Ухвала суду № 137455872, 17.06.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

17 червня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/374/25 (906/623/26)

За заявою: Розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича

До:

Відповідач - 1: Фермерського господарства "Кавецького"

Відповідач - 2: ОСОБА_1

Відповідач - 3: ОСОБА_2

Відповідач - 4: ОСОБА_3

Відповідач - 5: ОСОБА_4

Відповідач - 6: ОСОБА_5

Відповідач - 7: ОСОБА_6

Відповідач - 8: ОСОБА_7

Відповідач - 9: ОСОБА_8

Відповідач - 10: ОСОБА_9

Відповідач -11: ОСОБА_10

Відповідач - 12: ОСОБА_11

Відповідач - 13: ОСОБА_12

Відповідач - 14: ОСОБА_13

Відповідач - 15: ОСОБА_14

Відповідач - 16: ОСОБА_15

Відповідач - 17: ОСОБА_16

Відповідач - 18: ОСОБА_17

Відповідач - 19: ОСОБА_18

Відповідач - 20: ОСОБА_19

Відповідач - 21: ОСОБА_20

Відповідач - 22: ОСОБА_21

Відповідач - 23: ОСОБА_22

Відповідач - 24: ОСОБА_23

Відповідач - 25: ОСОБА_24

Відповідач - 26: ОСОБА_25

Відповідач - 27: ОСОБА_26

Відповідач - 28: ОСОБА_27

Відповідач - 29: ОСОБА_28

Відповідач - ЗО: ОСОБА_29

Відповідач -31: ОСОБА_30

Відповідач - 32: ОСОБА_31

Відповідач - 33: ОСОБА_32

Відповідач - 34: ОСОБА_33

Відповідач - 35: ОСОБА_34

Відповідач - 36: ОСОБА_35

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1) Державний реєстратор прав на нерухоме майно Високівської сільської ради

Житомирського району Житомирської області Богуш Олександр Васильович;

2) Державний реєстратор прав на нерухоме майно Гладковицької сільської ради Житомирського району Житомирської області Левківська Олена Миколаївна;

3) Державний реєстратор прав на нерухоме майно Гладковицької сільської ради Житомирського району Житомирської області Євсейчук марина Петрівна

про визнання недійсними договорів оренди землі, визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію та витребування земельних ділянок

в межах справи №906/374/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма"

Суддя Гнисюк С.Д.

В провадженні Господарського суду Житомирської області знаходиться справа №906/374/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма".

22.05.2026 до Господарського суду Житомирської області, через загальний відділ, надійшла позовна заява від розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича №02-156/204 від 18.05.2026 про визнання недійсними договорів оренди землі, визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію та витребування земельних ділянок, з додатками.

До заяви додано клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича №02-156/204 від 18.05.2026 про відстрочення сплати судового збору, з додатками.

Також, 26.05.2026 на адресу Господарського суду від Фермерського Господарства Кавецького надійшло заперечення №341вих/26 від 25.05.2026 на клопотання розпорядника майна ТОВ "Екоагроферма" арбітражного керуючого Реверук П.К. вих. № 02-156/205 від 18.05.2026 про відстрочення сплати судового збору (з додатками).

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 01.06.2026 в задоволенні клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича №02-156/204 від 18.05.2026 про відстрочення сплати судового збору - відмовлено; заяву розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича №02-156/204 від 18.05.2026 - залишено без руху; постановлено розпоряднику майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" арбітражному керуючому Реверуку Петру Костянтиновичу надати суду: докази сплати судового збору у розмірі 832 000,00грн.; встановлено заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно довідки про доставку електронного документу, документ в електронному вигляді "Ухвала по справі (банкрутство)" від 01.06.26 по справі № 906/374/25 (906/623/26) (суддя Гнисюк С.Д.) було надіслано одержувачу Арбітражний керуючий Реверук Петро Костянтинович в його електронний кабінет.

Документ доставлено до електронного кабінету: 01.06.26 17:10.

