Рішення № 137456254, 04.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.06.2026Справа № 910/368/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Невечери С.А., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАСИКА КОМФОРТУ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні на стороні позивача - Державна аудиторська служба України

про стягнення 376268,40 грн

представники сторін:

від позивача: Ракоїд М.Ю.

від відповідача: Поставець О.О.

від третьої особи: Коваленко Л.В.

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ.

Короткий зміст позовних вимог.

Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАСИКА КОМФОРТУ" про стягнення 376268,40 грн безпідставно отриманих коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною аудиторською службою України за результатами здійснення аудиту було встановлено, що замовником внаслідок недотримання пункту 197.15 статті 197 розділу V Податкового кодексу України, згідно з яким звільняються від оподаткування операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти, безпідставно сплачено відповідачу суму податку на додану вартість, яка підлягає поверненню згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України як безпідставно сплачені кошти.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2026 вказану позовну заяву було залишено без руху.

22.01.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 26.01.2026 Господарський суд міста Києва прийняв до розгляду вказану позовну заяву, визнав справу №910/368/26 малозначною, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

27.01.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про огляд веб-сайту (сторінки).

27.01.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив, у якому, серед іншого, були викладені запитання до позивача в порядку ст.90 Господарського процесуального кодексу України.

27.01.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи.

05.02.2026 Господарський суд міста Києва постановив здійснювати розгляд справи №910/368/26 за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначив судове засідання у справі №910/368/26 на 05.03.2026.

05.02.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

05.02.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.

06.02.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.

06.02.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

09.02.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

04.03.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державної аудиторської служби України.

05.03.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення на клопотання позивача про залучення третьої особи.

У судовому засіданні 05.03.2026 суд зазначив, що від відповідача надійшло клопотання про огляд веб-сайту (сторінки) Уповноваженого органу з питань закупівель збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування обставин про порядок та підставу укладення договору про закупівлю публічної закупівлі: (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2023-06-20-016573-a; https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2024-12-27-003921-a).

За результатами розгляду зазначеного клопотання, суд дослідив інформацію в електронній системі Prozorro щодо закупівлі, за наслідками якої укладено договір №10К-24 від 27.12.2024 та долучив до матеріалів справи Звіт від 27.12.2024 та оголошення про укладений договір UA-2024-12-27-003921-a.

У судовому засіданні 05.03.2026, розглянувши клопотання відповідача про призначення судової експертизи у справі, керуючись ст.99, 234, 235 ГПК України, суд постановив протокольну ухвалу про відмову у задоволенні вказаного клопотання, з таких підстав.

Так, відповідач просив у своєму клопотанні призначити судову будівельно-технічну експертизу, перед якою поставити наступні запитання: чи відповідає вартість по операціях з постачання будівельно-монтажних робіт, зазначених позивачем у розрахунках №№ 1-3 без ПДВ, фактичній вартості таких виконаних робіт з будівництва: Капітальний ремонт багатоквартирного будинку по вул. Михайла Грушевського, 1 у м. Вишгород Вишгородського району Київської області, зруйнованого внаслідок влучання ракети (коригування) (додаткові роботи) (згідно коду ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)?

Відповідно до ч.1 ст.99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас, експертиза призначається для з`ясування питань, що потребують спеціальних знань.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 902/834/20, від 13.08.2021 у справі № 917/1196/19, від 30.09.2021 у справі № 927/110/18, від 23.12.2021 у справі №5015/45/11(914/1919/20) та від 22.03.2023 у справі № 904/7603/21.

Тобто, судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Враховуючи наведені положення судова експертиза призначається у випадку, коли для вирішення спору необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, тобто, якщо висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Отже, призначення експертизи є правом, а не обов`язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.

Предметом спору у цій справі є кошти у сумі 376268,40 грн, які за доводами позивача безпідставно отримані відповідачем, внаслідок недотримання пункту 197.15 статті 197 розділу V Податкового кодексу України. Водночас, фактична вартість виконаних будівельних робіт, а також їх обсяг не входить до предмету доказування у цій справі.

За вказаних обставин, виходячи із системного аналізу обставин цієї справи у їх сукупності та наданих доказів, суд дійшов висновку, що для вирішення цього спору, всебічного та об`єктивного розгляду справи та з`ясування обставин, що входять до предмета доказування у цій справі необхідність у спеціальних знаннях відсутня.

