Рішення № 137456542, 09.06.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2026 Справа № 914/424/26

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Юлії СУХОВИЧ, за участі секретаря судового засідання Ольги КРАВЕЦЬ, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства Львівобленерго, місто Львів

до відповідача Приватного підприємства Краф-ОІЛ, місто Львів

про стягнення 161 289,54 грн.

За участю представників:

від позивача: Кухар Надія Василівна - адвокат (ордер серія ВС № 1352615 від 12.03.2026, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №000461 від 29.09.2016);

від відповідача: Фостяк Олег Ярославович адвокат (ордер серія ВС № 1452042 від 30.03.2026, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1001 від 23.06.2004).

ВСТАНОВИВ

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Львівобленерго до Приватного підприємства Краф-ОІЛ про стягнення вартості необлікованої електричної енергії у сумі 161 289,54 грн.

Крім того, позивачем зазначено про стягнення 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу та 18 932,00 грн відшкодування витрат на експертизу.

Ухвалою суду від 16.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 10.03.26.

Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах ухвалах суду та відображено протоколах судових засідань.

У судовому засіданні 16.04.2026 представник позивача просила суд залишити без розгляду та не приймати відзив відповідача, оскільки він поданий з пропущенням процесуального строку без обгрунтованого клопотання про його поновлення.

Щодо пропущеного строку на подання відзиву, представник відповідача зазначив, що відповідачем був пропущений строк на подання відзиву. Це викликано тим, що судом при відкритті провадження було визначено два окремих строки: для подання відзиву та для подання заяви про розгляд справи в порядку загального провадження. І при поданні відзиву було помилково застосовано строк саме для подання заяви про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Представник відповідача просив суд поновити строк на подання відзиву.

Суд, у судовому засіданні 16.04.2026 протокольною ухвалою відмовив у задоволенні заявленого представником позивача клопотання про залишення без розгляду відзиву. Суд, з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя, для забезпечення реалізації права відповідача на захист, для забезпечення принципу змагальності, сприяння учасникам справи судового процесу в реалізації ними прав, враховуючи те, що строк подання відзиву пропущено на декілька днів, дійшов висновку задовольнити усне клопотання відповідача та поновити строк для подання відзиву та долучити до матеріалів справи.

Представник позивача в судове засідання 09.06.2026 для розгляду справи по суті з`явився. У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав наведених у позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях, просила позов задовольнити в повному обсязі. Крім того, представник позивача просила стягнути 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу та 18 932,00 грн відшкодування витрат на експертизу.

Представник відповідача в судове засідання 09.06.2026 для розгляду справи по суті з`явився, просив відмовити у задоволенні позову з підстав наведених у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив. Заявив про подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу, у строк визначений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відводів складу суду та секретарю судового засідання сторонами не заявлено.

У судовому засіданні 09.06.2026 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Правова позиція сторін.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.02.2024 року при перевірці на об`єкті за адресою: місто Львів, вулиця Зелена, будинок 299А, працівниками Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», було виявлене порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 (далі - ПРРЕЕ), про що на місці складено акт про порушення № 037379 від 08.02.2024. Актом зафіксовані порушення, зокрема: дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки :несанкціоноване втручання у параметри багатофункціональних приладів обліку (п. 8.4.2.,п.2.3.3., п.7.6., п. 8.2.4., п. 8.2.5., п.5.5.5. ПРРЕЕ) на електролічильнику відсутнє струмообмеження, є царапини з внутрішнього боку корпуса лічильника біля ДП. .

01.11.2024 відбулося засідання комісії Львівських МЕМ Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення.

У зв`язку з прийнятим рішенням комісії Львівського МЕМ ПрАТ «Львівобленерго» з розгляду актів про порушення в присутності представника споживача, зокрема, щодо акту про порушення №037379 від 08.02.2024 споживачу було виставлено до оплати рахунок за необліковану електричну енергію та завдані збитки №872290 від 01.11.2024 на суму 161 289,54 грн, з терміном оплати до 01.12.2024.

