Ухвала суду № 137456705, 12.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про задоволення заяви про перегляд ухвали

за нововиявленими обставинами

"12" червня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/896/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.

за участю секретаря судового засідання Дробиш К.А.,

дослідивши матеріали справи

за заявою боржника: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

у відкритому судовому засіданні за участю

представників сторін та учасників:

від кредитора: Бурдюг Т.В. (брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);

від боржника: Шляпіна Л.М.;

керуючий реалізацією майна: арбітражний керуючий Вудуд Г.І.

Судове засідання 12.06.2026 проведено в порядку ст. 197 ГПК України в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.05.2023 (суддя Грабован Л.І.) відкрито провадження у справі № 916/896/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; призначено керуючим реструктуризацією боржника ОСОБА_1 арбітражного керуючого Вудуда Гаррі Ігоровича.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 визнано грошові вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в сумі 2 314 116 грн із задоволенням у другу чергу.

Ухвалою попереднього засідання суду від 05.06.2023 визначено розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення керуючим реструктуризацією боржника до реєстру вимог кредиторів, до складу якого включені вимоги одного кредитора ОСОБА_2 .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.07.2023р. визнано грошові вимоги ТОВ Вердикт Капітал до ОСОБА_1 в сумі 3 309 537, 29 грн із задоволенням у другу чергу, 97 848, 94 грн із задоволенням у третю чергу.

Постановою Господарського суду Одеської області від 26.07.2023 визнано банкрутом фізичну особу ОСОБА_1 ; введено відносно фізичної особи ОСОБА_1 процедуру погашення боргів; керуючим реалізацією майна призначено арбітражного керуючого Вудуда Гаррі Ігоровича.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.10.2024 відмовлено ТОВ Вердикт Капітал у задоволенні заяви про закриття провадження у справі № 916/896/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 у зв`язку із недобросовісністю боржника та зловживання правами наданими Кодексом України з процедур банкрутства; продовжено строк процедури погашення боргів ОСОБА_1 та строк повноважень керуючого реалізацією арбітражного керуючого Вудуда Гаррі Ігоровича на три місяці.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.01.2025 частково задоволено заяву ТОВ Вердикт Капітал про перегляд судових рішень ухвал Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 у справі №916/896/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами; скасовано ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 про визнання грошових вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в сумі 2 314 116 грн та постановлено нову ухвалу, якою визнано грошові вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в сумі 2 314 116 грн із задоволенням у другу чергу вимог кредиторів; у задоволенні іншої частини заяви (вх. № 3-870/24 від 13.12.2024) про перегляд судового рішення відмовлено.

Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 задоволено апеляційну скаргу ТОВ Вердикт Капітал; ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.01.2025 скасовано частково, виклавши її резолютивну частину в наступній редакції:

1. Заяву, яка сформована в системі Електронний суд 13.12.2024 (вх. №3-870/24 від 13.12.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал про перегляд судових рішень ухвал Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 у справі №916/896/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами задовольнити.

2. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання кредиторських вимог до ОСОБА_1 в сумі 2 314 116 грн.

3. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 про визнання грошових вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в сумі 2 314 116 грн. скасувати.

4. Ухвалу попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 в частині визнання грошових вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в сумі 2 314 116 грн. скасувати та виключити їх з реєстру вимог кредиторів..

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.06.2025 відкрито провадження за заявою (вх. №3-398/25 від 16.05.2025 р.) ТОВ Вердикт Капітал, яка сформована в системі Електронний суд 16.05.2025, про перегляд постанови Господарського суду Одеської області від 26.07.2023 про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів у справі № 916/896/23 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.06.2025 задоволено заяву судді Грабован Лілії Іванівни про самовідвід від розгляду справи №916/896/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.06.2025 справа прийнята до провадження Господарським судом Одеської області у складі судді Демешина Олександра Анатолійовича.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.08.2025 відмовлено у задоволенні заяви (вх. № 3-398/25 від 16.05.2025) ТОВ Вердикт Капітал про перегляд постанови Господарського суду Одеської області від 26.07.2023 про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів у справі № 916/896/23 за нововиявленими обставинами.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду 27.01.2026 апеляційну скаргу ТОВ Вердикт Капітал залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.08.2025 у справі № 916/896/23 залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 19.03.2026 касаційну скаргу ТОВ Вердикт Капітал задоволено частково, а постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.01.2026 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.08.2025 у справі №916/896/23 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.04.2026 суддею Демешиним Олександром Анатолійовичем заявлено самовідвід від розгляду справи № 916/896/23.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.04.2026 прийнято до свого провадження справу № 916/896/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Таким чином, судом розглядається заява ТОВ Вердикт Капітал, сформована в системі Електронний суд 16.05.2025 (вх. № 3-398/25) про перегляд постанови Господарського суду Одеської області від 26.07.2023 про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів у справі № 916/896/23 за нововиявленими обставинами.

