Рішення № 137453825, 17.06.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/6017/25

Провадження 2-393/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року м. Обухів

Обухівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Рабчуна Р.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

30 жовтня 2025 року представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до суду із позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №00-9631550 від 17.02.2024 року у розмірі 47 484,25 грн., витрат по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

В обґрунтування позову вказує, що 17.02.2024 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-9631550 у формі електронного документа з використанням електронного підпису на підставі якого відповідач отримав кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії в розмірі 6 050,00 грн. на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Відповідач приєднався до умов Кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора 63169, що відповідно до вимог чинного законодавства визнається належним та допустимим способом підтвердження волевиявлення сторони на укладення правочину. Після вчинення акцепту позичальником, кредитодавцем на кредитний договір накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи із кваліфікованою електронною позначкою часу. На виконання умов кредитного договору, 17.02.2024 року ТОВ «МАКС КРЕДИТ» ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через товариство з обмеженою відповідальністю «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» на платіжну картку № 5168-18хх-хххх-2971. 17.12.2024 року ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ ФК «Онлайн фінанс» уклали договір факторингу № 17122024-СК/Онлайн відповідно до умов якого останньому відступлено право право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. 02.06.2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 02/06/20-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. ТОВ «МАКС КРЕДИТ» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит, але позичальник кредит не погашає, що змусило позивача звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 08 грудня 2025 року визначено вказану справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи відповідно до вимог ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України.

У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Копію позовної заяви з усіма доданими до неї матеріалами було направлено Позивачем Відповідачу засобами поштового зв`язку на адресу, визначену у матеріалах справи, що підтверджується списком групових відправлень та описом вкладення у цінний лист.

Судом на зареєстровану адресу проживання відповідача направлено ухвалу про відкриття провадження, яка повернулась на адресу суду з відміткою АТ «УКРПОШТА».

З боку відповідача до суду у встановлений законом строк відзив відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України і всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, не надіслано, зустрічний позов не пред`явлено.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити відповідне рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 17.02.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «МАКС КРЕДИТ» було укладено електронний договір кредитної лінії № 00-9631550, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Вказаний договір 17.02.2024 о 12:28:19 підписаний відповідачем відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» в електронній формі із застосуванням верифікації та наданням його персональних даних та шляхом введення одноразового ідентифікатора 63169.

Згідно з п. 1.2 договору сума кредитного ліміту складає: 5500,00 грн. Тип кредиту - кредитна лінія.

Відповідно до п. 1.3 договору строк дії кредитної лінії (Строк кредитування):360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути Кредит Кредитодавцю (дата повернення кредиту) «11» лютого 2025.

Згідно з п. 1.4 договору тип процентної ставки - фіксована. 1.4.1. стандартна процентна ставка складає 2,47% від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом,застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в п. 1.3 цього договору (за виключенням строку кредитування, коли позичальник має право на використання зниженої процентної ставки). 1.4.2 знижена процентна ставка становить 1,11% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів, визначеною п. 1.3.1 цього договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 25 днів користування поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом ( дати видачі кредиту).

Пунктом 1.5 договору встановлено, що за надання Кредиту, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю одноразову комісію у розмірі 10,00% від суми Кредиту, що складає: 550,00 грн, яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених п. 3.5 цього договору.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що цільове призначення Кредиту (мета отримання Кредиту): на споживчі потреби.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка за стандартною процентною ставкою на дату укладання Договору становить 931,66%. Орієнтована реальна річна процентна ставка з урахуванням періоду користування кредитом за зниженою процентною ставкою на дату укладення цього договору становить 896,08%. Орієнтовна загальна вартість Кредиту за стандартною процентною ставкою на дату укладання Договору становить 54 956,00 грн. Орієнтована загальна вартість кредиту з урахуванням періоду користування кредитом за зниженою процентною ставкою на дату укладення цього договору становить 53 086,50 (п.п. 1.7., 1.7.1.,1.8., 1.8.1. Договору), що також наведені у графіку платежів (п.7.20).

