Рішення № 137456467, 28.05.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2026 Справа № 914/189/26

Господарський суд Львівської області в складі головуючої судді Бургарт Т.І., при секретарі судового засідання Свистуні П.О., розглянувши справу

у справі за позовом: Комунального підприємства «Володимирводоканал» Володимирської міської ради (вулиця Луцька, 211, місто Володимир, Волинська область, 44700; код ЄДРПОУ 05391703; далі позивач, КП «Володимирводоканал»);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрика України» (вулиця Володимира Великого, 4, місто Львів; код ЄДРПОУ 42976911; (далі відповідач, ТОВ «Електрика України»);

про: стягнення безпідставно отриманих коштів у розмірі 4 098 915,69 грн,

за участю представників:

позивача: Пікули Б.Ю.;

відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

КП «Володимирводоканал» звернулося до суду із позовною заявою до ТОВ «Електрика України» в якій (із врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) просило стягнути безпідставно отримані кошти у розмірі 4 098 915,69 грн.

Ухвалою суду від 26.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 16.03.2026 суд задовольнив клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог і закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 28 травня 2026 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Аргументи учасників справи

Аргументи позивача

Позивач зазначає, що у 2023 2025 роках в порядку проведення процедур публічних закупівель уклав з відповідачем три договори про постачання електричної енергії: Договір №28/04 від 28.04.2023, Договір №261223 від 26.12.2023 та Договір №301224 від 30.12.2024.

Договори передбачають формульний порядок визначення фактичної вартості електричної енергії у кожному розрахунковому періоді із застосуванням змінного показника «Ц0» - середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед», що визначається на підставі офіційних даних ДП «Оператор ринку».

Під час виконання договорів відповідач відповідно до узгодженого сторонами порядку повідомляв позивача про зміну ціни за одиницю товару у зв`язку зі зміною показника «Ц0», після чого сторонами підписувалися акти приймання-передачі та додаткові угоди, а позивач здійснював оплату поставленої електричної енергії за ціною, визначеною в порядку, передбаченому договором із застосуванням формули. При цьому, хоча за умовами договору зміна ціни за одиницю Товару здійснюється шляхом укладання додаткової угоди, таких угод сторонами не укладалося.

Як зазначає позивач, Управлінням західного офісу Держаудитслужби у Волинській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності КП «Володимирводоканал» за період договірних відносин сторін. В ході її проведення встановлено, що внаслідок застосування формули для обчислення фактичної вартості електричної енергії, сторонами змінено істотні умови договору про закупівлі щодо ціни, внаслідок чого вона зросла більш ніж на 10% у порівнянні з базовою ціною, запропонованою відповідачем під час проведення публічних торгів, що суперечить вимогам пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та підпункту 2 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2022 № 1178 (далі Особливості №1178).

Згідно з актом ревізії, сума коштів, сплачених за спожиту електричну енергію за ціною, що перевищує встановлені законом обмеження, становить 1 689 964,67 грн.

Одночасно вказані обставини стали предметом дослідження в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №420260320600000005 від 08.01.2026. За результатами поведеного експертного дослідження в межах вказаного кримінального провадження встановлено, що розмір майнових втрат позивача у зв`язку з перевищенням базової ціни електричної енергії, зазначеної в тендерній пропозиції, становить 4 098 915,69 грн.

Опираючись на викладене, позивач вважає, що розрахунок вартості електричної енергії відповідно до узгодженої сторонами формули призвів до зміни істотних умов договору в частині збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 відсотків, що суперечить встановленим законом обмеженням, а отримані відповідачем кошти внаслідок застосування таких розрахунків є безпідставно збереженим майном. Крім цього, зміна ціни за одиницю товару здійснена відповідачем за відсутності укладення додаткових угод, що суперечить умовам договору.

У зв`язку з викладеним на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 4 098 915,69 грн.

Аргументи відповідача

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими.

Зазначає, що умови укладеного між сторонами договору передбачають не фіксовану (тверду) ціну електричної енергії, а погоджений сторонами порядок її визначення шляхом застосування формульного підходу. Такий механізм ціноутворення був запропонований позивачем у складі тендерної пропозиції, зокрема у проєкті договору, який у подальшому був акцептований відповідачем без застережень. Отже, сторони досягли згоди щодо істотної умови договору ціни товару, визначеної через погоджений алгоритм її обчислення.

Посилається на положення пункту 3.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, відповідно до яких у договорі постачання електричної енергії ціна може визначатися шляхом встановлення порядку її розрахунку. За таких умов застосування сторонами погодженої формули під час визначення вартості фактично спожитої електричної енергії не свідчить про зміну істотних умов договору, а є належною реалізацією його договірних положень.

Крім того, відповідач зазначає, що не мав дискреційних повноважень щодо визначення показника «Ц0», оскільки його значення не розраховувалося ним самостійно, а формувалося та офіційно оприлюднювалося ДП «Оператор ринку» як середньозважена ціна електричної енергії на ринку «на добу наперед». Використання зазначеного показника є об`єктивним застосуванням ринкового індикатора, який відображає результати функціонування організованого сегмента ринку електричної енергії.

Вартість електричної енергії для непобутових споживачів формується на конкурентних засадах ринку електричної енергії та визначається виключно під впливом ринкових механізмів, зокрема через застосування біржових індикаторів та інших ринкових цінових показників. Умови державного адміністративного регулювання ціни на зазначеному сегменті ринку не застосовуються, а ціна є вільною та договірною. Відтак використання сторонами погодженої формули, яка базується на ринкових індикаторах, забезпечує визначення фактичної вартості спожитої електричної енергії відповідно до ринкового рівня цін і не змінює істотних умов договору, а лише відображає їх належне виконання.

Також зазначає, що позивачем неправильно визначено розмір нібито безпідставно збережених коштів, оскільки при його обчисленні враховано виключно відсоток зміни показника «Ц0», оприлюдненого на вебсайті ДП «Оператор ринку», у порівнянні з базовою ціною за відповідні звітні періоди. У зв`язку з цим відповідач вказує, що позивач фактично підміняє показник фактичної середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» умовною розрахунковою величиною, визначеною шляхом порівняння з попередніми періодами, що є довільним тлумаченням позивача без належного нормативного та методологічного обґрунтування.

Фактичні обставини справи

КП «Володимирводоканал» (надалі також Споживач) уклало із ТОВ «Електрика України» (надалі також Постачальник) три договори про постачання електричної енергії (надалі також Договори): Договір №28/04 від 28.04.2023 (на період від 01.05.2023 по 31.12.2023), Договір № 261223 від 26.12.2023 (на період від 01.01.2024 по 31.12.2024) та Договір № 301224 від 30.12.2024 (на період від 01.01.2025 по 31.12.2025).

Вказані Договори були укладені за результатами процедури публічних закупівель (ідентифікатори торгів: UA-2023-04-12-011861-a, UA-2023-12-08-012167-a та UA-2024-12-13-013700-a відповідно).

Згідно пункту 1.2 зазначених договорів їх умови розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, а також Правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №308.

