Рішення № 137455451, 10.06.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" червня 2026 р. Cправа № 902/204/26

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Виноградського О. Є., за участю секретаря судового засідання Ганкіної А. Л., за участю:

прокурора Їжаківської В. О.,

інші учасники справи не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в місті Вінниці, в приміщенні Господарського суду Вінницької області справу № 902/204/25

за позовом: Першого заступника керівника Вінницької окружної прокуратури Вінницької області (місцезнаходження: пров. Цегельний, буд. 8, місто Вінниця. Вінницька область, 21020, ідентифікаційний код юридичної особи: 02909909) в інтересах держави в особі Якушинецької сільської ради (місцезнаходження: вул. Новоселів, 1А, с. Якушинці, Вінницькій район, Вінницька область, 23222, ідентифікаційний код юридичної особи: 04330021)

до: Житлово-будівельного кооперативу «Царський-23» (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 104, село Нова Ободівка, Гайсинський район, Вінницька область, 24357, ідентифікаційний код юридичної особи: 41184141)

про стягнення безпідставно збережених коштів

У С Т А Н О В И В :

19.02.2026 Перший заступник керівника Вінницької окружної прокуратури Вінницької області звернувся в інтересах держави в особі Якушинецької сільської ради до Господарського суду Вінницької області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Царській-23» про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на суму 2 830 009,30 грн, у тому числі 1 534 065,61 грн. за наслідками невиконання зобов`язань за кодом 24170000 «Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту», 1056525,84 грн. інфляційних витрат (індекс інфляції) та 221283,71 грн. сума за користування коштами (річні) 3 відсотки.

В обґрунтування позову прокурора зазначає, що вивченням своєчасності та повноти надходження до бюджету коштів пайової участі на території Вінницького району встановлено, що згідно даних Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва на підставі сертифікату № ІУ122210210661, який 27.04.2021 зареєстровано в ЄДЕССБ, введено в експлуатацію 5-ти поверховий 40-ка квартирний житловий будинок по вул. Одеській в с. Зарванці на території Якушинецької сільської ради нове будівництво за класом наслідків СС2, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації.

Так, відповідно до сертифікату та Акту готовності об`єкта до експлуатації від 10.02.2021 (додаток 5,14 до позову) загальна проща за об`єктом «Нове будівництво 5-ти поверхового 40-ка квартирного житлового будинку по вул. Одеській в с. Зарванці, Вінницького району, Вінницької області» на території Якушинецької сільської ради складає 6011,70 м2.

При цьому відповідно до Реєстру - датою початку вказаного будівництва є 04.11.2016, датою завершення будівництва 10.06.2020, датою введення об`єкта в експлуатацію 27.04.2021.

Замовником будівництва є Житлово-будівельний кооператив «БАРСЬКИЙ 11» (код ЄДРПОУ 41184141).

Відповідно до протоколу № 07/07/23 загальних зборів членів Житлово-будівельного кооперативу «БАРСЬКИЙ 11» від 17.06.2021 змінено назву, місцезнаходження та затверджено нову редакцію статуту юридичної особи.

Зокрема, місцезнаходженням Житлово-будівельного кооперативу «БАРСЬКИЙ 11» визначено: 71108, Запорізька область, Бердянський район, м.Бердянськ, Східний проспект, буд.100; найменування Житлово-будівельний кооператив «БАРСЬКИЙ 11» змінено на Житлово-будівельний кооператив «Царський-23» (код ЄДРПОУ 41184141).

Прокурор стверджує, що відповідачем, як замовником будівництва 5-ти поверхового 40-ка квартирного житлового будинку по вул. Одеській в с. Зарванці на території Якушинецької сільської ради, в порушення статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та пункту другого Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», не сплачено до місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту в розмірі 1 534 065,61 грн. Також, в зв`язку не виконанням відповідачем свого обов`язку із сплати вказаних коштів відповідач йому нараховано інфляційні втрати за весь час прострочення в розмірі 1056525,84 грн та три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 221283,71 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2026 справу розподілено судді Виноградському О. Є.

