Рішення № 137453708, 16.06.2026, Іванківський районний суд Київської області

№366/379/26

№2/366/784/26

РІШЕННЯ

Іменем України

16.06.2026 селище Іванків

Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Н.Слободян, розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ «ФК «Ейс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивовані тим, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір від 27.08.2021 №828604020 у електронній формі з використанням електронного підпису.

Відповідно до умов договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося надати відповідачу кредит на суму 8000,00 грн. В подальшому Відповідач збільшила суму кредиту до 21000 грн, які в повному обсязі були перераховані на банківську картку відповідача. Остання зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування ним відповідно до умов, зазначених у договорі.

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» вчинено договір факторингу № 28/1118-01, який є рамковою угодою, дія якої неодноразово продовжувалася додатковими угодами.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги від 08.02.2022 №172 до договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» від 28.11.2018 № 28/1118-01 ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1

05.08.2022 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01.

Згідно із витягом з реєстру прав вимоги від 31.07.2023 № 10 до зазначеного факторингу ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1

10.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» вчинено договір факторингу №10/07/25-Е.

За змістом витягу з реєстру боржників б/н від 10.07.2025 за зазначеним договором ТОВ «ФК «Ейс» набуто право вимоги до ОСОБА_1 .

Позивач посилається на невиконання відповідчкою зобов`язання за договоромвід 27.08.2021 № 828604020, укладеним між останньою та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Ейс»,з повернення кредиту в сумі 17987,34 грн та сплати процентів за користування кредитом в сумі 42369,55 грн.

Зазначені суми загальним розміром 60356,89 грн позивач і просить стягнути з відповідача разом із судовими витратами (2662,40 грн судового збору та 7000,00 грн витрат на правову допомогу).

Рух справи та процесуальні рішення

23.02.2026 позовна заява, разом з клопотанням про витребування доказів, надійшла до суду та була передана на розгляд судді.

02.03.2026 у справі відкрите провадження, задоволено клопотання про витребування доказів від АТ КБ «ПриватБанк». Вирішено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу надано строк для подання відзиву на позов.

17.03.2026 представником відповідача подано відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнаються повністю. Заперечення зводяться до такого: 1) позивачем не надано належних доказів видачі відповідачу кредитних коштів; 2) не доведено переходу права вимоги до позивача, оскільки не могло передаватися неіснуюче право (перехід від першого фактора до другого відбувся за договором від 2018 року, в той час, коли оспорюваний договір ще не був укладений; 3)вважає реєстри боржників не персоналізованими; 4) відсутні докази оплати за договорами факторингу; 5) відсотки нараховані позивачем поза межами строку дії договору (30 днів), вважає, що , у випадку стягнення відсотків ця сума має складати 228,30 грн; 6) заявлені 7000,00 грн витрат на правову допомогу позивача вважає завищеними та необґрунтованими; 5) просить у задоволенні позову відмовити та стягнути з позивача на користь відповідача 8000,00 грн витрат на правову допомогу.

18.03.2026 представник позивача подала відповідь на відзив, де заперечила аргументи, викладені у відзиві.

02.04.2026 на виконання ухвали суду від АТ КБ «ПриватБанк» надійшла витребувана інформація.

Суд зазначає, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ та ВС, судове рішення має містити належні обґрунтування висновків суду, однак це не означає обов`язку суду надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межа обґрунтування залежить від характеру рішення, предмету спору, доводів сторін та значення таких доводів для правильного вирішення справи. Тому суд надає оцінку тим доводам сторін, які є істотними для вирішення спору по суті.

Встановлені судом обставини та застосовані норми права

Судом встановлено, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії 27.03.2021 №828604020 у електронній формі з використанням електронного підпису (одноразовим ідентифікаторомMNV37V9М, відправленим 27.08.2021 об 11:25:35, введеним 27.03.2021 об11:26:25).(а.с.35, зворот-38)

Відповідно до пункту 1.1 договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалося надати ОСОБА_1 кредиту вигляді кредитної лінії на суму22000,00 грн, а остання зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.

Згідно п.1.3. договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 8000,00 грн одразу після укладення договору, який має бути повернено до 26.09.2021.

Позичальник в будь-який час, протягом Дисконтного періоду дії Договору, може збільшити суму кредиту (отримати черговий транш) в межах Кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. (п.1.4 договору).

Загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту (траншів), отриманих протягом всього строку дії договору (п.1.5 договору).

На підставі пункту 1.7 договору кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання Кредиту позичальником («дисконтний період»), а саме до 26.09.2021.