У судовому засіданні 05.03.2026 суд постановив протокольні ухвали про долучення до матеріалів справи відзиву, відповіді на відзив, заперечень на відповідь на відзив, заперечення на клопотання позивача про залучення до справи третьої особи, заперечення на клопотання про призначення експертизи, клопотання про долучення доказів (з доданими до нього документами).

Ухвалою від 05.03.2026 Господарський суд міста Києва залучив до участі у справі №910/368/26 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні на стороні позивача - Державну аудиторську службу України; задовольнив частково клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАСИКА КОМФОРТУ" про витребування доказів та зобов`язав Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області надати суду: заперечення із супровідним листом від 07.11.2025 вих. №2881/09 211 085/02-5704 позивача до Державної аудиторської служби на акт ревізії від 28.10.2025 № 001700- 21/60; первинні бухгалтерські документи щодо здійснення позивачем на користь відповідача оплати за договором будівельного підряду в межах спірних сум ПДВ; в іншій частині клопотання - відмовити; витребувані документи надати у строк до 17.03.2026; зобов`язав Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області у строк до 17.03.2026 надати відповіді на питання відповідача викладені у відзиві на позов та відклав судове засідання у справі №910/368/26 на 19.03.2026.

06.03.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли письмові пояснення по справі.

13.03.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли відповіді на питання у порядку ст.90 ГПК України та заява, в якій позивач виклав пояснення на виконання вимог суду, а також надав разом із заявою документи.

17.03.2026 через відділ діловодства суду від Державної аудиторської служби надійшли письмові пояснення по справі.

Ухвалою від 19.03.2026 Господарський суд міста Києва постановив здійснювати розгляд справи №910/368/26 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі № 910/368/26 призначив на 09.04.2026; зобов`язав Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області у строк до 31.03.2026 оформити свої відповіді на питання відповідача, які викладені у відзиві на позов, відповідно до вимог статей 88 та 90 Господарського процесуального кодексу України.

31.03.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи відповідей на питання відповідача, оформлених відповідно до вимог статей 88 та 90 Господарського процесуального кодексу України, а саме заяви свідка від 31.03.2026.

08.04.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи ухвали про призначення судової експертизи у справі №910/5223/25.

09.04.2026 через систему "Електронний суд" від третьої особи надійшли додаткові пояснення.

У підготовчому засіданні 09.04.2026 суд постановив протокольну ухвалу без оформлення окремого документа про долучення до матеріалів справи пояснень третьої особи від 09.04.2026 та наданої позивачем заяви свідка від 31.03.2026 в оригіналі.

Також у підготовчому засіданні 09.04.2026 суд постановив протокольну ухвалу без оформлення окремого документа про відкладення підготовчого засідання на 23.04.2026.

17.04.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли клопотання про витребування доказів та пояснення по справі.

21.04.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява, у якій позивач на виконання вимог суду за результатами судового засідання 09.04.2026 надав додаткові пояснення та детальні розрахунки по актам.

У підготовчому засіданні 23.04.2026 суд постановив протокольну ухвалу без оформлення окремого документа про: долучення до матеріалів справи заяви (пояснень) позивача від 21.04.2026, додаткових пояснень відповідача; та задоволення клопотання відповідача про витребування доказів у Державної аудиторської служби України, а саме: листа Міністерства розвитку громад та територій України від 22.05.2025 №12174/28/10-25 та звернення Держаудитслужби (листа № 001700- 14/5771-2025 від 09.05.2025).

У підготовчому засіданні 23.04.2026 суд постановив протокольну ухвалу без оформлення окремого документа про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 07.05.2026

24.04.2026 через систему "Електронний суд" від третьої особи надійшли документи, витребувані протокольною ухвалою суду від 09.04.2026.

28.04.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

30.04.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли пояснення по справі.

07.05.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи податкових накладних.

У підготовчому засіданні 07.05.2026 суд постановив протокольну ухвалу без оформлення окремого документа про долучення до матеріалів справи пояснень позивача, відповідача, наданих третьої особою листів-роз`яснень та порівняльної таблиці розрахунків, а також податкових накладних (доданих до клопотання відповідача про долучення доказів).

Також у підготовчому засіданні 07.05.2026 суд розглянув клопотання відповідача від 05.05.2026 про призначення судової будівельно-технічної експертизи та дійшов висновку, що для вирішення даного спору, всебічного та об`єктивного розгляду справи та з`ясування обставин, що входять до предмета доказування у даній справі необхідність у спеціальних знаннях відсутня.