У поданій заяві ТОВ Вердикт Капітал просило скасувати постанову Господарського суду Одеської області про визнання боржника банкрутом та перехід до процедури погашення боргів боржника від 26.07.2023 у справі № 916/896/23 за нововиявленими обставинами та ухвалити нове рішення про закриття провадження у справі № 916/896/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Вказує, що за результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ «Вердикт Капітал» постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання кредиторських вимог до ОСОБА_1 в сумі 2 314 116 грн; ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 про визнання грошових вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в сумі 2 314 116 грн скасовано; ухвалу попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 в частині визнання грошових вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в сумі 2 314 116 грн скасовано та виключено їх з реєстру вимог кредиторів. Однією з підстав прийняття апеляційним судом такого рішення стали обставини, встановлені Верховним Судом у постанові від 15.08.2024 (залишено без змін Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі № 916/896/23(916/3968/23) про визнання недійсним правочину, оформленого розпискою від 20.01.2006, наданою ОСОБА_1 , про отримання у ОСОБА_2 60 000,00 дол. США та визнання недійсним правочину, оформленого розпискою від 20.01.2007, наданою ОСОБА_1 про отримання у ОСОБА_2 120 000,00 грн.

Вказує, що судами було чітко встановлено, що боржник ОСОБА_1 діяв явно недобросовісно, зловживаючи правом, на шкоду іншим кредиторам, а саме ТОВ «Вердикт Капітал», що підтверджується прийняттям Південно-західним апеляційним господарським судом постанови від 29.04.2025, якою відмовлено ОСОБА_2 у визнанні кредиторських вимог до ОСОБА_1 та скасовано ухвалу попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 в частині визнання грошових вимог ОСОБА_2 та виключення їх з реєстру вимог кредиторів.

У зв`язку із встановленням Південно-західним апеляційним господарським судом обставин недобросовісності боржника, а також із довготривалим ігноруванням арбітражним керуючим заяв ТОВ «Вердикт Капітал» про виключення ОСОБА_2 із реєстру кредиторів та бездіяльності з цього приводу, та вимушеними оскарженнями судових рішень задля встановлення дійсних обставин справи з метою відновлення прав ТОВ «Вердикт Капітал», останнє звертається до суду із заявою про скасування постанови Господарського суду Одеської області про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника від 26.07.2023 за нововиявленими обставинами.

Зазначає, що постановою Господарського суду Одеської області від 26.07.2023 суд у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 перейшов до стадії погашення боргів, оскільки судом було встановлено, що матеріали справи не містять погодженого боржником і схваленого кредитором плану реструктуризації боргів боржника, рішенням зборів кредиторів від 19.06.2023р, оформленим протоколом відмовлено у схваленні плану реструктуризації богів боржника та прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

Враховуючи вищезазначені рішення судів та встановлення в них обставин недобросовісності боржника ОСОБА_1 (які є нововиявленими обставинами) вказує про наявність підстав для скасування постанови від 26.07.2023 та закриття провадження у даній справі на підставі п. 11 ч. 1 ст. 90 та ст. 123 КУзПБ.

Керуючий реалізацією майна арбітражний керуючий Вудуд Г.І. у запереченнях, сформованих в системі «Електронний суд» 04.06.2025 (вх. № 17874/25 від 05.06.2025), просив відмовити ТОВ Вердикт Капітал у задоволені заяви про перегляд постанови Господарського суду Одеської області від 26.07.2023 про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів у справі №916/896/23 за нововиявленими обставинами частково, а саме відмовити в частині закриття провадження у справі №916/896/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи свою позицію арбітражний керуючий Вудуд Г. І. просить врахувати той факт, що ТОВ Вердикт Капітал у своїй заяві в якості підстави для закриття провадження у справі № 916/896/23 про неплатоспроможність боржника вказує на припис ч. 7 ст. 123 КУзПБ, однак жодним чином не обґрунтовуючи можливість застосування цієї норми. Вказує, що заявником конкретно не було зазначено, які саме обставини він вважає можливими для застосування приписів ч. 7 ст. 123 КУзПБ та не наведено жодних судових рішень, які набрали законної сили та не скасовані, за якими б боржник хоча б колись був притягнутий до адміністративної відповідальності або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані із неплатоспроможністю. Також, заявник не вказав, яке конкретно майно якого конкретно члена сім`ї боржника та конкретно коли було придбане за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого конкретно члена сім`ї боржника з метою ухилення від погашення боргу перед кредиторами.

