Ухвала суду № 137454836, 15.06.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа №712/3837/26

Провадження №4-с/712/14/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі головуючого судді Чапліної Н.М., за участі секретаря судового засідання Саса Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Сакун Д.І., заінтересовані особи: ОСОБА_2 , старший державний виконавець Шполянського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сірман Віталій Анатолійович на бездіяльність державного виконавця, скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшла скарга представника ОСОБА_1 адвоката Сакун Д.І., заінтересовані особи: ОСОБА_2 , старший державний виконавець Шполянського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сірман Віталій Анатолійович на бездіяльність державного виконавця, скасування постанови.

Скарга обґрунтована тим, що скаржник 11.03.2026 року, бажаючи вчинити правочин з розпорядження належним йому нерухомим майном, дізнався, що позбавлений такої можливості, оскільки все його нерухоме майно перебуває під арештом.

Згідно інформаційної довідки від 11.03.2026 року № 467584327, сформованої приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Білоус В.П. за критерієм пошуку «ПІБ ОСОБА_1 » та «РНОКПП НОМЕР_1 », в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна актуальним є арешт всього майна (невизначене майно) ОСОБА_1 (реєстраційний номер запису про обтяження 10279235) на підставі «постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.09.2010 року АА № 494466, винесеної відділом державної виконавчої служби Шполянського районного управління юстиції (код ЄДРПОУ 34117836)».

Шполянський відділ державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України є правонаступником Шполянського районного відділу державної виконавчої служби управління юстиції в Черкаській області, що прослідковується за ідентичністю їхніх кодів ЄДРПОУ, а також є загальновідомим фактом тож не потребує окремого доказування.

Відповідно до відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження (далі АСВП) станом на 20.03.2026 року відсутні відкриті виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Водночас єдиним виконавчим провадженням, відкритим відносно скаржника, було виконавче провадження № 21224417, розпочате 08.09.2010 року, стягувачем у якому початково була кредитна спілка «Альянс», а потім її правонаступник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке на даний час має стан «завершено». Вказане виконавче провадження № 21224417, розпочате 08.09.2010 року Шполянським районним відділом державної виконавчої служби управління юстиції в Черкаській області на підставі виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.08.2010 року № 2-1028, виданого з метою примусового виконання рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 13.05.2010 року в справі № 2-1028-10, та закінчено шляхом винесення 05.07.2024 року старшим державним виконавцем Шполянського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сірманом Віталієм Анатолійовичем відповідної постанови на підставі п. 9) ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» в зв`язку з фактичним повним виконанням рішення.

За змістом постанови головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шполянського районного управління юстиції від 08.09.2010 року про відкриття виконавчого провадження № 21224417, яка є доступною для ознайомлення в текстовій версії (без підпису посадової особи від імені якої її винесено) в АСВП за ідентифікатором доступу 7В8Е8ДА2Е768, вбачається, що ОСОБА_1 , який є боржником у даному виконавчому провадження, надано строк для добровільного виконання виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси від 30.08.2010 року № 2-1028 до 15.09.2010 року.

Скаржник не отримував постанову від 15.09.2010 року АА № 494466 та не був обізнаним з її існуванням, більш того вона відсутня навіть в матеріалах виконавчого провадження № 21224417, доступ до матеріалів якого скаржник має як за допомогою застосунку «Дія», так і в АСВП за ідентифікаторомдоступу 7В8Е8ДА2Е768. При цьому, оскільки на час реєстрації обтяження нерухомого майна ОСОБА_1 (23.09.2010 року) на підставі постанови відділу державної виконавчої служби Шполянського районного управління юстиції від 15.09.2010 року АА № 494466, інших виконавчих проваджень , у яких ОСОБА_1 був би боржником, окрім виконавчого провадження № 21224417, у провадженні даного територіального підрозділу державної виконавчої служби не було, тож вбачається очевидним, що цю постанову винесено саме в межах згаданого виконавчого провадження.

Постановою про закінчення виконавчого провадження № 21224417, винесеною 05.07.2024 року старшим державним виконавцем Шполянського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сірманом Віталієм Анатолійовичем, крім іншого, вказано про припинення чинності арешту майна боржника та скасування інших заходів примусового виконання рішення. Водночас, фактично старший державний виконавець Сірман В.А. лише обмежився зазначенням у вищевказаній постанові від 05.07.2024 року припинення чинності арешту майна боржника та не вжив реальних заходів до його скасування, як наслідок, постанова від 15.09.2010 року АА № 494466 продовжує обмежувати можливість Музики С.М. розпоряджатися належним йому майном. 11. Згідно відомостей Єдиного реєстру боржників станом на 20.03.2026 року у Музики С.М. відсутня будь-яка заборгованість.

Скаржник ОСОБА_1 та його представниця у судове засідання не з`явилися. Адвокат Сакун Д.І. подала заяву, у якій просила розгляд скарги проводити без їхньої участі, скаргу задовольнити.