Заявниками не наведено достатніх обґрунтувань та фактичних даних за наявності яких можуть бути достатні підстави для призначення будівельно-технічної експертизи у цій справі.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.99, 234, 235 ГПК України, суд постановив протокольну ухвалу від 07.05.2026 про відмову у задоволенні клопотання відповідача від 05.05.2026 про призначення судової експертизи.

У підготовчому засіданні 07.05.2026 суд постановив протокольну ухвалу без оформлення окремого документа про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 21.05.2026.

21.05.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 21.05.2026 суд постановив протокольну ухвалу без оформлення окремого документа про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 04.06.2026.

У судовому засіданні 04.06.2026 представник позивача надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд позов задовольнити.

У судовому засіданні 04.06.2026 представник відповідача проти позову заперечив.

Представник третьої особи у судовому засіданні 04.06.2026 позовні вимоги підтримав.

У судовому засіданні 04.06.2026, суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши вступні слова та пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.

У порядку ст.240 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 04.06.2026 судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Позиція позивача.

Позивач на обґрунтування позовних вимог посилається на те, що за результатами проведеної Державною аудиторською службою України ревізії встановлено, що за договором №10К-24 від 27.12.2024 ТОВ "КЛАСИКА КОМФОРТУ" в порушення п.197.15. ст.197 Податкового кодексу України було зайво включено до актів форми КБ-2в, а позивачем сплачено суму податку на додану вартість у розмірі 376268,40 грн, нараховану на вартість виконаних робіт з капітального ремонту житлового будинку, що призвело до матеріальної шкоди на вказану суму.

Позивач зазначає, що додатковою угодою № 3 від 15.07.2025 до договору сторони внесли зміни до договору та визначили, що ціна договору становить 37 212 028,50 грн без ПДВ. Таким чином, правова підстава отримання відповідачем сум ПДВ 376 268,40 грн відпала, у зв`язку з внесенням сторонами змін до договору.

На переконання позивача правова підстава, на якій відповідачем були набуті вказані вище суми податку на додану вартість, є відсутньою, а тому такі кошти може бути витребувано відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

Позиція відповідача.

У відзиві на позов відповідач заперечив проти позову, посилаючись на те, що договірна ціна робіт була визначена та погоджена сторонами з урахуванням ПДВ, а згодом додатковою угодою змінено порядок її відображення без зміни загальної вартості договору. На думку відповідача, суми ПДВ, сплачені постачальникам та субпідрядникам, відповідно до Узагальнюючої податкової консультації включаються до собівартості будівельно-монтажних робіт і підлягають компенсації замовником.

Відповідач також зазначив, що не отримував податкової пільги за пунктом 197.15 статті 197 ПК України та не зберігав спірні кошти, оскільки вони були сплачені постачальникам і субпідрядникам. Крім того, відповідач вважає розрахунок позивача помилковим, таким, що не враховує умови додаткової угоди та кошторисної документації, а тому просив у задоволенні позову відмовити.

У запереченнях на відповідь на відзив, відповідач, зокрема, зазначає, що Служба відновлення зобов`язана компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю "КЛАСИКА КОМФОРТУ" витрати на сплату ПДВ за товарами/послугами, необоротними активами (у тому числі, що надані субпідрядними організаціями), які призначалися для використання або починали використовуватися повною мірою в операціях, звільнених від оподаткування податком на додану вартість згідно з пунктом 197.15. статті 197 ПК України.

У пояснення по справі відповідач також зазначив, що розрахунки позивача та третьої особи не відповідають методиці, на яку вони самі посилаються. На думку відповідача, при визначенні вартості робіт позивач та третя особа не врахували ПДВ у складі прямих та інших витрат, зокрема щодо матеріальних ресурсів, експлуатації машин і механізмів та робіт субпідрядних організацій. Відповідач стверджує, що правильне застосування наведеної методики потребує перерахунку вартості робіт та загальновиробничих витрат, а результати такого перерахунку свідчать про відсутність заборгованості відповідача та наявність боргу позивача. У зв`язку з цим відповідач вважає, що між сторонами існує спір щодо способу визначення договірної ціни.

