Ухвала суду № 137453834, 17.06.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/1472/26

УХВАЛА

про продовження дії запобіжного заходу

17 червня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянув у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Дарницької спеціалізованої прокуратури в сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 в кримінальному провадженні №12026111100000188 від 02.02.2026 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 296 КК України,

встановив:

До суду для розгляду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026111100000188 від 02.02.2026 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 296 КК України.

На виконання вимог статті 314 КПК України, було призначене підготовче засідання, в ході якого прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого до ОСОБА_4 11.03.2026 ухвалою слідчого судді Переяславського міськрайонного суду Київської області, строком на 60 діб.

Також прокурор вважає за можливе надати обвинуваченому право внесення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, про що заявив в клопотанні.

В підготовчому засіданні прокурор підтримав клопотання, зазначив що ризики, що були враховані слідчими суддями при попередньому обранні запобіжного заходу на даний час не зменшились. Цими ризиками є п. п. 1, 3, 5, ч.1 ст. 177 КПК України.

Прокурор вказує на обґрунтовану підозру та ґрунтовне обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 злочинів передбачених ч. 2 ст. 121 та ч. 1 ст. 296 КК України, один з яких є тяжким, вважає, що існує ризик ухилення обвинуваченого від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК) оскільки в разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, що в сукупності із відсутністю міцних соціальних зв`язків може спонукати підозрюваного до вчинення дій спрямованих на переховування від слідства та суду.

Також прокурор обгранковуючи існування, ризику незаконного впливу на свідків та потерпілих (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК) вказав, що виходячи з фабули інкримінованих обвинуваченому діянь, він схильний до насильства, а відтак існує ймовірність тиску з боку ОСОБА_4 на потерпілого та свідків, з метою спонукати їх до дачі свідчень на його користь, в разі обрання йому більш м`якого запобіжного заходу.

Ризик вчинення інших кримінальних правопорушень (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК) державний обвинувач обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину у сфері проти життя та здоров`я особи та у сфері проти порядку громадської безпеки, що свідчить про схильність обвинуваченого до вчинення кримінальних правопорушень.

Прокурор вважає, що інший більш м`який вид запобіжного заходу не може бути застосований до обвинуваченого на даній стадії, оскільки не забезпечить належної поведінки обвинуваченого, виконання покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання зазначеним ризикам.

Потерпілі до суду не прибули.

Захисник ОСОБА_5 просив застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту мотивуючи це тим, що заявлені ризики не обґрунтовані прокурором.

Обвинувачений підтримав свого захисника.

Судом встановлено наступне.

За змістом обвинувального акту у кримінальному провадженні №12026111100000188 від 02.02.2026, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації, самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 та 30.01.2026, перебуваючи у приміщені магазину АДРЕСА_1 , у присутності відвідувачів магазину, демонстративно, з мотивів явної неповаги до суспільства вчинив хуліганські дії по відношенню до оточуючих, що супроводжувалось проявом агресії, приниженням честі та гідності громадян, нецензурними висловлюваннями, лайкою, пошкодженням скла вітрини магазину тощо. Такі дії кваліфіковані за ч.1 ст. 296 КК України. Наступного дня, 31.01.2026, приблизно о 23:00 год ОСОБА_4 , перебуваючи у будинку свого знайомого ОСОБА_6 , 1964 р.н. по АДРЕСА_2 , під час спільного вживання спиртних напоїв, вступив в словесний конфлікт з будинку, під час якого умисно з розмаху завдав потерпілому один удар ногою, взутою у військові чоботи, в область голови, від чого ОСОБА_6 зі стільця впав на підлогу, а ОСОБА_4 продовжив свої умисні злочинні дії, спрямовані на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, який вже лежав на підлозі та не міг чинити опору, наносячи йому численні удари кулаками рук в область тулуба та голови. В результаті ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_6 множинні тілесні ушкодження, серед який тяжке тілесне ушкодження голови, небезпечне життя потерпілого, у виді закритої черепно-мозкової травми з крововиливами під оболонку, речовину та шлуночки головного мозку з розвитком набряку-набухання тканин головного мозку, що стало причиною смерті ОСОБА_6 . Такі дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.2 ст. 121 КК України.

Ухвалою слідчого судді Переяславського міськрайонного суду Київської області від 11.03.2026 встановлено, що названі у клопотанні ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного: переховування його від слідства та суду (п.1 ч. 1 ст. 177 КПК), незаконного впливу на свідків та потерпілого (п.3 ч.1 ст. 177 КПК), вчинення іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч.1 ст. 177 КПК) - реально існують і застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам, що стало підставою для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Цією ж ухвалою слідчого судді визначено ОСОБА_4 , як альтернативний запобіжний захід - заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199680,00 грн (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят гривень).

Термін дії запобіжного заходу продовжувався ухвалою суду від 06.05.2026 на 60 днів, до 05.07.2026.

За змістом ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований, окрім як 4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Отже, в даному випадку, застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є можливим.

Суд вважає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 194 КПК України стороною обвинувачення надані докази обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим низки кримінальних правопорушень. Зокрема, до суду направлено обвинувальний акт, що є процесуальним рішенням, яким завершується досудове розслідування.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України прокурором доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України і на які вказує прокурор: переховуватися від суду з огляду на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у випадку доведеності його винуватості, а також з огляду на відсутність підстав вважати, що такий ризик припинився від дня постановлення ухвали суду про обрання обвинуваченому запобіжного заходу.

