Ухвала суду № 137456938, 17.06.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

про забезпечення позову

"17" червня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/1944/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н. А.

розглянувши заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ» про забезпечення позову (вх. № 14387/26 від 15.06.2026)

у справі за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ» (61058, місто Харків, вулиця Данилевського, будинок 19, код ЄДРПОУ 14070197)

до першого відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

другого відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

третього відповідача - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТНИЦЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» (36000, місто Полтава, вулиця Котляревського, будинок 3, код ЄДРПОУ 39345594)

четвертого відповідача - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГРОФІРМА «ЖНИВА» (62470, Харківська область, Харківський район, село Яковлівка, вулиця Зоряна, будинок 49, код ЄДРПОУ 33561394)

п`ятого відповідача - СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДАНИЛЕВСЬКОГО-1» (64223, Харківська область, Ізюмський район, село Пришиб, вулиця 40 років Перемоги, будинок 7, код ЄДРПОУ 31269265)

про солідарне стягнення заборгованості в розмірі 145 179 134,64 грн., -

ВСТАНОВИВ:

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ» (позивач по справі) звернулось до господарського суду з позовом до відповідачів - першого відповідача - ОСОБА_1 , другого відповідача - ОСОБА_2 , третього відповідача - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТНИЦЯ СЛОБОЖАНЩИНИ», четвертого відповідача - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГРОФІРМА «ЖНИВА», п`ятого відповідача - СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДАНИЛЕВСЬКОГО-1», в якому просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТНИЦЯ СЛОБОЖАНЩИНИ», ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГРОФІРМА «ЖНИВА», СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДАНИЛЕВСЬКОГО-1» на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ» заборгованість за кредитним договором № 4 від 04 квітня 2025 року у загальній сумі 145 179 134,64 грн., з яких: - 128 150 868,19 грн. - заборгованість по кредиту (основній сумі кредиту); 17 028 266,45 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитними коштами, виконання зобов`язань за яким забезпечене договорами поруки № 4/1 від 04 квітня 2025 року, № 4/2 від 04 квітня 2025 року, № 4/3 від 04 квітня 2025 року, № 4/4 від 04 квітня 2025року, № 4/5 від 04 квітня 2025 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/1944/26; вирішено справу № 922/1944/26 розглядати за правилами загального позовного провадження; почато підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 15.07.2026; зобов`язано позивача у триденний строк з дня отримання ухвали суду надіслати ОСОБА_1 позовну заяву та додані до неї документи на адресу - АДРЕСА_3 - та відповідні документальні докази надсилання надати господарському суду; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАГРОРЕСУРС» (36000, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Котляревського, будинок 3, код ЄДРПОУ 32227053), залучені третій особі встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання господарському суду письмових пояснень щодо позову АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ»; встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, у зазначений строк відповідачі мають надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 ГПК України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову, копію відзиву та доданих до нього документів відповідачі мають надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов; позивачу, згідно ст. 166 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання; відповідачам, згідно ст. 167 ГПК України, встановлено строк 5 днів на подання до суду заперечень на відповідь на відзив, з дня його отримання; суд роз`яснив, що учасники справи (їх представники) мають право доступу до матеріалів даної справи в електронному вигляді в системі Електронний суд після реєстрації своїх офіційних електронних адрес в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, а також роз`яснив учасникам справи положення статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи (заяви) по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

15.06.2026 на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ» про забезпечення позову (вх. № 14387/26 від 15.06.2026), в якій останній просить суд вжити заходів забезпечення позову у справі № 922/1944/26 та накласти арешт на:

- земельні ділянки з кадастровими номерами: 6325155300:00:002:0181 площею 0.15 га (РНОНМ:2391163063251); 6325184005:00:006:0058 площею 1 га (РНОНМ:1890347763251); 6325184005:00:006:0063 площею 2 га (РНОНМ:1883698763251); 6325184005:00:006:0065 площею 2 га (РНОНМ:1883312763251); 6320285200:03:000:0401 площею 0.79 га (РНОНМ:1139433963202), право власності на які належить ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