Щодо надання боржником неповної та/або недостовірної інформації про майновий стан, доходи та витрати боржника та членів його родини, - арбітражний керуючий зазначає, що боржником у встановлений п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ семиденний строк надано виправлену декларацію з повною та достовірною інформацією щодо його майна, доходів та витрат та членів його сім`ї.

Боржник у відзиві, сформованому в системі «Електронний суд» 11.06.2025 (вх. № 18491/25 від 11.06.2025), просив відмовити ТОВ Вердикт Капітал у задоволені заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Господарського суду Одеської області від 26.07.2023 у справі №916/896/23 року про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів за нововиявленими обставинами.

Зазначив, що факт боргу та неплатоспроможності боржника встановлено не на підставі розписок, тому не може істотно впливати на рішення суду про банкрутство. Визнання недійсними розписок ніяким чином не вплинуло на майно боржника, у його власності була одна земельна ділянка, яка вже реалізована. Вважає подану заяву не обґрунтованою кредитором, яким зазначено про те, що боржник ОСОБА_1 є недобросовісним. Однак, таке не може ґрунтуватись на рішенні суду про недійсні розписки, тому що кредитор ОСОБА_2 не надав докази своєї платоспроможності у 2006-2007 році, строк розписки 2007 рік. За положеннями КУзПБ можливо оскаржити угоди за 3 роки до відкриття провадження по справі та за рік до відкриття, якщо є ознаки шкоди кредиторам. ОСОБА_1 стверджує, що всі відомості, надані суду, відповідають дійсності.

Зазначає, що у даному разі має місце припис ч. 4 ст. 320 ГПК України, за яким «не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювались судом, стосовно обставин, що були встановлені судом». У заяві наведені приписи ст. 90 КУзПБ про закриття провадження у справі про банкрутство та вказано, що ОСОБА_1 , діючи недобросовісно, намагався ввести в оману суд, тоді як всі відомості про борги та отримані доходи відповідають дійсності, надано декларації, де зазначено всі статки, відтак просить суд урахувати, що боржник є батьком 5 дітей, а крім того, жодних доказів, що саме боржник вводить в оману суд, у заяві не наведено.

Підстава для закриття провадження у справі про неплатоспроможність, яка зазначена у заяві відноситься до підстав передбачених п. 9 ч. 1 ст. 90 КУзПБ, не може бути застосована у цьому випадку, враховуючи приписи частини другої вказаної статті, з огляду на те, що боржника визнано банкрутом, а провадження у цій справі знаходиться на стадії процедури погашення боргів. Вважає, що вказані норми є підставою для відмови у задоволені заяви у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши заяву (вх. № 3-398/25 від 16.05.2025) ТОВ Вердикт Капітал про перегляд постанови Господарського суду Одеської області від 26.07.2023 про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів у справі № 916/896/23 за нововиявленими обставинами, вислухавши учасників справи, суд встановив.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 визнано грошові вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в сумі 2 314 116 грн із задоволенням у другу чергу.

Ухвалою попереднього засідання суду від 05.06.2023 визначено розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення керуючим реструктуризацією боржника до реєстру вимог кредиторів, до складу якого включені вимоги одного кредитора ОСОБА_2 .

У вересні 2023 року ТОВ "Вердикт Капітал" у межах справи про неплатоспроможність Боржника звернулося до господарського суду з позовом до Боржника та ОСОБА_2 про визнання недійсними розписок, виданих Боржником про отримання у ОСОБА_2 відповідних коштів.

Позовні вимоги ТОВ "Вердикт Капітал" обґрунтовані тим, що розписки є фіктивними, адже боржник і ОСОБА_2 уклали їх за попередньою змовою задля ухилення від виконання судового рішення у справі № 520/16754/16 шляхом штучного створення додаткового обсягу заборгованості.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі № 916/896/23(916/3968/23), залишеною без змін постановою Верховного Суду від 15.08.2024, зазначений позов задоволено та визнано недійсними правочини, оформлені розписками.

Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд апеляційної інстанції в зазначеній справі виходив із того, що правочини позики, оформлені розписками, які повинні забезпечити регулювання цивільних відносин і мають бути спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, у цьому випадку не мають на меті встановлення правових наслідків, передбачених законом для цього виду правочинів, та добросовісне виконання зобов`язань за ними, а навпаки, спрямовані на фіктивну передачу грошових коштів від кредитора до боржника і, як наслідок, на штучне збільшення кількості голосів окремого дружнього кредитора на зборах кредиторів для можливості впливу на саму процедуру неплатоспроможності фізичної особи.

У постанові Верховного Суду від 15.08.2024 вказано, що сукупність встановлених господарським судом апеляційної інстанції обставин доводить той факт, що під час укладення оспорюваних розписок воля відповідачів не відповідала зовнішньому прояву та не мала на меті реального настання правових наслідків, обумовлених цими оспорюваними правочинами.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.10.2024 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ Вердикт Капітал, яка сформована в системі «Електронний суд» 27.09.2024р. (вх. №35378/24 від 30.09.2024р.), про внесення змін в реєстр кредиторів боржника-фізичної особи ОСОБА_1 шляхом виключення з нього кредитора ОСОБА_2 ; відмовлено ТОВ Вердикт Капітал у задоволенні заяви про закриття провадження у справі № 916/896/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 у зв`язку із недобросовісністю боржника та зловживання правами наданими Кодексом України з процедур банкрутства; продовжено строк процедури погашення боргів ОСОБА_1 та строк повноважень керуючого реалізацією арбітражного керуючого Вудуда Гаррі Ігоровича на три місяці.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.01.2025 частково задоволено заяву ТОВ Вердикт Капітал про перегляд судових рішень ухвал Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 у справі №916/896/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами; скасовано ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 про визнання грошових вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в сумі 2 314 116 грн та постановлено нову ухвалу, якою визнано грошові вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в сумі 2 314 116 грн із задоволенням у другу чергу вимог кредиторів; у задоволенні іншої частини заяви (вх. №3-870/24 від 13.12.2024) про перегляд судового рішення відмовлено. Зі змісту вказаної ухвали також вбачається, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.12.2024 р. задоволено заяву (вх. №44758/24 від 13.12.2024 р.) та поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" пропущений процесуальний строк для подання заяви (вх. №3-870/24 від 13.12.2024 р.), яка сформована в системі "Електронний суд" 13.12.2024 р., про перегляд ухвал Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 р. у справі №916/896/23 про неплатоспроможність Боржника за нововиявленими обставинами; відкрито провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", яка сформована в системі "Електронний суд" 13.12.2024 р. (вх. №3-870/24 від 13.12.2024 р.), про перегляд ухвал Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 р. у справі №916/896/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами.

Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 задоволено апеляційну скаргу ТОВ Вердикт Капітал; ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.01.2025 скасовано частково, викладено її резолютивну частину в наступній редакції:

1. Заяву, яка сформована в системі Електронний суд 13.12.2024 (вх. №3-870/24 від 13.12.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал про перегляд судових рішень ухвал Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 у справі №916/896/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами задовольнити.

2. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання кредиторських вимог до ОСОБА_1 в сумі 2 314 116 грн.

3. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 про визнання грошових вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в сумі 2 314 116 грн. скасувати.

4. Ухвалу попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 в частині визнання грошових вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в сумі 2 314 116 грн. скасувати та виключити їх з реєстру вимог кредиторів.

Частиною 1 ст. 3 ГПК України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ) визначено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України однією з підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Водночас не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (ч. ч. 4, 5 ст. 320 ГПК України).

Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано, зокрема: з підстави, визначеної пунктом 1 частини 2 статті 320 цього Кодексу, учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення (п. 1 ч. 1 ст. 321 ГПК України).

Як неодноразово зазначав Верховний Суд, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін; суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Подібний за змістом висновок наведено, зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13.

До нововиявлених обставин у розумінні пункту 1 частини 2 статті 320 ГПК України відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи; по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення (подібні за змістом висновки наведено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №802/2196/17-а, від 23.06.2021 у справі №9901/424/18, від 30.11.2021 у справі №915/2197/19, від 20.09.2024 у справі №924/681/22).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (§§ 27-34 рішення ЄСПЛ у справі "Праведна проти Росії" від 18.11.2004).

При цьому не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже були оцінені господарським судом у процесі розгляду справи; яка встановлюється на підставі доказів, які не булі своєчасно подані сторонами; на яку посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях в суді будь-якої з інстанцій, або яка могла бути встановлена судом у разі виконання вимог процесуального закону. Не може бути підставою для зміни або скасування судового рішення виникнення нової або зміна обставини після вирішення спору.