У своїх письмових поясненнях арбітражний керуючий зазначає, що вказану ухвалу суду він отримав 01.06.2026 о 17 год. 04 хв.

Відповідно до ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Тобто, ухвала від 01.06.2026 вважається врученою 02.06.2026.

Отже, строк на усунення недоліків, у даному випадку, закінчився 12.06.2026.

В межах строку, встановленого на усунення недоліків, на виконання вимог зазначеної ухвали, 12.06.2026 (зареєстровано) на адресу суду, через систему "Електронний суд", від розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" арбітражного керуючого Реверука П.К. надійшло письмове пояснення №02-156/254 від 11.06.2026 (направлено 11.06.2026).

Також, 15.06.2026 на адресу Господарського суду від Фермерського Господарства Кавецького надійшло заперечення №422вих/26 від 12.06.2026 на письмові пояснення розпорядника майна ТОВ "Екоагроферма" арбітражного керуючого Реверук П.К. вих. № 02-156/254 від 11.06.2026 щодо неможливості сплати судового збору.

Дослідивши матеріали позовної заяви, письмові пояснення та заперечення, суд зазначає про таке.

В ухвалі Господарського суду Житомирської області від 01.06.2026 про залишення без руху позовної заяви, судом встановлено та зазначено заявнику про наступне:

".... законодавець визначив джерела та порядок відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним повноважень у справі, відповідно до яких відповідні відшкодування арбітражному керуючому здійснюються періодично, а не тільки по завершенні відповідної процедури (розпорядження майном, санації, ліквідації тощо), а забезпечення джерел для оплати витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним повноважень у справі, належить до повноважень такого арбітражного керуючого.

У даному випадку дослідженню підлягають наступні можливі джерела для сплати судового збору:

- за рахунок юридичної особи-боржника (в томі числі за рахунок реалізації активів боржника);

- за рахунок розпорядника майна;

- за рахунок фонду кредиторів.

З наданого суду протоколу засідання комітету кредиторів №12/05/2026 від 12.05.2026, останніми вирішено:

1) погодити проект позову розпорядника майна Реверука П.К. про визнання недійсними правочинів щодо Боржника та повернення земельних ділянок у тимчасове (строкове) володіння ТОВ "Екоагроферма";

2) погодити проект клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення у даній справі;

3) відмовлено у створенні фонду для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого Реверука П.К.

Отже, першочергово розглянуто питання щодо подання позову та відстрочення сплати судового збору.

Питання щодо можливості створення фонду для сплати судового збору, як передумова для погодження проекту позову та його подання до суду, комітетом кредиторів не розглядалось.

Щодо неможливості сплати судового збору через відсутність коштів у боржника, до клопотання розпорядником майна долучено, зокрема: відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; звіт за результатами аналізу фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності, становища на ринках з метою виявлення наявності або відсутності ознак неплатоспроможності, фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування неплатоспроможності та варіанти шляхів виходу з кризового стану.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за боржником зареєстровано:

- комплекс нежитлових будівель;

- право оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

За висновками звіту за результатами аналізу фінансово-господарського стану встановлено, що за період з 01.01.2024 року до 04.12.2025 року встановлено ознаки свідомих дій, що призвели до стійкої неплатоспроможності Підприємства та наявності всіх підстав для розрахунків з кредиторами тільки в межах ліквідаційної процедури.

До клопотання про відстрочення сплати судового збору не надано суду докази, що підтверджують реальну фінансову неспроможність розпорядника майна сплатити судовий збір; не містить інформацію щодо відсутності у боржника активів, що унеможливлювало сплату судового збору.

Розпорядником майна не здійснено посилання на наявність таких доказів у справі №906/374/25.

За оцінкою суду у цьому випадку необхідним є надання комплексної інформації про фактичний майновий стан боржника, зокрема, фінансової звітності, інвентаризаційних відомостей, відомостей про наявні активи.

