Рішення № 137453836, 17.06.2026, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/982/26

Провадження № 2/375/927/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Банах-Кокус О.В.,

за участю секретаря судового засідання Потапенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі - ТОВ «БІЗПОЗИКА») звернулося до суду з вищевказаним позовом.

В обґрунтування позову зазначає, що 1 жовтня 2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та відповідачем було укладено договір № 554709-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаними у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «БІЗПОЗИКА» 1 жовтня 2025 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір № 554709-КС-002 про надання кредиту.

1 жовтня 2025 року ОСОБА_1 , прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 554709-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «БІЗПОЗИКА» направлено відповідачу ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-0698, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий Боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 1 жовтня 2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 554709-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало, тa надало позичальнику грошові кошти в розмірі 14000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (який позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті).

Станом на 7 квітня 2026 року утворилась заборгованість за договором № 554709-КС-002 про надання кредиту в розмірі 47460,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 14000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 23660,00 грн, суми заборгованості по відсотках відповідно до статті 625 ЦК України - 7000,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 2800,00 грн.

Заборгованість за цим договором позики відповідач не погасив, внаслідок чого позивач звернувся до суду.

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу розподілено Банах-Кокус О.В. як судді-доповідачу.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 8 травня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомлення (викликом) сторін за вищевказаним позовом та за клопотанням позивача витребувано докази у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, при цьому, у позовній заяві представник позивача просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження шляхом направлення копії ухвали за зареєстрованим місцем проживання, не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, тому в силу частини 8 статті 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 згідно якого у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві), яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.

Частиною 1 статті 280 ЦПК України передбачено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За змістом частини 5 статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Відповідно частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи з ухваленням заочного рішення. Суд, на підстав істатті 280 ЦПК України, постановив провести заочний розгляд справи.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 1 жовтня 2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 554709-КС-002 про надання кредиту, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 14000,00 грн строком на 24 тижні, строком дії договору до 18 березня 2026 року, стандартна процентна ставка за кредитом в день 1%, фіксована, комісія за видачу кредиту 2800,00 грн, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту становить 34625,16 грн.

Згідно графіку платежів, кінцевою датою повернення позики визначено 18 березня 2026 року.

Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-0698.

Договір укладено дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції.

До матеріалів справи додано пропозицію укласти договір (оферта) № 554709-КС-002 про надання кредиту від 1 жовтня 2025 року, прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладання договору № 554709-КС-002 про надання кредиту від 1 жовтня 2025 року, копію паспорту споживчого кредиту інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-3523.

До матеріалів справи також додана візуальна форма послідовності дій клієнта ОСОБА_1 щодо укладення електронного договору № 554709-КС-002 про надання кредиту від 1 жовтня 2025 року, в якому відображена послідовність дій позивача та відповідача як клієнта в ІТС.

Згідно з підтвердження щодо здійснення грошових переказів ТОВ «ПрофГід» здійснено перерахування коштів ОСОБА_1 у сумі 14000,00 грн згідно договору № 554709-КС-002 про надання кредиту від 1 жовтня 2025 року.

Відповідно до довідки про стан заборгованості та розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», заборгованість ОСОБА_1 за договором № 554709-КС-002 про надання кредиту від 1 жовтня 2025 року, станом на 9 квітня 2026 року становить 47460,00 грн, що складається з: заборгованості за кредитом - 14000,00 грн; заборгованість по відсотках - 23660,00 грн; заборгованість по комісії - 2800,00 грн; заборгованість по штрафам - 7000,00 грн.

Клопотання позивача про витребування доказів було задоволено, на виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «Універсал Банк» надано докази, а саме: підтверджував факт випуски банківської картки № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) та виписку про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 1 жовтня 2025 року (дата видачі кредиту) по 18 березня 2026 року (дата повернення кредиту), відповідно до якої, 1 жовтня 2025 року на рахунок ОСОБА_1 було зараховано 14000,00 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Вивчивши матеріали цивільної справи та надавши оцінку поданим доказам, суд виходить з наступного.

Згідно із статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк і в порядку, що встановлені договором.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Матеріалами справи, які досліджувались в судовому засіданні, підтверджується виконання позивачем зобов`язань щодо надання відповідачу кредитних коштів на суму 14000,00 гривень.

Як встановлено з представленого позивачем розрахунку заборгованості, відповідач зобов`язання щодо повернення кредиту у встановлений договором строк не виконав.

Доказів повного погашення заборгованості матеріали справи не містять.

Згідно із статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За вимогами ЦПК України суди повинні враховувати висновки, викладені у постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 у справі №444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Як наслідок, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною 2 статті 1050 ЦК України, оскільки в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У пункті 141 Постанови від 5 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду уточнила свій висновок зроблений у іншій справі таким, що у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Судом, у межах позовних вимог, не встановлено порушень у нарахуванні процентів в розмірі 23660,00 грн за користування кредитом та комісії в розмірі 2800,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості по відсотках відповідно до статті 625 ЦК України у сумі 7000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на території України було введено воєнний стан дія якого, на момент розгляду справи не припинений.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 12 лютого 2025 року по справі № 758/5318/23 зазначив, що тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із невиконанням грошових зобов`язань, що випливають із кредитного договору, підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Тому, з урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині щодо стягнення з відповідача відсотків річних у порядку статті 625 ЦК України в сумі 7000,00 грн не підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути із відповідача: заборгованість у сумі 40460,00 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 14000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 23660,00 грн, суми прострочених платежів за комісією - 2800,00 грн.

Висновки суду щодо розподілу судових витрат

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» за подачу позову сплатило судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 21 квітня 2026 року № 11347.

Позивач просить стягнути із відповідача 47460,00 грн. Водночас судом задоволено позовні вимоги у розмірі 40460,00 грн, що становить 85,25%.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі: 2662,40 грн х 85,25% = 2269,70 грн.

Керуючись статтями 5, 12,13, 76-81, 259, 263, 264, 265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором № 554709-КС-002 про надання кредиту від 1 жовтня 2025 року у розмірі 40460 (сорок тисяч чотириста шістдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судові витрати у розмірі 2269 (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять) гривень 70 копійок у відшкодування судового збору, сплаченого за подання позову.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня отримання рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reestr.court.gov.ua

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 17 червня 2026 року.

Суддя О.В. Банах-Кокус