Рішення № 137456671, 17.06.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" червня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1433/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників

справу № 916/1433/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС ПОЗИКА (01133, М. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239);

до відповідача Назарескул Ганни Вікторівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

про стягнення 130 290,88 грн

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС ПОЗИКА звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Назарескул Ганни Вікторівни 130 290,88 грн, з яких 30 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 95 790,88 грн заборгованості за процентами, 4 500,00 грн комісії.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС ПОЗИКА посилається на неналежне виконання Назарескул Ганною Вікторівною умов укладеного між сторонами кредитного договору №463116-КС-005 від 21.07.2023 (далі договір).

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.04.2026 суд прийняв до розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС ПОЗИКА до Назарескул Ганни Вікторівни про стягнення 130 290,88 грн, з яких 30 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 95 790,88 грн заборгованості за процентами, 4 500,00 грн комісії та відкрив провадження у справі № 916/1433/26. Справу постановив розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Відповідач відзиву на позов не подав, своїм правом на захист не скористався.

Стислий виклад позиції позивача

Унаслідок невиконання зобов`язань за договором у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість, яка станом на день розгляду справи становить 130 290,88 грн, з яких 30 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 95 790,88 грн заборгованості за процентами, 4 500,00 грн комісії.

Через несплату боргу позивач звернувся до суду за стягненням.

Обставини справи встановлені судом

21.07.2023 між ТОВ БІЗНЕС ПОЗИКА (Кредитодавець) та ФОП Назарескул Ганною Вікторівною (Позичальник) був укладений договір про надання кредиту.

Відповідно до п. 1. договору Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 30 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту, та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.

Строк кредиту: 24 тижні. Стандартна процентна ставка: в день 2,00000000, фіксована. Знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15013259, фіксована. Комісія за надання Кредиту: 4 500,00 грн. Термін дії Договору до 05.01.2024 року. Цілі (мета) кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької, господарської діяльності, незалежної професійної діяльності або будь-якої іншої не забороненої законом діяльності. Цей Кредит не є споживчим кредитом.

Пунктом 2. договору сторони визначили, що протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються за ставкою вказаною у п. 1 договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання Позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3 договору і розраховується в порядку описаному нижче.

Відповідно до п. 2.1. договору у разі якщо погашення кредиту здійснюється згідно погодженого сторонами графіку платежів, що наведений в п. 3 до договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов`язання Позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана в п. 1 договору.

Згідно до п. 2.2. договору визначено, що сторони домовились, що у разі якщо повернення Кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3 договору, (за виключенням дострокового повернення кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 1 договору.

Пунктом 3. договору встановлений графік платежів, які має здійснювати Позичальник для належного виконання умов договору.

На підтвердження доказів видачі кредиту та наявності заборгованості до матеріалів справи долучено: договір №463116-КС-005 про надання кредиту від 21.07.2023, договір №41084239_14/12/17 про надання послуг з переказу грошових коштів від 14.12.2017 (переказ на картку), Правила про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», розрахунок заборгованості, візуальна форма послідовності дій Клієнта, Анкета клієнта, виписка по картці відповідача НОМЕР_2 про зарахування 21.07.2023 кредитних коштів у розмірі 30 000,00 грн.

Отже, Кредитодавець свої зобов`язання відповідно умов договору виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 30 000,00 грн.

Згідно до умов договору комісія за надання кредиту становить 4 500,00 грн.

Нарахування процентів відбувалося по день закінчення терміну дії договору, а саме 05.01.2024 включно.

Штрафні санкції за неналежне виконання умов договору відповідачу не нараховувалися.

Станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем складає 130 290,88 грн, з яких 30 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 95 790,88 грн заборгованість за процентами; 4 500,00 грн заборгованість за комісією.

Висновки суду

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до основних положень цивільного і господарського законодавства договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків, які мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до договору.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ст. 1047 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є, укладений між сторонами справи кредитний договір.

Суд установив, що на виконання умов договору ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало відповідачу кредитні кошти у розмірі 30 000,00 грн, що підтверджується випискою по картці відповідача у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про рух коштів по рахунку відповідача.

Позичальник свої зобов`язання за кредитним договором виконує неналежним чином, у зв`язку з чим станом на 05.01.2024 за договором утворилась заборгованість у розмірі 130 290,88 грн, з яких 30 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 95 790,88 грн заборгованість за процентами; 4 500,00 грн заборгованість за комісією.

Згідно з відповіддю №2622689 від 20.04.2026 на запит з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань припинено діяльність ФОП Назарескул Ганни Вікторівни 06.02.2024 (номер запису в реєстрі: 2000740060001048129).

Припинення діяльності відповідачем фізичною особою-підприємцем не є підставою для невиконання нею зобов`язань, передбачених умовами кредитного договору, а положення чинного законодавства та умови кредитного договору не визначають саме імперативного обов`язку відповідача розірвати договір в односторонньому порядку з дати реєстрації запису про припинення діяльності фізичною особою-підприємцем у єдиному державному реєстрі.

Згідно зі ст. 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Частиною 9 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" передбачено, що фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до ст. 52 Цивільного кодексу України фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Зокрема, відповідно до ст. ст. 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, ч. 9 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Станом на день розгляду справи відповідач не надав доказів, які б спростували позовні вимоги.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

У ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За наведених умов, господарський суд задовольняє позов Товариства з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС ПОЗИКА про стягнення з Назарескул Ганни Вікторівни 130 290,88 грн, з яких 30 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 95 790,88 грн заборгованість за процентами; 4 500,00 грн заборгованість за комісією.

Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 662,40 грн покласти на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В підтвердження наданих послуг адвокатом надані копії наступних документів: договір про надання правової (правничої) допомоги від 01.10.2024 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та Адвокатським об`єднанням «ПРАВОВИЙ БАЛАНС», рахунок-фактура №Р-00000310 від 15.04.2026 на суму 10 500,00 грн, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №Р-00000310-15-04/26 від 15.04.2026 на суму 10 500,00 грн, платіжна інструкція кредитового переказу коштів №6482 від 15.04.2026, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю серія ТР №000217 від 31.08.2017, витяг з Єдиного реєстру адвокатів України.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу наведеної норми законодавства слідує, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правничу допомогу, акт приймання - передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат.

Судом досліджено надані позивачем докази на підтвердження виконання адвокатом Глуховецький О. С. договору про надання правничої допомоги, а саме копії наступних документів: договір про надання правової (правничої) допомоги від 01.10.2024 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та Адвокатським об`єднанням «ПРАВОВИЙ БАЛАНС», рахунок-фактура №Р-00000310 від 15.04.2026 на суму 10 500,00 грн, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №Р-00000310-15-04/26 від 15.04.2026 на суму 10 500,00 грн, платіжна інструкція кредитового переказу коштів №6482 від 15.04.2026, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю серія ТР №000217 від 31.08.2017, витяг з Єдиного реєстру адвокатів України.

Вказані докази у сукупності суд вважає достатніми для підтвердження факту надання професійної правової допомоги у справі №916/1433/26.

Відповідно до ч.6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи відсутність з боку відповідача заяви про зменшення витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500,00грн.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Назарескул Ганни Вікторівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БІЗНЕС ПОЗИКА (01133, М. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) 30 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 95 790,88 грн заборгованість за процентами; 4 500,00 грн заборгованість за комісією, 10 500,00 грн витрат на правничу допомогу, 2 662,40 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 17 червня 2026 р.

Суддя Т.Г. Деркач