Сторони погодили, що встановлений в пункті 1.7 договору строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена. (п.1.8)

П.1.12.1 узгоджено, що зобов?язання щодо повернення основної суми кредиту переноситься на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при ненадходженні платежу зобов?язання по оплаті основної суми кредиту знов відкладається кожний раз на один календарний день, але не більше 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду.

Відповідно до пункту 1.9, 1.14.1, 1.14.2, 1.14.3 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 175,20 процента річних, що становить 0,48 процентів від суми кредиту за кожний день користування ними (у період дисконтного періоду).

За умови продовження дисконтного періоду , на умовах п.1.8 Договору, з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду, нарахування процентів здійснюється за індивідуальною процентною ставкою 675,57 процентів річних, що становить 1,85 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

У випадку користування кредитом з боку позичальника після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і застосовується базова процентна ставка 722,70 процентів річних, що становить 1.98 процентів в день від суми кредиту за кожен день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальними процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду.

За змістом пункту 1.12.2 договору з наступного після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щодення сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

На підставі платіжного доручення від 27.08.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», через банк платника АТ КБ «ПриватБанк», здійснено переказ Росохиній В.Ю. за договором від 27.08.2021 №828604020 в сумі 8000 грн для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 .(а.с.11)

На підставі платіжного доручення від 02.11.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», через банк платника АТ «ТаскомБанк», здійснено переказ Росохиній В.Ю. за договором від 27.08.2021 №828604020 в сумі 3000 грн для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 .(а.с.10,зворот)

На підставі платіжного доручення від 05.12.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», через банк платника АТ «Альфа-Банк», здійснено переказ Росохиній В.Ю. за договором від 27.08.2021 №828604020 в сумі 10000 грн для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 .(а.с.10)

Зарахування зазначених коштів на картку відповідача № НОМЕР_2 підтверджено наданою АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду інформацією та виписками по рахунку за період 27.08.2026 -01.09.2027, 02.11.2021-07.11.2021, 05.12.2021-10.12.2021. (а.с.186-188)

За змістом заявки на отримання грошових коштів в кредит від 27.08.2021 зазначено інформацію про позичальника ОСОБА_1 : паспорт НОМЕР_3 , виданий Іванківським РС УДМС 18.12.2012, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса АДРЕСА_1 , номер особистого електронного платіжного засобу 5168-75хх-хххх-3861.(а.с.22)

28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» вчинено договір факторингу № 28/1118-01.(а.с.79-84)

На підставі пункту 2.1 договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

За змістом пункту 2.2 договору фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов`язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права та обов`язки клієнта за кредитним договором. У випадку укладення сторонами більш ніж одного реєстру прав вимоги, кожен наступний реєстр прав вимоги є самостійним додатком, та не змінює попередній.

Згідно приписів пункту 3.1 договору фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному Реєстрі прав вимог, сплачується Фактором одним платежем протягом (п`яти) банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладання додаткової угоди.

У відповідності до пункту 4.1. договору право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.

За умовами пункту 8.4 договору даний договір може бути змінений повністю або частково за спільною письмовою згодою сторін.

28.11.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №19, якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020.(а.с.84,зворот)

31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №26, якою викладено договір між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01 у новій редакції, строк дії договору продовжено до 31.12.2021. (а.с.85-89)

31.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №27, продовжено строк дії договору до 31.12.2022.(а.с.90)

31.12.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №31, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2022. (а.с.90,зворот)

31.12.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №32, продовжено строк дії договору до 31.12.2024. (а.с.91)

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги від 08.02.2022 №172 до договору факторингу між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс`від 28.11.2018 № 28/1118-01 ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 на суму 52316,59 грн, з них: 17987,34 грн заборгованість за основним боргом, 34329,25 грн заборгованість за відсотками. (а.с.77-78) Акт звірки розрахунків між сторонами договору складено 31.12.2022 (а.с.76)

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01.(а.с.70-74), дія якого згідно з додатковими угодами № 2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022 продовжено відповідно до 31.12.2022 та 30.12.2024 (а.с.74,зворот-75) Оплата за договором здійснена 01.08.2023 у сумі 2 586 694,30 грн (а.с.67,зворот)

Згідно із витягом з реєстру прав вимоги від 30.05.2023 № 9 до договору між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» факторингу від 05.08.2020 №05/0820-01 ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 на суму 60356,89 грн, з них: 17987,34 грн - заборгованість за основним боргом, 42369,55 грн - заборгованість за процентами. (а.с.68-69)

10.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» вчинено договір факторингу №10/07/25-Е. (а.с.61-66)