Одночасно з позовною заявою прокурором до суду подано заяву про забезпечення позову в якій прокурор просить суд:

- накласти арешт на грошові кошти ЖБК «Царський-23» (код ЄДРПОУ 41184141) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що міститься на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ЖБК «Царський-23», у межах суми позовних вимог на загальну суму 2830009,30 грн;

- накласти арешт на нерухоме майно ЖБК «Царський-23» (код ЄДРПОУ 41184141);

- заборонити ЖБК «Царський-23» (код ЄДРПОУ 41184141), державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам та посадовим особам, які відповідно до законодавства України уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державну реєстрацію змін до установчих документів ЖБК «Царський-23» (код ЄДРПОУ 41184141), що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, щодо: змін до відомостей про розмір статутного капіталу; змін до відомостей про розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників; змін до відомостей, пов`язаних із входженням до складу учасників.

23.02.2026 Господарський суд Вінницької області постановив ухвалу про часткове задоволення заяви прокурора про забезпечення позову.

Постановлено вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та на грошові кошти ЖБК «Царський-23» (ідентифікаційний код юридичної особи: 41184141) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що міститься на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать ЖБК «Царський-23», у межах суми позовних вимог на загальну суму 2830009,30 грн.

Ухвалою судді Господарського суду Вінницької області від 24.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи. Підготовче засідання у справі призначено на 25.03.2026 об 11:00 год.

26.02.2026 прокурор та позивач отримали, надіслану їм через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, ухвалу про відкриття провадження у справі, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с.89 т.1).

03.03.2026 відповідач отримав, надіслану йому рекомендованим листом, ухвалу про відкриття провадження у справі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.93 т.1).

Відповідач не скористався своїм правом та не подав суду відзив на позовну заяву.

Відповідно до частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

25.03.2026 в підготовчому засіданні, суд постановив ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання до 10:30 год 22.04.2026.

26.03.2026 прокурор та позивач отримали, надіслану їм через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, ухвалу повідомлення про місце, дату та час підготовчого засідання, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с.97 т.1).

28.03.2026 відповідач отримав, надіслану йому рекомендованим листом, ухвалу повідомлення про місце, дату та час підготовчого засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.98 т.1).

17.04.2026 від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача. У вказаній заяві позивач також повідомив суд про підтримку позовних вимог прокурора (а.с.99 т.1).

22.04.2026 за наслідками проведення підготовчого засідання Господарський суд Вінницької області постановив ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.06.2026 о 12:30 год.

25.04.2026 відповідач отримав, надіслану йому рекомендованим листом, ухвалу повідомлення про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.105 т.1).

В судове засідання з`явився прокурор.

Позивач та відповідач, повідомлені належним чином про дату, місце та час судового розгляду своїм правом на участь в судовому засіданні не скористались, своїх представників в судове засідання не направили.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи. Зокрема, згідно із частиною третьою статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки. При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У судовому засіданні прокурор підтримав позов.

За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.

Після ухвалення судом рішення, у судовому засіданні 10.05.2026, оголошено вступну та резолютивну частину рішення, яка долучена до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення прокурора, оцінивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд установив.

27.04.2021 Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано Сертифікат № ІУ122210210661, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкту: «Нове будівництво 5-ти поверхового 40-ка квартирного житлового будинку вул. Одеська, б/н в с. Зарванці Вінницького району Вінницької області» проєктній документації та підтверджено його готовність до експлуатації(а.с.31 т.1) .

Згідно Сертифікату площа вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень 1996,5, загальна площа однокімнатних квартир 852,9, загальна площа двокімнатних квартир 1599, житлова площа однокімнатних квартир 356, житлова площа двокімнатних квартир- 830,6, загальна площа квартир 4015,2, площа п`ятикімнатних квартир 1563,3, житлова площа п`ятикімнатних квартир 586,1, загальний будівельний об`єм 24216, загальна житлова площа квартир 1772,7.

В Сертифікаті зазначено замовник об`єкта - Житлово-будівельний кооператив «Барський 11» (41184141), 24357, Україна, Вінницька область, Гайсинський район, Ободівська територіальна громада, с. Нова Ободівка (станом на 01.01.2021), вулиця Центральна, б. 104.

