Ухвала суду № 137457003, 17.06.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

про забезпечення позову

"17" червня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2138/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

без виклику представників сторін

розглянувши матеріали заяви керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі позивач Харківської міської ради (вх. № 2138/26 від 15.06.2026 року) про забезпечення позову

за позовом Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (вул. Вартових Неба, 55А, м. Харків, 61072) в інтересах держави в особі позивач Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003) до відповідача 1 Фізичної особи Ястремського Леоніда Степановича , відповідача 2 Фізичної особи ОСОБА_1 про витребування нежитлових приміщень, скасування державної реєстрації

ВСТАНОВИВ:

15.06.2026 року керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі позивач Харківської міської ради звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до відповідача 1 Фізичної особи ОСОБА_2 , відповідача 2 Фізичної особи ОСОБА_1 про

- витребування у ОСОБА_2 на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення підвалу № ХХІХб, ХХХ, ХХХа, ХХХб в житловому будинку літ. "А-5", загальною площею 42,0 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на нежитлові приміщення підвалу № ХХІХб, ХХХ, ХХХа, ХХХб, ХХХв, ХХХг, ХХХІІІ, ХХVІ загальною площею 126,8 кв.м в житловому будинку літ. "А-5" за адресою: АДРЕСА_1 , проведену 11.11.2021 року на підставі рішення державного реєстратора Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області Тесленка І.А. від 16.11.2021 року № 61631455 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2507611563120);

- скасування проведеної на підставі іпотечного договору № 1893 від 09.09.2024 державної реєстрації права іпотеки ОСОБА_1 на нежитлові приміщення підвалу № ХХІХб, ХХХ, ХХХа, ХХХб, ХХХв, ХХХг, ХХХІІІ, ХХVІ загальною площею 126,8 кв.м в житловому будинку літ. "А-5" за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про іпотеку 56583492).

Також, до стягнення заявлені судові витрати.

Разом із позовною заявою, прокурором надано до суду заяву про забезпечення позову у якій останній, просить суд:

- заборонити Міністерству юстиції України, усім його структурним підрозділам та відділам, а також будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам тощо, вчиняти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна будь-які реєстраційні дії відносно приміщення (група приміщень): об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2507611563120 нежитлові приміщення підвалу № ХХІХб, ХХХ, ХХХа, ХХХб, ХХХв, ХХХг, ХХХІІІ, ХХVІ загальною площею 126,8 кв.м в житловому будинку літ. "А-5" за адресою: АДРЕСА_1 .

16.06.2026 року від керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі позивач Харківської міської ради через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 14657/26) про виправлення описки, у якій останній зазначає, що у резолютивній частині позову прокурор, зокрема, просить суд: - витребувати у ОСОБА_2 на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення підвалу № ХХІХб, ХХХ, ХХХа, ХХХг в житловому будинку літ. "А-5", загальною площею 42,0 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з цим, згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та копією рішення Господарського суду Харківської області від 21.04.2021 року у справі № 922/2937/20, які долучені до позовної заяви прокурора, відповідачу належали на праві власності нежитлові приміщення підвалу № ХХІХб, ХХХ, ХХХа, ХХХб, ХХХв, ХХХг загальною площею 42,0 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 1161136363101) і саме ці приміщення є предметом спору та підлягають витребуванню на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради.

Враховуючи викладене, зазначає, що останнім правильно вказано загальну площу приміщень, які підлягають витребуванню (42 кв.м), однак помилково не зазначено усі номери нежитлових приміщень у резолютивній частині позовної заяви, а тому, просить суд, вважати вірним пунтк 2 резолютивної частини позовної заяви прокурора у наступній редакції:

- витребувати у ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення підвалу № ХХІХб, ХХХ, ХХХа, ХХХб, ХХХв, ХХХг в житловому будинку літ. "А-5", загальною площею 42,0 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 . В іншій частині резолютивна частина позовної заяви залишається без змін.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, прокурор зокрема зазначає, що Шевченківською окружною прокуратурою міста Харкова подано до Господарського суду Харківської області позовну заяву в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про витребування приміщень та скасування державної реєстрації речових прав. Так, предметом спору у даній справі є, зокрема, вимога про витребування у ОСОБА_2 на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлових приміщень підвалу № ХХІХб, ХХХ, ХХХа, ХХХг в житловому будинку літ. "А-5", загальною площею 42,0 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, окружною прокуратурою пред`явлено до суду позов майнового характеру, ціна позову (вартість спірних приміщень) складає 706 847, 65 грн.