За змістом витягу з реєстру боржників за договором між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» факторингу від 10.07.2025 №10/07/25-Е набуто право вимоги до ОСОБА_2 на суму 60356,89 грн, з них: 17987,34 грн - заборгованість за основним боргом, 42369,55 грн - заборгованість за процентами. (а.с.59-60)

До матеріалів справи приєднано виписку з особового рахунку ОСОБА_1 за договором кредитної лінії між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 від 27.08.2021 № 828604020, складену ТОВ «Фінансова компанія «Ейс», за якою прострочена заборгованість за кредитним договором складає 60356,89 грн, з них: 17987,34 грн - заборгованість за основним боргом, 42369,55 грн - заборгованість за процентами. (а.с.51)

У розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зазначено, що відповідачкою не виконано зобов`язання за договором №828604020 від 27.08.2021заборгованість за кредитом складає 17987,34 грн, за процентами - 41995,59 грн. Розрахунок здійснений за період з 27.08.2021 по 07.02.2022. Здійснення відповідачем платежів 17.09.2021 3817,00 грн, 16.10.2021 2062,00 грн, 08.11.2021 1984,00 грн, 26.11.2021 1645,00 грн, 08.12.2021 1171,00 грн підтверджує не лише отримання коштів, а й визнання нею існування договірних правовідносин та обов`язку зі сплати заборгованості. (а.с.53-54)

У розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон плюс» зазначено, що відповідачкою не виконано зобов`язання за договором №828604020 від 27.08.2021: заборгованість за кредитом складає 17987,34 грн, за процентами - 42369,55 грн. Розрахунок здійснений за період з 08.02.2022 по 04.03.2022. (а.с.52)

Застосоване законодавство

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно з вимогами ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з абз. другим частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами договору досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договорами або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Оцінка суду та висновки

Судом встановлено, що 27.08.2021 між сторонами укладено договір кредитної лінії, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит шляхом надання окремих траншів.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що кредитні кошти фактично надавалися частинами, а саме:

27.08.2021 - 8000 грн,

02.11.2021 - 3000 грн,

05.12.2021 - 10000 грн.

Відповідно до умов договору право користування кредитом виникає з моменту фактичного отримання коштів за кожним траншем, а строк користування кредитом (дисконтний період) становить 30 днів:

щодо траншу від 27.08.2021 до 26.09.2021,

щодо траншу від 02.11.2021 до 01.12.2021,

щодо траншу від 05.12.2021 до 03.01.2022.

Доводи відповідача про недоведеність факту видачі кредитних коштів спростовуються інформацією та випискою АТ КБ «ПриватБанк», отриманими на виконання ухвали суду.

Після закінчення дисконтного періоду п.1.12.1 та 1.12.2 передбачено нарахування відсотків у розмірі 2,98% в день і строк дії кредиту продовжено після закінчення дисконтного періоду на 90 днів.

Доводи відповідача про можливість нарахування відсотків лише протягом 30 днів ґрунтуються на вибірковому тлумаченні умов договору та не враховують положення п. 1.12.1. та 1.12.2 договору. Умовами договору сторони погодили не лише дисконтний період, а й правові наслідки неповернення кредиту після його спливу, зокрема відкладення строку повернення основної суми кредиту на строк не більше 90 календарних днів та нарахування відсотків у цей період. Проценти могли нараховуватися лише в межах погодженого строку кредитування, а після його спливу права кредитора захищаються положеннями ст. 625 ЦК України. Оскільки останній транш отримано 05.12.2021, а відсотки нараховані до 03.03.2022, таке нарахування здійснене у межах погодженого сторонами строку користування кредитом. Видача кредитором та отримання додаткових траншів позичальником свідчить, що кредитна лінія продовжувала діяти за узгодженням обох сторін.

Відсотки первісним кредитором та першим фактором нараховувались до 03.03.2022 включно: ТОВ Манівео швидка фінансова допомога нараховано 34329,25 грн, а ТОВ «Таліон плюс 8040,30 грн. (а.с.52-54) Тобто нарахування здійснено за менш ніж 90 узгоджених днів від дня останнього траншу у розмірах, передбачених договором. При цьому первісний кредитор враховував внесені позичальником кошти на погашення заборгованості 17.09.2021 3817,00 грн, 16.10.2021 2062,00 грн, 08.11.2021 1984,00 грн, 26.11.2021 1645,00 грн, 08.12.2021 1171,00 грн.

Оскільки зобов?язання щодо повернення тіла кредиту та нарахованих відсотків у повному обсязі відповідачем не виконано, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо переходу права вимоги

Матеріалами справи підтверджується, що право вимоги за кредитним договором послідовно перейшло від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс», згодом до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а в подальшому до ТОВ «ФК «Ейс» на підставі договорів факторингу та відповідних реєстрів прав вимоги.