За змістом вказані договори ідентичні, а основні їх положення сформульовані наступним чином:

- згідно із пунктом 2.1 Договорів Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість поставленої (спожитої) електричної енергії;

- ціна договору, порядок обліку та оплати електричної енергії визначені положеннями пунктом 5 вказаних Договорів. За умовами підпункту 5.1 загальна ціна Договору №28/04 від 28.04.2023 становить 4 355 680,00 грн.; Договору № 261223 від 26.12.2023 8 820 000,00 грн.; Договору № 301224 від 30.12.2024 12 492 000,00 грн.;

- ціна за 1 кіловат-годину (одиницю Товару) станом на момент укладення Договору визначена у Додатку № 1 до цього Договору та розрахована відповідно до Додатку № 4 до цього Договору (підпункт 5.2 Договорів). Згідно додатку №1 до Договору №28/04 від 28.04.2023 вартість одиниці товару з ПДВ становить 3,889 грн. за 1 кВт/год; додатку №1 до Договору № 261223 від 26.12.2023 4,90 грн. за 1 кВт/год; додатку №1 до Договору № 301224 від 30.12.2024 6,94 грн. за 1 кВт/год;

- у додатку №4 до Договорів сторони узгодили порядок визначення вартості електричної енергії. Зазначений додаток містить 2 пункти: у першому сторони узгодили формулу розрахунку базової ціни за одиницю товару станом на момент укладення договору. У другому передбачили, що фактична ціна електричної енергії розраховується по завершенні розрахункового періоду за формулою:

Ц = (Ц0 + Тосп + Впост) * 1,2, де

Ц0 фактична ціна електричної енергії, що закуплена Постачальником для Споживача на звітний період на ринку «на добу наперед» (РДН), визначена за даними ДП «Оператор ринку» та розміщена на його офіційному веб-сайті www.oree.com.ua як середньозважена ціна за звітний повний місяць на ринку «на добу наперед» (РДН) для об`єднаної енергосистеми України, грн/кіловат-година без ПДВ;

- у підпункті 2.1 додатку №4 до Договору №28/04 від 28.04.2023 зазначено, що ціна закупівлі одиниці Товару Постачальником на Ринках електроенергії на момент укладення Договору: «Ц0» становить 2,61 грн/кВт-год, без ПДВ; «Ц0» Договору № 261223 від 26.12.2023 на момент укладення 3,34746 грн/кВт-год., без ПДВ; «Ц0» Договору № 301224 від 30.12.2024 на момент укладення 4,70664 грн/кВт-год., без ПДВ;

- за п.п. 2 п. 5.6 Договорів істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;

- згідно із приписами п. 5.6.1 Договорів сторони погодили, що:

«У разі коливання ціни закупівлі одиниці Товару на Ринках електроенергії заінтересована Сторона письмово звертається до іншої Сторони листом, в якому пропонує нову ціну одиниці Товару з урахуванням коливання ціни закупівлі одиниці Товару на Ринках електроенергії порівняно із ціною, визначеною в Додатку № 4 до цього Договору.

Разом із листом Сторона повинна надати інформацію, що підтверджує та обґрунтовує зміну ціни закупівлі одиниці Товару на Ринках електроенергії порівняно з відповідною базовою ціною, встановленою у Додатку № 4 до цього Договору. Інформація щодо коливання ціни закупівлі одиниці Товару на Ринках електроенергії надається у вигляді, завірених підписом уповноваженої особи Сторони, роздрукованих відповідних аналітичних матеріалів з електронної сторінки в мережі Інтернет Державного підприємства «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua).

Сторони розраховують ціну за одиницю Товару за Формулою визначення ціни за одиницю Товару, вказаною у Додатку № 4.

Зміна ціни за одиницю Товару здійснюється шляхом укладання додаткової угоди про внесення змін до цього Договору»

Сторони з певною періодичністю укладали додаткові угоди в яких, здебільшого вносили зміни до підпункту 5.1 Договору (ціна договору), і викладали його в новій редакції, яка передбачала речення: «В тому числі за кошти місцевого бюджету … », після яких наводили певну суму, яка ніколи не перевищувала загальної ціни договору:

- так в межах Договору №28/04 від 28.04.2023 сторони уклали додаткові угоди №1 від 01.06.2023; №2 від 01.09.2023; №3 від 11.09.2023; №5 від 13.11.2023;

- в межах Договору № 261223 від 26.12.2023 сторони уклали додаткові угоди №1 від 04.03.2024; №2 від 12.04.2024; №3 від 09.05.2024; №4 від 08.07.2024; №5 від 13.08.2024; №6 від 11.09.2024; №7 від 05.11.2024; №8 від 09.12.2024;

- в межах Договору №301224 від 30.12.2024 сторони уклали додаткові угоди №1 від 30.12.2024; №2 від 30.12.2024; №3 від 30.12.2024; №4 від 30.12.2024; №5 від 30.12.2024; №6 від 30.12.2024, №7 від 30.12.2024.

В межах Договору №28/04 від 28.04.2023 сторони також уклали додаткову угоду №6 від 30.11.2023, в пункті 1 якої погодили збільшити суму договору на 300 000,00 грн. У пункті 2 сторони погодили, що загальна ціна договору становить 4 655 680,00 грн.

В період з 01.06.2023 по 01.10.2025 відповідач звертався до позивача із листами, в яких повідомляв про розрахунок ціни за одиницю товару за формулою згідно із додатком №4 до Договорів. У цих листах відповідач повідомляв про значення показника «Ц0» за звітний місяць й на підтвердження значення цього показника долучав довідку, яка містила скріншот із веб-сайту ДП «Оператор ринку» (www.oree.com.ua).

У розділі «Про нас» веб-сторінки ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua/index.php/web/1001 (загальнодоступна інформація у мережі Інтернет) зазначено, що ДП «Оператор ринку» утворене у відповідності до Закону України «Про ринок електричної енергії», з 2021 року усі акції належать державі. Компанія відповідає за організацію купівлі-продажу (торгів) електричної енергії на ринку «на добу наперед» та допомагає забезпечити баланс між попитом та пропозицією на ринку електричної енергії. За посиланням, яке згадують сторони у Договорах (www.oree.com.ua), опубліковуються результати торгів ринку «на добу наперед» та показники середньозважених цін на цьому ринку (показник «Ц0» за формулою згідно з додатком №4 до Договорів). Функціонал веб-сайту дозволяє відображати середньозважену ціну («Ц0») за конкретний календарний місяць у такому вигляді: зверху вартість у грн./МВТ.год; знизу відсотковий показник приросту або зменшення цієї вартості у порівнянні із попереднім місяцем.

