Ухвала суду № 137453637, 17.06.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/4721/26

Провадження № 2-з/362/54/26

У Х В А Л А

17.06.2026 року суддя Васильківського міськрайонного суду київської області Медведєв К.В., розглянувши ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

15.06.2026 Васильківським міськрайонним судом Київської області зареєстровано заява про забезпечення позову, в якій позивач просить:

- накласти арешт на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- накласти арешт на грошові кошти відповідача в межах суми позову у розмірі 250848,00 що знаходяться на рахунках відповідача та її сина (третьої особи).

Заява мотивована тим, що позивач претендує на частину будинку, в якому проживає разом з сім`єю заявляє вимоги про стягнення моральної шкоди. Заява про забезпечення позову мотивована тим, що відповідач хоче продати будинок.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши заяву та додані до неї документи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Види забезпечення позову визначені положеннями ст. 150 ЦПК України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 638/3792/20 від 20.09.2021).

Як вбачається з матеріалів заяви, заявником не додано до неї документів, які б підтверджували те, що власник будинку має намір продати спірний будинок.

Крім того, заявником не обґрунтовано, на якій підставі він просить накласти арешт на грошові кошти відповідача та третьої особи, яка не є стороною у справі, в сумі яка значно перевищує вимогу про стягнення моральної шкоди. При цьому позивач не зазначає обставин заподіяння саме йому моральної шкоди та не надає доказів заподіяння саме йому такої шкоди.

Отже, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Також суд враховує, що у постанові ВП Верховного Суду від 18.05.2021 року у справі №914/1570/20 вказано, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, те, що обмеження можливості власника земельної ділянки (третьої особи) користуватися і розпоряджатися власним майном.

Таким чином в задоволенні заяви слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 76-78, 149-159, 247, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).

Текст ухвали складено та оголошено 17.06.2026 року.

Суддя Медведєв К.В.