Також не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка таких обставин, а також правові підстави рішення або його мотиви щодо застосування норм права. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах (зокрема постанова Верховного Суду від 16.04.2025 у справі №908/2338/21).

Із введенням в дію КУзПБ запроваджено новий правовий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, у тому числі фізичної особи підприємця, та є відмінним (наділеним особливостями) за метою і механізмом реалізації від інституту банкрутства юридичних осіб.

Неплатоспроможність це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом (ст. 1 КУзПБ).

З пояснювальної записки до проекту КУзПБ вбачається, що метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави. Тому призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги заслужити їх списання.

У преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За таким підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги п`ятої КУзПБ "Відновлення платоспроможності фізичної особи" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Застосовуючи ці норми, необхідно враховувати, що, на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.

Водночас з огляду на виключне право лише боржника фізичної особи на ініціювання справи про свою неплатоспроможність (стаття 116 КУзПБ) Верховний Суд зауважує, що цим Кодексом запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що є правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації боргів, їх часткового чи повного прощення (списання), за результатом чого отримати звільнення від боргів і відновити свою платоспроможність.

Першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи є процедура реструктуризації боргів боржника, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 акцентував, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч. ч. 2, 3 ст. 13 ЦК України).

Тому до боржника фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини 2 статті 116 КУзПБ), отже, обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та / або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини 3 статті 116 КУзПБ), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина 4 статті 116, частина 7 статті 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:

- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (пункти 3, 4 частини 4 статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною 7 статті 123 КУзПБ;

- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини 7 статті 123 КУзПБ);

- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з частиною 3 статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини 8 статті 126 КУзПБ);

- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).

Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та / або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених статтями 123, 126, 128 КУзПБ. Тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Такими обставинами можуть бути, серед іншого, ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

Також Верховний Суд у зазначеній постанові зауважив, що приписи частини 11 статті 126 та частини 1 статті 130 КУзПБ у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина 1 статті 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.

Зважаючи на викладене, обставини, які свідчать про недобросовісність боржника, зокрема, створення ним штучної кредиторської заборгованості перед заінтересованими особами задля залучення їх до участі в процедурі неплатоспроможності, здійснення впливу на хід такої процедури та розмір грошових вимог інших кредиторів, які можуть бути погашені в ході зазначеної процедури, мають істотне значення для вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури погашення боргів боржника, або закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Частиною 11 статті 126 КУзПБ передбачено, що якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУзПБ господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

Відповідно до п. 14 ст. 90 КУзПБ господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) у разі в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Про закриття провадження у справі про банкрутство постановляється ухвала (ч. 3 ст. 90 КУзПБ).

Частинами 1, 2 ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Ст. 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Висновки суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 визнано грошові вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в сумі 2 314 116 грн із задоволенням у другу чергу.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 15.08.2024 у справі № 916/896/23(916/3968/23) рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2023 у справі № 916/896/23(916/3968/23) скасовано; позов ТОВ "Вердикт Капітал" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено; визнано недійсним правочин, оформлений розпискою від 20.01.2006, наданою ОСОБА_1 про отримання у ОСОБА_2 60 000 дол. США; визнано недійсним правочин, оформлений розпискою від 20.01.2007, наданою ОСОБА_1 про отримання у ОСОБА_2 120 000 грн.

При цьому, преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

З огляду на викладене, обставини встановлені в постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 та у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 15.08.2024 у справі № 916/896/23(916/3968/23), не можуть бути поставлені під сумнів та є преюдиційними під час розгляду заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, з якою звернулося ТОВ "Вердикт Капітал" 13.12.2024 (вх. №3-870/24 від 13.12.2024). У вказаній заяві, як на підставу звернення до господарського суду заявник посилався на положення ст. 321 ГПК України та зазначав, що недійсність боргових розписок, у відповідності до постанови Південно-Західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 є підставою для вибуття ОСОБА_2 з правовідносин з Боржником, та вважав про наявність нововиявлених обставин для перегляду відповідних ухвал саме за нововиявленими обставинами, що стане підставою для обов`язкового внесення змін в реєстр кредиторів арбітражним керуючим.