Відповідач наголошував, що спірні довідки форми КБ-3 та акти форми КБ-2в стосуються виконання робіт за основним договором (№5К-23.) щодо об`єкта "Капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку по вул. Михайла Грушевського, 1 у м. Вишгород Київської області" та не пов`язані з додатковим (№10К-24) договором щодо цього ж об`єкта. На думку відповідача, позивач помилково зазначив у спірних документах реквізити договору № 10К-24, тоді як фактично відповідні роботи були виконані та оплачені в межах договору № 5К-23.

Позиція третьої особи.

Державна аудиторська служба України підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити. Зазначила, що за результатами ревізії встановлено безпідставне включення ТОВ "КЛАСИКА КОМФОРТУ" до актів КБ-2в сум ПДВ за роботами з капітального ремонту житлового будинку, які відповідно до пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України підлягали звільненню від оподаткування. На думку третьої особи, сплата позивачем 376 268,40 грн ПДВ призвела до зайвого витрачання бюджетних коштів, а тому зазначені кошти підлягають поверненню відповідачем як отримані без достатньої правової підстави.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

24.12.2024 між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КЛАСИКА КОМФОРТУ" (далі - виконавець) укладено договір №10К-24 про закупівлю робіт: з капітального ремонту багатоквартирного будинку по вул. Михайла Грушевського, 1 у м. Вишгород Вишгородського району Київської області, зруйнованого внаслідок влучання ракети (коригування) (додаткові роботи) (далі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору виконавець зобов`язується відповідно до проектної документації, умов цього Договору та вимог законодавства власними силами та/або залученими силами виконати роботи: "Капітальний ремонт багатоквартирного будинку по вул. Михайла Грушевського, 1 у м. Вишгород Вишгородського району Київської області, зруйнованого внаслідок влучання ракети» (коригування) (додаткові роботи) (згідно коду ДК 021:2015:45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація)" (далі - роботи), а замовник - прийняти та оплатити роботи в порядку та на умовах, передбачених даним договором за об`єктом робіт, зазначеним у пункті 1.2 цього договору.

Згідно із п.3.1 договору ціна договору визначається на підставі договірної ціни (додаток №1 до договору) і становить 37 212 028,50 грн, у тому числі ПДВ 20% - 6 202 004,75 грн.

Договірна ціна є додатком до цього договору та є невід`ємною його частиною (додаток №1 до договору).

Відповідно до п.3.4 договору договірна ціна включає податки, збори та інші обов`язкові платежі до бюджетів, передбачені чинним законодавством України.

Роботи виконуються та фінансуються за рахунок бюджетних коштів передбачених у державному бюджеті та/або інших джерел, не заборонених законодавством (п.11.5 договору).

Відповідно до п.12.1 договору оплата за роботи відбувається шляхом поточних платежів. Проміжні розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3) та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання. Акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3), акти приймання-передачі обладнання підписуються замовником за наявності у нього всіх необхідних виконавчих документів. Виконавець надає разом із формами КБ-2в, КБ-3 (у 2-х примірниках) замовнику в паперовому і електронному вигляді (в машинозчитувальному форматі) документи, що підтверджують виконання робіт, всю необхідну виконавчу документацію (сертифікати на застосовані матеріали, паспорти на конструкції та обладнання, акти на приховані роботи, документи, що підтверджують фактичні витрати на відрядження, та ін.), відомість ресурсів, яка підписана головним бухгалтером або керівником підприємства та завірена печаткою (за наявності). Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) мають бути також підписані зі сторони підрядника особою, відповідальною за виконання робіт на об`єкті (виконробом).

У пп.12.1.2. п.12.1. сторони погодили, оплата робіт здійснюється у межах одержаних коштів на казначейський рахунок замовника шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця упродовж 20 (двадцяти) робочих днів з дати підписання актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3), та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання.

Додатковою угодою №3 від 15.07.2025 сторони внесли зміни до пунктів 3.1., 12.1. договору. Так, відповідно до п.3.1. договору у редакції додаткової угоди №3 від 15.07.2025, ціна договору визначається на підставі договірної ціни (додаток №1 до договору) і становить 37 212 028,50 грн без ПДВ.

