Рішення № 137454402, 17.06.2026, Чутівський районний суд Полтавської області

Справа № 550/482/26

Провадження № 2/550/446/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року селище Чутове

Чутівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Литвин В.В.,

розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» (далі також позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі також відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 19.11.2020 між ТОВ «Алекскредит» (первісний кредитор) та відповідачем було укладено договір про надання кредиту № 4194616 (далі також кредитний договір), який підписано електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора.

На підставі низки договорів факторингу право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до позивача.

Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу грошові кошти в сумі 4600,00 грн, узгоджений строк повернення кредиту до 07.06.2021, базова процентна ставка 1,70 % в день, акційна процентна ставка за програмою лояльності за один день користування кредитом 1,53 % в день, спеціальна процентна ставка за один день користування кредитом 3 % в день.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу грошові кошти у розмірі, встановленому договором.

Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, кошти не повернув, проценти за користування кредитом у встановленому порядку і розмірі не сплатив, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 31 551,40 грн заборгованості за кредитним договором, з яких: 4 600,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 26 951,40 грн - заборгованість за відсотками, а також судові витрати.

Ухвалою судді від 29.04.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач у визначений судом строк відзив на позов не подав, правом подати свої заперечення проти позовних вимог не скористався, про розгляд судом справи повідомлений належним чином (а.с.61).

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні за участю сторін сторони суду не заявляли.

З огляду на викладене, розгляд справи по суті здійснюється судом за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 19.11.2020 між ТОВ «Алекскредит» та відповідачем було укладено договір про надання кредиту № 4194616, який підписано електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора (а.с. 16-18).

Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу грошові кошти в сумі 4 600,00 грн на строк до 07.06.2021, базова процентна ставка 1,70 %, акційна ставка за програмою лояльності за один день користування кредитом 1,53 %, спеціальна процентна ставка за один день користування кредитом 3 % в день.

Даний договір укладено в електронній формі та є письмовим правочином, який відповідає вимогам ст.ст. 207, 208, 1047, 1055 ЦК України, оскільки він вчинений в письмовій формі та підписаний уповноваженими особами.

Пунктом 3.1. кредитного договору встановлено, що кредит надається строком до 07.06.2021.

Згідно з п. 1.7.2. кредитного договору акційна ставка за програмою лояльності за один день користування кредитом 1,53 % при повному поверненні суми кредиту та сплати процентів протягом 11 календарних днів з 19.11.2020 до 09.12.2020 (включно).

Відповідно до п. 1.7.3. кредитного договору базова процентна ставка за один день користування кредитом - 1,70 % в базовий період з 19.11.2020 до 09.12.2020 (включно), спеціальна процентна ставка за один день користування 3 % в спеціальний період з 10.12.2020 до 07.06.2021 (включно).

Згідно з п. 1.4. кредитного договору кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування на картковий рахунок позичальника.

Виконання первісним кредитором обов`язку щодо надання грошових коштів в сумі 4 600,00 грн відповідачу підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» від 02.11.2024 (а.с. 38).

Відповідач, у свою чергу, умови кредитного договору не виконав, у визначений договором строк кредит не повернув, проценти за користування ним не сплатив, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 31 551,40 грн, що згідно з розрахунком, наданим позивачем (а.с. 12-14), складається із основного боргу 4 600,00 грн, заборгованості за відсотками 26 951,40 грн.

На підставі договору факторингу № АК-29/10-2025 від 29.10.2025, укладеного між ТОВ «Алекскредит» та ТОВ «Секвоя капітал» (а.с. 19-23), витягу з реєстру боржників до договору факторингу (а.с. 11 зворот) право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором перейшло до ТОВ «Секвоя капітал».

Відповідно до договору факторингу № ДФ-31102025 від 31.10.2025, укладеного між ТОВ «Секвоя капітал» та позивачем (а.с. 26-30), витягу з реєстру боржників до договору факторингу (а.с. 11) право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором перейшло до позивача.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст. 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За нормами ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 29.10.2025 становить 31 551,40 грн, у тому числі 4 600,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 26 951,40 грн - заборгованість за процентами (а.с. 12-14).

Суду не надано доказів виконання відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором № 4194616 від 19.11.2020 щодо повернення грошових коштів, зокрема щодо погашення заборгованості за тілом кредиту в сумі 4 600,00 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення нарахованих та несплачених процентів у сумі 26 951,40 грн, суд зазначає наступне.

Суд встановив, що згідно з пунктом 3.1. кредитного договору, кредит надається строком з 19.11.2020 до 07.06.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 року в справі № 444/9519/12 вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Умовами кредитного договору визначено строк користування кредитом з 19.11.2020 до 07.06.2021 (200 днів).

Відтак, в межах строку кредитування відповідач повинен був повернути кредит та сплатити відсотки і саме в межах цих строків має відбуватись нарахування відсотків, тоді як позивач обраховує зазначені відсотки за договором надання кредиту до 07.07.2021 року, що не відповідає умовам кредитного договору та зазначеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду.

Тому, з відповідача належить стягнути відсотки за користування кредитом згідно з наступним здійсненим судом розрахунком:

за період 19.11.2020 09.12.2020: 4 600,00 грн. х 1,7% х 20 =1 564 грн,

за період 10.12.2020 07.06.2021: 4 600,00 грн. х 3% х 180 = 24 840 грн.

1 564+24 840=26 404 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду справи судом відповідачем не надано власного розрахунку заборгованості, доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, а також будь-яких належних та достовірних доказів на підтвердження існування істотних обставин у відповідача, які слугували б поважною причиною невиконання взятих на себе зобов`язань за кредитним договором.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд доходить висновку про часткове задоволення позову, в межах строку кредитування, передбаченого умовами кредитного договору, та стягнення з відповідача на користь позивача 31 004,00 грн заборгованості за кредитним договором № 4194616 від 19.11.2020, з яких 4 600,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 26 404,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд покладає судовий збір на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

31 004,00 грн х 100 / 31 551,40 грн = 98,27% (розмір задоволених позовних вимог);

2 662,40 грн х 98,27 % = 2 616,34 грн (розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача).

Позивачем також заявлено про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 6 000,00 грн.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

На підтвердження цих витрат позивачем надано: копія договору про надання правничої допомоги № 43657029/03 від 02.01.2026 (а.с. 34-36); додаткову угоду № 4194616 від 27.03.2026 до Договору про надання правової допомоги № 43657029/03 від 02.01.2026 (а.с. 37); акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 27.03.2026 на суму 6 000,00 грн. (а.с. 9); свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я адвоката Міньковської А.В. (а.с. 45); детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Міньковською А.В., необхідних для надання правничої (правової) допомоги від 27.03.2026 (а.с. 15).

Отже, враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу згідно з п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в сумі 5 896,20 грн (6000 грн х 98,27%).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 509, 514, 525, 526, 530, 1048, 1054, 1055 ЦК України,ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 258, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» заборгованість за договором про надання кредиту № 4194616 від 19.11.2020 в сумі 31 004 (тридцять одна тисяча чотири) гривні 00 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 2 616 (дві тисячі шістсот шістнадцять) гривень 34 коп. та витрати на правничу допомогу в сумі 5 257 (п`ять тисяч вісімсот дев`яносто шість) гривень 20 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс», вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, м. Бровари, Київська область, ЄДРПОУ 43657029.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя В.В. Литвин