Суду не надано:

- доказів звернення розпорядника майна до комітету кредиторів щодо розгляду питання можливого продажу частини істотних активів боржника з метою сплати судового збору за подання до суду позовної заяви, як це передбачено ч. 8 ст. 44 Кодексу про банкрутство;

- доказів неможливості сплати судового збору за рахунок розпорядника майна, як витрати, понесені ним в процедурі розпорядження майном боржника, з метою здійснення заходів, передбачених ч. 8 ст. 44 Кодексу про банкрутство, направлених на повернення майнових активів з метою погашення кредиторської заборгованості;

- доказів звернення розпорядника майна до комітету кредиторів щодо питання створення фонду саме для сплати судового збору за подання позову.

Також заявником не надано суду доказів, які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного законом процесуального строку розгляду позовної заяви до ухвалення рішення (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного суду у складі Касаційного господарського суду у справі № 907/665/18 (907/139/22) від 11.02.2026).

Тобто, питання щодо відстрочення сплати судового збору, у даному випадку, може призвести до його несплати в майбутньому.

Саме лише посилання арбітражного керуючого на відсутність коштів, на нездійснення ТОВ "Екоагроферма" господарської діяльності, а також сам факт перебування боржника у процедурі банкрутства, на стадії розпорядження майном, не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання розпорядника майна про відстрочення сплати судового збору.

З огляду на вищезазначене, суд вбачає підстави для залишення заяви без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків....".

Отже, в задоволенні клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича №02-156/204 від 18.05.2026 про відстрочення сплати судового збору - відмовлено; заяву розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича №02-156/204 від 18.05.2026 - залишено без руху, зазначивши, недоліки заяви, а саме: надати суду докази сплати судового збору у розмірі 832 000,00 грн.

Тобто, суд вже вирішив питання щодо можливості відстрочення сплати судового збору, вказавши про відсутність доказів, які б могли бути підставою для розгляду питання про відстрочення сплати судового збору, а також надав строк для усунення недоліків.

Розпорядник майна у своїх поясненнях, щодо недоліків, зазначених судом в ухвалі від 01.06.2026, пояснює наступне.