- земельні ділянки з кадастровими номерами: 6320285200:01:000:0021 загальною площею 4.5199 га (РНОНМ:2304235163202);6325155300:01:003:0025 загальною площею 3.2137 га (РНОНМ:2017581963251); 6325185500:03:010:0033 загальною площею 3.0942 га (РНОНМ:1949404463251); 6320285200:01:000:0020 загальною площею 4.6297 га (РНОНМ:1365455363202); 6320285200:01:000:0018 загальною площею 5.0048 га (РНОНМ:1365341963202); 6320285200:03:000:0100 загальною площею 5.003 га (РНОНМ:734153263202), право власності на які належить, ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

- грошові кошти ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), у національній та іноземній валюті, що знаходяться на всіх його рахунках у банківських та інших фінансових установах України, а також на рахунках, які будуть відкриті після винесення цієї ухвали;

- грошові кошти ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), у національній та іноземній валюті, що знаходяться на всіх її рахунках у банківських та інших фінансових установах України, а також на рахунках, які будуть відкриті після винесення цієї ухвали;

- грошові кошти ТОВ «ЖИТНИЦЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» (код ЄДРПОУ 39345594), у національній та іноземній валюті, що знаходяться на всіх рахунках товариства у банківських та інших фінансових установах України, а також на рахунках, які будуть відкриті після винесення цієї ухвали;

- грошові кошти ТОВ АГРОФІРМА «ЖНИВА» (код ЄДРПОУ 33561394), у національній та іноземній валюті, що знаходяться на всіх рахунках товариства у банківських та інших фінансових установах України, а також на рахунках, які будуть відкриті після винесення цієї ухвали;

- грошові кошти СТОВ «ДАНИЛЕВСЬКОГО-1» (код ЄДРПОУ 31269265), у національній та іноземній валюті, що знаходяться на всіх рахунках товариства у банківських та інших фінансових установах України, а також на рахунках, які будуть відкриті після винесення цієї ухвали;

- корпоративні права, що належать: ОСОБА_1 - 50 % частки у статутному капіталі ТОВ «ЖИТНИЦЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» (код ЄДРПОУ 39345594), 50 % частки у статутному капіталі ТОВ АГРОФІРМА «ЖНИВА» (код ЄДРПОУ 33561394), 100 % частки у статутному капіталі СТОВ «ДАНИЛЕВСЬКОГО-1» (код ЄДРПОУ 31269265); ОСОБА_2 - 50 % частки у статутному капіталі ТОВ «ЖИТНИЦЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» (код ЄДРПОУ 39345594) та 50 % частки у статутному капіталі ТОВ АГРОФІРМА «ЖНИВА» (код ЄДРПОУ 33561394).

В обґрунтування заяви про забезпечення позову посилається на те, що: 04 квітня 2025 року між АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «СХІДНО УКРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ» (Банк) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАГРОРЕСУРС» (кінцевими бенефіціарними власниками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) (Товариство) було укладено кредитний договір № 4, за яким Банк надав Товариству кредит у розмірі 129 336 518,19 грн. (сто двадцять дев`ять мільйонів триста тридцять шість тисяч п`ятсот вісімнадцять гривень 19 копійок), на рефінансування поточної заборгованості Товариства за кредитним договором № 12 від 17 листопада 2023 року та договором № 20/09/1-юо про надання кредиту на умовах «овердрафт» від 20 вересня 2023 року, на термін по 03 (третє) квітня 2026 (дві тисячі двадцять шостого) року включно, зі сплатою 13% (тринадцяти процентів) річних за користування кредитними коштами, а при простроченні повернення кредитних коштів 26% (двадцяти шести процентів) річних (надалі за текстом «кредит»), Товариство, як Позичальник, зобов`язувалося прийняти, належним чином використати та повернути Банку суму отриманих кредитних коштів, а також сплатити відповідні проценти за користування кредитними коштами і виконати всі інші зобов`язання за цим кредитним договором.