Однак, відповідачем даний рахунок не оплачено по даний час.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 161 289,54 грн заборгованості за актом про порушення №037379 від 08.02.2024 та 18 932,00 грн відшкодування витрат на експертизу.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позиція відповідача.

Представник відповідача стверджує про те, що обставини, які вказані в акті про порушення, в певній частині не могли бути встановлені на момент його складання, а в іншій частині суперечать висновкам експертів, не відповідають дійсності та суперечить матеріалам справи.

З тексту акта про порушення №037379 від 08.02.2024 незрозуміло, яке саме порушення, передбачене пунктом 8.4.2 ПРРЕЕ вчинено відповідачем.

За наслідками проведеної 15.03.2024 експертизи комісією в складі п`яти чоловік Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» будь-яких порушень, зокрема й пошкоджень приладу обліку чи пломб не встановлено. Це підтверджується актом №278 від 15.03.2024, відповідно до якого лічильник передано для зчитування журналу подій та встановлення факту відкриття кришки за даними вбудованого самописця.

При прийнятті рішення комісією позивача не прийнято до уваги висновок Львівського НДІСЕ МЮУ №1431-Е від 21.09.2024.

Також за наслідками проведення експертної повірки лічильника, яка була проведена в той ж день (15.03.2024) складено висновок про те, що метрологічні характеристики лічильника електроенергії, робота лічильного механізму, зовнішній вигляд, поріг чутливості відповідає вимога ДСТУ.

Висновком Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №1431-Е від 21.09.2024 підтверджено, що відповідач не міг вчинити будь-які дії, які б спотворювали (змінювали) покази засобу обліку, оскільки до внутрішньої частини засобу обліку без пошкодження пломб є неможливим, а також відсутні дані, яким чином і чи взагалі впливали вказанні електронні компоненти на зміну показів лічильника.

Посилання в акті позивача на пункти 8.2.4 та 8.2.5 положеннями ПРРЕЕ є безпідставними, оскільки, наведені у зазначених нормах обставини, фактично на момент складання акту були відсутні.

Відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.

Обставини встановлені судом.

08.02.2024 працівниками Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» проведено перевірку дотримання споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (Правила, ПРРЕЕ), на об`єкті відповідача за адресою: місто Львів, вулиця Зелена, будинок 299А, за результатами якої було складено акт про порушення №037379.

Як вбачається з матеріалів справи, акт складено двома представниками Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» за участю споживача (завгоспа Приватного підприємства «Краф-ОІЛ» Устянича Ю.В.).

Представник споживача (Устянич Ю.В.) підписав вказаний акт із зауваженням, зазначивши, що в прилади обліку не втручався. Додаток до акта «Схема підключення електроустановки споживача» представник споживача підписав без зауважень.

Акт про порушення №037379 від 08.02.2024 споживачу вручено нарочно та повідомлено про виклик його чи представника на засідання комісії оператора системи з розгляду складеного акта про порушення ПРРЕЕ на 15.03.2024.

15.03.2025 відбулося засідання комісії Львівських МЕМ Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» з розгляду акта про порушення №037379 від 08.02.2024. Засідання комісії було перенесено до часу отримання результатів експертного дослідження засобу обліку ЛНДІСЕ МЮУ.

Листом №203-07-4689 від 16.09.2024 Приватне підприємство «Краф-ОІЛ» (споживача) повідомлено про виклик на засідання комісії оператора системи з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ на 04.10.2024.

04.10.2024 відбулося засідання комісії Львівських МЕМ Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» з розгляду акта про порушення №037379 від 08.02.2024 перенесено на 01.11.2024.

01.11.2024 за результатами розгляду акта про порушення №037379 від 08.02.2024 комісією Львівських МЕМ Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» прийнято протокольне рішення № 037379-б, відповідно до якого боржнику визначено обсяг та вартість необлікованої електроенергії та суму завданих збитків, внаслідок порушення ПРРЕЕ та проведено нарахування за період з дати останнього контрольного обліку, а саме 07.09.2023 по дату складання акта про порушення (08.02.2024), виходячи з дозволеної потужності (Рдоз =20 кВТ) ) режиму роботи електрообладнання згідно договору на суму 161 289,54 грн. На засіданні комісії був присутній представник споживача - Алексеєнко Андрій Анатолійович.

