Ухвала суду № 137456115, 17.06.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

м. Київ

17.06.2026Справа № 910/5479/26

За позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВТ»

про стягнення 22634,52 грн

Суддя Т.В. Васильченко

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВТ» (далі - відповідач) про стягнення 22634,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №45157546/2023-0001 від 14.07.2023, в частині сплати збору за зберігання вантажу в розмірі 15416,76 грн та збору за маневрову роботу в розмірі 7217,76 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/5479/26, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено сторонам строки на подачу заяв по суті спору.

05.06.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВТ» надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку зі сплатою боргу на користь позивача.

10.06.2026 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» від Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшла заява, у якій позивач просив суд закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмету спору та в порядку ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Розглянувши подані сторонами заяви, суд дійшов такого висновку.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

При цьому предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

У даному випадку, предметом спору є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВТ» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» грошових коштів у розмірі 22634,52 грн за порушення зобов`язань по договору надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №45157546/2023-0001 від 14.07.2023.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

З долучених відповідачем до заяви доказів вбачається, що останнім було здійснено погашення наявного перед позивачем боргу у загальному розмірі 22634,52 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №28 від 22.05.2026 на суму 7217,76 грн та №6131 від 03.06.2026 на суму 15416,76 грн.

Таким чином, у відповідача відсутня перед позивачем заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 22634,52 грн, що підтверджується і самим позивачем у поданій до суду заяві.

Суб`єкти господарювання мають можливість самостійно регулювати свої відносини, діяти на власний розсуд, тому суд вважає за можливе закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки такий припинив існування в процесі розгляду справи (позов поданий 08.05.2026, а кінцева сплата боргу здійснена 03.06.2026).

Разом з цим, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Так, згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).

Сплата позивачем судового збору підтверджується долученою до матеріалів справи платіжною інструкцією №1851 від 28.04.2026 на суму 2662,40 грн.

За таких обставин, враховуючи, що провадження у справі №910/5479/26 підлягає закриттю, господарський суд вважає за необхідне повернути позивачу сплачений за подання даного позову судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №904/9628/17, від 19.02.2020 у справі №903/181/19.

При цьому, викладені у заяві позивача вимоги про покладення на відповідача витрат по сплаті судового збору на підставі ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, суд відхиляє, з огляду на наступне.

Частина 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України регламентує, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Застосувавши логічний спосіб тлумачення ч. 1 ст. 123 та ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, можна дійти висновку, що законодавець передбачив можливість присудити на користь позивача, який не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, виключно витрати пов`язані з розглядом спору, якими, зокрема, але не виключно можуть бути витрати на професійну правничу допомогу, у той самий час, коли судовий збір, як складова судових витрат, за системного аналізу наведених вище норм у кореляції з ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України та статті 7 Закону України «Про судовий збір» підлягає поверненню на користь платника, в разі закриття провадження у справі.

Враховуючи наведені вище висновки суду, вимоги позивача про покладення на відповідача витрат по сплаті судового збору на підставі ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України не підлягають задоволенню.

Керуючись статтею 7 Закону України «Про судовий збір» та статтями 123, 130, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі №910/5479/26 за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПВТ» про стягнення 22634,52 грн.

2. Повернути Акціонерному товариству «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5; ідентифікаційний код 40075815) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп., сплачений згідно платіжної інструкції №1851 від 28.04.2026.

Ухвала набирає законної сили 17.06.2026 та може бути оскаржена у встановленому законом порядку в частині закриття провадження у справі.

СуддяТ.В. Васильченко