Також, прокурор зазначає, що підставою для звернення прокурора з позовною заявою є обставини, які свідчать про створення відповідачами перешкод у виконанні судового рішення, ухваленого на користь прокурора.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 року у справі № 922/2937/20 залишено без змін рішення Господарського суду Харківської області від 21.04.2021 року, яким задоволено позовну заяву Харківської місцевої прокуратури № 1 (нині Шевченківська окружна прокуратура м. Харкова) в частині зобов`язання Фізичної особи - підприємця Ястремського Леоніда Степановича повернути територіальній громаді міста Харкова нежитлові приміщення підвалу № ХХІХб, ХХХ, ХХХа, ХХХг в житловому будинку літ. "А-5", загальною площею 42,0 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 . Задовольняючи позов прокурора, суди дійшли висновку, що приватизація вказаних нежитлових приміщень відбулась з порушенням вимог статті 18-2 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію).

Водночас виконання судового рішення у справі № 922/2937/20 в частині повернення спірних нежитлових приміщень територіальній громаді було унеможливлено діями відповідача ОСОБА_2 , який під час судового розгляду вказаної справи об`єднав спірні приміщення з іншими приміщеннями, які належать йому на праві власності, внаслідок чого утворився новий об`єкт нерухомості нежитлові приміщення загальною площею 126,8 кв.м, та в подальшому щодо об`єднаних приміщень укладено договір іпотеки між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 від 09.09.2024 року та внесено іпотечний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Так, під час розгляду апеляційним господарським судом справи № 922/2937/20 за замовленням ОСОБА_2 ФОП Сидорою О.М. складено висновок щодо технічної можливості об`єднання об`єкта нерухомого майна від 01.11.2021 року № 233/11-21, згідно з яким нежитлові приміщення підвалу № ХХІХб, ХХХ, ХХХа, ХХХг в житловому будинку літ. "А-5", загальною площею 42,0 кв. м та нежитлові приміщення підвалу № XXXIII, XXVI загальною площею 84,8 кв.м складають в цілому нежитлові приміщення підвалу № ХХІХб, ХХХ, ХХХа, ХХХб, ХХХв, ХХХг, ХХХІІІ, ХХVІ в житловому будинку літ. "А-5" загальною площею 126,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, ФОП Сидорою О.М. складено технічний паспорт на об`єднані приміщення від 08.11.2021 року.

У подальшому, на підставі заяви ОСОБА_2 11.11.2021 року державним реєстратором Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області Тесленком І.А. зареєстровано за ним право власності на нежитлові приміщення підвалу №ХХІХб, ХХХ, ХХХа, ХХХб, ХХХв, ХХХг, ХХХІІІ, ХХVІ загальною площею 126,8 кв.м в житловому будинку літ. "А-5" за адресою: АДРЕСА_1 (рішення державного реєстратора від 16.11.2021 № 61631455). Право власності зареєстровано з відкриттям нового розділу в ДРРП та присвоєнням об`єкту нерухомості реєстраційного номеру 2507611563120.

Підставами для проведення державної реєстрації права власності відповідача на новий об`єкт нерухомості вказано: висновок щодо технічної можливості об`єднання об`єкта нерухомого майна № 233/11-21 від 01.11.2021 року; договір №5556-В-С купівлі-продажу нежитлових приміщень від 21.02.2018 року; акт прийому-передачі № 5556-В-С від 07.03.2018 року; договір дарування № 128 від 16.02.2016 року.

Одночасно, рішенням державного реєстратора Тесленка І.А. від 16.11.2021 року № 61631533 закрито розділи в ДРРП на об`єкти нерухомості за №№ 1161136363101 і 590739363101, право власності ОСОБА_2 на приміщення площею 42,0 кв.м і 84,8 кв.м погашено.