Протокол №037379-6 від 01.11.2024 та рахунок до сплати за необліковану електричну енергію та завданні збитки № 872290 від 01.11.2024 на суму 161 289,54 грн був вручений представнику споживача нарочно.

Протокол №037379-6 від 01.11.2024 підписаний членами комісії та представником споживача (Алексеєнко Андрієм Анатолійовичем), в якому останній зазначив, що з протоколом не згідний.

Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» виставило Приватному підприємству «Краф-ОІЛ» рахунок за необліковану електричну енергію № 872290 від 01.11.2024 на суму 161 289,54 грн, який мав бути оплачений до 01.12.2024.

23.12.2024 представник Приватного підприємства «Крафт-ОІЛ» звертався з заявою-скаргою до Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» про скасування акта про порушення № 037379 від 08.02.2024 та рішення комісії Львівських МЕМ з розгляду актів про порушення, оформлене протоколом № 03779-б від 01.11.2024.

У відповідь на вищезазначену заяву-скаргу директор комерційного обліку Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» повідомив Приватне підприємство «Краф-ОІЛ», що не вбачає підстав для перегляду акта про порушення № 037379 від 08.02.2024 та рішення комісії Львівських МЕМ з розгляду актів про порушення, оформлене протоколом № 03779-б від 01.11.2024. Крім того, зазначив, що у разі несплати заборгованості в передбачений термін, вартість необлікованої електричної енергії буде стягнута в судовому порядку.

Висновком Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №1431-Е від 21.09.2024, встановлено, що: « 4 (2.) представлений засіб обліку TeleTec MTX 3R30.DG.4L3-YD4 №0601.02550642.2019 містять ознаки стороннього втручання, що полягають у закріпленні всередині його корпуса нехарактерним для заводського способу (за допомогою двосторонньої клейкої стрічки та методом ручного паяння) трьох електронних компонентів, які всередині корпуса наданого як зразок засобу обліку TeleTec MTX 3R30.DG.4L3-YD4 №0601.02550157.2019 відсутні».

Актом №01/29/09-25 перевірки (обстеження) обладнання заводом-виробником Товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційні технології» від 29.09.2025, встановлено, що при візуальному огляді лічильника з`ясовано, що пломби лічильника пошкодженні, корпус його розкривався і лічильник має ознаки стороннього втручання.

З огляду на вказане позивач просить стягнути з відповідача 161 289,54 грн заборгованості за необліковану електричну енергію за актом про порушення правил роздрібного ринку електричної енергії від 08.02.2024.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 18 932,00 грн відшкодування витрат на експертизу та 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Висновки суду.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Приватне підприємство «Краф-ОІЛ» подало заяву-приєднання до умов публічного договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 18.08.2020, розміщеного на сайті Оператора системи розподілу Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» за особовим рахунком №72406 з додатками до даного договору.

Відносини сторін регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії (затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, далі - ПРРЕЕ), публічним договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі - договір розподілу).

Договір про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу (передачі) електричної енергії споживачу як послуги оператора системи розподілу.

З моменту акцептування заяви-приєднання споживач засвідчує вільне волевиявлення щодо приєднання до умов договору про надання послуг з розподілу в повному обсязі, тому споживач та оператор системи розподілу набувають всіх прав та обов`язків і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно умов даного договору та чинного законодавства України.

Відповідності до заяви-приєднання до умов договору про надання послуг з розподілу Приватне підприємство «Краф-ОІЛ» (споживач) приєднався 18.08.2020 до договору про надання послуг з розподілу на умовах договору про постачання електричної енергії за особовим рахунком №72406.

Положеннями Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), що затвердженні постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 визначено, що ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами.

Учасниками роздрібного ринку є: електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, у тому числі оператори малих систем розподілу, споживачі, основні споживачі, субспоживачі, виробники електричної енергії, які підпадають під визначення розподіленої генерації, та інші учасники ринку, які надають послуги, пов`язані з постачанням електричної енергії споживачу з метою використання ним електричної енергії на власні потреби. Ці Правила є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Відповідно до абзацу 3 пункту 1.1.1 глави 1.1 розділу І Правил останні є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

Пунктом 2.1.4. положеннями ПРРЕЕ визначено, що договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на основі типового договору.