Враховуючи, що ТОВ "Екоагроферма" перебуває в процедурі розпорядження майном, то розпорядник майна Реверук П.К. не наділений повноваженнями на реалізацію активів боржника, в тому числі з метою сплати судового збору за подання до суду позовної заяви. Відповідно до чинного Кодексу України з процедур банкрутства, реалізація активів боржника за ініціативою арбітражного керуючого передбачена в процедурі ліквідації. Керівник ТОВ "Екоагроферма" продовжує здійснювати повноваження, відповідно до введеної процедури розпорядження майном, господарська діяльність боржника не припинена відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства. Окрім того, на підставі Наказу №1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" проведення інвентаризації від 04.12.2025 директором Артеменко О.А. було наказано провести інвентаризацію майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма". Організацію інвентаризації і контроль за її проведенням покласти на Директора ТОВ "Екоагроферма" Артеменко Ольгу Адамівну та Арбітражного керуючого Реверук Петра Костянтиновича. За результатами інвентаризації було складено протокол №1 інвентаризаційної комісії, відповідно до якого встановлено наявність майна Боржника - 11 од., згідно переліку. Зазначає, що при перевірці результатів інвентаризації, яка була проведена директором та розпорядником майна встановлено, що вказана у протоколі № 1 від 04.12.2025 земельна ділянка та житловий будинок належить на праві власності ТОВ "Прополе". Вказує, що відповідно до наявних матеріалів справи про банкрутство №906/374/25 та відомостей з державних реєстрів, встановлено, що у власності у ТОВ "Екоагроферма" наявне наступне майно: комплекс нежитлових будівель, об`єкт житлової нерухомості; 2 транспортні засоби; земельні ділянки у кількості 113, які перебувають на праві оренди ТОВ "Екоагроферма". Зазначає, що відомості щодо інвентаризації містяться у справі №906/374/25 про банкрутство ТОВ "Екоагроферма". До клопотання про відстрочення сплати судового збору за звернення до суду із позовом відомості щодо інвентаризації майна та майнового стану боржника додатково не подавалися, оскільки така інформація вже міститься в межах справи про банкрутство, а також в процедурі розпорядження майном реалізація майна за ініціативою розпорядника майна не передбачена та наразі не впливає на можливість сплати судового збору безпосередньо розпорядником майна. Окрім того, як вбачається із Протоколу №12/05/2026 засідання комітету кредиторів ТОВ "Екоагроферма" у справі про банкрутство №906/374/25 від 12.05.2026 представник ТОВ "Екоагроферма" не підтримав звернення розпорядника майна Реверука П.К. до суду із позовом про визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди землі, визнання недійсними договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію та витребування земельних ділянок. З урахуванням висновків Верховного Суду, відображених у Постанові від 27 лютого 2024 року у справі № 910/15043/21 (910/13122/22), частину дев`яту статті 44 КУзПБ слід розуміти таким чином, що розпорядник майном вправі звертатися до господарського суду з вимогами щодо визнання недійсними правочинів, поєднуючи їх з вимогами про стягнення коштів або про витребування майна з володіння відповідача. При цьому розпорядник майна не має ані власного права, яке стосується правочину боржника чи майна, ані власного інтересу у визнанні правочину недійсним і витребуванні майна (у тому числі похідного). Отже, розпорядник майна у судовому процесі діє як законний процесуальний представник боржника. Так, розпорядник майна звернувся до Господарського суду Житомирської області в межах справи №906/374/25 про банкрутство із позовною заявою про визнання недійсними правочинів щодо Боржника та повернення земельних ділянок у тимчасове (строкове) володіння. Так, 12.05.2026 відбувся комітет кредиторів ТОВ "Екоагроферма", де на порядку денному розглядалися наступні питання: питання щодо погодження проєкту позову щодо визнання недійсним договорів та повернення у тимчасове (строкове) володіння з тимчасового (строкового) володіння Фермерського господарства Кавецького земельних ділянок ТОВ "Екоагроферма" з метою його подання до Господарського суду Житомирської області в межах справи про банкрутство; питання щодо погодження проекту клопотання про відстрочення сплати судового збору з метою його подання до Господарського суду Житомирської області в межах справи про банкрутство; питання щодо створення фонду для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого Реверука П.К. Так, в ухвалі Господарського суду Житомирської області від 01.06.2026 у справі №906/374/25(906/623/26) судом акцентовано увагу, що на комітеті кредиторів ТОВ "Екоагроферма" від 12.05.2026 першочергово розглянуто питання щодо подання позову та відстрочення сплати судового збору. Питання щодо можливості створення фонду для сплати судового збору, як передумова для погодження проекту позову та його подання до суду, комітетом кредиторів не розглядалось. Однак, по-перше, запрошення на комітет кредиторів ТОВ "Екоагроферма", який було заплановано на 12.05.2026, містив детальний порядок денний, а також разом із запрошенням було направлено проекти позовної заяви про визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди землі, визнання недійсними договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію та витребування земельних ділянок та клопотання про відстрочення сплати судового збору. Тобто кредитори були заздалегідь обізнані про питання, запропоновані розпорядником майна Реверуком П.К. до обговорення на комітеті. По-друге, побудова структури порядку денного комітету кредиторів не регулюється нормативними актами, проте підпорядковується логічному викладу питань до обговорення. Як було запропоновано розпорядником майна і в подальшому схвалено комітетом кредиторів ТОВ до обговорення було затверджено той порядок денний, який відображено в протоколі комітету кредиторів від 12.05.2026. Структура питань взаємопов`язана, а питання щодо створення фонду для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого Реверука П.К. було обговорено після обговорення пропозицій щодо подальших дій в межах справи про банкрутство, в тому числі після обговорення проекту клопотання про відстрочення сплати судового збору з урахуванням ризиків, пов`язаних із судовим розглядом зазначеного клопотання. Відтак, на підтвердження відсутності можливості сплати судового збору за рахунок розпорядника майна було надано Протокол №12/05/2026 засідання комітету кредиторів.