Згідно з пунктом 2.8 договору дата надання/видачі Кредиту «17» лютого 2024 року Сума Кредиту 5 500,00 грн., перераховується Кредитодавцем на рахунок Позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

У паспорті споживчого кредиту з інформацією, яка надається споживачу до укладення договору (стандартизована форма), позичальник підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту, виходячи із обраних ним умов кредитування.

Згідно з довідкою про ідентифікацію, складеною директором ТОВ «Макс Кредит», ОСОБА_1., з яким укладено договір № 00-9631550 від 17.02.2024 року, ідентифікований товариством. Акцепт договору ним підписано одноразовим ідентифікатором 63169, направленим 17.02.2024 року о 12 год. 28 хв. на номер телефону НОМЕР_2 .

ТОВ «Макс Кредит» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 , виконало належним чином, надавши позичальникові кредит в узгодженому розмірі. Листом директора ТОВ «Платежі Онлайн» від 23.12.2024 року підтверджено успішність операції з перерахування 17.02.2024 року о 12 год. 28 хв. грошових коштів в сумі 5 500 грн. на банківську картку НОМЕР_1 .

17 лютого 2024 року ОСОБА_1 ознайомився та підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором 99132 паспорт споживчого кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що 17.12.2024 ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Макс Кредит» та позивач уклали Договір факторингу № 17122024-МК/Онлайн згідно з умовами якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №00-9631550 від 17.02.2024.

Відповідно до витягу з Реєстру Боржників за Договором факторингу № 17122024-МК/Онлайн від 17.12.2024 від ТОВ «Макс Кредит» до ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 47 484,25 грн., що підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 17122024-МК/Онлайн від 17.12.2024.

З матеріалів справи вбачається, що 02.06.2025 ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 02/06/25-Е згідно з умовами якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №00-9631550 від 17.02.2024.

Відповідно до витягу з Реєстру Боржників за Договором факторингу № 02/06/25-Е від 02.06.2025 від ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 47 484,25 грн, що підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 02/06/25-Е від 02.06.2025.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Отже, вказаний кредитний договір укладений у формі електронного документу, що не суперечить вимогам Цивільного кодексу України та іншого законодавства.

На підставі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно умов вищевказаних Договорів відступлення прав вимоги та відповідно до вимог ст.ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України у зобов`язанні позичальника за кредитним договором відбулася заміна кредитора, а ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло статусу нового кредитора.

Первісний кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, відповідно до умов договору.

З матеріалів справи вбачається, що позичальник зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до змісту ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов`язання не виконані з вини відповідача.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У цій справі судом встановлено, що позивач виконав свої зобов`язання та надав відповідачу кредит у сумі 5 500,00 грн. Натомість, відповідач не виконав свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків у повному обсязі.

Таким чином, відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, заборгованість відповідача за період з 17.02.2024 до 17.12.2024 складає 47 484,25 грн., яка складається з: 5 500,00 заборгованість за основним зобов`язанням; 41 434,25 грн заборгованість за нарахованими процентами; 550,00 грн. заборгованість за комісіями; 3900 ,00 грн штрафні санкції.

Позивач просить суд стягнути з відповідача суму кредиту у розмірі 47 484,25 грн., та вказує, що заборгованість за тілом кредиту становить 6 050,00 (5500,00 + 550,00) та 41 434,25 грн. заборгованість за відсотками.

Суд вважає обґрунтованим та підтвердженими позивачем позовні вимоги щодо стягнення кредитних коштів в розмірі 5500,00 грн. В той же час, позивачем заявлено до стягнення тіло кредиту в розмірі 6 050,00 грн., куди додано комісію, яка повинна була бути сплачена позичальником у останній день повного погашення Кредиту, однак, оскільки в позові відсутні обґрунтування та позовні вимоги щодо стягнення одноразової комісії, і доведено надання кредитних коштів в розмірі 5500,00 грн., суд не вбачає підстав для її стягнення в судовому порядку і стягує тіло кредиту в розмірі 5500,00 грн., оскільки саме перерахування цієї суми позичальнику доведено доказами, наданими до матеріалів справи.