Відповідно до пункту 2.1.5. положеннями ПРРЕЕ договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил та як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи договору на умовах складеного оператором системи паспорта точки розподілу/передачі.

Розділом V ПРРЕЕ передбачені права та обов`язки учасників роздрібного ринку електричної енергії, у тому числі операторів системи розподілу та споживачів.

Згідно з пунктом 2.1.7. положеннями ПРРЕЕ у разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії споживач не має права використовувати електричну енергію із системи розподілу/передачі та має подати оператору системи письмову заяву про припинення розподілу/передачі електричної енергії на його об`єкт.

Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, у тому числі у формі електронного документа, підписаного з використанням електронної ідентифікації, у разі укладення договору за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, сплата рахунка оператора системи, за відсутності заперечень оператора системи (пункт 2.1.6 положеннями ПРРЕЕ).

Відповідно до пункту 5.1.1. положеннями ПРРЕЕ оператор системи має право, зокрема, проводити (за пред`явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії; на безперешкодний доступ (за пред`явленням представником службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів вимірювання, контролю за рівнем споживання електричної енергії та потужності, вимірювання показників якості електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки вимірювання та/або точки обліку відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору.

Згідно з пунктом 8.2.4. ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

Пунктом 8.2.5. ПРРЕЕ передбачено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень.

Відповідно до пункту 8.2.6. ПРРЕЕ акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і підписується представником (представниками) оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження, докази, перелік яких (за наявності) зазначаються в цьому акті.

Відповідно до пункту 8.4.2. положеннями ПРРЕЕ визначення обсягу та вартості необлікованої енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими правилами, у разі виявлення, зокрема порушення: «пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки, за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки (використання фазного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів, тощо (підпунтк 3.п. 8.2.4. положеннями ПРРЕЕ)

Необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно (пункт 1.1.2. ПРРЕЕ).

Величина розрахункового добового обсягу споживання електроенергії протягом робочого часу згідно п.8.4.10 ПРРЕЕ було визначено за формулою Wдоб. = P*tдоб.*Кв,де: Р потужність (кВт), визначена як: 1). сумарна максимальна потужність наявних у споживача на час складання акта про порушення струмоприймачів відповідно до їх паспортних даних; 2).потужність, обчислена виходячи зі струму навантаження електроустановки споживача при підключенні всіх наявних на час складання акта про порушення струмоприймачів на максимальну потужність, визначеного на підставі показів відповідних засобів вимірювальної техніки; 3). дозволена потужність для цієї точки комерційного обліку, зазначена в Договорі (технічних умов) з оператором систем; tдоб. тривалість роботи обладнання протягом доби (год), виходячи з умов Договору; Кв коефіцієнт використання струмоприймачів (приймається рівним 0,6).

Відповідно до проведеного розрахунку обсягу та вартості необлікованої електроенергії та завданих збитків відповідно до даних, зазначених в протоколі засідання комісії, визначено, що нарахуванню споживачеві за період з 07.09.2023 по 08.02.2024 підлягає 161 289,54 грн з ПДВ за 20 692 кВт*год необлікованої електроенергії.

Протокол №037379-б від 01.11.2024 та рахунок до сплати за необліковану електричну енергію та завдані збитки № 872290 від 01.11.2024 на суму 161 289,54 грн, який повинен був бути оплаченим до 01.12.2024, представнику споживача вручено нарочно.

Згідно з пунктом 8.2.7. положення ПРРЕЕ, кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день). У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Приписи пункту 8.2.7 положення ПРРЕЕ визначають, що кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/2055/19.

Згідно укладеного між сторонами договору відповідальність за стан електролічильника TeleTec Matrix MTX 3R30.DG.4L3-YD4 №0601.02550642.2019 лежить виключно на споживачеві - Приватному підприємству «Краф-ОІЛ».