У грудні 2024 року сторонами підписані акти приймання виконаних будівельних робіт, а саме: акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2024 року на суму 4968045,80 грн з ПДВ; акт приймання виконаних будівельних робіт №2 за грудень 2024 року - 48743,88 грн з ПДВ; акт приймання виконаних будівельних робіт №3 за грудень 2024 року - 1141409,99 грн з ПДВ; акт приймання виконаних будівельних робіт №4 за грудень 2024 року - 2527706,32 грн з ПДВ. Загальна вартість робіт, виконаних згідно із вказаних актів, становить 8685905,99 грн.

Згідно із платіжного доручення №86 від 29.12.2024 позивач сплатив на користь відповідача 9000000,00 грн попередньої оплати за договором №10К-24 від 27.12.2024.

Державною аудиторською службою України проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області за період з 01.01.2024 по 30.06.2025 за результатами якої складено Акт ревізії № 001700-21/60 від 28.10.2025, та на підставі якого висунуто позивачу вимогу щодо усунення виявлених порушень через завищення вартості виконаних робіт на суму податку на додану вартість, зокрема під час розрахунків з ТОВ "КЛАСИКА КОМФОРТУ" за виконані роботи за договором №10К-24 від 24.12.2024, у розмірі 376268,40 грн.

Позивач зазначає, що включення підрядником в актах приймання виконаних будівельних робіт до вартості будівельно-монтажних робіт з капітального ремонту багатоквартирного житлового будинку за державні кошти податку на додану вартість суперечить вимогам пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим сплачені кошти у сумі 376268,40 грн підлягають поверненню замовнику як безпідставно набуті за ст.1212 ЦК України.

24.11.2025 позивач надіслав на адресу відповідача повторну вимогу щодо повернення зайво сплаченого податку на додану вартість (ПДВ) у сумі 376268,40 грн за договором №10К-24 від 24.12.2024.

Оскільки відповідач включив в актах приймання виконаних робіт за формою КБ-2в та КБ-3 до вартості будівельно-монтажних робіт з капітального ремонту багатоквартирного житлового будинку за державні кошти податок на додану вартість, вимогу позивача повернення зайво сплаченого податку на додану вартість не виконав, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення безпідставно отриманих коштів у сумі 376268,40 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч.1,2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір №10К-24 від 24.12.2024 про закупівлю робіт є договором будівельного підряду.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.2 ст.837 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч.1, 3 ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Згідно зі ст.844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст.854 ЦК України).

Податок на додану вартість визначено у підпункті 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України як непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

За своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).

Об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (п."а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України).

Пунктом 197.15 статті 197 Податкового кодексу України визначено, що звільняються від оподаткування операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва доступного житла та житла, що будується за державні кошти.

За умовами договору (розділ 11. "Фінансування робіт") та додатку №3 "План фінансування" роботи виконуються та фінансуються за рахунок коштів державного бюджету.

Аналогічно у звіті про договір про закупівлю, що міститься у відкритому доступі на платформі електронної системи публічних закупівель Prozorro (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2024-12-27-003921-a), вказано, що джерелом фінансування закупівлі є кошти Державного бюджету.

Верховний Суд у постанові від 27.01.2026 у справі № 909/753/24 зазначив, що "пункт 197.15 статті 197 Податкового кодексу України є чітким, зрозумілим та передбачуваним. При цьому, він визначає лише одну умову для застосування податкової пільги, а саме фінансування будівництва житла за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів. До того ж, з пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України вбачається, що застосування пільги розповсюджується на два види операцій з постачання будівельно-монтажних робіт - з будівництва доступного житла та житла за державні кошти".

Таким чином, приписи пункту 15 статті 197 Податкового кодексу України поширюються на спірні правовідносини, у яких Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області виступає замовником будівництва житла за державні кошти.

Також відповідно до положень пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України виконання робіт на об`єкті: "Капітальний ремонт багатоквартирного будинку по вул. Михайла Грушевського, 1 у м. Вишгород Вишгородського району Київської області, зруйнованого внаслідок влучання ракети (коригування)" за рахунок коштів Державного бюджету України, здійснюване на підставі договору підряду, не підлягало оподаткуванню податком на додану вартість, а включення до вартості цього договору відповідної суми ПДВ суперечить вимогам чинного законодавства.