Суд встановив, що ТОВ «Електрика України» надсилало позивачу наступні листи із довідками, в яких зазначало про такий показник «Ц0» (в грн/кВт-год без ПДВ) за відповідний місяць і, відповідно таку ціну, «Ц» (в грн/кВт-год з ПДВ) за одиницю товару:

за Договором №28/04 від 28.04.2023: Листи та довідки №01/06-01 від 01.06.2023, №01/07-01 від 01.07.2023, №01/08-01 від 01.08.2023, №01/09-01 від 01.09.2023, №01/10-01 від 01.10.2023, №01/11-01 від 01.11.2023, №01/12-01 від 01.12.2023, №01/01-01 від 01.01.2024 (до листа додано довідку №31/12-01 від 31.12.2023 року):

- за травень 2023 року (Ц0 = 2,86702) Ц = 4,196724;

- за червень 2023 року (Ц0 = 2,97147) Ц = 4,322064;

- за липень 2023 року (Ц0 = 3,66987) Ц = 5,225964;

- за серпень 2023 року (Ц0 = 4,16223) Ц = 5,816796;

- за вересень 2023 року (Ц0 = 3,90693) Ц = 5,510436;

- за жовтень 2023 року (Ц0 =4,06558) Ц = 5,700816;

- за листопад 2023 року (Ц0 = 4,3578) Ц = 6,05148;

- за грудень 2023 року (Ц0 = 4,10186) Ц = 5,744352;

за Договором № 261223 від 26.12.2023: Листи (довідки) №01/02-02 від 01.02.2024, №01/03-02 від 01.03.2024 (№29/02-01 від 29.02.2024), №01/04-01 від 01.04.2024 (№31/03-01 від 31.03.2024), №01/05-01 від 01.05.2024 (№30/04-01 від 30.04.2024), №01/06-02 від 01.06.2024 (№31/05-01 від 31.05.2024), №01/07-02 від 01.07.2024 (№30/06-01 від 30.06.2024), №01/08-02 від 01.08.2024 (№31/07-01 від 31.07.2024), №01/09-02 від 01.09.2024 (№31/08-01 від 01.08.2024), №01/10-02 від 01.10.2024, (№30/09-01 від 30.09.2024), №01/11-02 від 01.11.2024 (№31/10-01 від 31.10.2024), №01/12-02 від 01.12.2024 (№30/11-01 від 30.11.2024):

- за січень 2024 року (Ц0 = 3,85857) Ц = 5,564568;

- за лютий 2024 року (Ц0 = 3,26858) Ц = 4,85658;

- за березень 2024 року (Ц0 = 3,08953) Ц = 4,64172;

- за квітень 2024 року (Ц0 = 3,33377) Ц = 4,934808;

- за травень 2024 року (Ц0 = 4,22192) Ц = 6,000588;

- за червень 2024 року (Ц0 =5,40338) Ц = 7,41834;

- за липень 2024 року (Ц0 = 5,96711) Ц = 8,094816;

- за серпень 2024 року (Ц0 = 5,7386) Ц = 7,820604;

- за вересень 2024 року (Ц0 = 5,66416) Ц = 7,731276;

- за жовтень 2024 року (Ц0 = 5,65997) Ц = 7,726248;

- за листопад 2024 року (Ц0 = 5,56745) Ц = 7,615224;

за Договором № 301224 від 30.12.2024: Листи (та довідки) №01/02-01 від 04.02.2025 (довідка №31/01-01 від 31.01.2025), №01/03-01 від 04.03.2025 (довідка №01/02-01 від 01.03.2025), №01/04-01 від 01.04.2025 (довідка №01/04-01 від 01.04.2025), №01/05-01 від 01.05.2025 (довідка №01/05-01 від 01.05.2025), №01/06-01 від 01.06.2025 (довідка №01/06-01 від 01.06.2025), №01/07-01 від 01.07.2025 (довідка №01/07-01 від 01.07.2025), №01/08-02 від 01.08.2025 (довідка №01/08-01 від 01.08.2025), №01/09-02 від 01.09.2025 (довідка №01/09-01 від 01.09.2025), №01/10-02 від 01.10.2025 (довідка №01/10-01 від 01.10.2025):

- за січень 2025 року (Ц0 = 5,81756) Ц = 8,46215;

- за лютий 2025 року (Ц0 = 6,04208) Ц = 8,73157;

- за березень 2025 року (Ц0 = 5,47383) Ц = 8,04967;

- за квітень 2025 року (Ц0 = 4,61122) Ц = 7,01454;

- за травень 2025 року (Ц0 = 4,63831) Ц = 7,04705;

- за червень 2025 року (Ц0 = 4,78304) Ц = 7,22072;

- за липень 2025 року (Ц0 = 5,24740) Ц = 7,77796;

- за серпень 2025 року (Ц0 = 5,42005) Ц = 7,98514;

- за вересень 2025 року (Ц0 = 4,52185) Ц = 6,90730

В ході виконання договорів відповідачем поставлено, а позивачем оплачено електричну енергію в таких обсягах та на таку суму:

за Договором №28/04 від 28.04.2023:

- фактичне нарахування за спожиту електроенергію становить 4 471 151,44 грн, зокрема: за травень 2023 згідно акту №112 525 199,02 грн.; за червень 2023 згідно акту №161 487 304,07 грн.; за липень 2023 згідно акту №197 575 896,01 грн.; за серпень 2023 згідно акту №241 695 299,08 грн.; за вересень 2023 згідно акту №295 613 250,91 грн.; за жовтень 2023 згідно акту №325 675 415,58 грн.; за листопад 2023 згідно акту №362 792 786,24 грн.; за грудень 2023 згідно акту №407 106 000,53 грн.;

- фактична кількість спожитої електроенергії становить 846,85 МВт, а саме: за травень 125,145 МВт, червень 2023 112,748 МВт, липень 2023 110,199 МВт, серпень 2023 119,533 МВт, вересень 2023 111,289 МВт, жовтень 2023 118,477 МВт, листопад 2023 131,007 МВт, грудень 2023 18,453 МВт;

за Договором № 261223 від 26.12.2023:

- фактичне нарахування за спожиту електроенергію становить 8 765 043,33 грн, зокрема: за січень 2024 згідно акту №38 733 204,18 грн.; за лютий 2024 згідно акту №77 594 348, 26 грн.; за березень 2024 згідно акту №159 590 617,09; за квітень 2024 згідно акту №209 576 928,40; за травень 20234 згідно акту №246 736 536,17 грн.; за червень 2024 згідно акту №301 873 969,47 грн.; за липень 2024 згідно акту №358 973 353,06 грн.; за серпень 2024 згідно акту №412 933 576,78 грн.; за вересень 2024 згідно акту №467 853 942,63 грн.; за жовтень 2024 згідно акту №523 919 500,78 грн.; за листопад 2024 згідно акту №576 979 066,50 грн.;

- фактична кількість спожитої електроенергії становить 1336,498 МВт., а саме: за січень 2024 131,763 МВт., лютий 2024 122,38 МВт., березень 2024 127,241 МВт., квітень 2024 116,91 МВт., травень 2024 122,744 МВт, червень 2024 117,812 МВт, липень 2024 120,244 МВт, серпень 2024 119,374 МВт, вересень 2024 110,453 МВт, жовтень 2024 119,01 МВт, листопад 2024 128,567 МВт,;

за Договором № 301224 від 30.12.2024:

- фактичне нарахування за спожиту електроенергію становить 7 955 795,36 грн, зокрема: за січень 2025 згідно акту №9 1 114 600,28 грн.; за лютий 2025 згідно акту №75 986 187,40 грн.; за березень 2025 згідно акту №153 973 809,07 грн.; за квітень 2025 згідно акту №227 813 553,37 грн.; за травень 2025 згідно акту №298 814 892,45 грн.; за червень 2025 згідно акту №367 759 266,35 грн.; за липень 2025 згідно акту №439 878 566,80 грн.; за серпень 2025 згідно акту №509 887 284,36 грн.; за вересень 2025 згідно акту №576 727 635,28 грн.;

- фактична кількість спожитої електроенергії становить 1031,82 МВт, а саме: за січень 2025 131,716 МВт., лютий 2025 112,945 МВт., березень 2025 120,975 МВт., квітень 2025 115,981 МВт., травень 2025 115,636 МВт, червень 2025 105,151 МВт, липень 2025 112,956 МВт, серпень 2025 111,117 МВт, вересень 2025 105,343 МВт;

Як стверджує позивач Управління західного офісу Держаудитслужби у Волинській області здійснило ревізію фінансово-господарської діяльності КП «Володимирводоканал», про що склало Акт №130305-26/27 від 16.12.2025. До матеріалів справи позивач долучив витяги у вигляді таблиць із цього Акту, в якому відображені деталізовані розрахунки ціни за одиницю товару за кожен місяць за трьома Договорами.

Відповідно до витягів із цього Акту різниця між фактичним нарахуванням вартості згідно актів приймання-передачі електроенергії та нарахуванням вартості відпущеної електроенергії по скоригованих цінах становить:

- за Договором №28/04 від 28.04.2023: загальне нарахування вартості по скоригованих цінах: 4 206 710,68 (проти 4 471 151,44 грн фактично сплачених); загальна різниця становить 264 440,76 грн;

- за Договором № 261223 від 26.12.2023: загальне нарахування вартості по скоригованих цінах: 7 873 839,41 грн (проти 8 765 043,33 грн фактично сплачених); загальна різниця становить 891 203,92 грн;

- за Договором № 301224 від 30.12.2024: загальне нарахування вартості по скоригованих цінах: 7 421 475,36 грн (проти 7 955 795,36 грн фпктично слпачених); загальна різниця становить 534 320,00 грн;

26.12.2025 позивач звернувся до відповідача із досудовою претензією за вих. №600, в якій просив відшкодувати позивачу завдану матеріальну шкоду (збитки) у розмірі 1 689 964,67 грн. У відповідь на вказану претензію відповідач направив лист б/н та б/д в якому не визнав заявлений розмір збитків.

08.01.2026 РВП ГУНП у Волинській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №420260320600000005.

Постановою слідчого від 21 січня 2026 року у вказаному кримінальному провадженні призначено судову економічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання про встановлення розміру матеріальної шкоди, завданої позивачу у зв`язку з укладеними договорами про закупівлю електроенергії №28/04 від 28 квітня 2023 року, №261223 від 26 грудня 2023 року, та №301224 від 30 грудня 2024 року.

За результатами поведеного експертного дослідження складено висновок експерта від 30 січня 2026 року №19/119/11/2-1752-2026 в котрому зазначено, що розмір шкоди, завданої позивачу у зв`язку з перевищенням ринкових середньозважених цін становить 4 098 915,69 грн, зокрема:

- за договором №28/04 від 28 квітня 2023 року у сумі 1 093 735,83 грн;

- за договором №261223 від 26 грудня 2023 року у сумі 2 210 215,30 грн;

- за договором №301224 від 30 грудня 2024 року у сумі 794 964,56 грн.

Оцінка суду

Предметом спору у цій справі є вимога про стягнення коштів, які позивач вважає безпідставно збереженими відповідачем внаслідок застосування при розрахунку фактичної вартості електричної енергії формульного порядку визначення ціни, передбаченого умовами договорів.

Позивач зазначає, що під час проведення публічних закупівель відповідачем було запропоновано ціну одиниці товару, яка в подальшому незаконно збільшена понад встановлені законодавством дозволені межі в рамках 10 % та без оформлення відповідних додаткових угод про зміну істотних умов договорів в цій частині.

Відповідач заперечує ці доводи, вказуючи, що визначення фактичної вартості електричної енергії у кожному розрахунковому періоді здійснювалося відповідно до погодженого сторонами формульного порядку розрахунку ціни, визначеного умовами договорів, у зв`язку з чим встановлена законом заборона збільшення ціни закупівлі товару понад 10% не застосовується до спірних правовідносин.

Виходячи з аргументів учасників справи та встановлених обставин, для правильного вирішення спору суду необхідно встановити:

І. Чи є застосування сторонами погодженого формульного порядку визначення вартості електричної енергії зміною істотної умови договорів про закупівлю щодо ціни за одиницю товару в розумінні спеціального законодавства про публічні закупівлі;

ІІ. Чи поширюється встановлене законом обмеження щодо зміни істотних умов договору про закупівлю (10%) на спірні правовідносини;

ІІ. У разі позитивної відповіді - чи виникли правові підстави для повернення відповідачем отриманих коштів як безпідставно збережених та чи правильно визначено їх розмір.

Послідовно відповідаючи на такі питання суд зазначає таке.

І. Щодо зміни істотних умов договору

Згідно із приписами статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Істотною умовою цього договору є ціна товару.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про ціни і ціноутворення», у господарській діяльності суб`єкти господарювання застосовують два основні види цін - вільні та державні регульовані.

Вільні ціни формуються безпосередньо суб`єктами господарювання за домовленістю сторін, тоді як державні регульовані ціни встановлюються або контролюються державою у випадках, визначених законом.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення», вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно та за взаємною згодою сторін на всі товари, за винятком тих, щодо яких законодавством прямо передбачено державне регулювання цін.

Законом України «Про ринок електричної енергії» передбачено вичерпний перелік тарифів та цін на ринку електричної енергії, що підлягають державному регулюванню, серед яких відсутні ціни постачання електричної енергії споживачам (частина 1 статті 7 вказаного закону).

Водночас, відповідно до пункту 2 статті 56 вказаного закону, постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

За змістом частини 1 статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальники мають право (крім іншого) купувати та продавати електроенергію на ринку електричної енергії, здійснювати експорт-імпорт електричної енергії за вільними цінами.

За змістом частини 1 статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Пунктом 3.2.7 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила № 312) передбачено перелік істотних умов Договору про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно зазначеного переліку однією з істотних умов є ціна та/або порядок її розрахунку, порядок обліку та оплати електричної енергії.

В межах договірних відносин у справі, що розглядається, сторони узгодили порядок розрахунку ціни (спеціальну формулу) для визначення фактичної ціни електричної енергії по завершенні кожного розрахункового періоду. Центральним елементом цієї формули є показник «Ц0» середньозважена ціна електричної енергії на ринку «на добу наперед». Вказана ціна формується оператором ринку за підсумками щоденних торгів, виходячи зі співвідношення попиту та пропозиції із застосуванням реальних цін купівлі-продажу електричної енергії у розрахунковому періоді. Сторони не впливають на зміну такого показника (його збільшення чи зменшення), а відомості про нього публікуються на спеціальному веб-сайті оператором ринку (пункт 2 Додатку 4 до Договору).

