Ухвала суду № 137456678, 17.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

____________________________

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

м. Одеса

"17" червня 2026 р. Справа № 916/2463/26Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

розглянувши зареєстровану 15.06.2026 за вх. № 4-37/26

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАВЕРТЕК ГРУПП»

про забезпечення позову до подачі позовної заяви,

особи, які можуть отримати статус учасника справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАВЕРТЕК ГРУПП» 65114, м. Одеса, вул. Левітана, буд. 141, офіс 16-н, Код ЄДРПОУ 45829197)

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ „НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, Код ЄДРПОУ 42399676) та Товариство з обмеженою відповідальністю «КАЛОРЕ» (65114, м. Одеса, вул. Левітана, буд. 141, офіс 16-Н, Код ЄДРПОУ 42067853)

предмет майбутнього позову: про визнання недійсним договору про переведення боргу від 18.12.2025 № ДП-11/2020/ПТГ/2,

встановив:

Використовуючи систему Електронний суд, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАВЕРТЕК ГРУПП» звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій просить суд забезпечити позов (до його подання) Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАВЕРТЕК ГРУПП» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ „НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ», Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЛОРЕ» про визнання недійсним Договору про переведення боргу від 18.12.2025 № ДП-11/2025/ПТГ/2 шляхом заборони органам державної виконавчої служби, приватним виконавцям, їх посадовим особам та іншим суб`єктам примусового виконання рішень вчиняти будь-які виконавчі дії щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАВЕРТЕК ГРУПП» у межах виконання наказу Господарського суду Одеської області від 17.10.2025 у справі № 916/2138/25, у тому числі у межах виконавчого провадження за АСВП № 81249685, до набрання законної сили судовим рішенням у справі про визнання недійсним Договору про переведення боргу від 18.12.2025 № ДП-11/2025/ПТГ/2.

Фактичними підставами звернення із заявою до суду визначено те, що 18.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» (Кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «КАЛОРЕ» (Первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАВЕРТЕК ГРУПП» (Новий боржник) укладено Договір про переведення боргу № ДП-11/2025/ПТГ/2 (Договір про переведення боргу), за умовами пункту 1.1. якого, за згодою Кредитора, Первісний боржник переводить на Нового боржника заборгованість, яка виникла у Первісного боржника перед Кредитором за Договором постачання природного газу від 21.09.2023 № 5727-ТКЕ(23)-23 (Основний договір), укладеним між Первісним боржником та Кредитором, а Новий боржник приймає на себе заборгованість Первісного боржника за Зобов`язанням та замінює Первісного боржника у Зобов`язанні, з врахуванням рішення Господарського суду Одеської області від 17.09.2025 по справі № 916/2138/25.

Як зазначає заявник, відповідно до пункту 2.1. Договору про переведення боргу сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на Нового боржника, станом на дату укладання цього Договору, становить 3180214,66 (три мільйони сто вісімдесят тисяч двісті чотирнадцять грн, 66 коп.) гривень, в тому числі: 2424644,58 грн сума основного боргу; 327255,67 грн пені; 74855,78 грн процентів річних; 353458,63 грн інфляційних втрат.

Згідно з пунктом 3.1. Договору про переведення боргу до Нового боржника переходять обов`язки Первісного боржника щодо сплати суми заборгованості, яка визначена у пункті 2.1. цього Договору, а також штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків річних, пов`язаних з невиконанням або неналежним виконанням Первісним боржником своїх зобов`язань за Основним договором.

Заявник посилається на те, що уклав Договір про переведення боргу вимушено під впливом тяжкої для нього обставини і на вкрай невигідних умовах, адже, з огляду на позицію Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ», яке відмовлялось укладати договір постачання природного газу за відсутності укладеного Договору про переведення боргу була загроза зриву опалювального періоду 2025-2026 на території 13 мікрорайону м. Чорноморська Одеського району Одеської області в умовах воєнного стану, не забезпечення надійного та безперервного надання споживачам тепла, відповідно, з метою надання послуг з постачання теплової енергії побутовим споживачам (населенню) вказаної територіальної одиниці та задля забезпечення успішного, своєчасного початку опалювального сезону у 2025 2026 роках, виробництва теплової енергії з використанням природного газу в якості сировини та подальшого транспортування і постачання її кінцевим споживачам (населенню) Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАВЕРТЕК ГРУПП» вимушено уклало спірний договір.

Поряд із наведеним, заявник зазначає, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.05.2026 у справі № 916/2138/25 здійснено заміну боржника у виконавчому документі наказі Господарського суду Одеської області від 17.10.2025 № 916/2138/25 про примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 17.09.2025 у справі № 916/2138/25 з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЛОРЕ» на Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАВЕРТЕК ГРУПП».

Заявник посилається на те, що 11.06.2026 Київським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 81249685 з примусового виконання Наказу Господарського суду Одеської області від 17.10.2025 у справі № 916/2138/25 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЛОРЕ», у т.ч. державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника.