Для забезпечення своєчасного повернення, отриманих Позичальником за вищевказаним кредитним договором - кредитних коштів, сплати нарахованих процентів за користування ними, комісії, неустойки (штрафу, пені), а також інших витрат:- 04 квітня 2025 року між Банком та громадянином України ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), як Поручителем (Поручитель-1), було укладено договір поруки № 4/1; - 04 квітня 2025 року між Банком та громадянином України ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), як Поручителем (Поручитель-2), було укладено договір поруки № 4/2;- 04 квітня 2025 року між Банком та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТНИЦЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» (код за ЄДРПОУ: 39345594), як Поручителем (Поручитель-3), було укладено договір поруки № 4/3;- 04 квітня 2025 року між Банком та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГРОФІРМА «ЖНИВА» (код за ЄДРПОУ: 33561394), як Поручителем (Поручитель-4), було укладено договір поруки № 4/4; - 04 квітня 2025 року між Банком та СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДАНИЛЕВСЬКОГО-1» (код за ЄДРПОУ: 31269265), як Поручителем (Поручитель-5), було укладено договір поруки № 4/5 (договори поруки), за якими Поручителі-1,2,3,4 та 5 зобов`язались відповідати перед Банком в повному обсязі за належне та своєчасне виконання усіх зобов`язань Позичальника - ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС», що випливають з зазначеного вище кредитного договору № 4 від 04 квітня 2025 року (п. 1.1. кожного з договорів поруки), пунктом 5.1. кожного з означених вище договорів поруки передбачено строк дії договору поруки по 03 квітня 2029 року.

Банк свої зобов`язання за цим кредитним договором виконав у повному обсязі, фактично переказавши Позичальнику - Товариству, за його заявами №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6 від 04 квітня 2025 року про прохання надати кредит, з позичкового внутрішньобанківського рахунку у форматі IBAN за № НОМЕР_3 на рахунки відкриті в Банку для обліку кредитної заборгованості Позичальника, вказані у п. 1.2 кредитного договору, 04 квітня 2025 року кредитні кошти в загальній сумі 129 336 518,19 грн.

03 квітня 2026 року закінчився кінцевий строк виконання Позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором, тобто повернення всієї суми кредитної заборгованості в повному обсязі, проте Позичальник в порушення передбаченого кредитним договором строку, здійснив лише часткове погашення (повернення) отриманого кредиту (основної суми кредиту) - станом на 01 червня 2026 року заборгованість Позичальника перед Банком за кредитом становить 128 150 868,19 грн.; крім того, Позичальник жодного разу не сплатив Банку проценти, нараховані за період з 04.04.2025 по 03.04.2026 (кінцевий термін погашення кредиту), у зв`язку з чим у Позичальника перед Банком утворилась заборгованість за процентами за користування кредитними коштами в розмірі 17 028 266,45 грн., таким чином, станом на 01 червня 2026 прострочена заборгованість Позичальника - ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» перед Банком за кредитним договором № 4 від 04 квітня 2025 року складає загальну суму 145 179 134,64 грн.

Враховуючи порушення Позичальником своїх зобов`язань за згаданим вище кредитним договором щодо погашення основної суми кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами у встановлений строк, керуючись ст. 526, 599, 610, ч. 1 ст. 612, 625, 1054 Цивільного кодексу України, Банк направив Поручителям-1,2,3,4,5: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТНИЦЯ СЛОБОЖАНЩИНИ», ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГРОФІРМА та «ЖНИВА» СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДАНИЛЕВСЬКОГО-1», поштою, цінним листом з описом вкладення, Вимогу про усунення порушення (у порядку статей 554-555 Цивільного кодексу України) від 12.05.2026р. за вихідним № 5-1.1-2019, в якій вимагав від них протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання вимоги Банку, добровільно у повному обсязі виконати свої зобов`язання за кредитним договором № 4 від 04 квітня 2025 року в повному обсязі, тобто сплатити суму кредиту 128 150 868,19 грн. та суму процентів за користування кредитом 17 028 266,45 грн. , всього на загальну суму 145 179 134,64 грн., однак незважаючи на прострочену заборгованість за кредитним договором та Вимогу Банку про її добровільну, у повному обсязі сплату, Поручителі-1,2,3,4 та 5 до цього часу не повернули Банку суму простроченого кредиту, не сплатили йому проценти за користування кредитними коштами, тобто не виконали своїх зобов`язань перед Банком за кредитним договором у повному обсязі.

При цьому як стверджує позивач, на праві власності ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) належить наступне нерухоме майно: земельні ділянки з кадастровими номерами: 6325155300:00:002:0181 площею 0.15 га; 6325184005:00:006:0058 площею 1 га; 6325184005:00:006:0063 площею 2 га; 6325184005:00:006:0065 площею 2 га; 6320285200:03:000:0401 площею 0.79 га, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, номер інформаційної довідки: 479598447, дата 29.05.2026, відповідно до витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, їх загальна нормативна вартість становить 913 690,93 грн.; ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) належить наступне нерухоме майно:- земельні ділянки з кадастровими номерами: 6320285200:01:000:0021 загальною площею 4.5199 га; 6325155300:01:003:0025 загальною площею 3.2137 га; 6325185500:03:010:0033 загальною площею 3.0942 га; 6320285200:01:000:0020 загальною площею 4.6297 га; 6320285200:01:000:0018 загальною площею 5.0048 га; 6320285200:03:000:0100 загальною площею 5.003 га, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, номер інформаційної довідки: 479599354, дата 29.05.2026, відповідно до витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, їх загальна нормативна вартість становить 1 072 925,60 грн.