Суд зауважує, що договірні умови містять покликання на кілька видів цін:

1. Загальна ціна Договору, що визначається пунктом 5 Договорів (щодо Договору №28/04 від 28.04.2023 становить 4 355 680,00 грн.; щодо Договору № 261223 від 26.12.2023 8 820 000,00 грн.; щодо Договору № 301224 від 30.12.2024 12 492 000,00 грн);

2. Договірна ціна за одиницю товару визначена у Додатку 1 до Договору (ціна, що зазначена у тендерній пропозиції), порядок розрахунку якої наведено у пункті 2.1 Додатку 4 до Договору. При цьому, згідно Додатку 4 договірна ціна за одиницю товару розраховується станом на момент укладення договору за формулою, яка включає такі складові:

- ціна послуг оператора системи передачі;

- ціна послуг постачальника;

-«Ц0» (ціна за одиницю/базова ціна), що була дійсна станом на момент укладення договору.

3. Фактична ціна електричної енергії у розрахунковому періоді, порядок розрахунку якої наведено у пункті 2 Додатку 4 до Договору. Фактична ціна розраховується у кожному розрахунковому періоді (у кожному місяці) за формулою, яка включає такі складові:

- ціна послуг оператора системи передачі;

- ціна послуг постачальника;

-«Ц0» - фактична ціна електричної енергії, що закуплена Постачальником для Споживача на звітний період на ринку «на добу наперед» (РДН), визначена за даними ДП «Оператор ринку» та розміщена на його офіційному веб-сайті (середньозважена ціна за звітний місяць на ринку).

Таким чином, сторони погодили змінний механізм ціноутворення щодо ціни за одиницю товару впродовж строку дії договору, визначивши порядок її обчислення.

Так, Додатком 4 до Договору сторони унормували, що ціна за одиницю товару станом на момент укладення договору та фактична ціна за одиницю товару у кожному розрахунковому періоді обчислюються за формулами, що містять відмінні складові.

Зокрема, якщо ціна за одиницю товару станом на момент укладення договору включає сталу величину «Ц0», запропоновану постачальником в межах тендерної пропозиції, то фактична ціна за одиницю товару обчислюється за узгодженою формулою із врахуванням «Ц0», яка дійсна станом на момент проведення розрахунків у кожному розрахунковому періоді та залежить від ринкової ціни закупівлі електричної енергії, яка є динамічною і визначається за результатами проведення біржових торгів на ринку «на добу наперед».

За змістом положень статті 67 Закону України «Про ринок електричної енергії» в Україні функціонує єдиний ринок «на добу наперед» та внутрішньодобовий ринок. Ціна купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» визначається для кожного розрахункового періоду оператором ринку за принципом граничного ціноутворення на основі балансу сукупного попиту на електричну енергію та її сукупної пропозиції, а на внутрішньодобовому ринку - за принципом ціноутворення «по заявленій (пропонованій) ціні» відповідно до правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку. Ціни на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку є вільними (ринковими) цінами.

Узгоджені сторонами умови постачання електроенергії передбачають, що при укладенні договору застосовується розрахункова ціна, сформована з урахуванням базового значення індикатора «Ц0», а в наступні розрахункові періоди визначення вартості поставленої електричної енергії здійснюються шляхом застосування тієї ж формули з урахуванням актуального значення ринкового індикатора закупівельної вартості електричної енергії.

Ринок «на добу наперед» як сегмент організованого біржового ринку електричної енергії забезпечує формування ціни на засадах конкурентного балансування попиту і пропозиції в межах конкретного розрахункового періоду, у зв`язку з чим визначена на ньому середньозважена ціна об`єктивно відображає фактичну ринкову вартість електричної енергії в момент її постачання.

Ринкова ціна за своєю економічною природою є динамічною величиною, яка формується під впливом об`єктивних ринкових факторів, насамперед співвідношення попиту та пропозиції у конкретний момент часу. Її зміна є природним наслідком коливання ринкової кон`юнктури. Втручання у механізм формування такої ціни шляхом штучного обмеження або фіксації окремих її складових нівелює сам принцип ринкового ціноутворення, оскільки фактична ціна перестає відображати реальний баланс попиту та пропозиції на відповідному ринку.

Економічна природа ринкового механізму ціноутворення знайшла логічне відобоаження і в правовому регулюванні публічних закупівель. Зокрема, відповідно до підпункту 7 частини 6 статті 3 Закону України «Про піблічні закупівлі», цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі товарів і послуг на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».

З огляду на викладене, передбачений сторонами механізм ціноутворення виключає довільність у визначенні вартості товару, оскільки базується на результатах біржових торгів між численними учасниками ринку та формується як підсумок реальної ринкової рівноваги в конкретний часовий інтервал. Отже, показник ціни РДН є не абстрактною розрахунковою величиною, а індикатором фактично сформованої ринкової кон`юнктури, що забезпечує прозорість, об`єктивність та економічну обґрунтованість визначення вартості електричної енергії у відповідному розрахунковому періоді, а відтак є економічно обгрунтованою базою для застосування сторонами погодженого формульного ціноутворення.

Відтак, суд дійшов висновку, що сторонами погоджено не фіксовану ціну за одиницю товару на весь строк дії договору, а порядок визначення ціни шляхом застосування узгодженої формули, яка передбачає використання ринкового індикатора «Ц0» як змінної складової. Зміна розміру ціни в розрахункових періодах є результатом застосування погодженого сторонами у договорі його істотної умови порядку визначення ціни, яка відображає ринкові коливання закупівельної вартості електричної енергії.

За таких обставин застосування передбаченого договором порядку розрахунку ціни не свідчить про зміну істотних умов договору у розумінні законодавства про публічні закупівлі, оскільки відбувається реалізація погодженого сторонами механізму визначення вартості товару відповідно до умов договору та ринкових індикаторів.

Застосування формульних методів визначення ціни товару при укладенні договорів є поширеним для ринків енергетичних ресурсів, де вартість товару залежить від об`єктивних ринкових показників, які змінюються протягом строку виконання договору. Такий підхід зумовлений специфікою відповідних ринків, на яких ціна формується під впливом коливання біржових показників, попиту та пропозиції.

Зокрема, формульний механізм визначення ціни застосовується у договорах постачання природного газу, де ціна може визначатися з урахуванням вартості ресурсу на відповідному ринку, біржових котирувань, валютних показників та інших змінних складових.

Аналогічний підхід використовується і у сфері електричної енергії. Так, законодавством передбачено застосування формул зі змінними величинами для визначення вартості електричної енергії, що постачається постачальником «останньої надії». Відповідно до Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника «останньої надії», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809, ціна постачання електричної енергії формується за встановленим алгоритмом із застосуванням змінних складових, пов`язаних із фактичними показниками ринку.

Отже, використання формули, яка передбачає зміну окремих її складових залежно від об`єктивних ринкових показників, не є винятковим способом ціноутворення, а є поширеним механізмом визначення вартості енергетичних ресурсів, що забезпечує відповідність ціни фактичним економічним умовам відповідного періоду.