Як зазначено судом вище, Державною аудиторською службою України проведено планову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області за період з 01.01.2024 по 30.06.2025 за результатами якої складно Акт ревізії № 001700-21/60 від 28.10.2025, та на підставі якого висунуто позивачу вимогу щодо усунення виявлених порушень через завищення вартості виконаних робіт на суму податку на додану вартість, зокрема під час розрахунків з ТОВ "КЛАСИКА КОМФОРТУ" за виконані роботи за договором №10К-24 від 24.12.2024, у розмірі 376268,40 грн. В ході ревізії Державною аудиторською службою України встановлено, що на порушення статті 629 Цивільного кодексу України, пунктів 3.2 та 3.4 договорів про закупівлю, пункту 6.1 Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281, пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України ТОВ "КЛАСИКА КОМФОРТУ" за укладеним договором №10К-24 від 24.12.2024 зайво включив до актів форми КБ-2в, а Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області оплатила суми податку на додану вартість нараховані на вартість виконаних робіт (до оподаткування) з капітального ремонту житлових будинків на суму 376 268,40 грн.

Згідно із наданими позивачем у матеріали справи розрахунками коригування податку на додану вартість по кожному акту форми КБ-2в по об`єкту будівництва (підписані заступником начальника відділу Держаудитслужби Гончаренко Є.Л.) зайво включена до актів сума нарахованого ПДВ становить 376 268,40 грн, а саме: за актом приймання виконаних будівельних робіт №1 за грудень 2024 року - 56265,47 грн; за акт приймання виконаних будівельних робіт №2 за грудень 2024 року - 8116,32 грн; за актом приймання виконаних будівельних робіт №3 за грудень 2024 року - 37022,25 грн за актом приймання виконаних будівельних робіт № 4 за грудень 2024 року - 274864,36 грн.

Суд зазначає, що як Акт ревізії Державної аудиторської служби України від 28.10.2025 № 001700-21/60 щодо окремих питань фінансово-господарської діяльності Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області, документ, який складається посадовими особами контролюючого органу, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати перевірки діяльності суб`єкта господарювання. Акт ревізії має доказове значення у розумінні ст.76 ГПК України. Висновки ревізії підлягають оцінці судом у сукупності з іншими доказами відповідно до ст.86 ГПК України та не мають наперед встановленої сили.

Як зазначено судом вище, відповідно до пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України операції з постачання будівельно-монтажних робіт з будівництва житла, які виконуються генеральним підрядником та оплачуються за рахунок державних коштів, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з Узагальнюючою податковою консультацією щодо окремих питань застосування режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість, затвердженою наказом Міністерства фінансів України №397 від 09.08.2024, до таких робіт належать роботи з нового будівництва житла, реконструкції житла, реставрації житла та капітального ремонту житла.

Разом з тим в актах приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в вартість виконаних робіт визначена з включенням податку на додану вартість за ставкою 20 відсотків.

Згідно із наявних у матеріалах справи розрахунків та порівняльних таблиць щодо розрахунків зайво включеного ПДВ до актів, розрахунок суми податку на додану вартість, яка, за доводами позивача, була безпідставно включена до вартості виконаних робіт, здійснено, зокрема, на підставі податкових накладних, що містять відомості про нарахування ПДВ у складі вартості робіт.

Водночас відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували правомірність включення відповідних сум податку до актів виконаних робіт, а також не спростовано здійснений позивачем розрахунок суми завищення вартості робіт у частині ПДВ.

Матеріали справи не містять доказів виникнення у підрядника обов`язку щодо нарахування податку на додану вартість за операціями, які відповідно до вимог пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України підлягали звільненню від оподаткування.

Відповідач не підтвердив належними доказами правомірність такого збільшення вартості робіт та не спростував розрахунків позивача та Державної аудиторської служби України.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що замовник зобов`язаний компенсувати витрати на сплату ПДВ за товарами, послугами та роботами субпідрядних організацій, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів фактичного понесення таких витрат саме у заявленому розмірі. Зокрема, матеріали справи не містять первинних документів, які б підтверджували обсяг, склад та суму ПДВ, сплаченого постачальникам або субпідрядникам та включеного до собівартості будівельно-монтажних робіт.

При цьому суд зазначає, що положення п.197.15 ст.197 ПК України не містять виключень щодо будівельно-монтажних робіт з будівництва, які не підлягають оподаткуванню, а тому відповідна пільга застосовується до всіх робіт, вартість яких визначається з урахуванням витрат підрядника на: вартості необхідних для виконання робіт матеріалів, транспортних витрат, тощо, отже, включення до складу вартості всіх робіт за договором податку на додану вартість є таким, що суперечить чинному законодавству, отже, отримання додаткових коштів у складі вартості таких робіт як податку на додану вартість відповідачем є безпідставним.

