Ухвала суду № 137456462, 15.06.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.06.2026 Справа № 914/316/26(914/772/26)

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., за участю секретаря судового засідання Василькевич С. І., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні, в режимі відеоконфренції, матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Свобода», м. Львів,до відповідача 1:Товариства з обмеженою відповідальністю «Свобода-Агро», с. Велика Добронь, Ужгородський р-н, Закарпатська обл.,до відповідача 2:Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати-Агро 2023», с. Соломоново, Ужгородський р-н, Закарпатська обл.,за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: розпорядника майна Москви Юлії Орестівни, с. Лисиничі Львівського р-ну Львівської обл.,про:витребування земельних ділянок,у межах провадження справи № 914/316/26про банкрутство:Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Свобода» (79019, м. Львів, вул. Жовківська, буд. 22; ідентифікаційний код 38325142).За участю: від позивача: Радь І. І.,третьої особи:Москви Ю. О., ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Львівської області знаходиться справа № 914/316/26 про банкрутство ТзОВ «Агро-Свобода».

16 березня 2026 року в межах даної справо про банкрутство ТзОВ «Агро-Свобода» подано позов до ТзОВ «Свобода-Агро» та ТзОВ «Карпати-Агро 2023» про витребування земельних ділянок (справа № 914/316/26(914/772/26)). Також, ТзОВ «Агро-Свобода» разом з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 18.03.2026 заяву про забезпечення позову призначено до розгляду у судовому засіданні 06.04.2026.

Ухвалою суду від 20.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду; відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення рішення у справі; відкрито провадження; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 21.04.2026; встановлено сторонам строк на подання заяв по суті спору.

Ухвалою суду від 06.04.2026 відкладено судове засідання з розгляду заяви про забезпечення позову на 21.04.2026.

06 квітня 2026 року відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву.

17 квітня 2026 року позивачем подано суду клопотання про залишення без розгляду заяви про забезпечення позову у даній справі, а також заяву про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Також, 20.04.2026 відповідачем 1 подано заяву про врегулювання спору за участю судді.

Ухвалою суду від 21.04.2026 залишено без розгляду заяву позивача про забезпечення позову.

Також, ухвалою суду від 21.04.2026 поновлено позивачу строк на подання клопотання про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження; заяву позивача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження задоволено; постановлено перейти до розгляду справи № 914/316/26(914/772/26) за правилами загального позовного провадження; розгляд справи розпочато зі стадії відкриття провадження; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; підготовче засідання призначено на 25.05.2026; залучено до участі у справі третю особу.

Ухвалою суду від 25.05.2026 підготовче засідання за клопотання позивача відкладено на 01.06.2026.

01 червня 2026 року до суду від відповідача 1 надійшли: клопотання про витребування доказів, клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, клопотання про роз`єднання позовних вимог, клопотання про залучення третіх осіб, клопотання про відкладення розгляду справи. Також, 01.06.2026 до суду від відповідача 2 надійшли заява про врегулювання спору за участю судді та клопотання про залучення третіх осіб.

Ухвалою суду від 01.06.2026 підготовче засідання за клопотанням відповідача 1 відкладено на 15.06.2026.

15 червня 2026 року позивачем подано суду додаткові письмові пояснення, заперечення проти залучення третіх осіб та заяву про забезпечення позову.

У підготовче засідання 15.06.2026 з`явились адвокат позивача та розпорядник майна.

Щодо клопотання відповідача 1 про витребування доказів.

Заявник просить суд витребувати в Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України копії рішень, прийнятих загальними зборами учасників ТзОВ «Агро-Свобода» або іншим вищим органом такої юридичної особи, про надання згод на вчинення значних правочинів, а саме укладення угод про розірвання договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення протягом 2022-2023 років.

Заявник вважає, що ці докази можуть підтвердити правомірність розірвання відповідних договорів оренди між ТзОВ «Агро-Свобода» та власниками земельних ділянок у 2022-2023 роках, а відтак безпідставність позовних вимог у цій справі.

Частиною 1 статті 81 ГПК України визначено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно з частиною 3 статті 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Ухвалою суду від 20.03.2026 позовну заяву у даній справі прийнято до розгляду; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 21.04.2026; встановлено сторонам строк на подання заяв по суті спору, зокрема встановлено відповідачам строк впродовж 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали для надання суду відзиву на позовну заяву.

Надалі суд ухвалою від 21.04.2026, серед іншого, постановив перейти до розгляду справи № 914/316/26(914/772/26) за правилами загального позовного провадження, розгляд справи розпочати зі стадії відкриття провадження.

Відзив відповідача 1 подано до суду 06.04.2026, а клопотання про витребування доказів 01.06.2026.