Натомість, Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.01.2025 заяву, сформовану в системі «Електронний суд» 13.12.2024 (вх. №3-870/24 від 13.12.2024 р.) ТОВ «Вердикт Капітал» про перегляд судових рішень ухвал Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 у справі №916/896/23 про неплатоспроможність Боржника за нововиявленими обставинами задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 про визнання грошових вимог ОСОБА_2 до Боржника в сумі 2 314 116 грн скасовано. Постановлено нову ухвалу. Повторно визнано грошові вимоги ОСОБА_2 до Боржника в сумі 2 314 116 грн із задоволенням у другу чергу вимог кредиторів. Відмовлено ТОВ «Вердикт Капітал» у задоволенні заяви (вх. №3-870/24 від 13.12.2024) про перегляд судового рішення, ухвалу попереднього засідання суду від 05.06.2023 залишено в силі.

При цьому, як вказав Південно-Західний апеляційний суд у постанові від 29.04.2025 у справі № 916/896/23, враховуючи, що постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 рішення Господарського суду Одеської області від 20.12.2023 скасовано, позов задоволено, визнано недійсним правочин, оформлений розпискою від 20.01.2006, наданою Боржником про отримання у ОСОБА_2 60 000,00 дол. США, визнано недійсним правочин, оформлений розпискою від 20.01.2006, наданою Боржником про отримання у ОСОБА_2 120 000,00 грн; постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 15.08.2024 касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а постанову Південно-Західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі №916/896/23(916/3968/23) залишено без змін, - отже, кредиторські вимоги ОСОБА_2 спростовані рішенням суду, що набрало законної сили, а відтак підлягають виключенню з реєстру кредиторських вимог. За таких обставин, матеріалами справи підтверджено наявність нововиявленої обставини для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 про визнання грошових вимог ОСОБА_2 до Боржника в сумі 2 314 116 грн. та ухвали попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 в частині визнання грошових вимог ОСОБА_2 до Боржника в сумі 2 314 116 грн. та виключено їх з реєстру вимог кредиторів.

Водночас, колегія суддів не погодилася з позицією місцевого господарського суду, що після обґрунтування судом задоволення заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про скасування ухвали про визнання кредиторських вимог ОСОБА_2 , суд повторно розглянув заяву ОСОБА_2 з грошовими вимогами до Боржника в сумі 2314 116 грн та, задовольняючи грошові вимоги ОСОБА_2 , суд першої інстанції прийняв до уваги кредитний договір № 97/05ф від 22.06.2006, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», який підтверджує фінансову спроможність ОСОБА_2 надати Боржнику відповідну позику та джерела походження коштів, наданих боржнику у позику в сумі 60 000,00 доларів США. Водночас, як виснував Південно-Західний апеляційний суд, кредитний договір № 97/05ф від 22.06.2006, був укладений вже після оформлення оспорюваних розписок, тоді як боргова розписка Боржника про отримання у ОСОБА_2 60 000,00 дол. США оформлена 20 січня 2006 року, тобто кредитний договір № 97/05ф укладено 22 червня 2006 року, а саме через 5 місяців після, так званого, договору позики між Вороновим та Боржником на суму 60 000 дол США. Отже, саме Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 визнано обставини (надано оцінку обставинам в межах однієї справи) недобросовісності Боржника, зокрема, які мали істотне значення та які помилково не взято до уваги судом першої інстанції при перегляді ухвал за нововиявленими обставинами).

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 у справі № 916/896/23 ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.01.2025 по справі № 916/896/23 скасовано частково та викладено резолютивну частину в наступній редакції:

1. Заяву, яка сформована в системі Електронний суд 13.12.2024 (вх. №3-870/24 від 13.12.2024) Товариства з обмеженою відповідальністю Вердикт Капітал про перегляд судових рішень ухвал Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 у справі №916/896/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 за нововиявленими обставинами задовольнити.

2. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 про визнання кредиторських вимог до ОСОБА_1 в сумі 2 314 116 грн.

3. Ухвалу Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 про визнання грошових вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в сумі 2 314 116 грн. скасувати.

4. Ухвалу попереднього засідання Господарського суду Одеської області від 05.06.2023 в частині визнання грошових вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 в сумі 2 314 116 грн. скасувати та виключити їх з реєстру вимог кредиторів.