При цьому аргументи відповідача, що акти форми КБ-2в та довідки форми КБ-3 стосуються виключно договору №5К-23, а зазначення у них реквізитів договору №10К-24 є помилкою, суд вважає безпідставними, оскільки, складені між сторонами первинні документи (акти приймання виконаних будівельних робіт) містять посилання на договір №10К-24 та підписані відповідач без зауважень, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що сторони фактично оформлювали і приймали відповідні роботи в межах іншого договору.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має на меті усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За таких обставин суд доходить висновку, що суми податку на додану вартість були безпідставно включені до вартості робіт, відображеної в актах форми КБ-2в, що призвело до завищення вартості виконаних робіт на відповідну суму.

Отже, оцінюючи у сукупності наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позивач має право на повернення всієї сплаченої ним на користь відповідача суми ПДВ з відповідних робіт за договором.

Судом враховано, що додатковою угодою №3 від 15.07.2025 пункт 3.1 договору викладено у новій редакції: "3.1. Ціна договору визначається на підставі договірної ціни (додаток №1 до договору) і становить 37 212 028,50 грн без ПДВ."

Суд зазначає, що норми Податкового кодексу України не передбачають можливості для платників податку здійснювати вибір щодо застосування чи незастосування звільнення від оподаткування ПДВ, оскільки застосування встановленої діючим законодавством ставки податку або звільнення від його застосування є обов`язком, а не правом платника податку.

Хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку (постанови Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20 та від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20).

Порядок та механізм нарахування і сплати ПДВ чи навпаки (операції, які не є об`єктом оподаткування або звільнені від оподаткування тощо) врегульовано відповідними нормами Податкового кодексу України та, відповідно, не можуть встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто в договірному порядку.

За викладених обставин, при укладенні договору №10К-24 від 27.12.2024 сторонами до ціни договору податок на додану вартість на вартість будівельно-монтажних робіт було включено неправомірно. Разом з тим, укладення додаткової угоди №3 від 15.07.2025, якою визначено ціну договору "без ПДВ", свідчить про фактичне усунення сторонами невідповідності умов договору вимогам Податкового кодексу України та підтверджує відсутність правової підстави для утримання/збереження підрядником сум ПДВ, сплачених раніше.

За статтею 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За змістом цієї статті безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується прямо на законі, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Отже, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 01 квітня 2019 року у справі № 904/2444/18, від 23 квітня 2019 року у справі № 918/47/18, від 23 січня 2020 року у справі № 910/3395/19).

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Відповідно до статті 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Правомірне застосування ст.1212 ЦК України до подібних правовідносин підтверджено постановою Верховного Суду від 27.01.2026 у справі № 909/753/24.

Оскільки грошові кошти були перераховані позивачем на користь відповідача, а правова підстава для їх подальшого утримання відповідачем відсутня, у відповідача в силу прямої вимоги закону (ст. 1212 ЦК України) виникло кондикційне зобов`язання повернути позивачу безпідставно збережене майно (кошти).

Водночас, перевіривши розрахунок суми ПДВ судом встановлено, що арифметично правильною сумою податку на додану вартість за операціями, які відповідно до вимог пункту 197.15 статті 197 Податкового кодексу України підлягали звільненню від оподаткування, є 376268,00 грн, а не 376268,40 грн, як заявлено позивачем.

За таких обставин, керуючись приписами ст.76, 77-79, 86 Господарського процесуального кодексу України, позовні вимоги Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області про стягнення безпідставно отриманих коштів є частково обґрунтованими.

Разом з тим, суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

У цій справі з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, не спростовують встановлених судом обставин та не впливають на результат прийнятого рішення.

ВИСНОВКИ СУДУ

З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАСИКА КОМФОРТУ" про стягнення безпідставно отриманих коштів, а саме в частині 376268,00 грн. В решті заявлених позовних вимог (стягнення 0,40 грн) суд відмовляє.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛАСИКА КОМФОРТУ" (01014, м.Київ, вул.Бойчука Михайла, буд.41-Б, кабінет 2018, ідентифікаційний код 36100693) на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області (03151, м.Київ, вул.Святослава Хороброго, буд.11-А, ідентифікаційний код 26345736) безпідставно отримані кошти в сумі 376268,00 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 4515,21 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 17.06.2026.

Суддя С.О. Турчин