Рішення № 137456782, 17.06.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/454/26

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Героїв поліції, 19; код ЄДРПОУ 25894919)

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Вусо" (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31, код ЄДРПОУ 31650052)

про стягнення в сумі 87 248 грн. 00 коп..

без повідомлення (виклику) сторін

ВСТАНОВИВ:

Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області звернулася в Господарський суд Рівненської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Вусо" в якому просить стягнути з останнього 87 248 грн. 00 коп. різниці між завданою майновою шкодою та виплаченим страховим відшкодуванням.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне.

10 квітня 2023 року о 14 год. 26 хв. на автомобільній дорозі М-06 Київ- Чоп, на ділянці дороги км 426 - зафіксованого поліцією, відбулась ДТП за участі ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки «DAF» номерний знак НОМЕР_1 , забезпеченого полісом ПрАТ «СК «ВУСО» №210108547. Внаслідок скоєння ДТП, пошкоджено металеве огородження та електроопору зовнішнього освітлення з комплектуючими матеріалами на ділянці автомобільної дороги М-06 Київ-Чоп км 426+500 м - км 426+535, чим заподіяно майнову шкоду державі в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області. Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області звернулась до ПрАТ «СК «ВУСО» із заявою від 09.04.2024 про виплату страхового відшкодування в розмірі 155 363,18. На підтвердження заявленої суми для виплати страхового відшкодування, потерпілим надано акт розрахунок вартості робіт на відновлення металевого огородження та локальний кошторис на відновлення електроопори зовнішнього освітлення. 26.04.2024 Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області виплачено страхове відшкодування у розмірі 60293,33 грн. без ПДВ. В подальшому, відповідно:

до умов Договору №19-2024 від 07.05.2024, ТзОВ «Комбінат комунальних підприємств» здійснено роботи по відновленню електроопори зовнішнього освітлення на автомобільній дорозі М-06 Київ-Чоп, км 426+535, що підтверджується актом №141/5 від 15.10.2024 приймання виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг за жовтень 2024 року. Вказані роботи прийняті та оплачені Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області в розмірі 68 461,69 грн з ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією №344 від 16.10.2024;

до умов Договору №27 від 15.12.2022, ТОВ «Спец Комплект Постач» здійснено роботи по відновленню металевого огородження на автомобільній дорозі М-06 Київ-Чоп, км 426+500 - км 426+535, що підтверджується актом №20/3 від 17.03.2025 приймання виконаних дорожніх робіт за березень 2025 року. Вказані роботи прийняті та оплачені Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області в розмірі 98 730,91 грн з ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією №25 від 18.03.2025. На відновлення електроопори зовнішнього освітлення та металевого огородження на автомобільній дорозі М-06 Київ-Чоп, км 426+500 - км 426+535, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області понесла фактичні витрати в розмірі 167 192,60 грн. з ПДВ.

Відтак позивач стверджує, що в результаті ДТП державі, в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області, заподіяно майнову шкоду (збитки) в розмірі 167 192,60 грн. з ПДВ.

Зазначає, що Приватним акціонерним товариством "СК "Вусо" Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області виплачено страхове відшкодування згідно договору №210108547 в розмірі 72 752,00 грн. без ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією. Різниця між завданою майновою шкодою Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області та страховою виплатою становить 87 248,00 грн (160000,00 грн. 72752,00 грн. = 87248,00 грн.).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.04.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено Приватному акціонерному товариству "Страхова Компанія "Вусо" строк для подання заяви з запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

24.04.2026 року через систему Електронний суд представником відповідача подано відзив на позов, в якому просить суд у задоволенні позову відмовити, при цьому посилається на наступне. ПрАТ «СК ВУСО» виплатила страхове відшкодування Позивачу двома доплатами у сумі 60293,33 гривень та 12458,67 гривень. Відповідач вважає, що розмір страхового відшкодування завданого дорогам, дорожнім спорудам та іншим матеріальним цінностям, має здійснюватися виключно на підставі звіту, акту чи висновку про оцінку завданої матеріальної шкоди. Проте, в обґрунтування своїх майнових вимог до страховика, позивач посилається на копію претензії, акт здачі - приймання робіт та платіжне доручення про сплату суми вимоги. Вважає, що ПрАТ "СК ВУСО" відповідно до законодавства, виплатило страхове відшкодування Позивачу в повному обсязі.