Актом про порушення зафіксовано порушення: дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки: несанкціоноване втручання у параметри багатофункціональних приладів обліку на електролічильнику відсутнє струмообмеження, є царапини з внутрішнього боку корпуса лічильника біля ДП.

Акт про порушення від 08.02.2024 складено у відповідності з вимогами глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ та за участі представника споживача.

Відповідно до п.8.2.4 глави 8.2 розділу VІІІ ПРРЕЕ встановлено, що у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлений у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електроенергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до порядку, визначеного главою 8.4 цього розділу.

Пунктом 8.4.4 глави 8.4 розділу VІІІ ПРРЕЕ передбачено, що факт пошкодження

пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства. До отримання оператором системи результати експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електроенергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом.

Абзацом 2 пункту 8.4.4 положення ПРРЕЕ визначено, що для встановлення факту втручання споживача в засіб вимірювальної техніки, оператор системи має провести експертизу або отримати висновок заводу виробника.

Експертиза засобу комерційного обліку здійснена в розумінні ПРРЕЕ та має на меті встановлення з високим ступенем вірогідності даних, які є істотними для встановлення певних обставин, які в подальшому впливають на рішення комісії з розгляду актів про порушення в частині визначення вини споживача у порушенні ПРРЕЕ та, відповідно і у донарахуванні йому обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.

Така експертиза готується саме для врахування в межах застосування ПРРЕЕ, а не

заздалегідь для подання до суду, оскільки судового спору щодо здійснення нарахувань між сторонами може й не виникнути взагалі. Вказане кореспондується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 03.04.2024 у справі №917/1574/22.

Висновоком Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України №1431-Е від 21.09.2024, встановлено, що: « 4 (2.) представлений засіб обліку TeleTec MTX 3R30.DG.4L3-YD4 №0601.02550642.2019 містять ознаки стороннього втручання, що полягають у закріпленні всередині його корпуса нехарактерним для заводського способу (за допомогою двосторонньої клейкої стрічки та методом ручного паяння) трьох електронних компонентів, які всередині корпуса наданого як зразок засобу обліку TeleTec MTX 3R30.DG.4L3-YD4 №0601.02550157.2019 відсутні».

Актом №01/29/09-25 перевірки (обстеження) обладнання заводом - виробником Товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційні технології» від 29.09.2025, встановлено, що при візуальному огляді лічильника з`ясовано, що пломби лічильника пошкодженні, корпус його розкривався і лічильник має ознаки стороннього втручання.

Позивачем з метою з`ясування всіх обставин у даній справі було проведено як експертизу, так і отримано висновок заводу виробника.

В ході обстеження і перевірки виявлено, в середину лічильника вмонтований саморобний, дистанційно керований пристрій (блок живлення, вимикач, передавач, антена), який може вимикати вимірювальні ланцюги лічильника. При цьому, струм йде зі вхідних клем лічильника одразу на вихідні клеми, та лічильник нічого не міряє і не фіксує. Дана дія призводить до невірного обліку енергії, бо при її роботі обсяг спожитої енергії не обліковується.».

Згідно із частиною 1 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно пункту 14 статті 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» правопорушеннями на ринку електричної енергії є пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.

Враховуючи наведене, оскільки, електроенергія споживачу фактично поставлена, і спожита останнім, але внаслідок порушення вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії мав місце недооблік електричної енергії, то вартість недооблікованої електричної енергії повинна бути відшкодована споживачем.

Згідно з пунктом 7 акта розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін (додаток №6 до договору споживача про надання послуги з розподілу електричної енергії) споживач несе відповідальність за технічний стан ввідно-облікового пристрою будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій за адресою: місто Львів, вулиця Зелена, 299-а та внутрішньої мережі.

Пунктом 8.6 договору споживача про надання послуги з розподілу електричної енергії встановлено, що у разі порушення розрахункового обліку з вини споживача споживач сплачує оператору системи вартість необлікованої електричної енергії, визначено відповідно до вимог ПРРЕЕ.