Крім того вказує, що щодо ТОВ "Екоагроферма" порушено провадження у справі №906/374/25 про банкрутство у зв`язку з наявною непогашеною заборгованість перед кредиторами. Загальна сума визнаних судом грошових вимог наразі складає: 134 459 780,02 грн. Заборгованість перед кредиторами є наслідком об`єктивної неможливості виконувати власні зобов`язання, в процедурі розпорядження майном реалізація активів Боржника за ініціативою розпорядника майна, в тому числі задля сплати судового збору не передбачена, тобто боржник в інтересах якого діє розпорядник майна Реверук П.К. наразі не має необхідних коштів для сплати судового збору у розмірі 832 000,00 грн. Натомість, у разі задоволення позову буде поновлено порушені права ТОВ "Екоагроферма" як законного орендаря земельних ділянок, тим самим буде збільшено ліквідаційну масу боржника з метою виконання ним грошових зобов`язань перед кредиторами. Окрім того, повернення земельних ділянок в оренду боржника зумовить збільшення земельного банку Боржника та в подальшому сприятиме можливості залучення інвестора і санації боржника. Фактично, з огляду на неузгодженість позицій Боржника та кредиторів щодо необхідності звернення до суду із позовом про визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди землі, визнання недійсними договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію та витребування земельних ділянок сплата судового збору у розмірі 832 000,00 грн. за рахунок Боржника не вбачається за можливе. Розпорядник майна також немає можливості сплатити судовий збір у розмірі 832 000,00 грн. за звернення до суду із позовом, адже комітетом кредиторів відмовлено у створенні фонду для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого Реверука П.К. Розпорядник майна арбітражний керуючий Реверук П.К. не має ані власного права, яке стосується правочину боржника чи майна, ані власного інтересу у визнанні правочину недійсним і витребуванні майна та діє виключно в межах наданих повноважень в інтересах відновлення платоспроможності боржника. Разом з тим, відмова Господарського суду Житомирської області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору перешкоджає у доступі до правосуддя та унеможливлює належне виконання повноважень розпорядником майна.

На підставі зазначеного вдруге просить відстрочити Товариству з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" в інтересах якого діє розпорядник майна - арбітражний керуючий Реверук Петро Костянтинович сплату судового збору за подання позовної заяви у справі №906/374/25(906/623/26) до ухвалення судового рішення в першій інстанції.

При цьому до пояснень розпорядником майна не додано будь-яких доказів, у тому числі не надано доказів сплати судового збору у розмірі 832 000,00 грн.

Фермерське Господарство Кавецького у своїх запереченнях зазначає про те, що у своїх письмових поясненнях арбітражний керуючий визнає той факт, що в розпорядженні ТОВ "Екоагроферма" є активи, вчасності й право оренди 113 земельних ділянок. Таким чином, боржник має активи, за рахунок продажу яких можна сплатити судовий збір. Та обставина, на яку посилається арбітражний керуючий в своїх письмових поясненнях, що в процедурі розпорядження майном реалізація майна за ініціативою розпорядника майна не передбачена, це за жодних обставин не може свідчити про неможливість боржника сплатити судовий збір за подання заяви (позовної заяви) до суду за рахунок продажу наявних активів. Арбітражний керуючий зазначає, що розпорядник майна також немає можливості сплатити судовий збір у розмірі 832 000,00 грн. за звернення до суду із позовом, адже комітетом кредиторів відмовлено у створенні фонду для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого Реверука П.К. та відмовив у його задоволенні, повторне подання аналогічного клопотання на вимоги суду про усунення недоліків та сплату судового збору, не може вважатися виконанням вимог суду визначених ухвалою від 01.06.2026 та не потребує повторного залишення позову без руху для надання додаткового часу для сплати судового збору. Щодо заявленого Арбітражним керуючим в письмових поясненнях повторного клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви у справі №906/374/25(906/623/26) до ухвалення судового рішення в першій інстанції, то з цього приводу зазначає, що суд, залишаючи без руху поданий позов вже розглянув клопотання про відстрочення сплати судового збору та відмовив у його задоволенні. Арбітражний керуючий не надав суду доказів того, що після отримання ухвали Господарського суду Житомирської області від 01.06.2026 по справі №906/374/25(906/623/26), ним скликався комітет кредиторів, на засіданні якого було прийнято рішення про відмову у створенні фонду для сплати судового збору. Та обставина, що кредитори, вимоги яких за твердженнями арбітражного керуючого могли б бути погашені за рахунок активу ТОВ "Екоагроферма" - права оренди землі, не виявляють бажання нести витрати на сплату судового збору за подання до суду заяви, яка на думку Арбітражного керуючого може призвести до повернення у тимчасове користування ТОВ "Екоагроферма" земельних ділянок, дає підстави констатувати той факт, що самі кредитори не зацікавлені у вказаному активі.

