Ухвала суду № 137458114, 12.06.2026, Оболонський районний суд міста Києва

12.06.2026 Справа № 756/7376/26

Ун.№756/7376/26

Пр.№2-зз/756/26/26

У Х В А Л А

11 червня 2026 року Оболонський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Майбоженко А.М.

секретаря Приходько К.А.

за участю

представників позивача Вербицького В.В., Вербицького Я.В.

представника позивача Рибарука М.М.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяви представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОЇК-АВТО» - адвоката Рибарука Миколи Миколайовича про скасування заходів забезпечення позову та зустрічне забезпечення у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОЇК-АВТО» про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Вербицький В.В. звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ «СТОЇК-АВТО» про стягнення боргу, в якому просить стягнути заборгованість за договором позики від 21.04.2008 у розмірі 32 753 835,35 доларів США.

Ухвалою суду від 06.05.2026 відкрито загальне позовне провадження у справі, а ухвалою від 05.05.2026 вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на:

1.1. Машиномісце площею 13 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна N? 2341893380000, дата реєстрації: 15.04.2021;

1.2. Машиномісце площею 13.2 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2340505680000, дата реєстрації: 15.04.2021;

1.3 Машиномісце °49 площею 17,9 кв.м (цокольний поверх літера «В») за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна N? 1767054480000, дата реєстрації: 05.08.2019;

1.4. Машиномісце N?48 площею 17.9 кв.м (цокольний поверх літера «В») за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна N? 1767054380000, дата реєстрації: 05.08.2019;

1.5. Нежилий будинок - автомобільний центр (літ.А) загальною площею 3439,40 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна N?72136180000, дата реєстрації: 31.05.2013.

1.6. Нежитлове приміщення (прибудова до автомобільного центру, літ. А1) площею 697.8 кв.м за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна N?72196680000, дата реєстрації: 31.05.2013.

1.7. Автосалон (Літера А2) загальною площею 466,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна N?9675680000, дата реєстрації: 13.02.2013.

1.8. Квартиру загальною площею 44,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна N?35104332, дата реєстрації: 09.11.2011.

1.9. Автомобіль VOLKSWAGEN TOUAREG 2018 року випуску, державний номер НОМЕР_1 ;

1.10. Автомобіль VOLKSWAGEN POLO 2017 року випуску, державний номер НОМЕР_2 ;

1.11. Автомобіль VOLKSWAGEN JETTA 2016 року випуску, державний номер НОМЕР_3

22.05.2026 представник відповідача адвокат Рибарук М.М. звернувся до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову.

09.06.2026 представник відповідача адвокат Рибарук М.М. звернувся до суду з заявою про вжиття заходів зустрічного забезпечення, а саме зобов`язання ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) внести на депозитний рахунок Оболонського районного суду міста Києва грошові кошти у сумі 7 126 105,00 грн протягом 10 (десяти) днів з дня постановлення ухвали, докази чого надати суду протягом 2 (двох) днів з моменту внесення грошових коштів.

Обидві заяви мотивовані тим, що ТОВ «СТОЇК-АВТО» є іпотекодавцем за Договором іпотеки №384360-ІД4 від 17.08.2023р. та Договором іпотеки №384360-ІД5 від 11.06.2025р., предметом іпотеки відповідно до яких виступає нежилий будинок автомобільний центр (літ.А), (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 72136180000).

Відповідно до п.4.1. Договору іпотеки №384360-ІД4 від 17.08.2023р, у зв`язку з укладенням договору на предмет іпотеки накладається заборона його відчуження.

Підпунктом 4.2.4., пункту 4.2. Договору іпотеки №384360-ІД4 від 17.08.2023р встановлено, що іпотекодавець має право виключно на підставі та умовах попередньої письмової згоди Іпотекодержателя вчиняти будь-які дії, що можуть призвести до погіршення стану, зменшення вартості, ускладнення реалізації предмета іпотеки, його обтяження, виникнення спору, неможливості чи утруднення виконання умов Договору тощо.

Відповідно до пп.5.3.5., п.5.3. Договору іпотеки №384360-ІД4 від 17.08.2023р. іпотекодавець зобов`язаний у випадку пред`явлення вимог третіх осіб на предмет іпотеки та/чи накладення на нього будь-яких обтяжень негайно вжити усіх достатніх, адекватних та можливих заходів для звільнення предмета іпотеки від обтяжень та претензій.