Позивач вказує також, що ОСОБА_1 до 26.05.2026, крім зазначеного вище нерухомого майна, належало також інше нерухоме майно, а саме: земельні ділянки з кадастровими номерами: 6325185500:07:009:0025 загальною площею 3.7 га; 6320285200:01:000:0580 загальною площею 2 га; 6325185500:07:009:0385 загальною площею 3.2035 га; 6320285200:01:000:0582 загальною площею 2 га; 6320285200:03:000:0068 загальною площею 5.3161 га; 6325185500:03:010:0031 загальною площею 3.0925 га.

Однак, 26.05.2026, після настання строку виконання зобов`язань за кредитним договором та виникнення простроченої заборгованості, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зафіксовано відчуження ОСОБА_1 належного йому нерухомого майна на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ УКРАЇНСЬКИЙ АГРАРНИЙ РЕСУРС» (код ЄДРПОУ: 45529694, Україна, 02094, місто Київ, вулиця Хоткевича Гната, будинок 12, приміщення 177, офіс 1), що підтверджується інформаційними довідками з відповідного державного реєстру №№ 479590940, 479592417, 479593626, 479594621, 479596720, 479597415 від 29.05.2026.

Тобто, після настання кінцевого строку виконання зобов`язань за кредитним договором (03.04.2026), виникнення простроченої заборгованості та направлення Банком вимог про її погашення, ОСОБА_1 як солідарний боржник здійснив відчуження належного йому майна, що свідчить не про абстрактну можливість, а про реальне існування ризику зменшення майнової маси відповідачів.

Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ «ЖИТНИЦЯ СЛОБОЖАНЩИНИ», ТОВ АГРОФІРМА «ЖНИВА» та СТОВ «ДАНИЛЕВСЬКОГО-1», які є відповідачами у даній справі та несуть солідарну відповідальність перед Банком за виконання зобов`язань Позичальника, зазначені особи володіють корпоративними правами у вказаних товариствах, а саме: ТОВ «ЖИТНИЦЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» - по 50 % статутного капіталу кожен; ТОВ АГРОФІРМА «ЖНИВА» - по 50 % статутного капіталу кожен; СТОВ «ДАНИЛЕВСЬКОГО-1» - 100 % належить ОСОБА_1 , що свідчить про їх вирішальний вплив на діяльність цих юридичних осіб.

Отже, фізичні особи-поручителі та юридичні особи-поручителі перебувають під спільним контролем одних і тих самих осіб та фактично утворюють єдину групу пов`язаних осіб, які мають можливість узгоджено впливати на розпорядження активами. Вже вчинені ОСОБА_1 дії щодо відчуження нерухомого майна після настання строку виконання зобов`язань за кредитним договором свідчать про наявність наміру зменшити обсяг активів, за рахунок яких може бути виконане майбутнє рішення суду. За таких обставин аналогічний ризик існує і щодо корпоративних прав як самостійних майнових активів відповідачів, розпорядження якими може призвести до зміни структури власності юридичних осіб поручителів та істотно ускладнити виконання рішення суду. З урахуванням встановленого факту відчуження нерухомого майна після настання строку виконання зобов`язань, існує обґрунтований ризик вчинення аналогічних дій щодо іншого майна відповідачів, у тому числі корпоративних прав та активів підконтрольних юридичних осіб, що може призвести до їх відчуження, зміни структури власності або виведення грошових коштів, в зв`язку із чим позивач просить суд вжити відповідні заходи забезпечення позову.

Розглянувши заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ» про забезпечення позову (вх. № 14387/26 від 15.06.2026) суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з положеннями частини 5 статті 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Положеннями частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.

