документи шляхом заповнення електронних форм відповідних документів. Суб`єкти декларування подають зазначені документи через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті після реєстрації в Реєстрі. Після заповнення усіх необхідних полів форми документа суб`єкт декларування підписує документ шляхом накладання на нього особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства. Кожному поданому документу Реєстр автоматично надає унікальний ідентифікатор документа та накладає на нього електронну печатку Реєстру, що унеможливлює внесення несанкціонованих змін до поданого документа (забезпечує цілісність документа).

Пунктом 1 частини 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 08.11.2023 №252/23 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.11.2023 за № 1965/41021, суб`єкти декларування подають декларації з додержанням таких вимог: щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» 24.02.2022 затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким в Україні введено воєнний стан із 05 години 3 0 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє і на даний час.

Законом України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або війни» від 03.03.2022 № 2115-ІХ установлено, що фізичні особи, фізичні особи-підприємці, юридичні особи подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов`язку подати документи. Також у період воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітного характеру уповноваженими органами не здійснюється.

Абзацом 4 частини 27 Розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» установлено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII цього Закону (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), відновлюється у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону).

Відповідно до даних офіційного веб-сайту Верховної Ради України Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» набрав чинності 12.10.2023.

Отже, ОСОБА_1 31.07.2023 припинивши діяльність пов`язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування була зобов`язана подати Декларацію шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті до 00 годин 00 хвилин 01 квітня 2024 року.

Відповідно до публічної частини Реєстру ОСОБА_1 подала Декларацію (ідентифікатор документа - b0714d9d-4е11-47b6-b524-а41f7f48a2ee), лише 10.04.2024 о 10:36, а отже не своєчасно.

За частиною першою статті 172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Відповідно до послідовності дій користувача Реєстру, які вчиняла ОСОБА_1 за період з 12.10.2023 по 08.12.2024, остання уперше здійснила вхід до Реєстру лише 10.04.2024. Дії направлені на заповнення/перегляд розділів документа - b0714d9d-4е11-47b6-b524-а41f7f48a2ee розпочала вчиняти лише 10.04.2024. Перша дата реєстрації у Реєстрі - 07.10.2020.

У своїх поясненнях ОСОБА_1 повідомила, що 15.07.2021 її було призначено на посаду адміністратора відділу видачі готових документів Центру (управління) надання адміністративних послуг Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації.

Вона була ознайомлена з вимогами, заборонами та обмеженнями встановленими Законом України «Про запобігання корупції». Також їй було відомо про те, що у 2022 році у зв`язку із введенням на території України дії воєнного стану суб`єкти декларування звільнялися від обов`язку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування до закінчення дії воєнного стану або відновлення такого обов`язку у встановленому законом порядку.

30.07.2023 ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади. Про відновлення строків декларування, яке відбулося 12.10.2023, вона не знала.

Зі слів ОСОБА_1 , у січні 2024 року, у месенджері Телеграм їй прийшло повідомлення, у якому нагадали про необхідність подання декларації при звільненні та після звільнення до 31.01.2024, проте через власну необережність, ОСОБА_1 не приділила належної уваги до цього повідомлення через що і подала несвоєчасно щорічну декларацію за 2023 рік (після звільнення), а саме 10.04.2024 о 10:36, а про декларацію при звільнення вона взагалі забула.

Наприкінці 2024 року ОСОБА_1 надійшов лист з НАЗК, з вимогою подати декларацію при звільненні, про необхідність подання якої їй нагадувалась раніше, після чого вона подала вказану декларацію, а саме 07.12.2024 о 22:21.

У квітні 2025 року ОСОБА_1 планувала влаштовуватись на державну службу, де їй повідомили, що вона не подала щорічну декларацію за 2022 рік, після чого одразу подала щорічну декларацію за минулий 2022 рік, а саме 01.04.2025 о 12:40.

Отже, причин, які можна було б віднести до поважних на несвоєчасне подання вказаної декларації вона не мала. Свою провину визнала в повному обсязі, оскільки умислу на несвоєчасне подання декларації не мала.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною першою статті 172-6 КУпАП, є формальним, оскільки не передбачає настання наслідків.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення за несвоєчасне подання декларації буде відсутня у разі об`єктивної неможливості вчасного її подання, тобто поважних причин (неналежна робота Реєстру, хвороба, інша непереборна сила, що унеможливлює вчасне подання декларації), і подальше несвоєчасне подання декларації не утворює складу адміністративного правопорушення, окрім випадків, коли суб`єкт правопорушення вже після усунення таких причин, свідомо бездіє тривалий час і не подає декларацію.

Отже, поважних причин, які б перешкодили ОСОБА_1 вчасно подати Декларацію шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті, не встановлено.

У діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи суб`єктом декларування, 31.07.2023 припинивши діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, 10.04.2024 о 10:36 несвоєчасно, без поважних причин подала Декларацію, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнала. Зазначила, що вона мала подати декларацію до 31.01.2024 року щорічну декларацію за 2022 рік. Щорічну декларацію за 2023 мала б подати до 01.04.2024 року. Станом на 06.05.2026 року сплив строк притягнення до адміністративної відповідальності за несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2022 та 2023 роки. З приводу несвоєчасного подання щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2023 рік, а саме 10.04.2024 з пропуском на 10 (десять) діб вважає малозначним, оскільки свій обов`язок виконала, хоч і з запізненням. Умислу на вчинення правопорушення, пов`язаного із корупцією, не мала. Просила провадження у справі закрити за спливом строку притягнення до адміністративної відповідальності.

Прокурор Павліченко В.О. вказала, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, доведена і просила застосувати стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковані дії ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , прокурора, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 172-6 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст. 172-6 КУпАП встановлена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Так, вина ОСОБА_1 підтверджена дослідженими матеріалами справи, зокрема даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення №431 від 20.03.2026 року; копією електронної щорічної декларації за 2023 року, дата та час подання - 10.04.2024 о 10 год. 36 хв.; даними наказу про звільнення ОСОБА_1 від 17.07.2023 за №78-к, відповідно до якого ОСОБА_1 було звільнено з посади адміністратора відділу видачі готових документів управління (Центру) надання адміністративних послуг Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації з 31 липня 2023 року; послідовністю дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинила ОСОБА_1 ; даними наказу про призначення ОСОБА_1 на посаду адміністратора відділу видачі готових документів управління (Центру) надання адміністративних послуг Солом`янської районної у місті Києві державної адміністрації від 19.07.2021 року за №106-к; Присягою державного службовця за підписом ОСОБА_1 від 20.07.2021 року; наказом про присвоєння ОСОБА_1 9 рангу державного службовця; посадовою інструкцією державного службовця за підписом ОСОБА_1 .

Суд відхиляє доводи ОСОБА_1 у частині спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, зважаючи на наступне.

Частиною 4 ст. 38 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП, є правопорушенням, пов`язаним з корупцією.

Для визначення початку перебігу строку накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, важливу роль відіграє день виявлення правопорушення.

У складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією № 431 від 20 березня 2026 року зазначено, що фактичним моментом виявлення вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, пов`язаного з корупцією передбаченого частиною 1 статті 172-6 КУпАП, слід вважати дату складання протоколу про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, тобто момент коли уповноваженою особою, що має право складати протоколи зібрано, проаналізовано зібрані фактичні дані, зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення та оформлено такий висновок у вигляді протоколу.

Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2019 року у справі №149/2498/17 (провадження №К/9901/4274/18) зазначив, що початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід також вважати і день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.

14 листопада 2025 року до Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від Національного агентства з питань запобігання корупції надійшов лист щодо несвоєчасного подання, зокрема ОСОБА_1 , декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

10 березня 2026 року Солом`янською районною в місті Києві державною адміністрацією на запит Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України були скеровані завірені копії: наказу про призначення, Присяги державного службовця; витягу із особової картки ОСОБА_1 без персональних даних, наказу про присвоєння рангу державного службовця, посадової інструкції, наказу про звільнення.

16 березня 2026 року оперуповноважений 6-го відділу (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань у місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України лейтенант поліції Шкурацький М.А. отримав пояснення від ОСОБА_1 , відповідно до яких остання свою вину визнала.

Отже станом на 16 березня 2026 року оперуповноваженим 6-го відділу (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань у місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України лейтенантом поліції Шкурацьким М.А. були отримані всі необхідні відомості та документи, які містили достатні дані, необхідні для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Суд вважає, що днем завершення збору доказів слід вважати день надання ОСОБА_1 пояснень від 16 березня 2026 року, з якого і необхідно обраховувати строк накладення адміністративного стягнення.

Тому у даному випадку за встановлених вище обставин, днем закінчення передбаченого ч.4 ст.38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення, слід вважати 16 вересня 2026 року.

Отже, враховуючи наведені докази в їх сукупності, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, суд накладає стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковані її дії, у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно Закону України "Про судовий збір" до стягнення з ОСОБА_1 підлягає судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.

На підставі ч. 1 ст. 172-6, керуючись ст. 33, 283, 284 КУпАП, суд,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КпАП України, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп. (вісімсот п`ятдесят грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. (шістсот п`ять грн. 60 коп.) на користь держави.

Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Суддя Л. В. Казмиренко