Зазначає про підготовку позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ „НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЛОРЕ» про визнання недійсним Договору про переведення боргу від 18.12.2025 № ДП-11/2025/ПТГ/2 (із посиланням на статтю 233 ЦК України).

Відтак, заявник зазначає, що за його переконанням, існує реальна та безпосередня загроза вчинення державним виконавцем виконавчих дій щодо, зокрема накладення арешту на його рахунки, звернення стягнення на кошти та інше майно, що, в свою чергу, може призвести до блокування господарської діяльності, зокрема здійснення поточних розрахунків, виплати заробітної плати працівникам, виконання договірних зобов`язань, підготовки до опалювального періоду 2026-2027 тощо.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 15.06.2026 заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАВЕРТЕК ГРУПП» про забезпечення позову присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/2463/26 та визначено суддю Гута С.Ф. для її подальшого розгляду.

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАВЕРТЕК ГРУПП», суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову, виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно із частиною 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Пунктом 1 частини 1 статті 138 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Приписами частини 1 статті 27 ГПК України визначено, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно ж до частини 2 статті 29 ГПК України позови у спорах за участю кількох відповідачів можуть пред`являтися до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання одного з відповідачів.

Враховуючи те, що особами, котрі можуть отримати статус відповідачів при пред`явленні позову, визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ „НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» (із місцезнаходженням у місті Києві) та Товариство з обмеженою відповідальністю «КАЛОРЕ» (із місцезнаходженням у місті Одесі), суд доходить до висновку про наявність правових підстав пред`явлення заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви до Господарського суду Одеської області.

В силу приписів частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

По своїй природі забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 та постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 14.08.2023 у справі № 904/1329/23, від 11.07.2023 у справі № 917/322/23, від 28.07.2023 у справі № 911/2797/22).

За змістом статті 136 ГПК України у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.

Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17 та у постанові Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 922/599/19).

Поряд із наведеним, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 зауважено, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Поряд із наведеним, згідно з частиною 11 статті 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

У представлені заяві Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАВЕРТЕК ГРУПП» посилається на судові рішення у справі № 916/2138/25.

Відповідно до оприлюднених відомостей в Єдиному державному реєстрі судових рішень 17.09.2025 Господарським судом Одеської області ухвалено рішення у справі № 916/2138/25 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЛОРЕ» (65114, Одеська обл., м. Одеса, вул. Левітана, буд. 141, офіс 16-Н; код ЄДРПОУ 42067853) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 42399676) 2 424 644,58 грн основного боргу, 327 255,67 грн пені, 74 855,78 грн 3% річних, 353 458,63 грн інфляційних втрат, 38 162,58 грн витрат зі сплати судового збору.

18 травня 2026 року Господарським судом Одеської області постановлено ухвалу у справі № 916/2138/25, відповідно до якої заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» про заміну боржника у виконавчому документі у справі № 916/2138/25 задоволено.

Замінено боржника Товариство з обмеженою відповідальністю "КАЛОРЕ" (65114, Одеська обл., місто Одеса, вул. Левітана, буд. 141, офіс 16-Н, код ЄДРПОУ 42067853) на Товариство з обмеженою відповідальністю "ПаверТек Групп" (65114, м. Одеса, вул. Левітана, буд. 141, офіс 16-Н, код ЄДРПОУ 45829197) у виконавчому документі наказі Господарського суду Одеської області від 17.10.2025 № 916/2138/25 про примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 17.09.2025 у справі № 916/2138/25.

В означеній ухвалі судом зазначено наступне: « 17.10.2025 на виконання рішення від 17.09.2025 у справі № 916/2138/25 видано наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЛОРЕ» (65114, Одеська обл., м. Одеса, вул. Левітана, буд. 141, офіс 16-Н; код ЄДРПОУ 42067853) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 42399676) 2 424 644,58 грн основного боргу, 327 255,67 грн пені, 74 855,78 грн 3% річних, 353 458,63 грн інфляційних втрат, 38 162,58 грн витрат зі сплати судового збору.

Стягувачем за наказом є Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 42399676), а боржником Товариство з обмеженою відповідальністю «КАЛОРЕ» (65114, Одеська обл., м. Одеса, вул. Левітана, буд. 141, офіс 16-Н; код ЄДРПОУ 42067853).