З аналізу положень статті 136 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що означеною нормою процесуального права передбачено можливість забезпечення позову не лише у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду, а також у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду і ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Тобто, за змістом частини 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України, у вирішенні питання щодо забезпечення позову слід також враховувати за захистом якого порушеного чи оспорюваного права або інтересу звернувся позивач, не обмежуючись лише неможливістю виконання рішення суду та позовними вимогами.

Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Системний аналіз положень частини 1 статті 136 і 137 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені у частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

У вирішенні питання про забезпечення позову слід здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року в справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року в справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Також судом враховано висновок, викладений у Рішенні Конституційного Суду України від 31.05.2011 року № 4-рп/2011 щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 376 у взаємозв`язку зі статтями 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України, "з метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову" (абзац п`ятий пункту 4 мотивувальної частини).

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права. Він віднесений до механізму захисту прав і свобод людини, зокрема в судовому порядку, і є гарантією їх захисту та відновлення, а отже, елементом правосуддя. Забезпечення позову стосується всіх стадій судового провадження (підготовка, призначення, розгляд справи, виконання рішення) і є складовою комплексу заходів, спрямованих на охорону публічно-правового та матеріально-правового інтересу в господарському судочинстві, а також однією з гарантій реального виконання можливого позитивного для особи рішення, оскільки надає можливість суду до ухвалення рішення в господарській справі вжити заходів до забезпечення реалізації позовних вимог.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У постанові Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22 зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Верховний Суд у постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22 звернув увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Як свідчать матеріали справи, прострочена заборгованість позичальника - ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» перед Банком за кредитним договором № 4 від 04 квітня 2025 року складає загальну суму 145 179 134,64 грн., при цьому ані позичальник, ані поручителі не повернули Банку суму простроченого кредиту, не сплатили йому проценти за користування кредитними коштами, письмову вимогу банку не виконали та не надали жодної відповіді на неї, при цьому з настанням строку виконання зобов`язань за кредитним договором та виникнення простроченої заборгованості, поручителем ОСОБА_1 , який є кінцевими бенефіціарними власниками інших поручителів ТОВ «ЖИТНИЦЯ СЛОБОЖАНЩИНИ», ТОВ АГРОФІРМА «ЖНИВА» та СТОВ «ДАНИЛЕВСЬКОГО-1» було здійснено відчуження належного йому нерухомого майна на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ УКРАЇНСЬКИЙ АГРАРНИЙ РЕСУРС» (код ЄДРПОУ: 45529694, Україна, 02094, місто Київ, вулиця Хоткевича Гната, будинок 12, приміщення 177, офіс 1), що підтверджується інформаційними довідками з відповідного державного реєстру №№ 479590940, 479592417, 479593626, 479594621, 479596720, 479597415 від 29.05.2026, при цьому загальна нормативна вартість земельних ділянок, які належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , становить 913 690,93 грн. та 1 072 925,60 грн. відповідно, суд дійшов до висновку про існування реальних ризиків щодо можливості реалізації поручителями іншого належного нерухомого майна та/або виведення належних їм грошових коштів, за рахунок яких можливо буде погасити заборгованість відповідачів перед позивачем у разі задоволення судом позову по даній справі, в зв`язку із чим за даних обставин вважає за необхідне вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки та грошові кошти поручителів, що знаходяться на їх рахунках у банківських та інших фінансових установах України з метою захисту прав позивача.

Водночас суд зазначає, що накласти арешт на рахунки, які будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, тобто не є відкритими у банківських та інших фінансових установах України, є неможливим, в зв`язку з чим в цій частині заяви позивача суд відмовляє.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є кінцевими бенефіціарними власниками ТОВ «ЖИТНИЦЯ СЛОБОЖАНЩИНИ», ТОВ АГРОФІРМА «ЖНИВА» та СТОВ «ДАНИЛЕВСЬКОГО-1», які є відповідачами у даній справі та несуть солідарну відповідальність перед Банком за виконання зобов`язань Позичальника, та зазначені особи володіють корпоративними правами у вказаних товариствах, а саме: ТОВ «ЖИТНИЦЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» - по 50 % статутного капіталу кожен; ТОВ АГРОФІРМА «ЖНИВА» - по 50 % статутного капіталу кожен; СТОВ «ДАНИЛЕВСЬКОГО-1» - 100 % належить ОСОБА_1 , що свідчить про їх вирішальний вплив на діяльність цих юридичних осіб.