На підставі зазначеного просить суд повернути заяву.

Щодо письмових пояснень розпорядника майна та клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає про наступне.

Відповідно до ст.1 Кодексу про банкрутство, розпорядник майна - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення процедури розпорядження майном.

Згідно ст. 30 Кодексу про банкрутство, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Відповідно до ст. 44 Кодексу про банкрутство, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).

Розпорядник майна зобов`язаний: розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому цим Кодексом порядку; вести реєстр вимог кредиторів; повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог; вживати заходів для захисту майна боржника; проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлювати за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства; повідомляти правоохоронні органи у разі виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій з майном боржника; скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань; подавати відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі; не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі про банкрутство провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість; за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів; виконувати інші повноваження, передбачені цим Кодексом. Розпорядник майна несе відповідальність за свої дії та бездіяльність відповідно до закону.

Розпорядник майна має право на подання до господарського суду позову щодо визнання недійсними правочинів, у тому числі укладених боржником з порушенням порядку, встановленого цим Кодексом, а також позовів щодо визнання недійсними актів, прийнятих у процедурі розпорядження майном щодо зміни організаційно-правової форми боржника.

Отже, здійснюючи повноваження розпорядника майна, арбітражний керуючий зобов`язаний вчиняти дії, визначені зазначеною нормою Кодексу про банкрутство, а отже повинен бути заінтересований у питанні щодо повернення майна/активів боржнику з метою погашення вимог кредиторів боржника.

Однак, суду не надано доказів, які б могли бути підставою для відстрочення сплати судового збору, а саме:

- доказів звернення до комітету кредиторів щодо розгляду питання можливого продажу частини активів боржника з метою сплати судового збору за подання до суду позовної заяви, як це передбачено ч. 8 ст. 44 Кодексу про банкрутство;

- доказів неможливості сплати судового збору за рахунок розпорядника майна, як витрати, понесені ним в процедурі розпорядження майном боржника, з метою здійснення заходів, передбачених ч. 8 ст. 44 Кодексу про банкрутство, направлених на повернення майнових активів з метою погашення кредиторської заборгованості;

- доказів звернення розпорядника майна до комітету кредиторів щодо розгляду питання створення фонду для сплати судового збору за подання позову, з урахуванням ухвали Господарського суду Житомирської області від 01.06.2026 у даній справі;

- докази щодо відсутності у боржника активів, що унеможливлювало сплату судового збору;

- доказів, які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного законом процесуального строку розгляду позовної заяви до ухвалення рішення (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного суду у складі Касаційного господарського суду у справі № 907/665/18 (907/139/22) від 11.02.2026).

Розпорядником майна не здійснено посилання на наявність таких доказів у справі №906/374/25 (том, аркуш справи), які суд має врахувати.

У поясненнях розпорядник майна зазначає про відсутність майнових активів, у той же час наводить перелік майна у кількості 11 од. на суму - 2 514 337,98грн., що свідчить про наявність активів у боржника, часткова реалізація яких може забезпечити сплату судового збору у необхідному розмірі.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича №02-156/254 від 11.06.2026 про відстрочення сплати судового збору.

Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду в постанові від 14.01.2025 №904/11028/15(904/5476/23) вказав про те, що перебування боржника в процедурі банкрутства не звільняє його від сплати судового збору, а відповідні втирати належать до витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність), відшкодування яких врегульовано положеннями статті 30 Кодексу про банкрутство.

Як зазначено вище, питання щодо відстрочення судового збору судом вже розглянуто та вирішено в ухвалі від 01.06.2026 на підставі поданих до позовної заяви доказів.

Тобто, залишаючи без руху поданий позов, суд вже розглянув клопотання про відстрочення сплати судового збору та відмовив у його задоволенні.

У випадку залишення судом клопотання про відстрочення виконання сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику. Отримавши її, скаржник повинен виконати ухвалу суду про залишення касаційної скарги без руху, а саме подати суду докази сплати судового збору. У випадку якщо скаржник не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутись до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку (правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного суду від 18.10.2023 у справі №910/10939/22).

Отже, повторне подання клопотання про відстрочення сплати судового збору на вимогу суду про усунення недоліків та сплату судового збору, не вважається виконанням вимог суду визначених ухвалою від 01.06.2026 та не потребує повторного залишення позову без руху для надання додаткового часу для сплати судового збору.

Враховуючи, що розпорядником майна, станом на дату подання письмових пояснень з клопотанням про відстрочення, не надано суду клопотання про продовження строку для усунення недоліків, визначених в ухвалі від 01.06.2026, підстави для повторного розгляду питання щодо відстрочення сплати судового збору на підставі тих самих обставин та документів відсутні, а отже і відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху.

Щодо доводів розпорядника майна, що відмова суду у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору перешкоджає у доступі до правосуддя та унеможливлює належне виконання повноважень розпорядником майна, суд зазначає про наступне.

"Право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (див. рішення суду від 28.11.2006 у справі "Апостол проти Грузії", заява № 40765/02). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дію в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (див. рішення суду від 12.06.2007 у справі "Станков проти Болгарії", заява № 68490/01).

Законодавче закріплення судових витрат має на меті: по-перше, відшкодування державі витрат, понесених на утримання судової системи і забезпечення її діяльності (саме у цьому проявляється компенсаційна функція інституту судових витрат); по-друге: покладає певні витрати на тих, хто звертається до суду за захистом, що покликано дисциплінувати фізичних та юридичних осіб від подання до суду необґрунтованих заяв та клопотань, забезпечуючи таким чином також процесуальну економію.

Як визначено у рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

При цьому статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що свідчить про те, що позивачі під час подання позову є рівними та на них покладається обов`язок щодо сплати судового збору за розгляд у суді позовних заяв.

За таких обставин доводи про створення перешкод у доступі до правосуддя у зв`язку з необхідністю сплати судового збору є безпідставними.

Отже, з огляду на неподання суду доказів сплати судового збору, заявником недоліки ухвали Господарського суду Житомирської області від 01.06.2026 не усунуто.

У відповідності до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ПК України), якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі наведених приписів процесуального законодавства, з огляду на невиконання заявником вимог ухвали суду від 01.06.2026 щодо усунення недоліків заяви, відповідна заява вважається неподаною і підлягає поверненню особі, що звернулася із заявою.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо тлумачення і застосування положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, суд зазначає, що передбачений положеннями ГПК України процесуальний механізм залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви, у разі не усунення встановлених недоліків позовної заяви, не може вважатися обмеженням доступу до суду.

Згідно ч. 8 ст. 174 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ч. 4 ст. 174, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Житомирської області, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича №02-156/254 від 11.06.2026 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

2. Позовну заяву розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Екоагроферма" арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича №02-156/204 від 18.05.2026 про визнання недійсними договорів оренди землі, визнання недійсними додаткових угод до договорів оренди землі, скасування рішень про державну реєстрацію та витребування земельних ділянок повернути заявнику з доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає оскарженню.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Гнисюк С.Д.