Із наявних у матеріалах справи доказів суд установив, що 18.12.2025 між Стягувачем, Боржником, та ТОВ «ПаверТек Групп» укладено договір про переведення боргу № ДП-11/2025/ПТГ/2 від 18.12.2025, згідно з п. 1.1 якого за згодою Кредитора Первісний боржник переводить на Нового боржника заборгованість у розмірі 3 180 214 грн. 66 коп., в тому числі: 2 424 644,58 грн.- сума основного боргу, 327 255,67 грн пені, 74 855,78 грн 3% річних, 353 458,63 грн інфляційних втрат, яка виникла за договором постачання природного газу від 21.09.2023 № 5727-ТКЕ(23)-23, укладеним між Первісним боржником та Кредитором, а Новий боржник приймає на себе заборгованість Первісного боржника за Зобов`язанням та замінює Первісного боржника у зобов`язані, з врахуванням рішення господарського суду Одеської області від 17.09.2025 у справі №916/2138/25.

Згідно з п. 2.1 договору переведення боргу №ДП-11/2025/ПТГ/2 від 18.12.2025 загальна сума основного боргу, що встановлена Сторонами та яка переводиться на Нового боржника станом на дату укладання цього Договору, становить 3 180 214,66 грн.

Згідно з 3.1 договору про переведення боргу №ДП-11/2025/ПТГ/2 від 18.12.2025 до Нового боржника переходять обов`язки Первісного боржника щодо сплати суми заборгованості, яка визначена у п. 2.1 цього Договору, а також штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків річних, пов`язаних з невиконанням або неналежним виконанням Первісним боржником своїх зобов`язань за Основним договором.

Господарський суд зазначає, що договір про переведення боргу №ДП-11/2025/ПТГ/2 від 18.12.2025 підписано електронними цифровими підписами сторін та скріплено електронними печатками».

Приписами статті 235 ГПК України передбачено, що ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Станом на 17.06.2026 в Єдиному державному реєстрі судових рішень не оприлюднено ухвалу суду апеляційної інстанції (Південно-західного апеляційного господарського суду) про відкриття апеляційного провадження як на рішення від 17.09.2025, так і ухвалу від 18.05.2026 у справі 916/2138/25 та зупинення дії означених судових рішень, відтак останні набрали законної сили (заявником відповідних доказів не представлено).

Верховним Судом зазначено про недопустимість забезпечення позову шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 908/309/21, від 04.11.2021 у справі № 907/416/21, від 24.06.2021 у справі № 310/9167/20, від 12.01.2023 у справі № 334/9179/21, від 26.06.2023 у справі № 925/731/18).

Приписами статті 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За змістом статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Верховний Суд звертав увагу на те, що при виконанні судових рішень слід керуватися інтересами стягувача, оскільки стягувач вправі очікувати від держави вчинення всіх дій, які б наближали його до виконання судового рішення. У цьому сенсі наявність невиконаного судового рішення не вселятиме стягувачеві надію, що Україна як держава робить усе, аби наблизити стягувача до бажаної ним законної мети виконання судового рішення як стадії реалізації права стягувача на справедливий суд у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 905/3773/14-908/5138/14, від 26.06.2023 у справі № 925/731/18).

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

У рішенні від 18.05.2004 Європейський суд з прав людини у справі "Продан проти Молдови" також наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.09.2025 у справі № 916/2138/25, яке набрало законної сили, вирішено стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «КАЛОРЕ» (65114, Одеська обл., м. Одеса, вул. Левітана, буд. 141, офіс 16-Н; код ЄДРПОУ 42067853) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 42399676) 2 424 644,58 грн основного боргу, 327 255,67 грн пені, 74 855,78 грн 3% річних, 353 458,63 грн інфляційних втрат, 38 162,58 грн витрат зі сплати судового збору.

На виконання цього рішення судом видано відповідний наказ.

У той же час, ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.05.2026, яка набрала законної сили, замінено боржника Товариство з обмеженою відповідальністю "КАЛОРЕ" (65114, Одеська обл., місто Одеса, вул. Левітана, буд. 141, офіс 16-Н, код ЄДРПОУ 42067853) на Товариство з обмеженою відповідальністю "ПаверТек Групп" (65114, м. Одеса, вул. Левітана, буд. 141, офіс 16-Н, код ЄДРПОУ 45829197) у виконавчому документі - наказі Господарського суду Одеської області від 17.10.2025 № 916/2138/25 про примусове виконання рішення Господарського суду Одеської області від 17.09.2025 у справі № 916/2138/25.

За таких обставин вжиття запропонованих Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАВЕРТЕК ГРУПП" заходів забезпечення позову не відповідає вимогам статей 136, 137 ГПК України, оскільки суперечать статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, висновкам Європейського суду з прав людини та висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 24.06.2021 у справі № 310/9167/20, від 12.08.2021 у справі № 908/309/21, від 26.06.2023 у справі № 925/731/18.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАВЕРТЕК ГРУПП» про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.136-138,140,234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю«ПАВЕРТЕК ГРУПП» у задоволенні заяви про забезпечення позову (зареєстрована 15.06.2026 за вх. № 4-37/26) у справі № 916/2463/26.

Ухвала набрала чинності 17 червня 2026 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали Господарського суду Одеської області.

Суддя С.Ф. Гут