Відсутність у договорі про постачання електричної енергії визначеної твердої (фіксованої) ціни за одиницю товару на весь строк його дії не свідчить про недосягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору. Такий підхід відповідає спеціальному регулюванню у сфері постачання електричної енергії, оскільки пунктом 3.2.7 Правил №312, передбачено, що істотною умовою договору про постачання електричної енергії споживачу є не лише ціна, але й порядок її розрахунку. Отже, сторони можуть погодити не конкретне незмінне числове значення ціни, а механізм її визначення, за умови, що такий порядок є чітко визначеним у договорі та дозволяє встановити вартість поставленої електричної енергії у відповідному розрахунковому періоді.

У спірних правовідносинах сторони погодили саме такий механізм визначення ціни шляхом застосування формули із використанням змінної складової, яка залежить від об`єктивного ринкового показника. Тому зміна числового значення ціни внаслідок зміни відповідного показника є наслідком реалізації погодженого сторонами порядку розрахунку ціни.

Вказаний висновок суду повністю кореспондує із спеціальним правовим регулюванням у сфері публічних закупівель.

Так, відповідно до абзацу першого пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель № 1178, істотні умови договору про закупівлю «не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків» прямо визначених у цьому пункті.

Підпунктом 7 пункту 19 Особливостей № 1178 якраз і передбачено випадок можливої зміни істотної умови договору, якою є зміна, зокрема, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни».

Аналогічні за своїм змістом положення містяться у пункті 7 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

В межах спірних правовідносин договірні умови якраз і встановили порядок зміни ціни у випадку зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що передбачено пунктом 5.6.1 Договорів.

Зміст цього пункту Договорів свідчить, що сторонами погоджено не односторонній перегляд ціни, а чітко структурований алгоритм її коригування, який складається з послідовних дій обох сторін.

Зокрема, ініціювання перегляду ціни можливе виключно за наявності об`єктивного факту коливання ринкової вартості електричної енергії, що виключає довільне тлумачення сторонами обставин, які можуть бути підставами для зміни ціни.

При цьому зміна середньозважених цін підлягає підтвердженню виключно даними офіційного джерела ДП «Оператор ринку», який власне і забезпечує продаж електричної енергії на ринку «на добу наперед» і за результатами співвідношення дійсних попиту та пропозиції формує середньозважені ціни. Такий механізм забезпечує об`єктивність, достовірність та прозорість відповідної інформації та унеможливлює зловживання при ціноутворенні.

Подальше визначення нової ціни здійснюється не шляхом погодження її розміру між сторонами, а шляхом застосування заздалегідь визначеної у Додатку № 4 формули, яка враховує зміну ринкового показника та автоматично трансформує базову ціну (яка відповідає умовам ринку на момент укладення договору) у фактичну ціну розрахункового періоду яка відповідає умовам ринку у кожному періоді постачання електроенергії.

При цьому, оформлення результату такого розрахунку шляхом укладення додаткової угоди має суто технічний характер вже визначеного за формульним механізмом показника, а не є самостійним етапом погодження сторонами нової істотної умови договору.

Установлені судом фактичні обставини підтверджують, що сторони у спірних правовідносинах послідовно та у спосіб, передбачений пунктом 5.6.1 Договорів, реалізовували погоджений механізм формульного ціноутворення, який ґрунтується на застосуванні об`єктивного ринкового показника «Ц0».

Зокрема, протягом усього періоду виконання Договорів відповідач систематично інформував позивача про розрахунок ціни за одиницю товару із застосуванням формули, визначеної Додатком № 4 до Договорів, із зазначенням актуального значення показника «Ц0» за відповідні розрахункові періоди. Такі повідомлення супроводжувалися підтверджувальними матеріалами з офіційного джерела вебсайту ДП «Оператор ринку», що забезпечувало достовірність вихідних даних для розрахунку та відповідало погодженому сторонами порядку документального підтвердження коливання ринкових цін.

При цьому числові значення «Ц0» та відповідні розраховані значення ціни відображають виключно результат функціонування ринку електричної енергії та не є наслідком зміни домовленостей сторін щодо істотних умов договору.

Фактичне приймання-передача електричної енергії та її оплата позивачем здійснювалися саме на підставі підписаних ним актів, сформованих з урахуванням зазначеного механізму розрахунку, що свідчить прийняття ціни без застережень.

Суд враховує, що відповідно до пункту 6.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії Споживач наділений, зокрема, правом отримувати від Постачальника пояснення щодо виставлених рахунків і, у разі незгоди з порядком розрахунків або визначеною сумою, вимагати проведення звіряння розрахункових даних та/або оскаржувати такі нарахування у порядку, встановленому договором та чинним законодавством, а також оскаржувати будь-які дії Постачальника, які, на думку Споживача, є несанкціонованими, неправомірними чи такими, що порушують його права, беручи участь у розгляді відповідних звернень у визначеному порядку.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних належних і допустимих доказів того, що позивач реалізовував зазначені права у спірних правовідносинах, зокрема звертався до відповідача із вимогами про надання пояснень щодо нарахувань, ініціював проведення звіряння розрахункових даних, висловлював заперечення щодо виставлених рахунків або оскаржував дії постачальника в передбаченому договором чи законом порядку.

Навпаки, встановлено, що між сторонами склалися тривалі договірні відносини, у межах яких щомісячно формувалися та підписувалися акти приймання-передачі електричної енергії, які позивачем приймалися без зауважень щодо обсягів чи вартості поставленого товару, що свідчить про фактичне погодження ним застосованого порядку розрахунку ціни та відсутність заперечень щодо його реалізації у період виконання договорів.

Обгрунтовуючи підставність позову позивач вказує також на ті обставини, що всупереч вимог пункту 5.6.1 Договору сторонами при зміні ціни за одиницю товару жодного разу не укладалися додаткові угоди.

Вказані доводи позивача суд відхиляє як необгрунтовані.

Так, згідно усталеної практики Верховного Суду акт приймання-передачі не завжди є лише «первинним документом»: якщо саме в ньому втілена спільна воля сторін щодо переходу права власності і без нього набувач не міг би стати власником майна, такий акт слід розглядати як повноцінний двосторонній правочин (див. напр. Постанову ВС від 19.03.2025 р. у справі № 910/17461/23).

З огляду на викладене, зважаючи на те, що у спірних правовідносинах саме акти приймання-передачі щомісячно фіксували фактичні обсяги поставленої електричної енергії та її вартість, визначену за погодженим сторонами формульним порядком розрахунку, вони не можуть розглядатися виключно як технічні первинні документи облікового характеру.

Натомість такі акти, підписані обома сторонами без зауважень та заперечень щодо обсягу чи ціни, за своїм змістом засвідчують досягнення сторонами згоди щодо остаточно визначеної вартості поставленого товару за відповідний розрахунковий період та фактичне прийняття результату застосування погодженої формули ціноутворення.

За таких умов відсутність окремо оформлених додаткових угод не спростовує факту належної реалізації сторонами договірного механізму визначення ціни, оскільки значення має не формальна назва документу, а сам факт погодження сторонами окремих умов в ході виконання договору у передбаченим таким договором спосіб.

ІІ. Застосування 10% - го обмеження щодо збільшення ціни договору про закупівлю до спірних правовідносин

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»:

«Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії».