Сертифікат виданий на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації від 10.02.2021.

Згідно Акта готовності об`єкта до експлуатації від 10.02.2021 кошти пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту не сплачуються відповідно підпункту 3 пункту 13 розділу І Закону України № 132-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (а.с.55, 56 т.1).

Згідно інформації з Порталу Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва дата початку будівництва об`єкту «Нове будівництво 5-ти поверхового 40-ка квартирного житлового будинку вул. Одеська, б/н в с. Зарванці, Вінницького району, Вінницької області» (далі за текстом «Об`єкт») 04.11.2016. Дата завершення будівництва 10.06.2020. Строк введення в експлуатацію 27.04.2021 (а.с.28 т.1).

17.06.2021 на Загальних зборах членів Житлово-будівельного кооперативу «Барський 11», оформленого протоколом № 17/06/21, прийнято рішення зміну найменування Житлово-будівельного кооперативу «Барський 11» на «Житлово-будівельний кооператив «Царський 23» та затверджено нову редакцію статуту (а.с.53, 54 т.1).

Відповідно до пункту 1.2. Статуту, затвердженого в новій редакції Загальними зборами членів Житлово-будівельного кооперативу «Барський 11» 17.06.2021 (а.с.36-43 т.1), кооператив є юридичною особою за законодавством України з дня його державної реєстрації. День державної реєстрації кооперативу вважається днем його створення.

Кооператив створюється для обслуговування своїх членів на засадах взаємодопомоги та економічного співробітництва. Метою діяльності кооперативу є задоволення житлових, економічних, соціальних та інших потреб його членів та асоційованих членів кооперативу на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, трудової участі та майна, поділу між ними ризиків (пункт 2.1. Статуту).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Відповідно до частини другої, третьої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції, що діяла на дату початку будівництва (далі за тестом «Закон № 3038-ІV») замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Згідно пункту четвертого статті 1 Закон № 3038-ІV замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

В пункті п`ятому статті 40 Закону 3038-ІV визначено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками (пункт восьмий статті 40 Закону 3038-ІV).

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію (пункт дев`ятий статті 40 Закону 3038-ІV).

Отже, станом на дату початку будівництва Об`єкту (04.11.2016) у відповідача виник обов`язок до прийняття Об`єкта будівництва в експлуатацію перерахувати до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

17.10.2019 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» (далі за текстом «Закон № 132-ІХ»).

Відповідно до пункту другого частини першої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-ІХ статтю 40 Закону 3038-ІV виключено з 01.01.2020.

В той же час, згідно частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-ІХ договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

Установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:

1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва (частина друга розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-ІХ).

Законом № 132-ІХ не звільнено замовників будівництва від обов`язку перерахування коштів до відповідного місцевого бюджету для створення і розвитку зазначеної інфраструктури, щодо Об`єктів будівництво яких здійснювалось в період до дати набуття чинності вказаним законом.

Згідно висновку наведеного в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі 643/21744/19

« 24. Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом № 3038-VI.

25. За статтею 1 Закону № 3038-VI замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

26. Частиною першою статті 2 цього Закону вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.

27. Станом на момент виникнення спірних правовідносин була чинною стаття 40 Закону № 3038-VI. Відповідно до частини другої статті 40 Закону № 3038-VI замовник будівництва, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

28. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до частини третьої статті 40 цього ж Закону полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

29. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

30. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію (частини п`ята та дев`ята статті 40 Закону № 3038-VI, чинної на момент виникнення спірних правовідносин).

31. Зі змісту статті 40 Закону № 3038-VI, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин та на момент звернення з цим позовом до суду, випливає, що у наведених у цьому Законі випадках перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов`язком, а не правом забудовника, який виникає на підставі положень закону, а положення договору лише визначають суму, що належить до перерахування. Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, було обов`язковим на підставі закону».