29.04.2026 року через систему Електронний суд представником позивача подано Заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з Відповідача 85 248,00 грн. різниці між завданою майновою шкодою та виплаченим страховим відшкодуванням. Дана Заява прийнята судом до розгляду.

29.04.2026 року через систему Електронний суд представником позивача подано відповідь на відзив, в якій просить позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками справи, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

Відповідно до пункту 1.1. Положення про Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області, затвердженого наказом Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України від 31.03.2023 №Н-131 (чинного станом на дату ДТП), Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області (далі - Служба) - державна неприбуткова організація, яка заснована на державній власності і належить до сфери управління Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (далі - Уповноважений орган Управління), що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2023 р. № 29 «деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» перейменовано з Державного агенства автомобільних доріг України на Державне агенство відновлення та розвитку інфраструктури України, та яке відповідно до Указу Президента України від 13 квітня 2011 року №456 «Про положення про Державне агенство автомобільних доріг України» є правонаступником Державої служби автомобільних доріг України.

Пунктом 2.1. Положення від 31.03.2023 №Н-131 визначено, що метою діяльності Служби є забезпечення розвитку та функціонування автомобільних доріг загального користування державного значення у Рівненській області (далі - автомобільні дороги) шляхом їх нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, ремонтів та утримання в інтересах держави і користувачів автомобільних доріг.

Пунктом 2.2. Положення визначено, що основним предметом діяльності Служби є виконання в межах визначених повноважень функцій замовника робіт та послуг з нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, ремонту та утримання автомобільних доріг та іншого державного майна.

Відповідно до пунктів 5.3. та 5.4. Положення про Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області, на балансі Служби обліковуються об`єкти будівництва (в тому числі автомобільні дороги, що є складовою єдиної транспортної системи України); автомобільні дороги, знаходяться у державній власності та не підлягають приватизації.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про автомобільні дороги», складовими автомобільної дороги загального користування у межах смуги відведення є: земляне полотно; проїзна частина; дорожнє покриття; смуга руху; споруди дорожнього водовідводу та водоочисні споруди; споруди шумозахисні; штучні споруди; засоби технологічного зв`язку; інженерне облаштування: спеціальні споруди та засоби, призначені для забезпечення безпечних та зручних умов руху (освітлення, стаціонарні комплекси вимірювання вагових і габаритних параметрів транспортних засобів, примусового зниження швидкості руху); архітектурне облаштування: архітектурні споруди та декоративні насадження, призначені для забезпечення естетичного вигляду автомобільних доріг; технічні засоби організації дорожнього руху, автопавільйони, лінійні споруди і комплекси, що забезпечують функціонування і збереження доріг; елементи санітарного облаштування; зелені насадження; спеціально облаштовані місця для зупинки маршрутних транспортних засобів.

Судом встановлено, що 10 квітня 2023 року о 14 год. 26 хв. на автомобільній дорозі М-06 Київ-Чоп, на ділянці дороги км 426 - зафіксованого поліцією, відбулась ДТП за участі ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки «DAF» номерний знак НОМЕР_1 , забезпеченого полісом ПрАТ «СК «ВУСО» №210108547.

Внаслідок скоєння ДТП, пошкоджено металеве огородження та електроопору зовнішнього освітлення з комплектуючими матеріалами на ділянці автомобільної дороги М-06 Київ-Чоп км 426+500 м - км 426+535, чим заподіяно майнову шкоду державі в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області.

Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області звернулася до ПрАТ «СК «ВУСО» із заявою від 09.04.2024 про виплату страхового відшкодування в розмірі 155 363,18 грн.. На підтвердження заявленої суми для виплати страхового відшкодування, потерпілим надано акт розрахунок вартості робіт на відновлення металевого огородження та локальний кошторис на відновлення електроопори зовнішнього освітлення.

26.04.2024 Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області виплачено страхове відшкодування у розмірі 60293,33 грн. без ПДВ.

В подальшому, відповідно до умов Договору №19-2024 від 07.05.2024, ТзОВ «Комбінат комунальних підприємств» здійснено роботи по відновленню електроопори зовнішнього освітлення на автомобільній дорозі М-06 Київ-Чоп, км 426+535, що підтверджується актом №141/5 від 15.10.2024 приймання виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг за жовтень 2024 року.

Вказані роботи прийняті та оплачені Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області в розмірі 68 461,69 грн з ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією №344 від 16.10.2024.

Відповідно до умов Договору №27 від 15.12.2022, ТОВ «Спец Комплект Постач» здійснено роботи по відновленню металевого огородження на автомобільній дорозі М-06 Київ-Чоп, км 426+500 - км 426+535, що підтверджується актом №20/3 від 17.03.2025 приймання виконаних дорожніх робіт за березень 2025 року.

Вказані роботи прийняті та оплачені Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області в розмірі 98 730,91 грн з ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією №25 від 18.03.2025.

На відновлення електроопори зовнішнього освітлення та металевого огородження на автомобільній дорозі М-06 Київ-Чоп, км 426+500 - км 426+535, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області понесла фактичні витрати в розмірі 167 192,60 грн. з ПДВ.

Отже, в результаті ДТП державі, в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області, заподіяно майнову шкоду (збитки) в розмірі 167 192,60 грн. з ПДВ.

Постановою Правління Національного банку України від 30.05.2022 №109 «Про розміри страхових сум за договорами страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» опублікованої в публічному доступі на веб-сайті Національного Банку України за веб-адресою https://bank.qov.ua. затверджено розміри страхових сум за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеними після набрання чинності цією постановою (дата набрання чинності 01.07.2022), зокрема, за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 160 000 гривень на одного потерпілого.

Із платіжної інструкції №26079 від 26.04.2024 про виплату страхового відшкодування, вбачається що виплата проводилась за договором №210108547 від 18.07.2022.

Таким чином, страхова сума за вказаним договором становить 160 000 грн..

Як встановлено судом, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області, звернулась до ПрАТ «СК «ВУСО» із вимогою №12/516 від 09.03.2026 про відшкодування різниці між завданою майновою шкодою та виплаченим страховим відшкодуванням в розмірі 99706,67 грн. з урахуванням страхової суми по договору (160000 грн. - 60293,33 грн = 99706,67 грн.).

На вказану вимогу 02.04.2026 ПрАТ «СК «ВУСО» здійснило доплату страхового відшкодування в розмірі 12 458,67 грн..

Відтак, Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області, виплачено страхове відшкодування на загальну суму 72 752,00 грн. по страховому випадку, який мав місце 10.04.2023 на автомобільній дорозі М-06 Київ-Чоп, км 426+500 - км 426+535 за участі транспортного засобу марки «DAF» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .

Однак, сума сплаченої страхової виплати є недостатньою для повного відшкодування шкоди в межах страхової суми по договору №210108547 від 18.07.2022.

Різниця між завданою майновою шкодою Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області та страховою виплатою з урахуванням страхової суми по договору №210108547 від 18.07.2022 (160000 грн.), становить 85 248,00 грн. (160000 грн. - 72752 грн. - 2000 грн = 85248 грн).

Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області понесено витрати по оплаті відновлювального ремонту бар`єрного огородження та електроопори зовнішнього освітлення, пошкодженого внаслідок ДТП 10 квітня 2023 року на автомобільній дорозі М-06 Київ-Чоп, на ділянці дороги км 426+500 - км 426+535 в розмірі 167 192,60 грн. з ПДВ.