Суд зазначає, що за своєю правовою природою корпоративні права є майновими правами боржника, є оборотоздатними та можуть переходити від однієї особи до іншої із врахуванням вимог актів законодавства, отже корпоративні права є самостійним майновим активом, на який відповідно до законодавства може бути звернене стягнення.

У даному випадку, заявлений спосіб забезпечення позову у вигляді накладення арешту на частки у статутному капіталі співвідноситься з предметом позову, існує логічний зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог.

Обраний заявником захід забезпечення позову не обмежує відповідача в реалізації його корпоративних прав та не перешкоджає господарській діяльності вказаних товариств, а лише запроваджує тимчасові обмеження, існування яких сприятиме поновленню прав позивача у випадку задоволення позовних вимог.

Судом враховується, що відчуження корпоративних прав не потребує значних матеріальних витрат та може бути здійснене у короткий строк шляхом укладення відповідного правочину та проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.

При цьому у разі зміни складу учасників товариств, переходу часток до третіх осіб або зміни розміру часток фактичний контроль над юридичними особами-поручителями та їх активами може бути втрачений, що істотно ускладнить або зробить неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Також судом враховується, що ухвалою Господарського суду Полтавської області від 02 червня 2026 року у справі № 917/622/26 відносно позичальника - ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС» відкрито провадження у справі про банкрутство, що свідчить про наявність ознак стійкої фінансової неспроможності боржника та початок судової процедури неплатоспроможності, а отже вказані обставини об`єктивно підтверджують підвищений ризик недостатності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, у тому числі позивача у даній справі, а також ускладнення або неможливість виконання грошових зобов`язань, що додатково обґрунтовує необхідність вжиття заходів забезпечення позову, відкриття провадження у справі про банкрутство основного боржника істотно підвищує ризик неможливості задоволення вимог Банку за рахунок майна ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС», оскільки в межах процедури неплатоспроможності задоволення вимог кредиторів здійснюється відповідно до черговості та залежить від достатності ліквідаційної маси боржника. За таких обставин особливого значення набуває необхідність збереження майнового стану солідарних боржників-поручителів, за рахунок яких може бути забезпечене реальне виконання майбутнього рішення суду.

З огляду на наявність значної простроченої заборгованості, відкриття провадження у справі про банкрутство основного боржника, встановлений факт відчуження нерухомого майна одним із солідарних боржників після настання строку виконання зобов`язань, а також перебування фізичних та юридичних осіб-поручителів під спільним контролем одних і тих самих кінцевих бенефіціарних власників, свідчить про наявність реального ризику подальшого відчуження активів відповідачів, у тому числі корпоративних прав, відтак такі дії дійсно можуть призвести до відчуження майна, зміни структури власності, що істотно ускладнить або зробить неможливим виконання майбутнього рішення суду про стягнення заборгованості у розмірі 145 179 134,64 грн., що створює реальну загрозу подальшого зменшення майнової бази відповідачів та унеможливлення ефективного захисту прав та інтересів позивача, в зв`язку із чим суд дійшов до висновку про доцільність за вказаних обставин застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на корпоративні права, що належать: ОСОБА_1 - 50 % частки у статутному капіталі ТОВ «ЖИТНИЦЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» (код ЄДРПОУ 39345594), 50 % частки у статутному капіталі ТОВ АГРОФІРМА «ЖНИВА» (код ЄДРПОУ 33561394), 100 % частки у статутному капіталі СТОВ «ДАНИЛЕВСЬКОГО-1» (код ЄДРПОУ 31269265); ОСОБА_2 - 50 % частки у статутному капіталі ТОВ «ЖИТНИЦЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» (код ЄДРПОУ 39345594) та 50 % частки у статутному капіталі ТОВ АГРОФІРМА «ЖНИВА» (код ЄДРПОУ 33561394).

Суд зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

При цьому, законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому суд зазначає, що підстава вжиття заходів забезпечення позову, як ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, також має бути підтверджена відповідними доказами, які б підтверджували обставини, на які посилається заявник, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість того, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.

Таким чином, заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Право на ефективний засіб юридичного захисту встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.

Наразі суд зазначає, що обставини щодо наявності/відсутності обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд встановлює під час ухвалення рішення по суті спору, разом цим, матеріали позовної заяви та заяви про забезпечення позову містять відповідні обґрунтування, на підтвердження яких надано докази та які суд має оцінити, вирішуючи питання про наявність/відсутність підстав саме для вжиття заходів забезпечення позову.

Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника). Аналогічні висновки наводяться у постановах Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 910/10598/21, від 28.08.2023 у справі № 906/304/23 та інших.

Отже, виконання судового рішення, прийнятого за результатами розгляду вищевказаної позовної заяви (за умови її задоволення) безпосередньо залежить від того, чи матимуть відповідачі необхідну суму грошових коштів.

У цьому контексті варто зауважити, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача у будь-який момент як розпорядитися коштами, що знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що у майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За наведених умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача у будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Такого висновку дійшла Об`єднана палата Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду в постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 06.12.2023 у справі № 917/805/23, від 11.10.2023 у справі № 916/409/21, від 15.09.2023 у справі № 916/2359/23, від 08.08.2023 у справі №922/1344/23, від 27.04.2023 у справі № 916/3686/22, від 22.04.2024 у справі № 922/3929/23, від 30.10.2024 у справі № 905/825/24, від 07.01.2025 у справі № 910/1/21, від 13.01.2025 у справі № 904/3751/24, що свідчить про усталеність судової практики з цього питання.

Також Об`єднана палата Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду в постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 зазначила, що виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

Беручи до уваги, що прострочена заборгованість позичальника (ТОВ «УКРАГРОРЕСУРС») перед Банком за кредитним договором № 4 від 04 квітня 2025 року складає загальну суму 145 179 134,64 грн., ухвалою Господарського суду Полтавської області від 02 червня 2026 року у справі № 917/622/26 відносно позичальника відкрито провадження у справі про банкрутство, враховуючи встановлений факт відчуження нерухомого майна одним із солідарних боржників після настання строку виконання зобов`язань, перебування фізичних та юридичних осіб-поручителів під спільним контролем одних і тих самих кінцевих бенефіціарних власників, що свідчить про наявність реального ризику подальшого відчуження активів відповідачів, у тому числі корпоративних прав, земельних ділянок та виведення грошових коштів, відтак такі дії дійсно можуть призвести до відчуження майна, зміни структури власності, що істотно ускладнить або зробить неможливим виконання майбутнього рішення суду про стягнення заборгованості у розмірі 145 179 134,64 грн., при цьому загальна нормативна вартість земельних ділянок, які належать ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , становить лише 913 690,93 грн. та 1 072 925,60 грн. відповідно, що створює реальну загрозу подальшого зменшення майнової бази відповідачів та унеможливлення ефективного захисту прав та інтересів позивача, при цьому ані позичальник, ані поручителі не повернули банку суму простроченого кредиту, не сплатили йому проценти за користування кредитними коштами, письмову вимогу банку не виконали та не надали жодної відповіді на неї, суд дійшов до висновку про доцільність за вказаних обставин застосування відповідних заходів забезпечення позову, оскільки пропоновані позивачем заходи забезпечення позову є адекватними та співмірними із заявленими позовними вимогами, а невжиття відповідних заходів забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав позивача, існує логічний зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, відтак саме такі заходи забезпечення позову спроможні забезпечити належне виконання судового рішення у разі задоволення позову, забезпечить збереження балансу інтересів сторін, а відповідні застосовані заходи не порушують прав відповідачів за наявності факту існування заборгованості перед позивачем в значному розмірі 145 179 134,64 грн.

Судом враховується, що у даному випадку невжиття заявлених заходів забезпечення позову може призвести до неможливості та значного ускладнення виконання рішення суду, у разі задоволення позову, оскільки у разі відчуження відповідачами належних йому земельних ділянок та часток в статутному капіталі товариств, позивач не зможе захистити своє порушене право в межах цього судового провадження без інших звернень до суду з новими позовними заявами, що потягне за собою також додаткові витрати.

Між тим, у даному випадку застосування заходів до забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, які не є учасниками даного судового процесу, не призведе до втручання у звичайну діяльність учасників судового процесу, не перешкоджатиме господарській діяльності товариств, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин 5, 6 ст. 140 ГПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Частинами 1 та 4 ст. 141 ГПК України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання.

З урахуванням відсутності у суду інформації з приводу можливих збитків відповідачів, у зв`язку із вжиттям заходів забезпечення позову, правові підстави для зустрічного забезпечення наразі не вбачаються.

