Ухвала суду № 137454716, 15.06.2026, Калинопільський районний суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Катеринопільський районний суд Черкаської області)

Справа № 698/447/26

Провадження № 2-о/698/29/26

УХВАЛА

15 червня 2026 р. суддя Калинопільського районного суду Черкаської області Лазаренко В.В., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Відділ реєстрації та муніципальних послуг Калинопільської селищної ради, Рубіжанська міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

До Калинопільського районного суду Черкаської області надійшли матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Відділ реєстрації та муніципальних послуг Калинопільської селищної ради, Рубіжанська міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області про встановлення факту, що має юридичне значення.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Однією із умов реалізації права особи на пред`явлення заяви є дотримання вимог підсудності.

Як зазначено у пункті 2 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою. Позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Верховний Суд у постанові від 07.07.2020 у справі 910/10647/18 виклав правову позицію, згідно якої виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10.04.2019 року у справі № 638/1988/17, провадження № 61-30812св18, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Отже, слід дійти висновку, що виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2020 року у справі № 910/10647/18.

Заявники у заяві просять встановити юридичний факт, що належна ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на праві спільної часткової власності в рівних частках по 1/3 кожному квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право власності на житло виданим 24.02.1994 року органом приватизації відділом житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області, зареєстрована Рубіжанським бюро технічної інвентаризації, про що зроблено запис у реєстрову книгу за № 294/34д. стр. 292.

Тобто, заява стосується нерухомого майна, розташованого у Луганській області, Сіверськодонецького району, м. Рубіжне та за правилами виключної підсудності підлягає розгляду Рубіжанським міським судом Луганської області. Разом з тим, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 06.03.2022 № 1/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи зазначене, вважаю за необхідне матеріали цивільної справи надіслати за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, так як майно, розташоване у Луганській області, Сіверськодонецького району, м. Рубіжне, що знаходиться в межах територіальної юрисдикції (підсудності) зазначеного суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 30, 31, 187 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Відділ реєстрації та муніципальних послуг Калинопільської селищної ради, Рубіжанська міська військова адміністрація Сіверськодонецького району Луганської області про встановлення факту, що має юридичне значення направити на розгляд за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Ухвалу може бути оскаржено протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Суддя В.В. Лазаренко