Витяги містять дані боржника, номер кредитного договору, розмір заборгованості та складові боргу, що дає можливість однозначно ідентифікувати право вимоги, яке відступалося. Саме підписання відповідного реєстру, а не дата укладення договору факторингу, є тією обставиною, з якою сторони пов`язують перехід конкретного права вимоги. Сам по собі факт відсутності акта приймання-передачі між юридичними особами не спростовує перехід права вимоги, якщо такий перехід підтверджений договорами факторингу, реєстрами боржників та поведінкою сторін договору.

На підтвердження фактичного виконання договорів факторингу позивачем надано документи щодо передачі прав вимоги та здійснення розрахунків між сторонами відповідних договорів, зокрема, реєстри прав вимоги (витягом), платіжні документи, а також акт звірки взаємних розрахунків. Сукупність зазначених доказів підтверджує оплату вартості відступлених прав вимоги та фактичне виконання сторонами укладених договорів.

Суд також враховує, що умовами договору факторингу передбачено перехід до фактора всіх прав первісного кредитора, у тому числі права грошової вимоги щодо сплати процентів, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.

Таким чином, після відступлення права вимоги ТОВ «Таліон Плюс» набуло право нараховувати проценти за кредитним договором у межах строку його дії, що узгоджується з умовами як кредитного договору, так і договору факторингу.

З урахуванням наданих доказів суд приходить до висновку, що позивач є належним кредитором у спірних правовідносинах.

Суд враховує, що правомірність переходу права вимоги за аналогічним ланцюгом договорів факторингу від первісного кредитора через ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «ФК «Онлайн фінанси» до ТОВ «ФК «Ейс», а також можливість відступлення майнових вимог за рамковими договорами факторингу була предметом оцінки ВС, який дійшов висновку про відповідність таких правовідносин вимогам законодавства (постанова ВС від 07.01.2026 у справі №727/2790/2025).

Посилання представника відповідача на те, що договір факторингу від 28.11.2018 не міг охоплювати права вимоги за кредитним договором , укладеним у 2021, суд вважає необґрунтованими. Наведена представником відповідача практика апеляційних судів не є обов`язковою для суду, зокрема і з огляду на те, що ВС у зазначеній вище постанові висловив правовий висновок про допустимість відступлення майбутніх вимог.

Судові витрати

Відповідно до приписів ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати, пов`язані з витребуванням доказів та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до платіжної інструкції №39012 від 20.02.2026, ТОВ «ФК «ЕЙС», звертаючись з позовною заявою, сплатило судовий збір у розмірі 2662,40 грн. (а.с. 9). Зазначена сума і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

20.08.2025 між ТОВ «ФК «ЕЙС» та адвокатським бюро «Соломко та партнери» було укладено договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 (а.с. 49-50).

Відповідно до додаткової угоди №25771239012 до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01, укладеної 01.09.2025, адвокатське бюро прийняло на себе зобов`язання надати юридичну допомогу по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором № 828604020 від 27.08.2021 відносно ОСОБА_1 (а.с. 48).

Загальна сума наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01, згідно Акту прийому-передачі послуг, склала 7000,00 грн. (а.с. 47).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, беручи до уваги те, що понесені позивачем судові витрати пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим та доведеним.

Заперечення представника відповідача щодо захищеності витрат на правничу допомогу суд відхиляє, оскільки відзив містив заперечення факту видачі кредиту, переходу прав вимоги за кількома договорами факторингу, розміру відсотків та потребував підготовки відповіді на відзив із посиланням на судову практику.

Суд також враховує певну непослідовність позиції представника відповідача щодо судових витрат. Так, у відзиві представник відповідача вважає завищеними витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн, водночас просить стягнути на користь відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 грн за підготовку відзиву на позов.

Оцінюючи заявлені витрати відповідача, суд враховує характер виконаних представником робіт, обсяг підготовлених процесуальних документів, складність справи та відсутність необхідності участі представника у судових засіданнях. За таких обставин заявлений розмір витрат відповідає критеріям розумності та співмірності, визначеним статтями 137, 141 ЦПК України.

З урахуванням ціни позову, згідно ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141 ч. 1, 247 ч. 2, 530, 259, 263, 264, 265, 274-279, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №828604020 від 27.08.2021 на загальну суму 60356,89 грн., з них: 17987,34 грн. тіло кредиту, 42369,55 грн. нараховані відсотки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. (16.06.2026).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторони

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (адреса: 02090, м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005. Код ЄДРПОУ: 42986956, НОМЕР_5 в АТ «Універсал Банк», МФО 322001).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_4 )

Суддя Наталія СЛОБОДЯН