Разом з тим, відповідачі не позбавлені права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду в порядку та протягом строків, встановлених статтею 141 ГПК України, як і не позбавлені можливості надати гарантії реального виконання рішення суду та звернутись із заявою про скасування заходів забезпечення позову в порядку, встановленому процесуальним законом.

Приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 136, 137, 138-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ» про забезпечення позову (вх. № 14387/26 від 15.06.2026) задовольнити частково.

2. З метою забезпечення позову вжити заходи забезпечення позову в межах суми позову 146 110 974,64 грн. шляхом накладення арешту на:

- земельні ділянки з кадастровими номерами: 6325155300:00:002:0181 площею 0.15 га (РНОНМ:2391163063251); 6325184005:00:006:0058 площею 1 га (РНОНМ:1890347763251); 6325184005:00:006:0063 площею 2 га (РНОНМ:1883698763251); 6325184005:00:006:0065 площею 2 га (РНОНМ:1883312763251); 6320285200:03:000:0401 площею 0.79 га (РНОНМ:1139433963202), право власності на які належить ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ); земельні ділянки з кадастровими номерами: 6320285200:01:000:0021 загальною площею 4.5199 га (РНОНМ:2304235163202); 6325155300:01:003:0025 загальною площею 3.2137 га (РНОНМ:2017581963251); 6325185500:03:010:0033 загальною площею 3.0942 га (РНОНМ:1949404463251); 6320285200:01:000:0020 загальною площею 4.6297 га (РНОНМ:1365455363202); 6320285200:01:000:0018 загальною площею 5.0048 га (РНОНМ:1365341963202); 6320285200:03:000:0100 загальною площею 5.003 га (РНОНМ:734153263202), право власності на які належить, ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

- грошові кошти, які належать ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ТОВ «ЖИТНИЦЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» (код ЄДРПОУ 39345594), ТОВ АГРОФІРМА «ЖНИВА» (код ЄДРПОУ 33561394), СТОВ «ДАНИЛЕВСЬКОГО-1» (код ЄДРПОУ 31269265) у національній та іноземній валюті, які знаходяться на всіх рахунках відповідачів в усіх банківських та інших фінансово-кредитних установах;

- корпоративні права, які належать: ОСОБА_1 - 50 % частки у статутному капіталі ТОВ «ЖИТНИЦЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» (код ЄДРПОУ 39345594), 50 % частки у статутному капіталі ТОВ АГРОФІРМА «ЖНИВА» (код ЄДРПОУ 33561394), 100 % частки у статутному капіталі СТОВ «ДАНИЛЕВСЬКОГО-1» (код ЄДРПОУ 31269265); ОСОБА_2 - 50 % частки у статутному капіталі ТОВ «ЖИТНИЦЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» (код ЄДРПОУ 39345594) та 50 % частки у статутному капіталі ТОВ АГРОФІРМА «ЖНИВА» (код ЄДРПОУ 33561394) - заборонивши будь-яким особам вчиняти дії щодо відчуження, передачі, обтяження або іншого розпорядження зазначеними корпоративними правами до набрання законної сили рішенням суду у даній справі, а також заборонивши державним реєстраторам, нотаріусам, акредитованим суб`єктам та іншим уповноваженим особам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо зміни складу учасників, розміру часток та переходу права власності на зазначені корпоративні права.

3. В решті заяви відмовити.

4. Стягувачем за даною ухвалою є:

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ БАНК «ГРАНТ» (61058, місто Харків, вулиця Данилевського, будинок 19, код ЄДРПОУ 14070197).

5. Боржниками за даною ухвалою є:

- ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

- ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 );

- ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖИТНИЦЯ СЛОБОЖАНЩИНИ» (36000, місто Полтава, вулиця Котляревського, будинок 3, код ЄДРПОУ 39345594);

- ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ АГРОФІРМА «ЖНИВА» (62470, Харківська область, Харківський район, село Яковлівка, вулиця Зоряна, будинок 49, код ЄДРПОУ 33561394);

- СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДАНИЛЕВСЬКОГО-1» (64223, Харківська область, Ізюмський район, село Пришиб, вулиця 40 років Перемоги, будинок 7, код ЄДРПОУ 31269265).

Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили негайно після її підписання суддею 17.06.2026 року і дійсна для пред`явлення до виконання до 18.06.2029 року включно.

Ухвала може бути оскаржена в строки та порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України до Східного апеляційного господарського суду. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвалу складено та підписано 17.06.2026.

Суддя Новікова Н.А.