Відповідачем не надано, а матеріали справи не містять доказів визнання рішення комісії від 01.11.2024 №037379-б недійсним, нечинним, незаконним, протиправним, або доказів його скасування, у зв`язку з чим вказане рішення комісії підлягає виконанню.

Твердження відповідача про те, що з тексту акту про порушення №037379 незрозуміло, яке саме порушення, передбачене в п.8.4.2ПРРЕЕ ним вчинено, є безпідставним. Актом про порушення зафіксовано порушення: дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки: несанкціоноване втручання у параметри багатофункціональних приладів обліку на електролічильнику відсутнє струмообмеження, є царапини з внутрішнього боку корпуса лічильника біля ДП.

Даний акт складено у відповідності з вимогами глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ та за участі представника споживача.

Твердження відповідача про те, що при прийнятті рішення комісією не прийнято до уваги висновок Львівського НДІСЕ МЮУ №1431-Е від 21.09.2024 не відповідає дійсності.

Висновком Львівського НДІСЕ МЮУ №1431-Е від 21.09.2024 встановлено ознаки стороннього втручання до електричного лічильника, а тому відповідальність за його збереження в призмі ПРРЕЕ та укладеного договору несе відповідач.

Відповідно твердження відповідача про те, що вказаним висновком підтверджено, що споживач не міг вчинити будь-які дії, які б спотворювали (змінювали) покази засобу обліку, оскільки до внутрішньої частини засобу обліку без пошкодження пломб є неможливим, а також відсутні дані, яким чином і чи взагалі впливали вказанні електронні компоненти на зміну показів лічильника, не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи.

Відповідно до п.2.3.4 глави 2.3 розділу ІІ ПРРЕЕ відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електроенергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Згідно пп.8 п.5.5.5 глави 5.5 розділу V ПРРЕЕ споживач електроенергії зобов`язаний, зокрема забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електроенергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача вартості необлікованої електричної енергії в сумі 161 289,54 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір на загальну суму 3 328,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №6541 від 17.03.2025 на суму 3 028,00 грн та платіжною інструкцією №2374 від 27.01.2026 на суму 300,00 грн

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 328,00 грн, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Судовими витратами є оплата послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам статті 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у статтях 4, 13, 14, 15 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно зі статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1, частини 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За приписами частин 4, 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача; розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Представник позивача у позовній заяві просив стягнути 15 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Як встановлено з матеріалів справи, 12.03.2025 між Адвокатським об`єднанням «Юріс Консультус» (надалі адвокатське об`єднання) та Приватним акціонерним товариством «Львівобленерго» (надалі клієнт) укладено договір №25/3-10 про надання правничої допомоги.

Відповідно до пункту 1.1. договору адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання забезпечувати представництво клієнта у суді та надавати інші види правничої допомоги, а клієнт приймає на себе зобов`язання оплачувати надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання доручень клієнта. Попередня інформація по справі: Господарський суд Львівської області, позивач:, Приватне акціонерне товариство «Львівобленерго» відповідач: Приватне підприємство «Крафт-ОІЛ», предмет позову: стягнення 161 289,54 грн.

Відповідно до пункту 2.1. договору №25/3-10 адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання, в межах предмету договору: представляти інтереси клієнта в судах, а також інших органах при розгляді правових питань, зі всіма правами, наданими законом стороні, третій особі, заявнику, стягувану, боржнику, іншій особі, що бере участь у судовому процесі; складати процесуальні документи, листи, запити, виконувати необхідні розрахунки тощо; здійснювати самостійний пошук та виявлення документів і речей, які можуть бути доказами у справі; надавати роз`яснення з правових питань, рекомендації з оптимального вирішення справи; інформувати клієнта про перебіг справи, перспективи її вирішення; вживати заходи щодо добровільного вирішення спору і виконання боржником своїх зобов`язань в позасудовому порядку або під час розгляду справи у суді, у тому числі із застосуванням інститутів медіації та врегулювання спору за участю судді.

Пунктами 4.1. та 4.2. договору №25/3-10 передбачено, що вартість правничої допомоги становить: авансова оплата - 15 000,00 грн. Оплата здійснюється: авансова оплата - протягом 30 днів з часу підписання цього договору.