На думку прокурора, внаслідок об`єднання ОСОБА_2 нежитлових приміщень у будинку літ. А-5 за адресою: АДРЕСА_1 утворився новий об`єкт нерухомості площею 126,8 кв.м, до якого увійшли як приміщення, які ОСОБА_2 зобов`язано судом повернути територіальній громаді (площею 42,0 кв.м), так і приміщення, законним власником яких є ОСОБА_2 (площею 84,8 кв.м).

Також, прокурор зазначає, що за даними ДРРП, ОСОБА_2 за договором іпотеки від 09.09.2024 року №1893, посвідченим приватним нотаріусом ХМНО Жиляєвою Н.В. передав в іпотеку ОСОБА_1 приміщення загальною площею 126,8 кв.м. На підставі вказаного договору приватним нотаріусом ХМНО Жиляєвою Н.В. 09.09.2024 року проведено державну реєстрацію обтяження нежитлових приміщень підвалу № ХХІХб, ХХХ, ХХХа, ХХХб, ХХХв, ХХХг, ХХХІІІ, ХХVІ загальною площею 126,8 кв.м в житловому будинку літ. "А-5" за адресою: АДРЕСА_1 (іпотечний запис №56583492). Не зважаючи на те, що строк виконання основного зобов`язання щодо повернення позики був встановлений до 09.09.2025 року, на теперішній час запис про іпотеку не вилучений, відомості про звернення ОСОБА_1 стягнення на вказане нерухоме майно відсутні.

Вказане на думку прокурора унеможливило виконання рішення Господарського суду Харківської області від 21.04.2021 року у справі № 922/2937/20 в частині повернення Харківській міській територіальній громаді нежитлових приміщень площею 42,0 кв.м у будинку літ. А-5 за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, прокурор зазначає, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, адже у разі наступного відчуження спірного майна, зміни його цільового призначення в результаті реконструкції, чи інших дій позивач буде змушений знову ініціювати новий судовий розгляд задля задоволення своїх вимог.

Вказані ризики також підтверджуються тим, що відповідач ОСОБА_2 безпосередньо вчинив дії, що створили перешкоди для виконання судового рішення у справі № 922/2937/20 шляхом об`єднання нежитлових приміщень, які його зобов`язано повернути судовим рішенням у вказаній справі, з іншими нежитловими приміщеннями, та подальшої передачі об`єднаних нежитлових приміщень в іпотеку відповідачу 2, а тому, з метою запобігання зміни права власності на спірне нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, його можливого відчуження, передачі в оренду, нову іпотеку тощо, що може істотно ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, відповідно до статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України вбачаються підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

Щодо зустрічного забезпечення, прокурора зазначає, що вважає недоцільним у даному випадку застосування зустрічного забезпечення з огляду на те, що нерухоме майно, про арешт якого прокурор просить у вказаній заяві, залишається у власності відповідача та останній, у випадку задоволення заяви, може реалізувати відносно такого майна правомочності з володіння та користування, здійснення господарської діяльності, отримання доходів.

Розглянувши заяву прокурора про забезпечення позову, із урахуванням заяви прокурора (вх. № 14657/26 від 16.06.2026 року) про виправлення описки у позовній заяві, суд зазначає наступне.

Відповідно до норм статті 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статі 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачем і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно частини 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

За змістом статті 136 Господарського процесуального кодексу України у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року у справі №753/22860/17.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі №381/4019/18.

Вимога щодо обов`язкового надання позивачем доказів на підтвердження намірів відповідача про відчуження спірного майна, враховуючи наявність у нього права розпорядитися ним у будь-який момент, свідчила б про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Аналогічні правові позиції викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року у справі №753/22860/17 та постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.03.2023 року у справі №905/448/22, від 04.06.2025 року у справі №904/3993/19.

Отже, стала та актуальна практика Верховного Суду покладає на заявника необхідність обґрунтування підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову (таким обґрунтуванням можуть бути, однак визначає, що такі обґрунтування не обов`язково мають бути доведеними доказами вчинення боржником дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Суд також зазначає, що виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім право на суд, яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Зокрема, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 року у справі Кюблер проти Німеччини).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Європейським судом з прав людини у справі Горнсбі проти Греції (рішення від 19.03.1997 року) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого судового рішення, що повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання ухваленого рішення.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі №381/4019/18.