32. Аналогічні за змістом висновки були викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 8 жовтня 2019 року у справі № 911/594/18 (провадження № 12-81гс19), від 22 серпня 2018 року у справі № 339/388/16-ц (провадження № 14-261цс18), від 22 вересня 2021 року у справі № 904/2258/20 (провадження № 12-34гс21).

33. За змістом зазначених норм, відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання повинне бути виконане до прийнятті новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.

34. Разом з тим 01 січня 2020 набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20 вересня 2019 року № 132-IX, якими статтю 40 Закону № 3038-VI виключено.

35. Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» договори про сплату пайової участі, укладені до 01 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.

36. За змістом цього Закону та прикінцевих та перехідних положень до нього, з 01 січня 2020 року у замовників будівництва відсутній обов`язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01 січня 2020 року.

37. Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

38. Зовнішнім виразом зміни правового регулювання суспільних відносин є процес втрати чинності одними нормами та/або набуття чинності іншими.

39. Так, при набранні чинності новою нормою права передбачається розповсюдження дії цієї норми на майбутні права і обов`язки, а також на правові наслідки, які хоча й випливають із юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми права, проте настають після набрання чинності новою нормою права.

40. Водночас зміна правових норм і врегульованих ними суспільних відносин не завжди збігаються. У певних випадках після скасування нормативного акта має місце його застосування компетентними органами до тих відносин, які виникли до втрати ним чинності та продовжують існувати у подальшому. Такі правовідносини є триваючими. При цьому триваючі правовідносини повинні виникнути під час дії норми права, що їх регулює, та існувати після втрати нею чинності.

41. Стаття 40 № 3038-VI визначала зобов`язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об`єкта в експлуатацію. Прийняття об`єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов`язання. Одночасно з прийняттям об`єкта в експлуатацію у відповідності із частиною другою статті 331 ЦК України забудовник стає власником забудованого об`єкта, а відтак і правовідносини забудови земельної ділянки припиняються.

42. Аналізуючи правову природу цих правовідносин, можна зробити висновок, що з моменту завершення будівництва та прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію правовідносини забудови припиняються, а тому не можна вважати, що на них поширюються положення статті 40 Закону № 3038-VI після втрати нею чинності.

43. Крім того, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» визначено, що ця норма права застосовується лише до договорів, які підписані до 1 січня 2020 року. Саме у цьому випадку правовідносини з оплати участі в інфраструктурі населеного пункту є триваючими та до них можуть застосовуватись положення норми права, що втратила чинність. Якщо ж договори під час дії цієї норми укладено не було, то немає підстав вважати, що такі правовідносини виникли та тривають».

В матеріалах справи відсутні докази укладення відповідачем договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Також, Листом від 11.12.2025 за № 02-12/2268 позивач на запит Вінницької окружної прокуратури щодо сплати коштів пайової участі за будівництво житлових будинків на території с. Зарванці (вул. Одеська) житлово-будівельним кооперативом «Барський 9», барський 10», Барський 11» (сертифікати про прийняття об`єктів в експлуатацію: ІУ 122210623787, ІУ 122210623249, ІУ 122210210661) повідомив, що ні вказані юридичні особи, ні їх правонаступники не укладали з Якушинецькою сільською радою договорів про пайову участь у розвиток інфраструктури населених пунктів громади при будівництві вищезазначених об`єктів, а також не сплачували кошти пайової участі до сільського бюджету (а.с.47 т.1).

Передбачений «Прикінцевими та перехідними положеннями» Закону №132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:

(1) об`єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені;

(2) об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.

Тож у вказаних двох випадках, ураховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об`єкта в експлуатацію.

Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов`язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва виникає:

- для об`єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;

- для об`єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.

Відтак для об`єктів, будівництво яких розпочато раніше (однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію і якщо договори про сплату пайової участі до 01.01.2020 не були укладені) або будівництво яких розпочате у 2020 році, абзацом другим пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-IX визначено обов`язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об`єкта в експлуатацію.

В даному випадку суд звертається до висновку, викладеному в Постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.09.2025 у справі № 910/9916/22.