Аналогічні за своїм змістом положення наведені й у пп. 2 п. 19 Особливостей №1178 (в редакції до 01.09.2025, чинній на момент укладення договорів), згідно з яким:

«... істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.».

Водночас, як вже зазначалося судом раніше, як Закон України «Про публічні закупівлі», так і Особливості №1178 містять і іншу норму:

«Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: ... зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни» (пункт 7 пункту 19 Особливостей №1178 та пункт 7 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Наведені положення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та підпункту 2 пункту 19 Особливостей №1178, а також пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та кореспондуючого йому підпункту 7 пункту 19 Особливостей №1178, у їх системному взаємозв`язку спрямовані на врегулювання різних випадків зміни істотних умов договору про закупівлю, зокрема ціни за одиницю товару.

Так, законодавець, встановлюючи загальну імперативну заборону зміни істотних умов договору про закупівлю після його підписання до повного виконання зобов`язань сторонами, передбачив вичерпний перелік виключень із зазначеного правила, які стосуються різних механізмів ціноутворення.

Зокрема, положення пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та підпункту 2 пункту 19 Особливостей №1178 регламентують випадок зміни ціни за одиницю товару у зв`язку з коливанням ціни на ринку, яка здійснюється пропорційно такому коливанню, за умови документального підтвердження відповідних змін ринкової кон`юнктури, із додатковим нормативним обмеженням щодо граничного розміру такої зміни (не більше 10 %), а також із встановленням процедурних запобіжників щодо періодичності внесення відповідних змін та недопущення збільшення загальної суми договору.

Натомість положення пункту 7 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та підпункту 7 пункту 19 Особливостей №1178 передбачають інший механізм зміни ціни, який пов`язується із зміною встановлених державними або ринковими індикаторами економічних показників (зокрема індексу споживчих цін, валютного курсу... середньозважених цін на ринку «на добу наперед» тощо), за умови, що порядок зміни ціни прямо визначений умовами договору про закупівлю.

Зі змісту наведених норм убачається, що вони регулюють різні за своєю суттю правові конструкції зміни ціни: у першому випадку йдеться про коригування твердої (фіксованої) ціни за результатами оцінки фактичного коливання ринкової вартості товару із встановленням законодавчо визначеного граничного обмеження, тоді як у другому випадку - про застосування заздалегідь погодженого сторонами договору формульного (індексного) механізму ціноутворення, який передбачає автоматичну зміну ціни залежно від об`єктивно визначених зовнішніх економічних показників.

Таким чином, зазначені правові норми підлягають застосуванню у взаємозв`язку як такі, що встановлюють альтернативні, але самостійні підстави зміни істотних умов договору про закупівлю, що відрізняються за правовою природою, умовами застосування та механізмом визначення нової ціни.

Вказані висновки суду підтверджуються також практикою Верховного Суду щодо застосування положень законодавства про публічні закупівлі, сформованою у спорах щодо виконання договорів про закупівлю електричної енергії, де предметом оцінки була правова природа формульного (індексного) ціноутворення та співвідношення такого механізму із положеннями законодавства про публічні закупівлі, зокрема щодо обмеження зміни ціни в межах 10%.

Зокрема, наприклад, у постанові Верховного Суду від 12 травня 2025 року у справі № 914/619/24, спір у якій виник з аналогічних правовідносин, розглядаючи співвідношення....... суд виснував:

«...6.18. Отже, законодавець розрізнив такі підстави для зміни умов договору про закупівлю, як "погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку" та "зміна середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед" у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

6.19. Як вже зазначалось і це правильно врахували суди попередніх інстанцій, умови укладеного сторонами договору про закупівлю передбачають, що фактична ціна поставки товару визначається щомісяця (розрахунковий період) після завершення розрахункового періоду та змінюється відповідно до зміни середньозваженої ціни на ринку на добу наперед, у відповідний розрахунковий період, в якому здійснюється оплата за товар......

6.21. Отже, за умовами укладеного договору зміна ціни в залежності від середньозваженої ціни на ринку відбувається щомісячно і не потребує внесення змін до договору, оскільки саме такий порядок розрахунків (формульний) погоджений сторонами, що відповідає положенням підпункту 7 пункту 19 Особливостей...».

В обгрунтування позову позивач покликався на практику Верховного Суду щодо розуміння припису «збільшення ціни за одиницю товару до 10 %. Зокрема, вказував, що Велика Палата Верховного Суду у пункті 90 своєї постанови від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 зазначила, що: «...у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше, ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору...».

У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» має на меті не допускати ситуації за якої «учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі» (див. пункт 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22).

Висновок щодо застосування пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» Велика Палата Верховного Суду підтвердила й у пунктах 205-207 постанови від 21.11.2025 у справі №920/19/24, додавши, що виняток у наведеній статті «стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору».

Надаючи оцінку аргументам позивача щодо необхідності застосування вказаних висновків Великої Палати Верховного Суду, суд передусім зазначає, що обидві справи №922/2321/22 та №920/19/24 стосувалися так званого «каскадного» збільшення ціни за одиницю товару, коли сторони на підставі додаткових угод збільшували вартість однієї одиниці товару.

Водночас, визначальною для правильного застосування наведених правових висновків Великої Палати Верховного Суду є встановлення сутнісної природи механізму зміни ціни у спірних правовідносинах, який істотно відрізняється від того, що був предметом оцінки у справах №922/2321/22 та №920/19/24.

Так, у зазначених справах Велика Палата Верховного Суду досліджувала правовідносини, в яких первісно погоджена сторонами тверда ціна за одиницю товару в подальшому послідовно змінювалася шляхом укладення додаткових угод, кожна з яких самостійно збільшувала її розмір. Тобто зміна ціни відбувалася шляхом вчинення сторонами окремих правочинів, що змінювали раніше погоджене числове (арифметичне) значення ціни.

У таких правовідносинах саме додаткові угоди були способом коригування ціни як істотної умови договору, а тому кожне її підвищення підлягало самостійному правовому контролю, зокрема в аспекті дотримання 10% обмеження, встановленого пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Натомість у спірних правовідносинах зміна розміру ціни не відбувалася шляхом укладення додаткових угод, спрямованих на перегляд вже погодженого фіксованого значення ціни за одиницю товару. Первісно погоджена сторонами ціна не була остаточно фіксованою, а визначалася як розрахункова величина, сформована за формулою, яка прямо передбачала її подальшу змінність залежно від ринкового індикатора «Ц0».

Отже, у даному випадку відсутній сам юридичний факт «перегляду» або «підвищення» ціни як дії позивача, оскільки зміна числового значення ціни є автоматичним результатом застосування формули, а не наслідком нового волевиявлення сторін щодо зміни істотної умови договору.

Таким чином, у справах, на які посилається позивач, йдеться про модифікацію вже визначеної твердої ціни шляхом додаткових угод, тоді як у спірних правовідносинах про реалізацію заздалегідь погодженого формульного порядку визначення ціни, який є складовою істотної умови договору з моменту його укладення.