Навіть ураховуючи, що 21.04.2026 розгляд справи розпочато зі стадії відкриття провадження, відповідач 1 пропустив строк на подання клопотання про витребування доказів та не обґрунтував неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від нього. Зважаючи на це, суд протокольною ухвалою залишив заявлене клопотання без задоволення.

Щодо заяв відповідача 1 та 2 про врегулювання спору за участю судді.

Суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 186 ГПК України врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті.

Позивач у даному судовому засіданні заперечив проти врегулювання спору за участю судді, мотивувавши це тим, що між сторонами тривалий час відбувались переговори щодо мирного врегулювання даного спору, однак такі переговори не надали бажаного результату.

Ураховуючи відсутність згоди позивача на врегулювання спору за участі судді, суд констатує, що на даний час, застосування такої процедури неможливе, а тому суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні поданих відповідачами заяв.

Щодо клопотань відповідача 1 та 2 про залучення третіх осіб.

Відповідачі просять суд залучити до участі у справі в процесуальному статусі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів власників 833 земельних ділянок, щодо права оренди яких існує даний спір.

На переконання відповідачів рішення суду у цій справі безпосереднім чином вплине на права та обов`язки власників земельних ділянок, які позивач просить суд витребувати у відповідача 1 (666 земельних ділянок) та відповідача 2 (167 земельних ділянок), адже власники зазначених земельних ділянок є одночасно їх теперішніми орендодавцями та колишніми орендодавцями позивача. Тобто в разі ухвалення рішення у цій справі можуть відбутися дострокові розірвання договорів оренди, поновлення строку дії договорів оренди, зміни у складі сторін (орендарів) відповідних договорів оренди, виникнути вимоги до орендарів про відшкодування збитків, порушитися майнові інтереси орендодавців тощо. Інакше кажучи, рішення у цій справі прямо спливає на можливість власників земельних ділянок розпоряджатися ними.

Залучення до розгляду цієї справи власників земельних ділянок надасть останнім право бути почутими та інші процесуальні права, передбачені ГПК України.

Позивач заперечує проти залучення третіх осіб, оскільки вважає, що відповідачами пропущено строк на подання відповідних клопотань. Крім того, відповідачами не визначено ні прізвищ, імен та по-батькові, ні поштові адреси, ні РНОКПП осіб, яких вони просять залучити третіми особами. До повноважень суду не входить обов`язок збирати будь-які докази в інтересах учасника у справі або замість такого учасника справи.

Також, позивач не погоджується з доводами відповідачів про те, що рішення в даній справі впливає на права та обов`язки власників земельних ділянок, оскільки предметом спору є власне питання щодо належного володільця та користувача таких ділянок, тоді як речові права власників таких ділянок ніким не оспорюються та не входять до предмету доказування в даній справі.

Окрім цього, позивач зазначає, що відповідачами не виконано вимоги ч. 1 ст. 51 ГПК України та не надано суду доказів надіслання поданих заяв про залучення третіх осіб таким особам.

Розпорядник майна у судовому засіданні підтримала позицію позивача.

Частиною 2 статті 50 ГПК України визначено, що якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідно до частини 1 статті 50 ГПК України якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви додаються докази направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Розглянувши заявлені клопотання, заслухавши усні заперечення щодо таких клопотань, суд вважає за необхідне вказати:

- що не бере до уваги заперечення позивача щодо пропуску відповідачами строку на подання клопотань про залучення третіх осіб, оскільки як визначено в ч. 2 ст. 50 ГПК України, питання щодо залучення третіх осіб суд може вирішити при підготовці справи до розгляду. Пунктом 4 частини 2 статті 182 ГПК України унормовано, що у підготовчому засіданні суд, зокрема: вирішує питання про вступ у справу інших осіб. Так, оскільки відповідачі подали таке клопотання на стадії підготовчого провадження, за відсутності норм закону, що встановлювали більш стислі строки на подання відповідних клопотань, суд констатує, що відповідні строки позивачами не пропущено;

- що бере до уваги заперечення позивача про те, що відповідачами не конкретизовано, яких саме третіх осіб необхідно залучити до участі у справі (не надано їх персональних даних: ПІП, адреси, РНОКПП), а також не виконано обов`язку надіслати та надати суду докази надіслання копій поданих клопотань на адреси таких осіб.

Враховуючи вказане, суд протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотань відповідачів про залучення третіх осіб.

Щодо клопотання відповідача 1 про роз`єднання позовних вимог.