Стягувач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилася, повідомлялася про дату та час розгляду справи належним чином, заяв, клопотань у справі не подала.

Представник Шполянського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до судового засідання не з`явився, повідомлявся про дату та час розгляду справи належним чином, направив до суду копії матеріалів виконавчого провадження.

Частиною 2 ст. 450 ЦПК України передбачено, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, тому суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності стягувача і боржника.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Судом встановлено, що у проваджені Шполянського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходилось виконавче провадження № 21224417 відносно боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення 136 487, 43 грн на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за виконавчим лист № 2-1028 виданим 30.08.2010 Соснівським районним судом м. Черкаси.

Відповідно до наданих Шполянським відділом державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) матеріалів виконавчого провадження № 21224417 виконавче провадження відкрите постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шполянського районного управління юстиції від 08.09.2010 на підставі заяви КС «Альянс», виконавчого листа № 2-1028 виданого 30.08.2010 Соснівським районним судом м. Черкаси. У матеріалах виконавчого провадження наявна постанова старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шполянського районного управління юстиції від 07.12.2025 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Відповідно до ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 09.07.2013 у справі № 712/7940/13 замінено стягувача у виконавчому провадженні з КС «Альянс» на правонаступника ОСОБА_2 . Постановою від 24.04.2024 старшим державним виконавцем Шполянського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) встановлено фактичне виконання рішення, знятий арешт з усіх рахунків боржника.

Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження № 21224417, винесеної 05.07.2024 року старшим державним виконавцем Шполянського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сірмана В.А. встановлено фактичне повне виконання рішення, постановлено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1028 виданого 30.08.2010 Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 136487,43 грн закінчити, припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення.

Відповідно до інформації Шполянського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 11.12.2025 № 14794, наданої на адвокатський запит, станом на 11.12.2025 у Шполянському відділі державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відсутня будь-яка інформація щодо виконавчого провадження АА № 494466, стороною якого є ОСОБА_1 . З 28.07.2011 по 02.01.2013 на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження № 27863410 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1028 від 24.06.2010, виданого Соснівським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави боргу у сумі 1 312, 16 грн. 02.01.2013 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна). А також з 08.09.2010 по 05.07.2024 на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження № 21224417 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1028 від 30.08.2010, виданого Соснівським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь КС «Альянс» боргу в сумі 136487,43 грн. 05.07.2024 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (фактичне повне виконання рішення).

Відповідно до відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень, у системі відсутні відомості про будь-які інші виконавчі провадження відносно боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , окрім виконавчого провадження № 21224417.

Згідно інформаційної довідки від 11.03.2026 року № 467584327, сформованої приватним нотаріусом Звенигородського районного нотаріального округу Білоус В.П. за критерієм пошуку «ПІБ ОСОБА_1 » та «РНОКПП НОМЕР_1 », в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна актуальним є арешт всього майна (невизначене майно) ОСОБА_1 (реєстраційний номер запису про обтяження 10279235) на підставі «постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 15.09.2010 року АА № 494466, винесеної відділом державної виконавчої служби Шполянського районного управління юстиції (код ЄДРПОУ 34117836)».

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду й ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції.

Саме такий принцип застосовує ЄСПЛ у своїй сталій практиці, зазначаючи, що виконання судових рішень є невід`ємною частиною судового процесу, оскільки без цієї стадії судового процесу сам факт прийняття будь-якого рішення суду втрачає сенс. Саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи.

ЄСПЛ неодноразово наголошував у своїх рішеннях, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень (рішення у справах «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, «Ясіун`єне проти Литви» від 06 березня 2003 року, «Руйану проти Румунії» від 17 червня 2003 року, «Півень проти України» від 29 червня 2004 року).

Існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для «законного сподівання» на виплату такої заборгованості і становить «майно» цієї особи у розумінні статті 1 Першого протоколу (рішення ЄСПЛ у справі «Агрокомплекс проти України» від 25 липня 2013 року).

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.

Згідно з частиною п`ятою статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

ОСОБА_1 просив визнати незаконною бездіяльність старшого державного виконавця Шполянського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Сіромана Віталія Анатолійовича, яка полягає полягає у не знятті арешту з усього майна ОСОБА_1 , накладеного постановою відділу державної виконавчої служби Шполянського районного управління юстиції від 15.09.2010 року АА № 494466.

Однак, до матеріалів справи доказів, що постанова відділу державної виконавчої служби Шполянського районного управління юстиції від 15.09.2010 року АА № 494466 винесена саме у виконавчому провадженні № 21224417, що закінчене у зв`язку із повним фактичним виконанням, не долучено, отже, наявності підстав для скасування арешту державним виконавцем, накладеного цією постановою не встановлено, тому вимога скаржника про визнання незаконною бездіяльності старшого державного виконавця задоволенню не підлягає.