Водночас, п.8 вказаного Договору іпотеки визначено, що при порушенні умов п.4.2., 5.3. Договору іпотекодавець сплачує штраф у розмірі 10% від загальної заставної вартості предмета іпотеки за кожен випадок такого порушення. Аналогічні положення передбачені і у Договорі іпотеки №384360-ІД5 від 11.06.2025р

Крім цього, ТОВ «СТОЇК-АВТО» є іпотекодавцем за Договором іпотеки №384360-ІД2 від 14.06.2018р., предметом іпотеки виступає прибудова до існуючого нежилого будинку автомобільного центру (Літ.А1), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 72196680000, умови якого є аналогічними попереднім (в зазначеній судом частині).

Зазначене майно уже перебуває під забороною відчуження на підставі укладених договорів іпотеки, а тому накладення арешту на нього очевидно не забезпечує додатковий захист майнових прав Позивача, але при цьому створює для Відповідача додаткові ризики фінансових втрат за вказаними договорами іпотеки. Таким чином, не забезпечується справедливий баланс інтересів обох сторін.

Крім того, квартира за адресою: АДРЕСА_6 , відповідачу на праві власності не належить, оскільки 21 лютого 2014 року між ТОВ «СТОЇК-АВТО» (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) укладено Договір купівлі-продажу цієї квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Новохатньою Н.С. (номер в Реєстрі №605) і квартиру передано у власність покупцю.

Посилаючись на неспівмірність вжитих заходів забезпечення позову, порушення балансу інтересів сторін, накладення арешту на майно іншої особи, відсутності ризиків невиконання чи утруднення виконання рішення суду, а також недобросовісність процесуальних дій позивача просить скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 05.05.2026.

У заяві про зустрічне забезпечення зазначає, що цей правовий інститут гарантія відшкодування ймовірних для відповідача збитків, який має на меті зберегти певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути внаслідок застосування судом обмежувальних заходів. Потенційні збитки відповідача можуть випливати з умов договорів іпотеки, в яких передбачено можливість стягнення штрафу у випадку обтяження іпотечного майна у розмірі 10% заставної вартості предмету іпотеки. Звертає увагу на те, що згідно п.п.2 ч.3 ст.154 ЦПК України для вирішення питання щодо зустрічного забезпечення суд має з`ясувати те, чи майновий стан позивача чи інші дії можуть ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. У цьому аспекті звертає увагу на те, що не має даних про наявність у власності позивача будь-якого майна. Однак все його майно обтяжене на підставі відповідних рішень державних виконавців. ОСОБА_1 значиться у Реєстрі боржників як боржник у двох виконавчих провадженнях. Крім того, відповідно до постанови слідчого від 19.11.2013 у кримінальному провадженні №12013110000000789 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.146, ст.187 КК України ОСОБА_1 оголошено у розшук і він є особою, яка переховується від органів влади.

З огляду на те, що судом було вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно Відповідача, вартість якого згідно іпотечних договорів складає 71 261 050,00 грн (64 017 730,00+7 243 320,00), то потенційні збитки Відповідача у зв`язку з вжиттям заходів забезпечення позову становитимуть 7 126 105,00 грн. Відповідач вважає, що внесення Позивачем 7 126 105,00 грн. на депозитний рахунок суду буде співмірним із вжитими заходами забезпечення та потенційними збитками.

У судовому засіданні представники відповідача наполягали на задоволенні заяв. Зазначили, що відповідач категорично не визнає позовні вимоги і буде їх необґрунтованість доводити суду. Майновий стан відповідача дозволяє йому в повній мірі виконати рішення суду у випадку задоволення позову судом. Вважають, що заява про вжиття заходів забезпечення позову спрямована не на захист інтересів позивача, а для блокування господарської діяльності відповідача. Зауважують, що до суду з цим позовом позивач звернувся по спливу 16 років з моменту настання строку виконання зобов`язання за договором позики. Багаторічна відсутність активних процесуальних дії позивача щодо стягнення боргу не узгоджується з невідкладним арештом майна відповідача і, на їх думку, є інструментом тиску та процесуального терору.