У підготовчому судовому засіданні судом не встановлено обставин, що вказували б на суттєве зменшення ризиків, які існували на час обрання слідчим суддею відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою та зазначені прокурором в клопотанні.

Обставини, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, наявні, зважаючи на те, що відсутні докази достатніх гарантій забезпечення явки обвинуваченого в судове засідання за умови застосування більш м`якого запобіжного заходу.

При розгляді даного клопотання суд звертає увагу на такі чинники: особу обвинуваченого, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, його вік, стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків у місці постійного проживання, наявність місця роботи, репутацію, майновий стан тощо.

Щодо обґрунтованості підозри (обвинувачення).

В обвинувальному акті, наданому суду зокрема викладене формулювання обвинувачення та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, які прокурор вважає доведеними. Оцінка ж обґрунтованості пред`явленого особі обвинувачення, судом здійснюватиметься після закінчення судового розгляду під час ухвалення вироку.

Щодо ризиків кримінального провадження.

Згідно зі статтями 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 296 КК України є кримінальним проступком, а кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 121 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , за змістом ст. 12 КК України є тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Слідчим суддею під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, та судом під час його продовження було встановлено, що ризики його неналежної процесуальної поведінки як-то: переховування його від слідства та суду (п.1 ч. 1 ст. 177 КПК), незаконного впливу на свідків та потерпілого (п.3 ч.1 ст. 177 КПК), вчинення іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч.1 ст. 177 КПК) - реально існують і застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам.

При цьому, судом під час застосування саме такого запобіжного заходу було враховано не лише тяжкість злочину, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України та суворість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 , а й те, що він призваний на військову службу під час мобілізації 21.11.2025 р., однак вже 29.01.2026 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 та обґрунтовано підозрюється у жорстокому побитті іншої людини 31.01.2026, що мало наслідком смерть потерпілого, який був залишений в безпорадному стані, після чого ОСОБА_4 одразу виїхав в іншу область, вочевидь, задля уникнення відповідальності за скоєне. Крім цього ОСОБА_4 раніше (у 2019-2022 роках) неодноразово притягувався судом до кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 309 КК України (судимості погашені). За місцем проживання підозрюваний характеризується негативно, проживає одинаком, ніде не працює, веде антигромадський спосіб життя, зловживає алкогольними напоями, вживає наркотичні засоби, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності.

На даний час в судовому засіданні встановлено, що вказані ризики (п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК) існують та не зменшились, що є підставою для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який на даний час процесуально доцільною та необхідною мірою забезпечення кримінального провадження.

Строк тримання підозрюваного під вартою не перевищує гранично допустимий строк, що визначений ст. 197 КПК України.

Щодо застави.

Частиною 3 ст. 183 КПК України визначено обов`язок слідчого судді, суду визначити розмір застави при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Виключення з цього правила містяться у ч.4 ст. 183 КПК України, однак при обранні запобіжного заходу слідчим суддею він не застосовувався, оскільки прокурор подав клопотання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням застави, як альтернативного запобіжного заходу, та в силу ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд не вправі погіршувати становище підозрюваного у порівнянні з тим, про яке просить прокурор у клопотанні про застосування запобіжного заходу.

Відтак слідчим суддею був визначений ОСОБА_4 , як альтернативний запобіжний захід - заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199680,00 грн ( сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят гривень).

Звертаючись із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу прокурор просив визначити розмір застави у 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.

Альтернативний запобіжний захід у виді застави повинен мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків, та мінімізувати наявні ризики.

Під час застосування альтернативного запобіжного заходу у виді застави слідчим суддею було враховано положення ч. 4.ст. 182 КПК України та взято до уваги обставини кримінального правопорушення, ступінь їх суспільної небезпечності, майновий та сімейний стан обвинуваченого, а також вагомість ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Застава не вносилась.

Звертаючись з даним клопотанням прокурор не навів обставин, за яких він вбачає за доцільне збільшити розмір застави встановлений слідчим суддею.

За таких обставин, застава в розмірі шістдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в становить 199680,00 грн (3328,00 грн х 60), яка застосована до обвинуваченого, як альтернативний запобіжний захід, на думку суду достатньою мірою гарантуватиме виконання обвинуваченим, покладених на нього обов`язків, мінімізує наявні ризики, та підстави для її зміни в бік збільшення у суду відсутні.

Враховуючи вищевикладене, згідно ст. 177, 183, 194-196, 314, 315 КПК України,

постановив:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , який обвинувачуєтсья у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 121, ч. 1 ст. 296 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Альтернативний запобіжний захід - заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199680,00 грн ( сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят гривень) визначений ОСОБА_4 , залишити без змін.

Строк дії ухвали в частині тримання особи під вартою до 14.08.2026.

Обвинувачений або заставодавець (будь-яка фізична чи юридична особа) мають право у будь-який момент до закінчення строку дії цієї ухвали внести заставу в розмірі, визначеному судом на депозитний рахунок суду (р/р UA768201720355259001000018661, банк: Держказначейська служба України, м. Київ; код ЄДРПОУ 26268119; отримувач: Територіальне управління ДСА в Київській області; призначення платежу: «застава», інформація про ухвалу суду, прізвище, ім`я, по-батькові особи, за яку вноситься застава).

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою в цьому кримінальному провадженні; не відлучатися з населеного пункту місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, служби; утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Роз`яснити, що порушення підозрюваним, покладених на нього обов`язків тягне за собою звернення застави в дохід держави.

Строк дії обов`язків, покладених судом на обвинуваченого визначити два місяці, який обчислюється з моменту звільнення з під варти у випадку внесення застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий суддя ОСОБА_1