На переконання ТзОВ «Свобода-Агро», у цій справі для сприяння виконанню завдання господарського судочинства, є підстави для розділення позовних вимог про витребування земельних ділянок від ТзОВ «Свобода-Агро» та від ТзОВ «Карпати-Агро 2023» та для виділення позовних вимог до ТзОВ «Свобода-Агро» у самостійне провадження. Це сприятиме швидшому та ефективнішому відправленню правосуддя.

Вказане обґрунтовується надзвичайно великою кількістю доказів у цій справі, зокрема у матеріалах справи наявні копії 833 договорів оренди земельних ділянок, додаткових угод про їх розірвання, витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо обидвох відповідачів, які суд повинен ретельно оцінити перед ухваленням рішення. Ці докази, як вважає ТзОВ «Свобода-Агро», доцільніше було б аналізувати окремо щодо кожного з відповідачів у різних провадженнях, що сприяло б пришвидшенню вирішення кожного зі спорів. Також у цій справі щодо обидвох відповідачів різні предмети доказування.

Позивач та розпорядник майна усно заперечили проти задоволення такого клопотання, вказавши, що вимоги у даній справі, заявлені до двох відповідачів, пов`язані між собою підставою виникнення та поданими доказами,

Згідно з частиною 6 статті 173 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Суд зазначає, що позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідачів тим, що Договори про розірвання договорів оренди земельних ділянок, які орендувались позивачем були укладені від його імені виконавчим органом ОСОБА_1 , без прийняття рішення щодо їх укладення уповноваженим органом командитного товариства, тому такі договори нікчемними в силу закону і не призвели до припинення договорів оренди, а відповідно і права оренди позивача щодо земельних ділянок, які були предметами таких договорів оренди.

Крім вказаного, позивач переконаний, що такі договори не відповідають вимогам законодавства, оскільки були вчинені за відсутності у директора необхідного обсягу цивільної дієздатності із ознаками недобросовісності.

Усі 833 земельні ділянки, що були у користуванні позивача, на підставі таких нікчемних договорів, перейшли у користування відповідача 1. Надалі право користування 167 з таких земельних ділянок перейшло до відповідача 2.

Суд зазначає, що частиною 1 статті 173 ГПК України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам (ч. 4-5 ст. 173 ГПК України).

Так, суд констатує, що як при розгляді вимог до відповідача 1, так і при розгляді вимог до відповідача 2 суду необхідно встановити наявність чи відсутність у виконавчого органу ОСОБА_1 , який від імені позивача укладав правочини про розірвання договорів оренди земельних ділянок, які перебували у користуванні позивача.

Встановлення таких обставин є ключовим при розгляді даного спору. Крім того, позивач обґрунтовує заявлені вимоги до відповідачів недобросовісністю дій представників таких відповідачів. Позивач доводить суду, що відповідачі пов`язані між собою через родинні зв`язки їх засновників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно об`єднано в одне провадження вимоги до ТзОВ «Свобода-Агро» та ТзОВ «Карпати-Агро 2023», оскільки такі вимого пов`язані між собою підставою виникнення або поданими доказами. Крім цього, позивачем не порушено правил об`єднання позовних вимог, передбачених ч. 4-5 ст. 173 ГПК України, оскільки в будь-якому випадку даний спір на підставі статті 7 КУзПБ підлягає розгляду в межах провадження справи про банкрутство ТзОВ «Агро-Свобода».

Крім того, суд акцентує увагу, на тому, що роз`єднання позовних вимог це право суду, а не його обов`язок. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача 1, про що постановив протокольну ухвалу.

Зважаючи, що станом на момент початку даного судового засідання інших клопотань від учасників справи судом не зареєстровано та судді не передано, суд дійшов висновку провести повноцінне підготовче засідання.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 1, ч. 2 ст. 2 ГПК України).

Для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання (ч. 1 ст. 182 ГПК України).

Згідно з частиною 3 статті 177 ГПК України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Відповідно до частини другої статті 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи, що на стадії підготовчого провадження у справі остаточно з`ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; здійснені дії, передбачені ст. 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті; забезпечені сторонам права, надані ст. 42 ГПК України, за відсутності клопотань, що опосередковуюють рух справи, суд вважає за можливе закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Також, щодо заяви позивача про забезпечення позову, суд зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, а тому розгляд такої заяви не перешкоджає закриттю підготовчого провадження.

Керуючись ст. ст. 2, 50, 51, 80, 81, 136, 173, 177, 181, 182, 183, 185, 186, 232 235 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

2. Розгляд справи по суті призначити на 13.07.2026 о 14:00 год. в приміщенні Господарського суду Львівської області (адреса: 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128, 2-й поверх).

3. Явку представників учасників справи визнати необов`язковою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повна ухвала складена 16.06.2026.

Суддя Трускавецький В.П.