Отже, суд бере до уваги доводи заявника ТОВ «Вердикт Капітал», який на підтвердження дотримання ним строку для подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами, встановленого ст. 321 ГПК України, обґрунтував, що незважаючи на встановлені постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 та Постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 15.08.2024 факти, Господарський суд Одеської області повторно розглянув заяву ОСОБА_2 з грошовими вимогами до Боржника в сумі 2 314 116 грн, вказавши про те, що оскільки боржник сам визнав заборгованість перед ОСОБА_2 , то не потребують доказуванню вимоги кредитора до боржника. З такими висновками не погодився Південно-Західний апеляційний суд, скасувавши ухвалу Господарського суду Одеської області від 20.01.2025 по справі № 916/896/23 частково та надавши оцінку недобросовісним діям Боржника, виключивши його грошові вимоги з реєстру вимог кредиторів (що також встановлено Постановою ВС у даній справі від 19.03.2026 (п.11)).

Таким чином, суд, з урахуванням пояснень ТОВ «Вердикт Капітал» та з урахуванням наявних по даній справі рішень, дійшов висновку, що моментом, коли ТОВ "Вердикт Капітал" дізналося про обставини, які мали місце на час розгляду справи під час вирішення судом питання про визнання боржника банкрутом (зокрема: обставини недобросовісності боржника, що мали б зумовити б інші судові рішення, у разі, якби вони були відомі суду на час їх ухвалення), є ухвалення постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025. Вказане також у системному взаємозв`язку кореспондується з висновками, яких дійшов суд апеляційної інстанції у відповідній постанові.

Тобто, вказані обставини не були відомі і по суті є нововиявленими, а отже за своєю суттю є підставою для перегляду постанови Господарського суду Одеської області від 26.07.2023 про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів.

Відповідно, наявність у господарського суду на момент вирішення зазначеного питання підтвердженої відповідними доказами інформації про такі обставини, мала б наслідком ухвалення іншого судового рішення, ніж постанова про введення процедури погашення боргів боржника, адже застосування передбачених КУзПБ реабілітаційних процедур, зокрема звільнення від боргів, щодо недобросовісного боржника не відповідало б легітимній меті провадження у справі про неплатоспроможність. Відтак, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягали б урахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Ураховуючи викладене, кредитором при поданні заяви (вх. № 3-398/25 від 16.05.2025) про перегляд постанови Господарського суду Одеської області від 26.07.2023 про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів у справі № 916/896/23 за нововиявленими обставинами дотримано строку, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 321 ГПК України.

У заяві про перегляд за нововиявленими обставинами постанови місцевого господарського суду про визнання боржника банкрутом і введення щодо нього процедури погашення боргів, кредитор, посилався на обставини недобросовісності боржника, введення ним в оману господарського суду щодо розміру заборгованості перед кредиторами внаслідок вчинення ним правочину задля створення фіктивної кредиторської заборгованості перед заінтересованим (так званим, "дружнім") кредитором ОСОБА_2 . Також кредитор у заяві послався на обставини відповідно до ухваленої постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025 відмови у визнанні кредиторських вимог ОСОБА_2 до боржника та виключення їх з реєстру вимог кредиторів боржника за результатами перегляду за нововиявленими обставинами відповідної ухвали щодо розгляду грошових вимог зазначеного кредитора.

У постанові Верховного Суду від 19.03.2026 зазначено, що: «Зі змісту постанови Господарського суду Одеської області від 26.07.2023, якою визнано боржника банкрутом, не вбачається, що на момент її ухвалення у місцевого господарського суду були відомості про недобросовісність боржника, зокрема, у зв`язку з вчиненням правочинів, оформлених розписками, а учасники справи мали підстави стверджувати про такі обставини, враховуючи встановлену статтею 204 ЦК України презумпцію правомірності правочину.

Наявність відповідних обставин підтверджено постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 у справі № 916/896/23(916/3968/23), якою визнано недійсними правочини, оформлені розписками, складеними боржником і ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що вони не мали на меті встановлення правових наслідків, передбачених законом, та добросовісне виконання зобов`язань за ними, а були спрямовані на фіктивну передачу грошових коштів між вказаними особами задля штучного збільшення кількості голосів окремого "дружнього" кредитора на зборах кредиторів, впливу на процедуру неплатоспроможності Боржника.

Оскільки відповідно до положень частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог законодавства саме в момент вчинення правочину, наведені заявником обставини, пов`язані зі складанням Розписок, за своєю правовою природою стосуються поведінки Боржника, що передувала відкриттю провадження у цій справі про неплатоспроможність за його заявою, в якій зазначено, зокрема, заборгованість перед ОСОБА_2 за Розписками. Але з огляду на приписи статті 204 Цивільного кодексу України про наявність таких обставин стало достеменно відомо лише після визнання недійсними правочинів, оформлених Розписками».