Втім, згідно зі ст. 1 Протоколу 1 Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відомості про будь-які інші виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 у Автоматизованій системі виконавчих проваджень відсутні, відповідно до інформації Шполянського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 11.12.2025 № 14794, у Шполянському відділі державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відсутня будь-яка інформація щодо виконавчого провадження АА № 494466, стороною якого є ОСОБА_1 . З 28.07.2011 по 02.01.2013 на виконанні у Відділі перебувало виконавче провадження № 27863410 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1028 від 24.06.2010, виданого Соснівським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави боргу у сумі 1 312, 16 грн. 02.01.2013 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна).

Будь якої іншої інформації та доказів перебування на виконанні Шполянського відділу державної виконавчої служби у Звенигородському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виконавчих проваджень, у яких накладений арешт на майно боржника ОСОБА_1 суду не надано.

Таким чином, належними та допустимими доказами підтверджено, що рішення суду, яке було підставою існування виконавчого провадження щодо заявника ОСОБА_1 , на примусовому виконанні не перебуває.

Верховний Суд у постанові від 12.10.2022 по справі №203/3435/21 зазначив, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

У постанові від 30.04.2025 по справі № 753/12589/23 Верховний Суд зазначив, що збереження упродовж понад 10 років після повернення виконавчого листа арешту, накладеного державним виконавцем з метою виконання судового рішення, за відсутності відкритих виконавчих проваджень та можливості продовження примусового виконання судового рішення щодо боржника, є невиправданим втручанням у його право на мирне володіння своїм майном.

Водночас, застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), що підтверджує неодмінність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Зазначені приписи покладають на державу позитивні зобов`язання забезпечити непорушність права приватної власності та контроль за виключними випадками позбавлення особи права власності не тільки на законодавчому рівні, а й під час здійснення суб`єктами суспільних відносин право реалізаційної та правозастосовної діяльності. Обмеження позитивних зобов`язань держави лише законодавчим врегулюванням відносин власності без належного контролю за їх здійсненням здатне унеможливити реалізацію власниками належних їм прав, що буде суперечити нормам Конституції України та Конвенції.

Правовою метою накладення арешту на майно боржника є забезпечення реального виконання судового рішення. Тобто, кредитор, на користь якого у боржника виникло зобов`язання за судовим рішенням, яке підлягає примусовому виконанню, має обґрунтовані очікування, що внаслідок накладення арешту на майно боржника та його подальшої реалізації остаточне рішення суду буде виконане. Тож накладення та існування арешту на майно боржника до закінчення примусового виконання судового рішення має важливе значення для забезпечення виконання остаточного судового рішення та реального поновлення прав фізичних та юридичних осіб.

Ураховуючи обставини даної справи, суд вважає, що в ситуації, коли бракує будь-якої можливості відновити виконавче провадження, відпадає і сама правова мета збереження арешту - забезпечення виконання судового рішення в примусовому порядку.

Збереження арешту, накладеного на майно боржника за таких умов свідчить, що особа позбавляється можливості вільно розпоряджатися своїм майном (у тому числі майном, набутим після винесення державним виконавцем постанови про арешт майна) без існування для цього правової мети, оскільки сам факт існування арешту не призведе до реального поновлення прав кредитора. За таких обставин особа змушена нести надмірний індивідуальний тягар.

Отже, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови, коли немає виконавчого провадження та майнових претензій з боку кредитора, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Подібного підходу притримується Верховний Суд у складі колегій суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19), від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21), Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 січня 2023 року у справі № 127/1547/14-ц (провадження № 61-12997св21), Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 січня 2023 року у справі № 2-3600/09 (провадження № 61-12406св21).

Врахувавши усталену практику ЄСПЛ, яка є обов`язковою для застосування національними судами, суд вважає, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, коли немає актуального виконавчого провадження та можливості продовження виконання судового рішення у примусовому порядку, призводить до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Таким чином, ураховуючи обставини справи, а саме: відсутність відкритих виконавчих проваджень, відсутність претензій кредитора або будь-яких дій направлених на виконання рішення понад 10 років суд вважає, що наявність протягом тривалого часу арешту, накладеного державним виконавцем на усе нерухоме майно скаржника, без об`єктивної та передбачуваної можливості поновлення виконавчого провадження, є невиправданим втручанням у його право на мирне володіння майном.

Оскільки судом встановлено, що виконавче провадження, у межах якого було накладено арешт на все майно ОСОБА_1 , на виконанні у виконавчій службі не перебуває, скаржник позбавлений права користуватись своїми правами, зокрема обмежений у праві розрядження майном, тому суд приходить висновку про наявність достатніх підстав для задоволення скарги у частині скасування арешту майна.

На підставі ст. 447- 451 ЦПК України, ст.18, 49, 50 ЗУ «Про виконавче провадження», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу задовольнити частково.

Скасувати арешт нерухомого майна ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АА № 494466 від 15.09.2010, Відділ державної виконавчої служби Шполянського районного управління юстиції, реєстраційний номер обтяження - 10279235, зареєстрований 23.09.2010 10:43:56 за № 10279235 реєстратором: Черкаська філія державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.

У іншій частині вимог скарги - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Н.М. Чапліна