Пунктом 22.1 ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (чинного на дату ДТП) передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Враховуючи страхову суму по договору №210108547 від 18.07.2022, та розмір завданої майнової шкоди, до виплати страховиком страхового відшкодування Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області понесла фактичні витрати (реальні збитки) в розмірі 167 192,60 грн., оплативши ремонтні роботи по відновленню бар`єрного огородження на а/д М-06 Київ-Чоп, км 426+500 м км 426+535 м, виконані ТзОВ «Комбінат комунальних підприємств» згідно договору №19-2024 від 07.05.2024 р., що підтверджується Актом №141/5 від 15.10.2024 року та платіжною інструкцією №344 від 16.10.2024 року та роботи виконані ТОВ «Спец Комплект Постач» згідно договору №27 від 15.12.2022, що підтверджується Актом №20/3 від 17.03.2025 та платіжною інструкцією №25 від 18.03.2025.

Згідно з ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно частини 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Підпунктом 8 п. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно з ч. 1, п. я. ч. 2 та абз. 1 ч. 3 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відтак, за загальним принципом цивільного права, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, регулює Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

За змістом ст. 1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції станом на 29.12.2022 року), страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу. Страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування". Потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу. Особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду. Забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована. Страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Згідно з абз. 1 пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди (ст. 28 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Згідно з ст. 31 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір шкоди, пов`язаної з пошкодженням чи фізичним знищенням дороги, дорожніх споруд та інших матеріальних цінностей, визначається на підставі звіту, акта чи висновку про оцінку, виконаного оцінювачем або експертом відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 1 п. 35.1 ст. 35 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. У цій заяві має міститися: а) найменування страховика, якому подається заява, або МТСБУ; б) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; в) зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; г) інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; ґ) підпис заявника та дата подання заяви.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна (абз. 1 та абз. 2 п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Згідно з ч. 1, абз. 1 та абз. 10 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках: визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Звіт про оцінку майна є документом, складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

При цьому, звіт про оцінку є лише попереднім оціночним документом, який показує можливу вартість відновлювального ремонту пошкодженого майна, тоді як реальна (фактична) вартість відновлювального ремонту майна визначається, виходячи з реальної вартості ремонту, необхідного для відновлення майна, що вказується у рахунку або акті виконаних робіт.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 року у справі № 147/66/17 викладено наступну правову позицію:

"Основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.

Відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика (страховика) не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961 IV) (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 3 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 9 листопада 2021 року у справі № 147/66/17).

Водночас в Законі наголошено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників. Тобто Закон як спрямований насамперед на захист прав осіб потерпілих внаслідок ДТП, при цьому також забезпечує майнові інтереси винної особи, які полягають у відшкодуванні спричиненої шкоду не нею, а страховиком (страховою компанією) за певні страхові внески (стаття 3 Закону № 1961-IV)".

Відтак, позовні вимоги про стягнення з Відповідача 85 248,00 грн. різниці між завданою майновою шкодою та виплаченим страховим відшкодуванням є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення Відповідача, наведені у відзиві, спростовуються всім вищенаведеним.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищезазначене, та те, що Позивач довів належними та допустимими доказами наявність у нього права на відшкодування різниці між завданою майновою шкодою та виплаченим страховим відшкодуванням та обов`язку у Відповідача по виплаті такої різниці, позов Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області підлягає задоволенню.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Статтею 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Відповідно до цієї ж статті датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

1. Позов Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області задоволити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Вусо" (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31, код ЄДРПОУ 31650052) на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Героїв поліції, 19; код ЄДРПОУ 25894919) 85 248 грн. 00 коп. різниці між завданою майновою шкодою та виплаченим страховим відшкодуванням та 2662 грн. 40 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.