Тобто, обставини недобросовісності боржника виникли до відкриття провадження в цій справі про банкрутство боржника, але не могли бути відомі до визнання недійсними правочинів, оформлених розписками, що мало б наслідком прийняття інших судових рішень по даній справі, аніж, зокрема (але не виключно, ураховуючи рішення (ухвали) суду, що скасовані постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2025), визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів.

Вищевказане свідчить, що поведінка боржника є недобросовісною, оскільки обставини, які свідчать про таку поведінку, зокрема, створення ним штучної кредиторської заборгованості перед заінтересованими особами задля залучення їх до участі в процедурі неплатоспроможності, здійснення впливу на хід такої процедури та розмір грошових вимог інших кредиторів, які можуть бути погашені в ході зазначеної процедури, мають істотне значення для вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури погашення боргів боржника, або закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Заперечення боржника та керуючого реалізацією майна арбітражного керуючого Вудуда Г.І. судом до уваги не приймаються, оскільки такі не спростовують висновків, яких дійшов суд, не ґрунтуються на достатніх належних та допустимих доказах у розумінні ст. ст. 75, 76 ГПК України, а крім того, суд критично ставиться до пояснень арбітражного керуючого щодо не істотності обставин недобросовісності боржника за встановлених обставин його неплатоспроможності, оскільки такі не відповідають усталеній судовій практиці та правовим висновкам Верховного Суду, які суд ураховує в порядку ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Ураховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, суд вважає за необхідне задовольнити заяву ТОВ «Вердикт Капітал», сформовану в системі «Електронний суд» 16.05.2025 (вх. № 3-398/25 від 16.05.2025), про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Господарського суду Харківської області від 26.07.2023 про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів за нововиявленими обставинами, скасувати постанову Господарського суду Одеської області від 26.07.2023 у справі № 916/896/23 про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів та закрити провадження у справі № 916/896/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

При цьому, суд зазначає, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване статтею 6 п. 1, повинне тлумачитися у світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав учасниць (Рішення у справі «Совтрансавто-Холдинґ» проти України» від 25 липня 2002 р. п. 72).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (стаття 8 Конституції України).

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є : верховенство права ( пункт 1 частини третьої статті 2 ГПК України).

Елементи поняття «Верховенство права» є: 1. законність; 2. юридична визначеність; 3. заборона свавілля; 4. доступ до правосуддя, представленого незалежними та безсторонніми судами; 5. дотримання прав людини; 6. заборона дискримінації та рівність перед законом (ЄВРОПЕЙСЬКА КОМІСІЯ «ЗА ДЕМОКРАТІЮ ЧЕРЕЗ ПРАВО» (ВЕНЕЦІЙСЬКА КОМІСІЯ) ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА Доповідь, схвалена Венеційською Комісією на 86му пленарному засіданні (Венеція, 25 26 березня 2011 року).

Суд ураховує, що принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (Справи ЄСПЛ: «Брумареску проти Румунії» від 28 жовтня 1999 року, «Рябих проти Росії» від 24 липня 2003 року, «Христов проти України» від 19 лютого 2009 року, «Олександр Волков проти України» від 9 січня 2013 року).

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Керуючись п. 14 ст. 90, ст. 113, ч. 11 ст. 126, ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 234, 240, 320, 325 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», сформовану в системі «Електронний суд» 16.05.2025 (вх. № 3-398/25 від 16.05.2025), - задовольнити.

2. Скасувати постанову Господарського суду Одеської області про визнання боржника банкрутом та перехід до процедури погашення боргів боржника від 26.07.2023 року у справі № 916/896/23 за нововиявленими обставинами та ухвалити нове рішення про закриття провадження у справі № 916/896/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

3. Припинити повноваження керуючого реалізацією майна арбітражного керуючого арбітражного керуючого Вудуда Гаррі Ігоровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1462 від 15.07.2013).

4. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів введеного згідно ухвали суду від 01.05.2023.

5. Закрити провадження у справі № 916/896/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Ухвала набирає законної сили 12 червня 2026 року та відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Повну ухвалу складено та підписано 17 червня 2026 року.

Копію ухвали надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми "Електронний суд": ТОВ Вердикт Капітал; представника ОСОБА_1 Шляпіної Л.М.; арбітражного керуючого Вудуда Г.І.

Копію ухвали надіслати до: Головного управління ДПС в Одеській області, відділу з питань банкрутства Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Київському відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), приватному виконавцю Щербакову Ю.С.

Суддя О.О. Мусієнко