На виконання договору №25/3-10 адвокатським об`єднанням виставлений рахунок на оплату №25/036 від 12.03.2025, у пункті 1 якого зазначено «оплата згідно з п.4.1. договору».

Представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвоката надано: договір №25/3-10 про надання правничої (правової) допомоги від 12.03.2025; рахунок на оплату №25/036 від 12.03.2025, платіжну інструкцію від 18.03.2026 № 6609 на суму 15 000,00 грн.

Повноваження адвоката Кухар Надії Василівни підтверджуються ордером серія ВС №1352615 від 12.03.2025 на надання правничої (правової) допомоги Приватному акціонерному товариству «Львівобленерго» на підставі договору №25/3-10 про надання правничої (правової) допомоги від 12.03.2025, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю ЛВ №000461 від 29.09.2016, виданим Радою адвокатів Львівської області, на підставі рішення Ради адвокатів Львівської області від 02.09.2016 №58.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Згідно частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім згаданого у статті 126 Господарського процесуального кодексу України принципу змагальності сторін, іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є верховенство права та пропорційність.

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною 5 частиною 7, частиною 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може відступити від вказаного загального правила та не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Отже, з врахуванням вищенаведених норм, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених відповідачем до стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі Баришевський проти України від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі Гімайдуліна і інших проти України від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі Двойних проти України від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі Меріт проти України від 30.03.2004, пункті 268 рішення у справі East/WestAllianceLimited проти України від 02.06.2014, заява № 19336/04, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На думку суду, надані представником позивача докази на підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для їх відшкодування саме в сумі 15 000,00 грн з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн зважаючи на положення статті 74 Господарського процесуального кодексу України не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Ознайомившись із поданими позивачем документами, суд дійшов висновку, що з Приватного підприємства «Крафт-ОІЛ» на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн. У задоволенні решти суми витрат слід відмовити.

При визначенні суми відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру.

Зменшуючи розмір витрат на професійну правничу допомогу суд не змінює їх суму та не втручається у правовідносини адвоката та його клієнта, а використовує право на зменшення розміру цих витрат, надане суду частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом з тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом у постанові від 30.01.2023 у справі № 910/7032/17.

У додатковій постанові Верховного Суду від 19.06.2024 у справі №357/7395/20, зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесенні нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить , що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом , є завищений щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Відповідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Частиною першою статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік випадків, коли суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення: 1) якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, керуючись критеріями розумності розміру адвокатських витрат, суд дійшов висновку, що достатньо обгрунтованою сумою витрат позивача на професійну правничу допомогу є 10 000,00 грн, враховуючи категорію та складність справи, обсяг наданих представником позивача послуг та виконаних робіт, а відтак заява підлягає задоволенню частково. Суд вважає, що саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу є достатньо обґрунтованим в даному випадку. У задоволенні решти витрат слід відмовити.

Отже враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та складності виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку що розумна та адекватна вартість витрат на професійну правничу допомогу становить 10 000,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача. У задоволенні решти витрат слід відмовити.

Крім того, до стягнення з відповідача підлягають витрати позивача за проведення експертизи в ЛНДІСЕ МУЮ в сумі 18 932,00 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 129, 233, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Крафт-ОІЛ» (79060, місто Львів, вулиця Княгині Ольги, будинок 95А; ідентифікаційний код юридичної особи 41951943) на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, місто Львів, вулиця Козельницька, будинок 3; ідентифікаційний код юридичної особи 00131587) 161 289,54 грн заборгованості за необліковану електричну енергію за актом про порушення правил роздрібного ринку електричної енергії від 08.02.2024, 18 932,00 грн витрат на експертизу, 3 328,00 грн судового збору та 10 000,00 грн витрат на професійну допомогу адвоката.

3. У задоволенні решти витрат на професійну допомогу відмовити.

4. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені статтями 256,257 Господарського процесуального кодексу України

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повний текст рішення

складено 15.06.2026

Суддя Сухович Ю.О.