Представники позивача проти скасування заходів забезпечення або зустрічного забезпечення заперечували. Посилались на те, що відповідачем невірно трактуються умови договору іпотеки і сам по собі факт накладення арешту не призведе до стягнення штрафу. Вважають, що неналежний майновий стан позивача мав доводити саме відповідач, чого зроблено не було. Зазначено, що нині ними збираються докази на спростування факту перебування позивача у розшуку і докази, якими обґрунтовуються їх заперечення щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності до заявлених вимог. Представник позивача Вербицький В.В. у судовому засіданні 09.06.2026 також зазначив, що накладення арешту на іпотечне майно має стимулювати відповідача виконати свої зобов`язання перед позивачем задля уникнення спірних питань з іпотекодержателем.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частин другої, третьої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. За заявою сторони у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, суд може вжити заходів забезпечення позову у порядку та з підстав, встановлених цим Кодексом.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до частин першоїп`ятої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Зазначена норма ЦПК узгоджуються зі змістом Принципу 8 Принципів попередніх і забезпечувальних заходів в міжнародному цивільному процесі, прийнятих Асоціацією міжнародного права у 1996 році: суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті відмови у позові. При вирішенні питання про гарантії суд повинен враховувати можливості позивача відповісти на вимогу про відшкодування збитків.

Таким чином, зустрічне забезпечення це гарантія відшкодування ймовірних для відповідача збитків. Цей інститут має на меті зберегти певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів.

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за винятком випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, зокрема, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Отже, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення спрямоване насамперед на захист інтересів відповідача. Фактично це є збереженням status-quo між сторонами до ухвалення остаточного рішення суду.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із цим.

Оцінка співмірності здійснюється, крім іншого, з урахуванням співвідношення права та інтересу, які просить захистити заявник, вартості майна, на яке накладається арешт, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. При цьому в ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення вказується розмір останнього або інші дії, які повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення, а також строк його надання, котрий не може перевищувати 10-ти днів з дня постановлення ухвали.

Вид зустрічного забезпечення зазначається заявником. Проте суд може визнати зустрічне забезпечення неналежним як за формою так і за сумою, зокрема через його неспівмірний характер, якщо воно не є достатньою гарантією відшкодування ймовірних збитків, або його неможливо швидко реалізувати, або є сумніви в добросовісності гаранта тощо. При цьому під час оцінки збитків суд має виходити зі своїх дискреційних прав та оціночних суджень і визначати розмір можливих збитків відповідача, завданих забезпеченням позову. Очевидно, що ймовірні збитки можуть включати в себе як збитки в їх класичному розумінні, так і негативні наслідки, пов`язані з діловою репутацією, гідністю та честю.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 25.11.2021 у справі №22-з/824/784/2021.

Оцінюючи доводи, наведені сторонами на підтвердження своїх доводів щодо, зокрема, вжиття заходів зустрічного забезпечення, суд враховує майновий стан відповідача, умови договорів іпотеки, якими обтяжено частину арештованого судом майна, вважає, що потенційно існує можливість завдання збитків відповідачу, пов`язаних із вжитими заходами забезпечення позову. При цьому, суду не представлено доказів належного майнового стану позивача, наявності у його власності майна, достатнього для компенсації таких збитків. Натомість, представлено докази того, що позивач переховується від слідства, оголошений у розшук, є боржником у двох виконавчих провадженнях, його майно у зв`язку з цим перебуває під обтяженням. Представниками позивача також підтверджено, що позивач на момент розгляду справи перебуває поза межами території України.

З огляду на зазначене, суд вважає доцільним у цій справі вжити заходів зустрічного забезпечення, запропонованих відповідачем, а саме зобов`язати позивача внести на депозитний рахунок суду 7 126 105,00 грн. Такі заходи зустрічного забезпечення позову є співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову

При цьому, суд роз`яснює, що особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення. Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення. (ч.9-10 ст.154 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно з ч.6 цієї ж статті, відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Підстав для задоволення заяви по скасування заходів забезпечення позову на цій стадії процесу суд не вбачає, враховуючи існування спору між сторонами, а також вжиті судом для захисту інтересів відповідача заходи зустрічного забезпечення.

Керуючись ст.ст.154, 158 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОЇК-АВТО» - адвоката Рибарука Миколи Миколайовича про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОЇК-АВТО» про стягнення боргу залишити без задоволення.

Заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОЇК-АВТО» - адвоката Рибарука Миколи Миколайовича про зустрічне забезпечення у цій же справі задовольнити.

Зобов`язати позивача ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Оболонського районного суду м.Києва грошові кошти у розмірі 7 126 105 (сім мільйонів сто двадцять шість тисяч сто п`ять) гривень протягом десяти днів з дня постановлення цієї ухвали.

Дані учасників справи.

ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 .

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТОЇК-АВТО», код ЄДРПОУ 30971192, місцезнаходження: 04073, м.Київ, проспект Степана Бандери, 28.

Копію ухвали направити для відома всім учасникам справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Суддя А.М. Майбоженко