Водночас частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 року у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 року у справі №910/72/20, від 15.01.2021 року у справі №914/1939/20, від 16.02.2021року у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 року у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 року у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 року у справі №911/3208/21).

З аналізу вищевикладеного слідує, що заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову у даній справі є вимога прокурора про витребування у відповідача 1 ОСОБА_2 на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення підвалу № ХХІХб, ХХХ, ХХХа, ХХХб, ХХХв, ХХХг, в житловому будинку літ. "А-5", загальною площею 42,0 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 ;

- скасування державної реєстрації права власності відповідача 1 ОСОБА_2 на нежитлові приміщення підвалу № ХХІХб, ХХХ, ХХХа, ХХХб, ХХХв, ХХХг, ХХХІІІ, ХХVІ загальною площею 126,8 кв.м в житловому будинку літ. "А-5" за адресою: АДРЕСА_1 , проведену 11.11.2021 року на підставі рішення державного реєстратора Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області Тесленка І.А. від 16.11.2021 року № 61631455 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2507611563120);

- скасування проведеної на підставі іпотечного договору № 1893 від 09.09.2024 державної реєстрації права іпотеки відповідача 2 ОСОБА_1 на нежитлові приміщення підвалу № ХХІХб, ХХХ, ХХХа, ХХХб, ХХХв, ХХХг, ХХХІІІ, ХХVІ загальною площею 126,8 кв.м в житловому будинку літ. "А-5" за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про іпотеку 56583492).

Серед підстав позову прокурором вказано на те, що у справі № 922/2937/20, а саме постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.10.2024 року залишено без змін рішення Господарського суду Харківської області від 21.04.2021 року, яким задоволено позовну заяву Харківської місцевої прокуратури № 1 (нині Шевченківська окружна прокуратура м. Харкова) в частині зобов`язання ФОП Ястремського Леоніда Степановича повернути територіальній громаді міста Харкова нежитлові приміщення підвалу № ХХІХб, ХХХ, ХХХа, ХХХб, ХХХв, ХХХг, в житловому будинку літ. "А-5", загальною площею 42,0 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 .

Проте, виконання судового рішення у справі № 922/2937/20 в частині повернення спірних нежитлових приміщень територіальній громаді було унеможливлено діями відповідача 1 ОСОБА_2 , який під час судового розгляду вказаної справи об`єднав спірні приміщення з іншими приміщеннями, які належать йому на праві власності, внаслідок чого утворився новий об`єкт нерухомості нежитлові приміщення загальною площею 126,8 кв.м, та в подальшому щодо об`єднаних приміщень укладено договір іпотеки між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 від 09.09.2024 року та внесено іпотечний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Разом з цим, у заяві про забезпечення позову, прокурора зазначає, що без встановлення обмежень на час розгляду справи відповідач може розпорядитися спірним майном на власний розсуд в будь-який час. Подальше ймовірне відчуження майна на користь інших осіб, передача нерухомого майна в оренду, зміна його призначення (з нежитлового на житлове тощо), поділ, виділ чи об`єднання ускладнить виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Вчинення будь-яких дій з нерухомим майном до закінчення судового розгляду, у разі задоволення позову, призведе до необхідності зміни позовних вимог або вирішення спорів з іншими позовними вимогами та з іншими особами, яким це майно може бути передане в оренду або іншим чином відчужено. Таким чином, наявність у відповідача правомочностей власника майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись спірним майном на користь третіх осіб.

З аналізу вищевикладеного у заяві про забезпечення позову слідує, що відчуження нерухомого, може суттєво утруднити виконання судового рішення та позбавити прокурора та позивача ефективного механізму захисту своїх прав, оскільки існує реальна загроза того, що відповідач 1 може розпорядитись спірним майном шляхом вчинення дій (правочинів) щодо нього на користь будь-яких третіх осіб та/або вчинити дії щодо зміни об`єкта нерухомого майна тощо, що, в свою чергу, призведе до неможливості реального поновлення інтересів власника відповідного нерухомого майна (держави в особі відповідного органу) в межах даної справи, без нових звернень до суду.