Крім цього, як вже зазначалося, у наведених справах Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» має на меті не допускати ситуації за якої «учасник процедури закупівлі пропонує значно занижену ціну товару, щоб перемогти, а потім через додаткові угоди суттєво збільшує ціну товару та відповідно зменшує обсяг закупівлі, чим нівелює результати публічної закупівлі» (див. напр. п. 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22).

Водночас у спірних правовідносинах такі обставини відсутні.

По-перше, матеріали справи не підтверджують того, що запропонована постачальником ціна у тендерній пропозиції є штучно заниженою (аномально низькою), і подана виключно для перемоги у процедурі закупівлі. Навпаки, встановлено, що у ході виконання договорів постачальник неодноразово застосовував при розрахунках ціну за одиницю товару, яка була нижчою за тендерну (базову) ціну, у випадках зниження середньозваженої ціни на ринку електричної енергії у відповідних розрахункових періодах. Такі фактичні дані відображені в актах приймання-передачі електричної енергії та підтверджені матеріалами акту ревізії.

Зазначене має суттєве значення, оскільки свідчить про відсутність односторонньої тенденції до підвищення ціни або її штучного «нарощування» у процесі виконання договору, що є характерною ознакою правовідносин, які були предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду.

ІІІ. Щодо правових підстав повернення майна, набутого без достатньої правової підстави

Положення про кондикцію закріплені у ст. 1212 ЦК України й за загальним правилом поширюються як на договірні так і на недоговірні правовідносини.

Згідно ч. 1-2 ст. 1212 К України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до п. 1 та п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; та про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 6.10 постанови від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17 роз`яснила, що необхідною умовою для повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні за п. 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України є «відсутність або відпадіння достатньої правової підстави».

Таким чином, застосування конструкції кондикційного зобов`язання у спірних правовідносинах можливе виключно за умови встановлення факту відсутності або відпадіння правової підстави набуття майна, тобто договору або його окремих умов, які регулювали перехід майна між сторонами.

У спірному випадку така правова підстава була визначена сторонами на момент укладення договорів і полягає у погодженому порядку постачання електричної енергії та визначення її вартості за формульним механізмом із використанням ринкового індикатора «Ц0». Саме цей механізм, як складова істотної умови договору, забезпечував правомірність формування ціни у кожному розрахунковому періоді та визначав обсяг грошового зобов`язання споживача.

Отже, оскільки фактичне постачання електричної енергії здійснювалося в межах чинних договірних відносин, а її вартість визначалася відповідно до погодженого сторонами порядку, відсутні підстави вважати, що майно (грошові кошти), сплачене позивачем, було набуте відповідачем без достатньої правової підстави або що така підстава згодом відпала.

Суд також критично оцінює висновки, викладені в акті ревізії, оскільки вони ґрунтуються на фрагментарному тлумаченні умов договорів та помилковому ототожненні різних правових механізмів ціноутворення, які за своєю правовою природою є відмінними та не є взаємозамінними.

Зокрема, ревізійним органом фактично застосовано підхід, притаманний випадкам коригування твердої (фіксованої) ціни за одиницю товару, встановленої в договорі, із подальшим обмеженням її зміни у межах 10%, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Крім того, визначення розміру збитків в акті ревізії здійснено за методикою, яка полягає у порівнянні відсоткової зміни середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» у поточному місяці відносно попереднього місяця, а далі у механічному перенесенні цього відсотка на співвідношення між середньозваженою ринковою ціною та ціною тендерної пропозиції.

Такий підхід є методологічно хибним, оскільки порівнюються величини різної природи: ринковий індикатор, що формується post factum за результатами біржових торгів протягом розрахункового місяця, та умовна базова ціна тендерної пропозиції, яка формується у поточному місяці станом на момент подання пропозиції. Постачальник об`єктивно не може знати середньозважену ринкову ціну майбутнього розрахункового періоду на момент участі в процедурі закупівлі, оскільки цей показник формується виключно після завершення відповідного місяця на підставі фактичного балансу попиту і пропозиції на ринку.

Таким чином, використання ревізійним органом відсоткового співвідношення між середньозваженими ринковими цінами як бази для оцінки «перевищення» ціни тендерної пропозиції є економічно необґрунтованим і таким, що не враховує різницю між етапом формування тендерної ціни та етапом визначення ринкової ціни постачання.

У зв`язку з цим висновки акту ревізії не можуть бути визнані належним та достатнім доказом порушення умов договорів чи законодавства про публічні закупівлі, оскільки вони не відображають реального механізму ціноутворення, погодженого сторонами, та базуються на неправильному застосуванні порівняльної економічної моделі, яка не відповідає ні умовам договору, ні природі ринку електричної енергії.

Одночасно суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про ціни і ціноутворення» органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі уповноважені органи) є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами, а також інші органи, визначені законом.

Згідно з частиною другою статті 16 зазначеного Закону повноваження та порядок діяльності уповноважених органів, права та обов`язки їх посадових осіб, які здійснюють державний контроль (нагляд) за дотриманням суб`єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін та державне спостереження у сфері ціноутворення, визначаються цим Законом, Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та іншими законами.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про ціни і ціноутворення» основними функціями уповноважених органів є: виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснення державного спостереження у сфері ціноутворення; запобігання порушенням у сфері ціноутворення.

Разом з тим, відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, Державна аудиторська служба України здійснює повноваження у сфері державного фінансового контролю. Аналіз визначених зазначеним Положенням завдань та функцій свідчить про те, що Держаудитслужба не наділена повноваженнями щодо здійснення державного контролю (нагляду) у сфері ціноутворення, перевірки дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, а також щодо контролю за встановленням тарифів.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 20.06.2019 у справі №916/1906/18, акт ревізії не є тією беззаперечною підставою для стягнення збитків, оскільки акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки є лише носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Щодо висновку експерта, складеного за результатами експертного дослідження в рамках кримінального провадження, суд зазначає, що зміст висновку експерта, складеного за результатами проведення експертного дослідження в межах кримінального провадження щодо розміру збитків не узгоджується зі встановленими у справі обставинами.

Зазначений висновок побудований виключно виходячи з визначеної сторонами «базової ціни» як фіксованої величини, що ніби то відображає узгоджену вартість товару. При цьому, при проведенні дослідження допущено фрагментарне та вибіркове застосування положень Договорів, проігноровано як пункт 5.6.1 договорів, так і Додаток № 4, якими сторони прямо погодили формульний порядок визначення ціни з урахуванням змінного ринкового індикатора «Ц0».

Таким чином, експертне дослідження не ґрунтується на договірній моделі формульного розрахунку вартості електричної енергії, а базується на абстракції «фіксованої ціни», яка у спірних правовідносинах для встановлення фактичної ціни за поставлену електричну енергію не застосовувалася.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.

Судові витрати

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. В цій справі позивач повідомив суд, що планує понести судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання позовної заяви.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд відмовляє у позові, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 49 187 грн залишається за ним.

За цих підстав, керуючись ст. ст. 2, 4, 73, 74, 76-80, 123, 124, 126, 129, 222, 236-242 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Судовий збір залишити за позивачем.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтями 253-259 Господарського процесуального кодексу України.

5. Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне судове рішення складено 16 червня 2026 року.

Суддя Бургарт Т.І.