Враховуючи наведене суд погоджується з прокурором, оскільки нове будівництво 5-ти поверхового 40-ка квартирного житлового будинку в с. Зарванці, по вул. Одеській на території Якушинецької сільської ради розпочалася ще 04.11.2016 та введено в експлуатацію лише 27.04.2021 у відповідача був наявний обов`язок перерахування до місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття об`єкта в експлуатацію.

Щодо розміру пайової участі

Як вже зазначалось в частині другій розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-ІХ установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) у такому розмірі та порядку:

1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):

для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта;

для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об`єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.

Перевіривши наданий прокурором розрахунок розміру пайової участі суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок здійснений правомірно, відповідно частини другої розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-ІХ, з урахуванням опосередкованої вартості спорудженого житла у Вінницькій області станом на жовтень 2020 року, а отже вимоги про стягнення не перерахованих відповідачем коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту в розмірі 1534065,61 грн є правомірною.

Щодо вимоги про стягнення інфляційних витрат (індексу інфляції)

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Прокурором заявлено вимогу про стягнення інфляційних втрат за період з 28.04.2021 по 09.02.2026.

При перевірці правильності нарахування позивачем суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, суд враховує висновки щодо застосування статті 625 ЦК України, викладену у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 та від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, згідно з якими при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 (далі - Постанова КМУ №1078) та Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої наказом Державного комітету статистики України № 265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац 5 пункт 4 постанови КМУ № 1078).

Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Здійснивши власний розрахунок правильності нарахування заявленої суми на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, суд дійшов до висновку про правомірність вимоги про стягнення 1056525,84 грн., в зв`язку з чим позов у цій частині слід задовольнити.

Щодо вимоги про стягнення трьох процентів річних

Як вже зазначалось боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці правомірності визначення прокурором періоду у часі, протягом якого нараховані проценти, суд враховує викладені вище висновки відносно дати, з якої відповідач вважається таким, що прострочив виконання свого зобов`язання.

Перевіривши обрахунок 3% річних, судом встановлено, що прокурором правомірно нараховано до стягнення 221283,71 грн - 3% річних, в зв`язку з чим позов у цій частині слід задовольнити.

Щодо обраного прокурором способу захисту

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина перша статті 2 ГПК України.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов`язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (аналогічні висновки Велика Палата Верховного Суду сформулювала, зокрема, у постановах від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (пункт 67), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 рудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21)).

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (див. постанови ВП ВС від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20).

Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.5), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 90), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (пункт 68)).

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Якушинецької сільської ради до Господарського суду Вінницької області про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Царській-23» безпідставно збережених грошових коштів пайової участі, інфляційних витрат (індекс інфляції) та трьох відсотків річних.

Судом встановлено, що після початку будівництва (04.11.2016) і до втрати чинності статті 40 № 3038-VI відповідачем не було укладено Договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.

У зв`язку з порушенням замовником будівництва зобов`язання про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та сплати пайового внеску у позивача виникає право вимагати стягнення коштів на підставі статті 1212 ЦК України.

Саме такий спосіб захисту буде ефективним та призведе до поновлення порушеного права органу місцевого самоврядування.

У цьому висновку суд звертається до правової позиції, що викладена в Постанові Великої Палати Верховного суду від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19.

Отже, заявлені прокурором позовні вимоги про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Царській-23» безпідставно збережених грошових коштів пайової участі є належним способом захисту, що відповідає положенням статей 15, 16, 1212 Цивільного кодексу України.

Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави

06.02.2026 Вінницька окружна прокуратура звернулась до Якушинецької сільської ради з листом-повідомленням щодо представництва прокурором в суді інтересів держави в особі відповідних суб`єктів владних повноважень за № 02.50-1897вих-26 (а.с.5860 т.1).

У вказаному листі прокурор зазначає, що враховуючи, що нове будівництво 5-ти поверхового 40-ка квартирного житлового будинку в с. Зарванці, по вул. Одеській на території Якушинецької сільської ради розпочалися ще 04.11.2016 та введено в експлуатацію лише 27.04.2021 у ЖБК «Барський 11», а у подальшому ЖБК «Царський-23» був наявний обов`язок перерахування до місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття об`єкту в експлуатацію. Однак, ЖБК «Барський 11», а у подальшому ЖБК «Царський-23» цього зроблено не було.