Також суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 03.03.2023 року у справі № 905/448/22 наголошував, що необмежена можливість відповідача відчужити належне йому майно є беззаперечною обставиною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

Вищевказане свідчить про те, що вчинення будь-яких дій з нерухомим майном до закінчення судового розгляду, у разі задоволення позову, призведе до необхідності зміни позовних вимог або вирішення спорів з іншими позовними вимогами та з іншими особами, яким це майно може бути передане в оренду або іншим чином відчужено.

За висновком суду, у даному випадку захід забезпечення позову є адекватним та співмірним із заявленими вимогами, оскільки витребування у відповідача 1 ОСОБА_2 на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення підвалу № ХХІХб, ХХХ, ХХХа, ХХХб, ХХХв, ХХХг, в житловому будинку літ. "А-5", загальною площею 42,0 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , які зареєстровані на праві власності за відповідачем 1 ОСОБА_2 на підставі заяви останнього 11.11.2021 року державним реєстратором Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області Тесленком І.А. як за нежитловими приміщеннями підвалу №ХХІХб, ХХХ, ХХХа, ХХХб, ХХХв, ХХХг, ХХХІІІ, ХХVІ загальною площею 126,8 кв.м в житловому будинку літ. "А-5" за адресою: АДРЕСА_1 (рішення державного реєстратора від 16.11.2021 року№ 61631455, реєстраційний номер 2507611563120) та які за договором іпотеки від 09.09.2024 року №1893, посвідченим приватним нотаріусом ХМНО Жиляєвою Н.В. передав в іпотеку відповідачу 2 ОСОБА_1 , та на підставі вказаного договору приватним нотаріусом ХМНО Жиляєвою Н.В. 09.09.2024 року проведено державну реєстрацію обтяження нежитлових приміщень підвалу № ХХІХб, ХХХ, ХХХа, ХХХб, ХХХв, ХХХг, ХХХІІІ, ХХVІ загальною площею 126,8 кв.м в житловому будинку літ. "А-5" за адресою: АДРЕСА_1 (іпотечний запис №56583492).

Вказане свідчить про те, що запропонований прокурором спосіб забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами, оскільки спір є реальним, власником нерухомого майна є відповідач 1 ОСОБА_2 , а відсутність обтяжень такого майна не перешкоджатиме подальшій зміні речових прав на нерухоме майно, що може стати дійсною перешкодою при виконанні рішення суду в разі задоволення позовних вимог у даній справі.

При цьому, метою вжиття забезпечувального заходу у даному спорі є забезпечення знаходження майна у відповідача для можливості виконання рішення суду в разі задоволення позову про витребування майна, оскільки виконання в майбутньому судового рішення по даній справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від наявності у відповідача права власності на нерухоме майно, тому застосування заходу забезпечення позову, обраного прокурором, безпосередньо пов`язане із предметом позову.

Крім того, адекватність такого заходу забезпечення позову, полягає у тому, що такі дії забезпечать реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Суд також приймає до уваги правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 15.09.2020 року у справі №753/22860/17, що невжиття власником об`єкту нерухомого майна активних дій, які могли би підтвердити його намір відчужити такий об`єкт, не спростовують висновки про наявність у особи, яка є одноособовим власником можливості вільно розпорядитись об`єктом нерухомості, якщо не вжити заходів забезпечення позову.

До того ж, судом враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 12.02.2020 року у справі №381/4019/18, що накладення арешту на нерухоме майно відповідача не призведе до невиправданого обмеження його майнових прав, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

У пунктах 5.17, 5.18, 5.19 постанови Верховного Суду від 06.12.2023 року у справі №917/805/23 висловлено позицію щодо відсутності обов`язку у позивача доводити належними та допустимими доказами наявність обставин, які свідчать, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Так, Верховний Суд зазначає, що можливість відповідача в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача.

За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 року у справі №905/448/22).

Окрім того, суд вказує, що обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав, або інтересів позивача без порушення, або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

З вищевикладеного слідує, що запропоновані прокурором заходи забезпечення позову мають на меті гарантувати виконання у майбутньому рішення суду. При цьому сам факт наявності права власності на нерухоме майно вже свідчить про реальну можливість власника вільно розпоряджатись належним йому нерухомим майном.