24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким, зокрема, було доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» новими частинами.

Так, частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Вказана норма законодавства була введена в дію Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 498-IX та набрала чинності 24 грудня 2023 року. Як встановлено в пункті 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, з 15 березня 2024 року до 22 квітня 2024 року позивач міг здійснювати нарахування процентів не перебільшуючи ставку в розмірі 2,5%, з 23 квітня по 20 серпня 2024 року не перебільшуючи ставку 1,5%, а з 21 серпня 2024 року по 17 грудня 2024 року (дата продажу кредиту) процентна ставка не повинна перевищувати 1%.

Із наданого позивачем детального розрахунку заборгованості вбачається, що для визначення розміру заборгованості за відсотками позивачем у період з 17 лютого 2024 року по 12 березня (включно) 2024 року було застосовано знижену процентну ставку 1,11 % в день користування кредитними коштами, а з 15 березня 2024 року по 17 грудня 2024 року було застосовану стандартну процентну ставку у розмірі 2,47%, що суперечить вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

Судом було здійснено перерахунок заборгованості по відсотках у період з 15 березня 2024 року по 17 грудня 2025 (дата зазначена у розрахунку заборгованості як кінцева дата нарахування заборгованості по відсотках), а відтак стягненню із відповідача підлягає наступний розмір процентів:

- за період з 15 березня 2024 року по 22 квітня 2024 року за ставкою 2,47% становить 5 298,15 грн., відповідно до рахунку (5500/100х2,47%%х39)

- за період з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року за ставкою 1,50 % становить 9 900,00 грн., відповідно розрахунку (5500/100х1,5х120);

- за період з 21 серпня 2024 року по 17 грудня 2024 року за ставкою 1 % становить 6 545,00 грн., відповідно розрахунку (5500/100х1х119).

Відтак загальна сума заборгованості відповідачки по відсотках за кредитом складає 21 743,15 грн., відповідно до розрахунку (5 298,15 +9 900,00+6 545,00).

Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов`язання щодо погашення заборгованості за Договором № 00-9631550 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 17 лютого 2024 року, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме щодо стягнення з відповідача підлягає заборгованість за Договором кредитної лінії № 00-9631550 від 17 лютого 2024 у загальному розмірі 27 243,15 грн., з яких: 5500,00 грн. - сума заборгованості за кредитом, 21 743,15 грн. - сума заборгованості за процентами.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, що передбачено пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України.

У позовній заяві позивач вказав попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які складаються з судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн., які він поніс у зв`язку з розглядом справи.

Сплата позивачем судового збору в сумі 2422,40 грн. при поданні позову підтверджується платіжною інструкцією.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін - пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Суд враховує, що даний спір є не складним.

Таким чином, виходячи з критеріїв реальності та розумності, а також враховуючи складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, слід дійти висновку про неспівмірність розміру заявленого до стягнення розміру судових витрат на правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн., який є завищеним.

Разом з тим, з урахуванням ухвалення рішення по справі на користь позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення із відповідача витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги позивачу, в сумі 1 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог - на 57,37% (27 243,15*100:47 484,25), судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 389,73 грн. (2422,4*77,70% ) покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 81, 89, 133, 141, 223, 258-261, 263-268, 274, 352, 354, 355 ЦПК України; ст.ст. 11, 202, 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1050, 1054, 1077, 1082 ЦК України; ст.ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, МФО 322001, рахунок НОМЕР_4 ) заборгованість за кредитним договором № 00-9631550 від 17.02.2024 у загальному розмірі 27 243 (двадцять сім тисяч двісті сорок три) гривень 15 коп., з яких: 5500,00 грн. - сума заборгованості за кредитом, 21 743,15 грн. - сума заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, МФО 322001, рахунок НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 1 389,73 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956, МФО 322001, рахунок НОМЕР_4 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000,00 грн.

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.О. Рабчун