Оскільки, Якушинецькою сільською радою самостійно цивільно-правових заходів щодо захисту відповідних інтересів не вжито, прокурором встановлено підстави для представництва інтересів держави в суді в особі Якушинецької сільської ради.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

В Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 у справі № 1-1/99 Конституційний суд України зазначив, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (частина третя статті 53 ГПУ України»).

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини (частина третя статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Системне тлумачення статті 53 ГПК України й абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Конституційний Суд України зазначив, що поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (абзац другий частини п`ятої Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, пункт 40; від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, пункт 8.37; від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, пункт 7.16; від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, пункт 10.17; від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21, пункт 8.54; від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц, пункт 8.16, від 11.06.2024 у справі № 925/1133/18 пункт 71).

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Зважаючи на докази, подані прокурором щодо підстав звернення з позовом в інтересах держави в особі визначеного прокурором позивача, суд вважає обґрунтованими підстави представництва прокурором інтересів держави в особі Якушинецької сільської ради у цій справі.

Відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 74 ГПК України).

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Проаналізувавши вищевказані норми права, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного окремого доказу, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що позовні вимоги Першого заступника керівника Вінницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Якушинецької сільської ради до Житлово-будівельного кооперативу «Царській-23» підлягають задоволенню.

Щодо судового збору

Відповідно до пункту другого частини першої статті 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду Вінницькою обласною прокуратурою, згідно платіжної інструкції № 305 від 17.02.2026, сплачено судовий збір у розмірі 33960,12 грн. (а.с.64 т.1).

Також, за подання заяви про забезпечення позову Вінницькою обласною прокуратурою, згідно платіжної інструкції № 306 від 17.02.2026, сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн. (а.с.76 т.1)

Отже, з Житлово-будівельного кооперативу «Царській-23» підлягає стягненню на користь Вінницької обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в розмірі 35291,32 грн.

Відповідно до частини першої статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на Житлово-будівельного кооператив «Царській-23».

Керуючись статтями 74, 76 80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Вінницької області,

У Х В А Л И В :

1. Позов Першого заступника керівника Вінницької окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Якушинецької сільської ради до Житлово-будівельного кооперативу «Царській-23» задовольнити.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Царській-23» (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 104, с. Нова Ободівка, Тростянецькій район (зараз Гайсинській район), Вінницька область, 24357, ідентифікаційний код юридичної особи: 41184141) на користь Якушинецької сільської ради (місцезнаходження: вул. Новоселів, 1А, с. Якушинці, Вінницькій район, Вінницька область, 23222, ідентифікаційний код юридичної особи: 04330021, р/р UA968999980314181921000002842, ГУК у Він.обл/м.Вінниця/24170000, код отримувача 37979858, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу ККД-24170000 надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту) безпідставно збережені грошових коштів пайової участі на суму 2830009,30 грн, у тому числі 1534065,61 грн. за наслідками невиконання зобов`язань за кодом 24170000 «Надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту», 1056525,84 грн. інфляційні витрати (індекс інфляції) та 221283,71 грн. сума за користування коштами (річні) 3 відсотки.

3. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Царській-23» (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 104, с. Нова Ободівка, Тростянецькій район (зараз Гайсинській район), Вінницька область, 24357, ідентифікаційний код юридичної особи: 41184141) на користь Вінницької обласної прокуратури (21050, м. Вінниця, вул. Монастирська, 33, код ЄДРПОУ 02909909, р/р НОМЕР_1 , МФО 820172, отримувач: Вінницька обласна прокуратура) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 35291,32 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Згідно частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, а також Вінницькій окружній прокуратурі Вінницької області на адресу електронної пошти: vinnytsia@vin.gp.gov.ua.

Повне рішення складено 17 червня 2026 р.

Суддя Олег ВИНОГРАДСЬКИЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - Вінницькій окружній прокуратурі Вінницької області на адресу електронної пошти: vinnytsia@vin.gp.gov.ua