У постанові Верховного Суду від 09.09.2022 року у справі №904/7630/21 висловлено позицію про те, що під час вирішення питання щодо вжиття заходів із забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Як вбачається із матеріалів справи, прокурором зокрема заявлено позовну вимогу (із урахуванням заяві від 16.06.2026 року (вх. № 14657/26) про:

- витребувати у ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення підвалу № ХХІХб, ХХХ, ХХХа, ХХХб, ХХХв, ХХХг в житловому будинку літ. "А-5", загальною площею 42,0 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку із чим, та із урахуванням правової позиції Верховного Суду слідує, що суд може вжити заходів щодо забезпечення позову лише в межах предмета позову, а саме щодо нежитлових приміщеннь підвалу № ХХІХб, ХХХ, ХХХа, ХХХб, ХХХв, ХХХг в житловому будинку літ. "А-5".

Враховуючи вищевикладене, із урахуванням права власності відповідача 1 на нежитлові приміщень підвалу № ХХХІІІ, ХХVI в житловому будинку літ. "А-5" (договір дарування від 16.02.2016 року) та з метою дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі позивач Харківської міської ради (вх. № 2138/26 від 15.06.2026 року) про забезпечення позову, а саме в частині заявлених позовних вимог щодо витребування у ОСОБА_2 на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлових приміщень підвалу № ХХІХб, ХХХ, ХХХа, ХХХб, ХХХв, ХХХг, в житловому будинку літ. "А-5", за адресою: АДРЕСА_1 (об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 2507611563120), та із урахуванням рішення у справі № 922/2937/20.

Таким чином, суд врахувавши предмет спору у даній справі, встановивши зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, взявши до уваги те, що невжиття заходів до забезпечення позовних вимог може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, чим фактично буде нівельована функція судового рішення, як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів, суд дійшов висновку, що вжиття запропонованих прокурором заходів забезпечення позову відповідають вимогам процесуального законодавства щодо розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, що свідчить, про наявність підстав для вжиття заходів щодо забезпечення позову лише в межах предмета позову, а саме шляхом заборонити Міністерству юстиції України, усім його структурним підрозділам та відділам, а також будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам тощо, вчиняти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна будь-які реєстраційні дії відносно приміщення (група приміщень): в частині об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 2507611563120 нежитлові приміщення підвалу № ХХІХб, ХХХ, ХХХа, ХХХб, ХХХв, ХХХг, в житловому будинку літ. "А-5" за адресою: м. Харків, пр. Науки, 48.

Щодо судових витрат, які прокурор просить суд покласти на відповідачів, суд зазначає, що відповідні судові витрати згідно вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України будуть вирішені судом під час постановляння судового рішення.

Керуючись статтями 136-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова в інтересах держави в особі позивач Харківської міської ради (вх. № 2138/26 від 15.06.2026 року) про забезпечення позову задовольнити частково.

Заборонити Міністерству юстиції України, усім його структурним підрозділам та відділам, а також будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, а саме: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, державним реєстраторам, нотаріусам тощо, вчиняти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна будь-які реєстраційні дії відносно приміщення (група приміщень):

а саме в частині об`єкту нерухомого майна з реєстраційним номером 2507611563120 нежитлові приміщення підвалу № ХХІХб, ХХХ, ХХХа, ХХХб, ХХХв, ХХХг в житловому будинку літ. "А-5" за адресою: м. Харків, пр. Науки, 48.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, а саме 17 червня 2026 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили з врахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Ухвала з урахуванням пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» має статус виконавчого документа. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання. Ухвала може бути пред`явлена до виконання в порядку, передбаченому Закон України «Про виконавче провадження», в строк до "18" червня 2029 року включно.

В силу статті 124 Конституції України та Господарського процесуального кодексу України ця ухвала є обов`язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.

Стягувачем за даною ухвалою є: Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова (61072, м. Харків, вул. Вартових Неба, 55- А, ЄДРПОУ 0291010821) в інтересах держави в особі позивач Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, ЄДРПОУ 04059243);

Боржником: фізична особа ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Ухвалу складено та підписано 17 червня 2026 року

Суддя Ємельянова О.О.